(Не)кон­тро­льо­ва­ність:

Тен­ден­ції су­до­вої пра­кти­ки з пи­тань ТЦО (до­го­во­ри ко­мі­сії)

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ -

Ста­ном на сьо­го­дні в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень мо­жна зна­йти близь­ко 200 справ, які так чи іна­кше за­чі­па­ють пра­ви­ла трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня. Ці­ка- во, що май­же всі ці спо­ри сто­су­ю­ться від­обра­же­н­ня кон­тро­льо­ва­них опе­ра­цій та по­да­н­ня зві­тно­сті (так зва­ні спо­ри «за фор­мою» або «те­хні­чні спо­ри»). За­га­лом, су­до­ва пра­кти­ка з пи­тань ТЦО все ще про­дов­жує на­пра­цьо­ву­ва­ти­ся та да­ле­ка від ба­жа­ної для пла­тни­ків по­да­тків про­гно­зо­ва­ної ви­зна­че­но­сті. З одно­го бо­ку, та­ка ситуація пов’яза­на з не­ве­ли­кою кіль­кі­стю справ, пе­ре­гля­ну­тих су­дом ка­са­цій­ної ін­стан­ції, а з ін­шо­го – рі­зни­ми під­хо­да­ми до оцін­ки об­ста­вин і за­сто­су­ва­н­ня по­ло­жень По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та, як на­слі­док, су­пе­ре­чли­вою пра­кти­кою апе­ля­цій­них су­дів.

Варто за­зна­чи­ти, що остан­ні су­до­ві рі­ше­н­ня у спра­вах «за фор­мою» сто­су­ю­ться від­обра­же­н­ня у зві­ті про кон­тро­льо­ва­ні опе­ра­ції (да­лі – Звіт

про КО) го­спо­дар­ських опе­ра­цій, здій­сне­них з не­ре­зи­ден­та­ми че­рез ко­мі­сіо­не­рів. Ця під­ка­те­го­рія справ із трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня є но­вою та не­о­дно­зна­чною, по­тре­бує ком­пле­ксно­го ана­лі­зу як за­ко­но­дав­ства, так і фа­кти­чних від­но­син кон­тр­аген­тів у спра­ві.

Ро­з­гля­не­мо здій­сне­н­ня го­спо­дар­ських опе­ра­цій з не­ре­зи­ден­та­ми че­рез ко­мі­сіо­не­рів та ри­зи­ки, які мо­жуть ви­ни­кну­ти у ко­мі­тен­та.

Згі­дно зі ст. 1011 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі – ЦК Укра­ї­ни), за до­го­во­ром ко­мі­сії одна сто­ро­на (ко­мі­сіо­нер) зо­бов'язу­є­ться за до­ру­че­н­ням дру­гої сто­ро­ни (ко­мі­тен­та) за пла­ту вчи­ни­ти один або кіль­ка пра­во­чи­нів від сво­го іме­ні, але ко­штом ко­мі­тен­та.

Як ві­до­мо, до­го­вір ко­мі­сії має осо­бли­во­сті, вра­ху­ва­н­ня яких є сут­тє­вим для роз­ме­жу­ва­н­ня йо­го з ін­ши­ми ци­віль­но-пра­во­ви­ми до­го­во­ра­ми. Так, за до­го­во­ром ко­мі­сії ко­мі­сіо­нер укла­дає пра­во­чи­ни са­ме від сво­го іме­ні, такий до­го­вір зав­жди є від­пла­тним, ко­мі­сіо­нер мо­же взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за ви­ко­на­н­ня пра­во­чи­нів, укла­де­них із тре­ті­ми осо­ба­ми (дель­кре­де­ре), а та­кож у ко­мі­сіо­не­ра зав­жди ви­ни­ка­ють пра­ва та обов’яз­ки при укла­ден­ні до­го­во­ру з тре­тьою осо­бою (оскіль­ки са­ме ко­мі­сіо­нер є йо­го сто­ро­ною). Пра­во вла­сно­сті на май­но, при­дба­не ко­мі­сіо­не­ром ко­штом ко­мі­тен­та, є вла­сні­стю ко­мі­тен­та. Ці­ка­во, що ЦК Укра­ї­ни пря­мо не го­во­рить про пра­во вла­сно­сті на то­вар, що про­да­є­ться ко­мі­сіо­не­ром. Во­дно­час зі змі­сту ч. 3 ст. 1025 ЦК Укра­ї­ни ви­пли­ває, що вла­сни­ком та­ко­го то­ва­ру є ко­мі­тент.

Роз­гля­да­ю­чи вка­за­ний до­го­вір крізь при­зму трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня, ва­жли­вим для ви­зна­че­н­ня кон­тро­льо­ва­но­сті го­спо­дар­ської опе­ра­ції є ста­тус ко­мі­сіо­не­ра (ре­зи­дент/не­ре­зи­дент) та фа­кти­чні від­но­си­ни, які скла­да­ю­ться між ко­мі­тен­том і ко­мі­сіо­не­ром.

Від­по­від­но до на­ра­зі чин­но­го По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі –

ПК Укра­ї­ни), кон­тро­льо­ва­ни­ми опе­ра­ці­я­ми бу­дуть ви­зна­ва­ти­ся опе­ра­ції з не­ре­зи­ден­том-ко­мі­сіо­не­ром, якщо остан­ній під­па­дає під кри­те­рії кон­тро­льо­ва­но­сті від­по­від­но до пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК Укра­ї­ни. Тоб­то якщо су­ма ко­мі­сій­ної ви­на­го­ро­ди ко­мі­сіо­не­ра­не­ре­зи­ден­та пе­ре­ви­щує 10 млн грн (при цьо­му рі­чний до­хід ко­мі­тен­та пе­ре­ви­щує 150 млн грн), то ко­мі­тент зо­бов’яза­ний ви­кла­сти ін­фор­ма­цію про опе­ра­ції з ко­мі­сіо­не­ром-не­ре­зи­ден­том у Зві­ті про КО. Во­дно­час опе­ра­ції з на­да­н­ня ко­мі­сіо­не­ром-ре­зи­ден­том по­слуг ко­мі­тен­ту не під­па­да­ють під ви­зна­че­н­ня кон­тро­льо­ва­них, що та­кож під­твер­джу­є­ться по­зи­ці­єю ДФС.

Більш скла­дне пи­та­н­ня, яке по­стає пе­ред су­да­ми – ви­зна­н­ня кон­тро­льо­ва­ни­ми опе­ра­цій са­ме між ре­зи­ден­том (ко­мі­тен­том, вла­сни­ком то­ва­ру) та не­ре­зи­ден­том (кін­це­вим отри­му­ва­чем то­ва­ру), які здій­сне­ні за по­се­ре­дни­цтва ко­мі­сіо­не­ра.

Ро­з­гля­не­мо при­клад, опи­са­ний на осно­ві остан­ньої су­до­вої пра­кти­ки. Ком­па­нія-ре­зи­дент (ко­мі­тент) під­пи­сує до­го­вір ко­мі­сії, за яким ко­мі­сіо­нер-ре­зи­дент зо­бов’язу­є­ться укла­сти

Ан­дрій КОШМАН, юрист пра­кти­ки з ви­рі­ше­н­ня по­да­тко­вих спо­рів КПМГ в Укра­ї­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.