Пра­ва лю­ди­ни в ін­форм­су­спіль­стві: як за­хи­сти­ти?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ - Окса­на ЄФІМЧУК, ке­рів­ник пра­кти­ки пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті та ме­діа пра­ва ком­па­нії Jurimex

Пра­ву на звер­не­н­ня ко­ре­спон­дує обов’язок вла­сни­ка або про­вай­де­ра від­ре­а­гу­ва­ти на про­ти­прав­ний кон­тент у ви­зна­че­ний строк. Такий ме­ха­нізм діє сто­сов­но обме­же­но­го пе­ре­лі­ку тво­рів, а са­ме: му­зи­чних, ау­діо­ві­зу­аль­них, комп’ютер­них про­грам, ві­део­грам, фо­но­грам, пе­ре­дач (про­грам) ор­га­ні­за­цій мов­ле­н­ня.

Однак що­до за­хи­сту ін­ших прав, по­ру­ше­них в ін­тер­не­ті, вза­є­мо­дія з про­вай­де­ра­ми є менш ефе­ктив- ною. За­кон не зо­бов’язує про­вай­де­рів слід­ку­ва­ти за змі­стом ін­фор­ма­ції, яка роз­мі­щу­є­ться їхні­ми клі­єн­та­ми, а тим біль­ше за вла­сною іні­ці­а­ти­вою при­пи­ня­ти по­ру­ше­н­ня. Такий під­хід від­по­від­ає стан­дар­там ре­гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті про­вай­де­рів, які ді­ють в ЄС та від­обра­же­ні, зокре­ма, у ст. 248 Уго­ди про асо­ці­а­цію.

Про­вай­де­ри та­кож не зо­бов’яза­ні роз­кри­ва­ти ін­фор­ма­цію про сво­їх або­нен­тів (їхні пер­со­наль­ні да­ні чи ма­те­рі­а­ли, які ни­ми пу­блі­ку­ю­ться). Нав­па­ки, пе­ре­да­ча та­ких ві­до­мо­стей мо­же ста­но­ви­ти по­ру­ше­н­ня прав або­нен­та.

У цьо­му кон­текс­ті ці­ка­ви­ми є но­во­вве­де­н­ня до Пра­вил на­да­н­ня та отри­ма­н­ня те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них по­слуг, які на­бу­дуть чин­но­сті у бе­ре­зні 2018 р. Зміни, що бу­ли про­го­ло­со­ва­ні пар­ла­мен­том 20.09.2017 р., пе­ред­ба­ча­ють по­кла­де­н­ня на про­вай­де­рів і опе­ра­то­рів обов’яз­ку скла­да­ти акти, яки­ми фі­ксу­ва­ти по­ру­ше­н­ня з бо­ку ко­ри­сту­ва­чів, а та­кож мо­жли­вість при­зу­пи­ня­ти на­да­н­ня по­слуг у зв’яз­ку зі вчи­не­н­ням та­ких по­ру­шень. Йде­ться, зокре­ма, про ви­пад­ки роз­си­ла­н­ня спа­му або роз­по­всю­дже­н­ня ін­фор­ма­ції, що за­гро­жує ін­те­ре­сам на­ціо­наль­ної без­пе­ки, обо­ро­ни, охо­ро­ни пра­во­по­ряд­ку. Варто на­го­ло­си­ти, що фор­му­лю­ва­н­ня нор­ми пе­ред­ба­чає по­кла­де­н­ня на про­вай­де­рів та опе­ра­то­рів обов’яз­ку фі­ксу­ва­ти по­ру­ше­н­ня «у ра­зі їх ви­яв- ле­н­ня». Тоб­то пря­мо­го обов’яз­ку ви­яв­ля­ти по­ру­ше­н­ня Пра­ви­ла не вста­нов­лю­ють. Акти, скла­де­ні сто­сов­но ін­тер­нет-ко­ри­сту­ва­чів, про­вай­де­ри повинні бу­дуть на­да­ва­ти на за­пи­ти упов­но­ва­же­них дер­жав­них ор­га­нів.

За­га­лом, та­кі зміни від­по­від­а­ють зга­да­ній ви­ще ст. 248 Уго­ди про асо­ці­а­цію, яка до­пу­скає вста­нов­ле­н­ня для про­вай­де­рів зо­бов’яза­н­ня по­ві­дом­ля­ти дер­жа­ву про «мо­жли­ву не­за­кон­ну ді­яль­ність» ко­ри­сту­ва­чів, а та­кож іден­ти­фі­ку­ва­ти їх на ви­мо­гу ком­пе­тен­тних ор­га­нів.

На на­шу дум­ку, за­крі­пле­н­ня на нор­ма­тив­но­му рівні про­це­ду­ри фі­ксу­ва­н­ня по­ру­шень мо­же ство­ри­ти пре­це­дент, за яко­го про­вай­де­ри про­яв­ля­ти­муть іні­ці­а­ти­ву та від­слід­ко­ву­ва­ти­муть про­ти­прав­ний кон­тент. Під час обго­во­рень у ко­лах про­вай­де­рів не­о­дно­ра­зо­во лу­на­ли про­по­зи­ції бо­ро­ти­ся з не­за­кон­ним кон­тен­том на рівні са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня. Це сто­су­є­ться, зокре­ма, ін­фор­ма­цій­ної про­па­ган­ди, яка мо­же по­ся­га­ти на на­ціо­наль­ну без­пе­ку Укра­ї­ни.

Окрім то­го, в ЗМІ ре­гу­ляр­но з’яв­ля­є­ться ін­фор­ма­ція про ви­яв­ле­н­ня та за­три­ма­н­ня Слу­жбою без­пе­ки ін­тер­нет-ко­ри­сту­ва­чів, які по­ши­рю­ють у со­ці­аль­них ме­ре­жах за­кли­ки до по­ва­ле­н­ня дер­жав­но­го ла­ду. Ча­сто та­ких ко­ри­сту­ва­чів ви­яв­ля­ють вна­слі­док не­о­фі­цій­ної вза­є­мо­дії між пра­во­охо­рон­ця­ми та про­вай­де­ра­ми. Однак мо­жна при­пу­сти­ти, що ко­ли зга­да­ні зміни до Пра­вил на­да­н­ня та отри­ма­н­ня те­ле­ко­му­ні­ка­цій­них по­слуг за­пра­цю­ють, ситуація мо­же змі­ни­ти­ся.

На пе­ре­ва­ги та ри­зи­ки ре­гу­лю­ва­н­ня ін­фор­ма­цій­ної сфе­ри актив­ни­ми ді­я­ми про­вай­де­рів звер­тає ува­гу Ко­мі­тет Мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи у Ре­ко­мен­да­ції CM/Rec(2016)1, за­зна­ча­ю­чи: «…Про­вай­де­ри мо­жуть вжи­ва­ти за­хо­дів, щоб за­по­біг­ти до­сту­пу або роз­по­всю­джен­ню кон­тен­ту, на­при­клад, че­рез си­сте­ми са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня у спів­пра­ці з дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми. Ра­зом з тим ін­ші втру­ча­н­ня до ін­тер­нет-тра­фі­ку мо­жуть впли­ну­ти на якість по­слуг, що на­да­ю­ться ін­тер­нет-ко­ри­сту­ва­чам, і мо­жуть при­зве­сти до бло­ку­ва­н­ня, дис­кри­мі­на­ції або прі­о­ри­те­тно­сті кон­кре­тних ви­дів кон­тен­ту, до­да­тків і по­слуг. Крім то­го, де­я­кі з ме­то­дів на­гля­ду або мо­ні­то­ринг по­ві­дом­лень мо­жуть пі­ді­рва­ти до­ві­ру ко­ри­сту­ва­чів в ін­тер­не­ті».

Якщо ви­пад­ки фі­ксу­ва­н­ня по­ру­шень за вла­сною іні­ці­а­ти­вою про­вай­де­рів дій­сно від­бу­ва­ти­му­ться, го­стро по­ста­не пи­та­н­ня за­хи­сту пер­со­наль­них да­них. Оче­ви­дно, що збір та подаль­ша до­бро­віль­на пе­ре­да­ча дер­жав­ним ор­га­нам (ко­ли за­кон не ви­ма­гає та­ких дій від про­вай­де­ра) чи будь-ко­му ін­шо­му ін­фор­ма­ції про ко­ри­сту­ва­ча без йо­го зго­ди дає під­ста­ви ствер­джу­ва­ти про по­ру­ше­н­ня пра­ва на пер­со­наль­ні да­ні.

У цьо­му кон­текс­ті до­ре­чно звер­ну­ти ува­гу на тен­ден­цію до по­си­ле­н­ня охо­ро­ни да­них про осо­бу в ЄС. Так, вже у трав­ні 2018 р. в ЄС на пов­ну си­лу за­пра­цює но­вий Ре­гла­мент про за­хист пер­со­наль­них да­них (GDPR), який ви­су­ває жорс­ткі­ші ви­мо­ги до обро­бни­ків і кон­тро­ле­рів пер­со­наль­них да­них та вста­нов­лює зна­чні штра­фи за допу­ще­ні по­ру­ше­н­ня. При­мі­ром, з ЄС пер­со­наль­ні да­ні у тре­ті кра­ї­ни мо­жуть пе­ре­да­ва­ти­ся ли­ше за на­яв­но­сті по­зи­тив­но­го ви­снов­ку Єв­ро­ко­мі­сії що­до від­по­від­но­сті кра­ї­ни ви­со­ким стан­дар­там за­хи­сту пер­со­наль­них да­них.

Ще одні­єю про­бле­мою за­хи­сту прав лю­ди­ни в ін­фор­ма­цій­но­му су­спіль­стві є скла­дність ви­ко­на­н­ня за­хо­дів ре­а­гу­ва­н­ня. З огля­ду на екс­те­ри­то­рі­аль­ний ха­ра­ктер ме­ре­жі Ін­тер­нет, при­пи­не­н­ня по­ру­ше­н­ня є над­скла­дним зав­да­н­ням. На­при­клад, веб-сайт, який по­ши­рює не­за­кон­ний кон­тент, мо­же ма­ти сер­вер в одній дер­жа­ві, вла­сни­ком до­ме­ну є ре­зи­дент ін­шої дер­жа­ви, а шко­ду такий сайт за­по­ді­ю­ва­ти­ме гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни. У та­ко­му ви­пад­ку дії з при­пи­не­н­ня по­ру­ше­н­ня по­трі­бно бу­де вчи­ня­ти в рі­зних юрис­ди­кці­ях. Рі­ше­н­ня про ви­зна­н­ня спір­но­го кон­тен­ту не­за­кон­ним та зо­бов’яза­н­ня при­пи­ни­ти йо­го по­ши­ре­н­ня мо­же прийня­ти й укра­їн­ський суд (фор­маль­но, якщо кон­тент до­сту­пний в Укра­ї­ні, по­ру­ше­н­ня вва­жа­є­ться вчи­не­ним в Укра­ї­ні), однак ви­ко­на­н­ня та­ко­го су­до­во­го рі­ше­н­ня по­тре­бу­ва­ти­ме вза­є­мо­дії з су­да­ми та пра­во­охо­рон­ця­ми ін­шої дер­жа­ви.

Зви­чай­но, існу­ють більш ра­ди­каль­ні за­хо­ди ре­а­гу­ва­н­ня, як-то вне­се­н­ня пев­них веб-сай­тів у сан­кцій­ні спи­ски та, як на­слі­док, до­бро­віль­но-при­му­со­ве бло­ку­ва­н­ня про­вай­де­ра­ми до­сту­пу до цих ре­сур­сів. Однак та­кі ме­ха­ні­зми є ду­же дис­ку­сій­ни­ми, з по­зи­ції їх від­по­від­но­сті де­мо­кра­ти­чним стан­дар­там, зокре­ма сво­бо­ді до­сту­пу до ін­фор­ма­ції.

За­га­лом, по­шук ба­лан­су між за­хи­стом прав лю­ди­ни та не­втру­ча­н­ням у сво­бо­ду ін­фор­ма­ції є одним із тих про­блем­них пи­тань, які хви­лю­ють не ли­ше Укра­ї­ну, але й за­хі­дні дер­жа­ви.

Чо­го тіль­ки вар­та дис­ку­сія про від­по­від­аль­ність Facebook, Twitter, Google за вплив ре­кла­ми на їхніх сай­тах на во­ле­ви­яв­ле­н­ня ви­бор­ців. Мо­ва йде про за­мов­ле­н­ня афі­лі­йо­ва­ни­ми з Ро­сі­єю осо­ба­ми ре­кла­ми (зде­біль­шо­го за­ву­а­льо­ва­ної під ін­фор­ма­цій­ні по­ві­дом­ле­н­ня), яка ма­ла на ме­ті про­су­ва­н­ня одно­го кан­ди­да­та у пре­зи­ден­ти США та одно­ча­сний не­га­тив­ний вплив на рей­тин­ги ін­шо­го. До­три­му­ю­чись за­ко­ну, вла­сни­ки веб-сай­тів не допу­сти­ли по­ру­ше­н­ня. Та­ким чи­ном, усві­дом­лю­ю­чи сер­йо­зність на­слід­ків та­ких ви­пад­ків у дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві, стає зро­зумі­ло, що над­то ри­зи­ко­ва­но за­ли­ша­ти­ся осто­ронь від ре­гу­лю­ва­н­ня.

Во­дно­час по­стає пи­та­н­ня про те, які за­хо­ди ре­гу­лю­ва­н­ня мо­жуть вва­жа­ти­ся аде­ква­тни­ми й та­ки­ми, що не по­ся­га­ють на сво­бо­ду ін­фор­ма­ції?

За­хі­дні дер­жа­ви по­ки не ри­зи­ку­ють вда­ва­ти­ся до по­си­ле­н­ня дер­жав­но­го втру­ча­н­ня, на­то­мість по­кла­да­ю­ться на са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня. На­при­клад, зга­да­ні ви­ще со­ці­аль­ні ме­ре­жі за­де­кла­ру­ва­ли свій на­мір здій­сню­ва­ти ре­тель­ні­шу іден­ти­фі­ка­цію за­мов­ни­ків ре­клам­них ма­те­рі­а­лів та са­мо­стій­но про­во­ди­ти пе­ре­вір­ку їхньо­го змі­сту на пре­дмет до­сто­вір­но­сті (fact-checking).

Окрім то­го, в рам­ках са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня клю­чо­ві грав­ці ін­тер­нет-рин­ку сво­го ча­су ого­ло­си­ли про ство­ре­н­ня Гло­баль­но­го Ін­тер­нет-фо­ру­му бо­роть­би з те­ро­ри­змом. У ме­жах та­кої спів­пра­ці ком­па­нії до­мо­ви­ли­ся об’єд­на­ти зусилля, щоб бло­ку­ва­ти та за­по­бі­га­ти роз­по­всю­джен­ню не­без­пе­чних ма­те­рі­а­лів ще до то­го, як во­ни ста­нуть до­сту­пни­ми для ін­ших. Та­ким чи­ном, вла­сни­ки веб-сай­тів ро­зу­мі­ють, що ре­а­гу­ва­н­ня на не­за­кон­ний кон­тент ви­клю­чно на під­ста­ві скар­ги ко­ри­сту­ва­ча, як це за­зви­чай від­бу­ва­є­ться, вже не є до­ста­тнім. На­ра­зі не­об­хі­дні про­актив­ні дії, адже су­спіль­на не­без­пе­ка ін­фор­ма­цій­них за­гроз є над­то ви­со­кою.

По­ді­бні за­хо­ди са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня уча­сни­ків рин­ку, з одно­го бо­ку, за­по­бі­га­ють на­дмір­но­му втру­чан­ню дер­жа­ви, а з ін­шо­го – спри­я­ють за­без­пе­чен­ню су­спіль­них прав та ін­те­ре­сів. При цьо­му оче­ви­дно, що са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня не мо­же бу­ти єди­ним ме­ха­ні­змом ре­а­гу­ва­н­ня на за­гро­зи пра­вам лю­ди­ни, а ча­сто та­ких за­хо­дів про­сто не­до­ста­тньо. Крім то­го, роз­ви­ток ін­фор­ма­цій­но­го су­спіль­ства при­зво­дить до ви­ни­кне­н­ня но­вин осо­бли­во­стей, які по­тре­бу­ють аде­ква­тних за­хо­дів впли­ву.

По­шук ме­ха­ні­змів ре­а­гу­ва­н­ня по­трі­бно здій­сню­ва­ти із за­лу­че­н­ням як уча­сни­ків рин­ку, так і дер­жав­них ор­га­нів, а з огля­ду на спе­ци­фі­ку ін­тер­не­ту, опти­маль­но здій­сню­ва­ти це в ме­жах мі­жна­ро­дної спів­пра­ці. При­мі­ром, усві­дом­лю­ю­чи не­об­хі­дність ре­а­гу­ва­н­ня на но­ві ви­кли­ки ін­фор­ма­цій­ній без­пе­ці, в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі по­ві­дом­ле­но про іні­ці­а­ти­ву за­лу­че­н­ня фа­хів­ців і гро­мад­сько­сті до по­шу­ку шля­хів бо­роть­би з про­па­ган­дою. Го­лов­ним зав­да­н­ням є на­пра­цю­ва­н­ня та­ких під­хо­дів, які б за­без­пе­чу­ва­ли ба­ланс між сво­бо­дою ви­ра­же­н­ня по­гля­дів, ме­діа-плю­ра­лі­змом і пра­ва­ми лю­ди­ни на до­ступ до пов­ної та до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції.

Окрім то­го, го­во­ря­чи про про­бле­ми за­хи­сту прав лю­ди­ни в умо­вах ін­фор­ма­цій­но­го су­спіль­ства, не­об­хі­дно усві­дом­лю­ва­ти те­хні­чну спе­ци­фі­ку та­ких від­но­син. Во­на зу­мов­ле­на ди­на­мі­чні­стю ін­фор­ма­ції, яка мо­же бу­ти швид­ко опу­блі­ко­ва­на по­ру­шни­ком, а та­кож мит­тє­во ви­да­ле­на. Від­так клю­чо­ві да­ні мо­жуть ви­яви­ти­ся не­до­сту­пни­ми, що фа­кти­чно уне­мо­жли­вить ефе­ктив­ний за­хист.

Ре­а­гу­ва­н­ня на по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни в ін­фор­ма­цій­но­му су­спіль­стві по­вин­но вра­хо­ву­ва­ти за­зна­че­ні осо­бли­во­сті, бу­ти швид­ким та ком­пле­ксним, а та­кож здій­сню­ва­ти­ся у спів­пра­ці між дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми та уча­сни­ка­ми пра­во­від­но­син.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.