Го­ло­со­ві зв’яз­ки акціо­не­рів. Про но­ві мо­жли­во­сті кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру

Про но­ві мо­жли­во­сті кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Во­ло­ди­ми­рВ ІГОНІН,ІГОНІН пар­тнер ЮФ «Ва­силь Кі­сіль і Пар­тне­ри» Ана­то­лійА ій ПАШИНСЬКИЙ ПАШИНСЬКИЙ, юрист ЮФ «Ва­силь Кі­сіль і Пар­тне­ри»

Мо­жли­вість укла­де­н­ня до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми впер­ше бу­ла за­де­кла­ро­ва­на в Укра­ї­ні ще у 2008 р. у ст. 29 За­ко­ну «Про акціо­нер­ні то­ва­ри­ства». Однак ця нор­ма істо­тно обме­жу­ва­ла пре­дмет та­ко­го до­го­во­ру та до­зво­ля­ла пе­ред­ба­чи­ти в ньо­му ли­ше до­да­тко­ві обов’яз­ки акціо­не­рів. На за­ва­ді пра­кти­чно­му за­сто­су­ван­ню до­го­во­рів між акціо­не­ра­ми та­кож сто­я­ли укра­їн­ські су­ди, які в аб­со­лю­тній біль­шо­сті ви­пад­ків не бра­ли до ува­ги ці до­мов­ле­но­сті та ви­зна­ва­ли їх не­дій­сни­ми як та­кі, що су­пе­ре­чать за­ко­но­дав­ству.

У ме­жах ре­фор­ми кор­по­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня 18.02.2018 р. на­брав чин­но­сті За­кон «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до кор­по­ра­тив­них до­го­во­рів», який до­пов­нив За­кон «Про акціо­нер­ні то­ва­ри­ства» но­вою ст. 261 «До­го­вір між акціо­не­ра­ми то­ва­ри­ства». Одні­єю з основ­них но­вел но­во­го за­ко­ну ста­ла мо­жли­вість пе­ред­ба­чи­ти у до­го­во­рі між акціо­не­ра­ми обов’язок йо­го сто­рін го­ло­су­ва­ти на за­галь­них збо­рах у спо­сіб, пе­ред­ба­че­ний та­ким до­го­во­ром.

По­ня­т­тя «спо­сіб го­ло­су­ва­н­ня»

Но­ва ст. 261 За­ко­ну до­зво­ляє сто­ро­нам вста­но­ви­ти «обов’язок го­ло­су­ва­ти у спо­сіб, пе­ред­ба­че­ний та­ким до­го­во­ром», але не кон­кре­ти­зує по­ня­т­тя «спо­сіб го­ло­су­ва­н­ня». В За­ко­ні це по­ня­т­тя мі­сти­ться у ст. 43 під на­звою «Спо­сіб го­ло­су­ва­н­ня», згі­дно з якою го­ло­су­ва­н­ня на за­галь­них збо­рах має про­во­ди­ти­ся бю­ле­те­ня­ми. От­же, у ра­зі бу­кваль­но­го тлу­ма­че­н­ня мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що до­го­вір між акціо­не­ра­ми мо­же пе­ред­ба­ча­ти обов’язок йо­го сто­рін го­ло­су­ва­ти бю­ле­те­ня­ми, який і так ім­пе­ра­тив­но за­крі­пле­ний на рів­ні За­ко­ну.

Оче­ви­дно, що окре­слю­ю­чи пре­дмет до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми, роз­ро­бни­ки не ма­ли на ува­зі по­ня­т­тя «спо­сіб го­ло­су­ва­н­ня» у ро­зу­мін­ні ст. 43 За­ко­ну. Про це свід­чить по­ло­же­н­ня ч. 4 но­вої ст. 261 За­ко­ну, яка зо­бов’язує акціо­не­ра по­ві­до­ми­ти то­ва­ри­ство про на­бу­т­тя пра­ва ви­зна­ча­ти «ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня» на за­галь­них збо­рах. За­зна­че­ний тер­мін «ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня» та­кож мі­сти­ться у ст. 43 За­ко­ну та озна­чає го­ло­су­ва­н­ня «за», «про­ти» або «утри­мав­ся».

Та­ким чи­ном, си­стем­не тлу­ма­че­н­ня но­вої ст. 261 За­ко­ну під­во­дить до ви­снов­ку, що пре­дме­том до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми мо­же бу­ти обов’язок сто­рін по­сту­пи­ти­ся сво­їм пра­вом са­мо­стій­но ви­зна­ча­ти ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня на ко­ристь ін­шої сто­ро­ни до­го­во­ру. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що су­до­ва пра­кти­ка та­кож пі­де шля­хом си­стем­но­го, а не бу­кваль­но­го тлу­ма­че­н­ня ці­єї нор­ми.

Збо­ри, збо­ри, тіль­ки збо­ри

Обов’язок го­ло­су­ва­ти пев­ним чи­ном по­ши­рю­є­ться ли­ше на за­галь­ні збо­ри та не мо­же вста­нов­лю­ва­ти­ся для ін­ших ор­га­нів то­ва­ри­ства, на­віть якщо одна зі сто­рін до­го­во­ру є чле­ном та­ко­го ор­га­ну. Це осо­бли­во акту­аль­но для укра­їн­сько­го бі­зне­су, де ма­жо­ри­тар­ні акціо­не­ри ча­сто вхо­дять у прав­лі­н­ня та без­по­се­ре­дньо управ­ля­ють ком­па­ні­єю. Пов­но­ва­же­н­ня чле­на прав­лі­н­ня го­ло­су­ва­ти на за­сі­да­н­нях прав­лі­н­ня на­ле­жать йо­му як по­са­до­вій осо­бі то­ва­ри­ства і не сто­су­ю­ться ре­а­лі­за­ції акціо­не­ром сво­їх прав на акції чи прав за акці­я­ми, а от­же, не мо­жуть бу­ти пре­дме­том до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми.

Ана­ло­гі­чна кон­це­пція за­крі­пле­на в біль­шо­сті дер­жав кон­ти­нен­таль­ної пра­во­вої сім’ї, зокре­ма в Ні­меч­чи­ні, Ав­стрії, Ні­дер­лан­дах, Шве­ції. В ан­глій­сько­му пра­ві до­го­вір між акціо­не­ра­ми мо­же по­кла­да­ти пев­ні обов’яз­ки на ди­ре­кто­рів, що одно­ча­сно є акціо­не­ра­ми то­ва­ри­ства і ви­сту­па­ють сто­ро­на­ми та­ко­го до­го­во­ру. Во­дно­час, оскіль­ки ди­ре­ктор має фі­ду­ці­ар­ний обов’язок ді­я­ти в ін­те­ре­сах ком­па­нії за­га­лом, по­ло­же­н­ня кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру, згі­дно з су­до­вою пра­кти­кою, не мо­жуть істо­тно обме­жу­ва­ти йо­го не­за­ле­жне во­ле­ви­яв­ле­н­ня.

Пра­во ви­зна­ча­ти ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня

Ви­хо­дя­чи з по­ло­жень ст. 261 За­ко­ну, сто­ро­на до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми мо­же отри­ма­ти пра­во ви­зна­ча­ти ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня на за­галь­них збо­рах для одні­єї, кіль­кох чи всіх ін­ших сто­рін до­го­во­ру. Одним зі спосо­бів за­без­пе­чи­ти ре­а­лі­за­цію та­ко­го пра­ва є без­від­кли­чна до­ві­ре­ність з кор­по­ра­тив­них прав.

Ви­да­ча без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті для га­ран­тії ви­ко­на­н­ня пев­них обов’яз­ків за акціо­нер­ним до­го­во­ром ши­ро­ко пра­кти­ку­є­ться в юрис­дик- ці­ях ан­гло-аме­ри­кан­ської пра­во­вої сім’ї. Зокре­ма, акціо­нер­ні до­го­во­ри за пра­вом шта­ту Де­ла­вер ча­сто пе­ред­ба­ча­ють за­сто­су­ва­н­ня без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті для го­ло­су­ва­н­ня в ор­га­нах то­ва­ри­ства та ре­а­лі­за­ції опціо­нів на акції.

В Укра­ї­ні ін­сти­тут без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті з кор­по­ра­тив­них прав з’явив­ся ли­ше у 2018 р. На від­мі­ну від зви­чай­ної до­ві­ре­но­сті, без­від­кли­чна до­ві­ре­ність мо­же бу­ти ска­со­ва­на ли­ше за зго­дою упов­но­ва­же­но­го нею пред­став­ни­ка або у ви­пад­ках, пе­ред­ба­че­них ці­єю до­ві­ре­ні­стю. Для за­без­пе­че­н­ня «обов’яз­ку го­ло­су­ва­ти» сто­ро­ни до­го­во­ру мо­жуть до­мо­ви­ти­ся про ви­да­чу одно­му з акціо­не­рів або тре­тій осо­бі без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті для уча­сті та го­ло­су­ва­н­ня на за­галь­них збо­рах від їхньо­го іме­ні. Та­ка до­ві­ре­ність мо­же мі­сти­ти зав­да­н­ня на го­ло­су­ва­н­ня (на­при­клад, при­зна­ча­ти ме­не­джмент) або на­да­ва­ти пред­став­ни­ку пра­во го­ло­су­ва­ти з усіх пи­тань по­ряд­ку ден­но­го на вла­сний роз­суд.

Ви­ко­ри­ста­н­ня без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті для пред­став­ни­цтва на за­галь­них збо­рах не ска­со­вує за­галь­ні ви­мо­ги до пред­став­ни­цтва акціо­не­рів за ст. 39 За­ко­ну. Зокре­ма, по­са­до­ві осо­би ор­га­нів то­ва­ри­ства та їх афі­лі­йо­ва­ні осо­би не мо­жуть пред­став­ля­ти ін­ших акціо­не­рів то­ва­ри­ства на за­галь­них збо­рах. То­му акціо­не­ри-сто­ро­ни кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру, які одно­ча­сно є чле­на­ми на­гля­до­вої ра­ди, прав­лі­н­ня чи ре­ві­зій­ної ко­мі­сії, не мо­жуть пред­став­ля­ти ін­ших сто­рін до­го­во­ру на за­галь­них збо­рах на під­ста­ві без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті.

Ви­хо­дя­чи з прин­ци­пу сво­бо­ди до­го­во­ру, окрім без­від­кли­чної до­ві­ре­но­сті, до­го­вір мо­же пе­ред­ба­ча­ти й ін­ші ін­стру­мен­ти для ви­зна­че­н­ня ва­рі­ан­ту го­ло­су­ва­н­ня. Зокре­ма, до­го­вір мо­же

зо­бов'язу­ва­ти йо­го сто­рін го­ло­су­ва­ти з пев­них пи­тань по­ряд­ку ден­но­го згі­дно з вка­зів­ка­ми, які сто­ро­на до­го­во­ру на­да­ва­ти­ме на­пе­ре­до­дні збо­рів. Ко­ло пи­тань, що­до яких ви­зна­ча­є­ться ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня, за­ле­жить від до­мов­ле­но­сті сто­рін. На­при­клад, до­го­вір мо­же роз­ме­жо­ву­ва­ти сфе­ри від­по­від­аль­но­сті ко­жно­го з акціо­не­рів та на­да­ва­ти їм пра­во ви­зна­ча­ти по­зи­цію ін­ших сто­рін що­до окре­мої ка­те­го­рії пов­но­ва­жень за­галь­них збо­рів – обра­н­ня ме­не­джмен­ту, рі­ше­н­ня то­ва­ри­ства у пев­ній сфе­рі (на­при­клад, ви­ро­бни­цтво чи мар­ке­тинг) то­що.

Осо­ба, яка від­по­від­но до до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми на­бу­ла пра­во ви­зна­ча­ти ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня на за­галь­них збо­рах, згі­дно з ч. 4 ст. 261 За­ко­ну зо­бов’яза­на по­ві­до­ми­ти то­ва­ри­ство про на­бу­т­тя та­ко­го пра­ва, якщо в ре­зуль­та­ті цьо­го во­на са­мо­стій­но або ра­зом зі сво­єю афі­лі­йо­ва­ною осо­бою (осо­ба­ми) пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но змо­же роз­по­ря­джа­ти­ся біль­ше ніж 10%, 25%, 50% або 75% го­ло­сів.

Го­ло­су­ва­н­ня кон­сен­су­сом і пра­во ве­то

Умо­ви до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми в Укра­ї­ні не мо­жуть су­пе­ре­чи­ти обов’яз­ко­вим по­ло­же­н­ням за­ко­но­дав­ства і ста­ту­ту, зокре­ма що­до кво­ру­му та не­об­хі­дної кіль­ко­сті го­ло­сів для прийня­т­тя рі­ше­н­ня. На­віть якщо всі акціо­не­ри під­пи­са­ли до­го­вір, він не мо­же на­да­ва­ти окре­мій сто­ро­ні пра­во ве­то на за­галь­них збо­рах або ви­зна­ча­ти рі­ше­н­ня, які ма­ють при­йма­ти­ся кон­сен­су­сом. Во­дно­час до­го­вір між акціо­не­ра­ми при­ва­тно­го акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства мо­же за­крі­плю­ва­ти зо­бов’яза­н­ня йо­го сто­рін змі­ни­ти ста­тут та пе­ред­ба­чи­ти в ньо­му пев­ні пи­та­н­ня, які ви­ма­га­ти­муть 100% го­ло­сів.

Для по­рів­ня­н­ня, за­ко­но­дав­ство зна­чної кіль­ко­сті дер­жав си­сте­ми кон­ти­нен­таль­но­го пра­ва (Ні­меч­чи­на, Бель­гія, Ав­стрія) до­зво­ляє за­крі­плю­ва­ти в кор­по­ра­тив­но­му до­го­во­рі спи­сок пи­тань, що при­йма­ю­ться кон­сен­су­сом на за­галь­них збо­рах. В ан­глій­сько­му пра­ві ви­зна­че­н­ня у до­го­во­рі «ва­жли­вих пи­тань» (reserved matters) та вста­нов­ле­н­ня для них ква­лі­фі­ко­ва­них по­ро­гів го­ло­сів є за­галь­но­прийня­тою пра­кти­кою.

Одно­стай­не го­ло­су­ва­н­ня з окре­мих пи­тань

Згі­дно з укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством, «обов’язок го­ло­су­ва­ти» мо­жна ре­а­лі­зу­ва­ти че­рез ви­зна­че­н­ня в до­го­во­рі пе­ре­лі­ку пи­тань, з яких усі сто­ро­ни по­вин­ні одно­стай­но го­ло­су­ва­ти пев­ним чи­ном.

Зокре­ма, до­го­вір мо­же вклю­ча­ти обов’язок сто­рін не під­три­му­ва­ти до­стро­ко­ве при­пи­не­н­ня пов­но­ва­жень по­са­до­вих осіб ор­га­нів то­ва­ри­ства, го­ло­су­ва­ти про­ти за­сто­су­ва­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва акціо­не­рів на при­дба­н­ня акцій до­да­тко­вої емі­сії, не го­ло­су­ва­ти за рі­ше­н­ня про ви­пла­ту ди­ві­ден­дів, якщо рі­чний чи­стий при­бу­ток є мен­шим, ніж ви­зна­че­ний по­ріг. Кон­кре­тний пе­ре­лік та­ких пи­тань ви­зна­ча­є­ться у до­го­во­рі за­ле­жно від по­треб то­ва­ри­ства та ін­те­ре­сів акціо­не­рів.

Го­ло­су­ва­н­ня за вка­зів­ка­ми ме­не­джмен­ту

Від­по­від­но до ч. 2 ст. 261 За­ко­ну, до­го­вір між акціо­не­ра­ми не мо­же зо­бов’язу­ва­ти сто­ро­ни го­ло­су­ва­ти згі­дно з вка­зів­ка­ми ор­га­нів управ­лі­н­ня то­ва­ри­ства, крім ви­пад­ків, якщо сто­ро­ною до­го­во­ру є осо­ба, яка одно­ча­сно вхо­дить до скла­ду ор­га­ну управ­лі­н­ня то­ва­ри­ства.

Від­по­від­но, якщо одна зі сто­рін до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми є чле­ном на­гля­до­вої ра­ди, прав­лі­н­ня чи ре­ві­зій­ної ко­мі­сії, до­го­вір мо­же пе­ред­ба­ча­ти зо­бов’яза­н­ня та­ко­го акціо­не­ра го­ло­су­ва­ти на за­галь­них збо­рах від­по­від­но до рі­шень ор­га­ну, до яко­го він вхо­дить.

По­ру­ше­н­ня не впли­ває на дій­сність рі­шень

По­ру­ше­н­ня до­го­во­ру між акціо­не­ра­ми, згі­дно з ч. 3 ст. 261 За­ко­ну, не є під­ста­вою для ви­зна­н­ня не­дій­сни­ми рі­шень ор­га­нів то­ва­ри­ства. Та­ким чи­ном, на­віть у ра­зі по­ру­ше­н­ня одні­єю зі сто­рін до­го­во­ру сво­го зо­бов’яза­н­ня го­ло­су­ва­ти пев­ним чи­ном, суд не мо­же ли­ше че­рез це по­ру­ше­н­ня ви­зна­ти від­по­від­не рі­ше­н­ня збо­рів не­дій­сним.

У про­фе­сій­них ко­лах па­нує дум­ка, що вка­за­на нор­ма За­ко­ну зна­чно по­сла­блює ефе­ктив­ність кор­по­ра­тив­но­го до­го­во­ру. За­га­лом, та­кий під­хід при­та­ман­ний кра­ї­нам кон­ти­нен­таль­но­го пра­ва (Ні­меч­чи­на, Швей­ца­рія) та вва­жа­є­ться га­ран­ті­єю ста­біль­но­сті ци­віль­но-пра­во­вих від­но­син.

Не­мо­жли­вість ви­зна­ти рі­ше­н­ня збо­рів не­дій­сним не по­збав­ляє сто­ро­ну до­го­во­ру пра­ва ви­ма­га­ти від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків у зв’яз­ку з по­ру­ше­н­ням до­го­во­ру або мо­жли­во­сті звер­та­ти­ся з ви­мо­гою про ви­пла­ту ком­пен­са­ції, якщо це пе­ред­ба­чає до­го­вір між акціо­не­ра­ми.

Ра­ху­є­мо го­ло­си (за­мість ви­снов­ків)

«Обов’язок го­ло­су­ва­ти» в до­го­во­рі між акціо­не­ра­ми є ефе­ктив­ним пра­во­вим ін­стру­мен­том, що до­зво­ляє сто­ро­нам гну­чко на­ла­шту­ва­ти управ­лі­н­ня то­ва­ри­ством і по­лег­ши­ти про­цес прийня­т­тя рі­шень. Зокре­ма, на пра­кти­ці акціо­не­ри мо­жуть до­мо­ви­ти­ся спіль­но го­ло­су­ва­ти з окре­мих пи­тань, а та­кож роз­по­ді­ли­ти між со­бою сфе­ри від­по­від­аль­но­сті та на­да­ти від­по­від­аль­но­му акціо­не­ру пра­во ви­зна­ча­ти ва­рі­ант го­ло­су­ва­н­ня для ін­ших сто­рін. Окрім то­го, акціо­не­ри в до­го­во­рі мо­жуть за­крі­пи­ти зо­бов’яза­н­ня змі­ни­ти ста­тут і ви­зна­чи­ти у ньо­му ко­ло пи­тань, які ви­ма­га­ють ква­лі­фі­ко­ва­ної біль­шо­сті або на­віть одно­стай­но­го го­ло­су­ва­н­ня.

Ви­рі­шаль­ний го­лос за­ли­ша­є­ться за пра­во­за­сто­сов­чою пра­кти­кою. До­ля цьо­го ін­стру­мен­ту та йо­го пра­кти­чна ко­ристь за­ле­жить від по­зи­ції суд­дів­сько­го кор­пу­су, го­тов­но­сті бі­зне­су за­сто­со­ву­ва­ти но­ві ме­ха­ні­зми на пра­кти­ці, а та­кож від про­фе­сіо­на­лі­зму юри­ди­чної спіль­но­ти, що вті­лю­ва­ти­ме їх у жи­т­тя.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.