Спра­ве­дли­ва са­ти­сфа­кція для укра­їн­ців. Бу­ти чи ні?

«Пра­во­су­д­дя, яке від­тя­гу­є­ться – це пра­во­су­д­дя не від­прав­ле­не» (с)

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ - Ди­ре­ктор Де­пар­та­мен­ту ви­ко­на­н­ня рі­шень Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни Ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра­ту з прав лю­ди­ни та вер­хо­вен­ства пра­ва Ра­ди Єв­ро­пи Же­нев’єв Майєр Юлія ШЕВ­ЧЕН­КО, юрист ALEXANDROV&PARTNERS

Сфе­ра ви­ко­на­н­ня рі­шень Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни (да­лі –

ЕСПЛ) ре­гла­мен­ту­є­ться Кон­вен­ці­єю про за­хист прав і основ­них сво­бод лю­ди­ни (да­лі – Кон­вен­ція), За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­на­н­ня рі­шень та за­сто­су­ва­н­ня пра­кти­ки Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни» (да­лі –

За­кон №3477-IV), За­ко­ном Укра­ї­ни «Про ви­ко­нав­че про­ва­дже­н­ня» (да­лі – За­кон №1404-VIII).

Ст. 46 Кон­вен­ції ви­зна­чає обов’язок дер­жа­ви-уча­сни­ці ви­ко­ну­ва­ти оста­то­чні рі­ше­н­ня ЄСПЛ у спра­вах, в яких во­на є сто­ро­ною.

За­кон №3477-IV ви­зна­чає та­кі ви­ди рі­шень ЄСПЛ:

• оста­то­чне рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни у спра­ві про­ти Укра­ї­ни, яким ви­зна­но по­ру­ше­н­ня Кон­вен­ції;

• про за­хист прав лю­ди­ни і осно­во­по­ло­жних сво­бод;

• оста­то­чне рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни що­до спра­ве­дли­вої са­ти­сфа­кції у спра­ві про­ти Укра­ї­ни;

• рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни що­до дру­жньо­го вре­гу­лю­ва­н­ня у спра­ві про­ти Укра­ї­ни;

• рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни про схва­ле­н­ня умов одно­сто­рон­ньої де­кла­ра­ції у спра­ві про­ти Укра­ї­ни.

Ст. 8 За­ко­ну №3477-IV ви­зна­чає, що ви­пла­та Стя­гу­ва­че­ві від­шко­ду­ва­н­ня має бу­ти здій­сне­на у 3-мі­ся­чний строк з мо­мен­ту на­бу­т­тя Рі­ше­н­ням ста­ту­су оста­то­чно­го або у строк, пе­ред­ба­че­ний у Рі­шен­ні, а у ра­зі по­ру­ше­н­ня за­зна­че­но­го стро­ку на су­му від­шко­ду­ва­н­ня на­ра­хо­ву­є­ться пе­ня від­по­від­но до Рі­ше­н­ня.

З ме­тою пов­но­го за­без­пе­че­н­ня від­нов­ле­н­ня по­ру­ше­них прав осо­би, крім ма­те­рі­аль­ної скла­до­вої, За­кон №3477-IV вста­нов­лює до­да­тко­ві за­хо­ди ін­ди­ві­ду­аль­но­го ха­ра­кте­ру, яки­ми є від­нов­ле­н­ня на­стіль­ки, на­скіль­ки це мо­жли­во, по­пе­ре­дньо­го юри­ди­чно­го ста­ну, який Стя­гу­вач мав до по­ру­ше­н­ня Кон­вен­ції (restitutio in integrum), а та­кож ін­ші за­хо­ди, пе­ред­ба­че­ні у Рі­шен­ні.

Від­нов­ле­н­ня по­пе­ре­дньо­го юри­ди­чно­го ста­ну Стя­гу­ва­ча здій­сню­є­ться, зокре­ма, шля­хом по­втор­но­го роз­гля­ду спра­ви су­дом, вклю­ча­ю­чи від­нов­ле­н­ня про­ва­дже­н­ня у спра­ві, або по­втор­но­го роз­гля­ду спра­ви адмі­ні­стра­тив­ним ор­га­ном.

Від­по­від­но до ст. 3 За­ко­ну №1404-VIII, рі­ше­н­ня ЄСПЛ виконуються Дер­жав­ною ви­ко­нав­чою слу­жбою Укра­ї­ни, вра­хо­ву­ю­чи осо­бли­во­сті, пе­ред­ба­че­ні За­ко­ном №3477-IV.

Однак ста­ном на сьо­го­дні, не­зва­жа­ю­чи на до­во­лі ґрун­тов­ну за­ко­но­дав­чу ба­зу, в Укра­ї­ні ду­же го­стро сто­їть пи­та­н­ня ви­ко­на­н­ня рі­шень Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни.

Згі­дно з ма­те­рі­а­ла­ми Єв­ро­пей­ської прав­ди, ві­тчи­зня­на ситуація з ви­ко­на­н­ням рі­шень Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни є ка­та­стро­фі­чною, адже ста­ном на по­ча­ток 2017 р. на роз­гля­ді ЄСПЛ пе­ре­бу­ва­ли по­над 18 тис. скарг укра­їн­ців на не­ви­ко­на­н­ня дер­жа­вою по­ло­жень Єв­ро­пей­ської кон­вен­ції з прав лю­ди­ни.

Та­ким чи­ном, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що укра­їн­ці спри­йма­ють ЄСПЛ не як мі­жна­ро­дну су­до­ву уста­но­ву, звер­та­ти­ся до якої по­трі­бно ли­ше у ви­клю­чних ви­пад­ках, а як скла­до­ву на­ціо­наль­ної си­сте­ми су­до­чин­ства. Адже без рі­ше­н­ня ЄСПЛ в Укра­ї­ні ду­же важ­ко до­мог­ти­ся ре­аль­них ре­зуль­та­тів у су­до­вих роз­гля­дах, що занадто дов­го три­ва­ють.

Та­ке ба­че­н­ня ді­яль­но­сті ЄСПЛ не від­по­від­ає дій­сно­му при­зна­чен­ню мі­жна­ро­дної су­до­вої уста­но­ви та при­зво­дить до пе­ре­на­ван­та­же­н­ня ЄСПЛ скар­га­ми укра­їн­ців, які втра­ти­ли ві­ру в ефе­ктив­ність вла­сної су­до­вої си­сте­ми.

Однак на­віть у ра­зі отри­ма­н­ня та­ко­го ба­жа­но­го рі­ше­н­ня ЄСПЛ у сво­їй спра­ві, гро­ма­дя­нин не має будь-яких га­ран­тій, що дер­жа­ва до­три­ма­є­ться взя­тих на се­бе між­на­ро­дних зо­бов’язань та ви­ко­нає «ви­стра­ж­да­не» рі­ше­н­ня.

Згі­дно з да­ни­ми, опри­лю­дне­ни­ми Вер­хов­ним Су­дом Укра­ї­ни в Ін­фор­ма­цій­но­му ли­сті що­до ви­ко­на­н­ня рі­шень ЄСПЛ ста­ном на 12.12.2016 р., за­галь­на кіль­кість справ, пе­ре­да­них під на­гляд з мо­мен­ту на­бу­т­тя чин­но­сті Кон­вен­ці­єю, ста­но­вить 1235, з них ли­ше 109 за­кри­то оста­то­чною ре­зо­лю­ці­єю. На­ве­де­ні ци­фри ду­же не­при­єм­но вра­жа­ють, однак ста­ти­сти­ка – річ жор­сто­ка.

Зви­чай­но, варто від­зна­чи­ти, що та­ка про­бле­ма не­о­дно­ра­зо­во обго­во­рю­ва­ла­ся на дер­жав­но­му рівні. Тоб­то мо­жно­влад­ці пов­ні­стю ви­зна­ють на­яв­ність про­бле­ми, однак з 2014 р. ар­гу­мен­ти, які слу­гу­ють ви­прав­да­н­ням що­до не­ви­ко­на­н­ня сво­їх між­на­ро­дних зо­бов’язань, за­ли­ша­ю­ться не­змін­ни­ми: не ви­ста­чає гро­шей, слаб­ка еко­но­мі­ка, вій­на в країні.

Що­прав­да, у 2015 р. мі­ністр юсти­ції Укра­ї­ни Пав­ло Пе­трен­ко за­про­по­ну­вав офор­ми­ти зо­бов’яза­н­ня з ви­ко­на­н­ня рі­шень ЄСПЛ пе­ред гро­ма­дя­на­ми за до­по­мо­гою цін­них па­пе­рів. На дум­ку по­лі­ти­ка, га­не­бна ситуація з не­хту­ва­н­ням Укра­ї­ною рі­ше­н­ня­ми ЄСПЛ зна­чно по­кра­щи­ться у ра­зі за­мі­ни фа­кти­чно­го ви­ко­на­н­ня цих рі­шень дер­жав­ни­ми бор­го­ви­ми па­пе­ра­ми.

Дум­ки екс­пер­тів з цьо­го пи­та­н­ня роз­ді­ли­ли­ся. Одні по­зи­тив­но по­ста­ви­ли­ся до та­ких но­ва­цій, мов­ляв, це по­ши­ре­на за­кор­дон­на пра­кти­ка. Ін­ші, нав­па­ки, ске­пти­чно від­не­сли­ся до ці­єї ідеї, адже лю­дям по­трі­бні ре­аль­ні ко­шти, а не бор­го­ві роз­пи­ски. Однак, як би там не бу­ло, ідея з дер­жав­ни­ми бор­го­ви­ми па­пе­ра­ми за­ли­ши­ла­ся ли­ше іде­єю, то­му про її пра­кти­чну ко­ристь го­ді й го­во­ри­ти.

Що сто­су­є­ться не­ви­ко­на­н­ня Укра­ї­ною рі­шень ЄСПЛ, не­мо­жли­во не від- зна­чи­ти, що про­бле­ма не­ви­ко­на­н­ня су­до­вих рі­шень в на­шій дер­жа­ві є ком­пле­ксною та си­стем­ною. Про­цент ви­ко­на­них дер­жа­вою рі­шень ві­тчи­зня­них су­до­вих ін­стан­цій, не го­во­ря­чи вже про мі­жна­ро­дні, кри­ти­чно ма­лий.

В цьо­му кон­текс­ті варто зга­да­ти про без­пре­це­ден­тне рі­ше­н­ня ЕСПЛ у спра­ві «Бур­мич та ін­ші про­ти Укра­ї­ни», адже во­но сто­су­є­ться са­ме три­ва­ло­го не­ви­ко­на­н­ня оста­то­чних рі­шень на­ціо­наль­них су­до­вих уста­нов. ЄСПЛ впер­ше за всю істо­рію сво­го існу­ва­н­ня ви­лу­чив 12143 скар­ги гро­ма­дян Укра­ї­ни що­до від­су­тно­сті пра­во­вих ме­ха­ні­змів за­хи­сту і не­ви­ко­на­н­ня су­до­вих рі­шень та пе­ре­дав їх до Ко­мі­те­ту Мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи. Та­ким чи­ном, всім скар­жни­кам має бу­ти ви­пла­че­на при­су­дже­на мо­раль­на ком­пен­са­ція у роз­мі­рі 2 тис. єв­ро про­тя­гом 3 мі­ся­ців, іна­кше Ко­мі­тет Мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи на­ра­хо­ву­ва­ти­ме на су­ми за­бор­го­ва­но­сті пе­ню роз­мі­ром 3%.

ЕСПЛ від­зна­чив, що не мо­же ста­ти ча­сти­ною на­ціо­наль­ної су­до­вої си­сте­ми Укра­ї­ни та по­стій­но ви­зна­ва­ти дер­жа­ву вин­ною у по­ру­ше­н­нях Кон­вен­ції. Та­кі дії жо­дним чи­ном не впли­ва­ють на стан укра­їн­сько­го пра­во­су­д­дя, а ла­ви­на одно­ти­пних скарг укра­їн­ців ли­ше бло­кує ро­бо­ту мі­жна­ро­дної су­до­вої ін­стан­ції.

Оче­ви­дно, що та­ка кіль­кість май­же одна­ко­вих скарг яскра­во ілю­струє не­спро­мо­жність укра­їн­ської пра­во­вої си­сте­ми та її пов­ну не­від­по­від­ність су­ча­сним ре­а­лі­ям. Рі­ше­н­ням у спра­ві «Бур­мич та ін­ші про­ти Укра­ї­ни» ЕСПЛ пу­блі­чно зі­знав­ся у вла­сній без­силь­но­сті зму­си­ти Укра­ї­ну до­три­му­ва­ти­ся Кон­вен­ції. За­ли­ша­є­ться ли­ше спо­ді­ва­ти­ся, що це рі­ше­н­ня ста­не «то­чкою не­по­вер­не­н­ня» для укра­їн­ської вла­ди, адже не­при­пу­сти­мо, що кра­ї­на, яка так го­ло­сно де­кла­рує єв­ро­пей­ські цін­но­сті, не­зда­тна їх до­три­му­ва­ти­ся.

Укра­їн­ці спри­йма­ють ЄСПЛ як скла­до­ву на­ціо­наль­ної си­сте­ми су­до­чин­ства

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.