Пе­ре­ва­жне пра­во на ку­пів­лю час­тки в ТОВ: акту­аль­на пра­кти­ка та про­бле­ми за­сто­су­ва­н­ня

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A - Ста­ні­сла­вС і РОДІОНОВ,РОДІОНОВ юрист ЮФ Evris

Та­кий під­хід вже уко­рі­нив­ся (в то­му чи­слі у пра­во­за­сто­сов­ній пра­кти­ці) та не ви­кли­кає за­пе­ре­чень, а та­кож є одним з най­більш вжи­ва­них ме­ха­ні­змів об­хо­ду пе­ре­ва­жно­го пра­ва. Так, в абз. 2 п. 4.10. По­ста­но­ви №4 за­зна­че­но, що пе­ре­ва­жне пра­во не по­ши­рю­є­ться на від­но­си­ни спад­ку­ва­н­ня, пра­во­на­сту­пни­цтва, да­ру­ва­н­ня, ін­шо­го без­опла­тно­го від­чу­же­н­ня час­тки у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі ТОВ або ТДВ, а та­кож обмін ці­єї час­тки (її ча­сти­ни) на ін­ше ін­ди­ві­ду­аль­но ви­зна­че­не май­но.

Во­дно­час уча­сни­ки ТОВ мо­жуть ві­ді­йти від ба­зо­во­го пра­ви­ла та по­ши­ри­ти дію пе­ре­ва­жно­го пра­ва на ін­ші ви­ди пра­во­чи­нів, за яки­ми ві­дбу­ва­є­ться від­чу­же­н­ня час­тки, за­крі­пив­ши від­по­від­ні по­ло­же­н­ня у ста­ту­ті ТОВ. Хо­ча За­ко­ном про то­ва­ри­ства пря­мо не пе­ред­ба­ча­є­ться мо­жли­вість роз­ши­ре­но­го за­сто­су­ва­н­ня за­га­да­них ви­ще норм, про­те за­бо­ро­на на це та­кож від­су­тня, що до­зво­ляє зро­би­ти ви­сно­вок про ви­ко­ну­ва­ність та­ких по­ло­жень на пра­кти­ці.

3. Пе­ре­ва­жне пра­во ре­а­лі­зу­є­ться уча­сни­ка­ми з до­три­ма­н­ням прин­ци­пу про­пор­цій­но­сті – від­чу­жу­ва­на час­тка мо­же бу­ти при­дба­на ін­ши­ми уча­сни­ка­ми ли­ше у роз­мі­рі, про­пор­цій­но­му роз­мі­ру час­тки, на­ле­жної та­ко­му уча­сни­ку. Зві­сно, та­кий прин­цип про­пор­цій­но­сті діє ли­ше в си­ту­а­ці­ях, ко­ли де­кіль­ка уча­сни­ків ви­яви­ли на­мір ско­ри­ста­ти­ся сво­їм пе­ре­ва­жним пра­вом.

4. Ку­пів­ля час­тки за умо­ви ре­а­лі­за­ції пе­ре­ва­жно­го пра­ва здій­сню­є­ться на тих са­мих умо­вах (у то­му чи­слі ці­на), на яких во­на про­по­ну­є­ться для при­дба­н­ня тре­тім осо­бам.

5. Уча­сник, який ба­жає про­да­ти свою час­тку тре­тім осо­бам, зо­бов'яза­ний по­ві­до­ми­ти про свій на­мір ін­ших уча­сни­ків та за­про­по­ну­ва­ти їм ре­а­лі­зу­ва­ти своє пе­ре­ва­жне пра­во (обов'язок пря­мо не про­пи­са­ний, але ви­пли­ває зі змі­сту нор­ми).

6. Уча­сни­ки мо­жуть ре­а­лі­зу­ва­ти своє пе­ре­ва­жне пра­во про­тя­гом 1-го мі­ся­ця з дня по­ві­дом­ле­н­ня про про­даж час­тки (ін­ший строк мо­же бу­ти вста­нов­ле­ний ста­ту­том або за до­мов­ле­ні­стю уча­сни­ків).

На­зва­ні по­ло­же­н­ня за­ко­но­дав­чих актів не пов­ною мі­рою вре­гу­льо­ву­ють всі пи­та­н­ня, пов'яза­ні з пе­ре­ва­жним пра­вом, що зу­мов­лює ви­ни­кне­н­ня про­блем у про­це­сі йо­го ре­а­лі­за­ції та за­хи­сту.

Не­до­лі­ки на­яв­но­го ме­ха­ні­зму пе­ре­ве­де­н­ня прав

На сьо­го­дні в спе­ці­аль­но­му за­ко­но­дав­стві не про­пи­са­ні на­слід­ки, а та­кож ал­го­ритм дій уча­сни­ка у ра­зі по­ру­ше­н­ня йо­го пе­ре­ва­жно­го пра­ва. Для від­по­від­ей на ці пи­та­н­ня не­об­хі­дно ко­ри­сту­ва­ти­ся за­галь­ни­ми нор­ма­ми ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства у сфе­рі спіль­ної вла­сно­сті.

Так, ч. 4 ст. 362 ЦК Укра­ї­ни пе­ред­ба­чає пра­во спів­вла­сни­ка у пра­ві спіль­ної час­тко­вої вла­сно­сті пред'яви­ти до су­ду по­зов про пе­ре­ве­де­н­ня на ньо­го прав та обов'яз­ків по­ку­пця у ра­зі по­ру­ше­н­ня йо­го пе­ре­ва­жно­го пра­ва ін­шим спів­вла­сни­ком під час про­да­жу на­ле­жної йо­му час­тки.

Та­ке по­ло­же­н­ня тра­ди­цій­но за ана­ло­гі­єю за­сто­со­ву­є­ться до ви­пад­ків по­ру­ше­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва уча­сни­ків ТОВ, що під­твер­джу­є­ться, зокре­ма, ви­снов­ка­ми ви­щих су­до­вих ін­стан­цій. На­при­клад, в абз. 3 п. 4.9. По­ста­но­ви №4 вка­за­но, що на­ве­де­на нор­ма за­сто­со­ву­є­ться за ана­ло­гі­єю до ви­пад­ків по­ру­ше­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва уча­сни­ка ТОВ (ТДВ) на ку­пів­лю час­тки у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі. То­то­жне за змі­стом по­ло­же­н­ня мі­сти­ться у По­ста­но­ві №13 (абз. 1 п. 31), про­те во­но до­пов­не­не за­сте­ре­же­н­ням, що по­ру­ше­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва не мо­же бу­ти за­хи­ще­не шля­хом ви­зна­н­ня спір­но­го до­го­во­ру не­дій­сним.

Вар­то за­зна­чи­ти, що в цьо­му ви­пад­ку по­ня­т­тя «по­ру­ше­н­ня» не­об­хі­дно тра­кту­ва­ти ши­ро­ко та вклю­ча­ти до йо­го змі­сту не ли­ше про­даж час­тки без по­пе­ре­дньо­го по­ві­дом­ле­н­ня ін­ших уча­сни­ків. Про це за­ува­жує ВСУ, вка­зу­ю­чи, що під­ста­ва­ми для звер­не­н­ня з по­зо­вом про пе­ре­ве­ден- ня прав є та­кож пе­ред­ча­сний про­даж час­тки (до отри­ма­н­ня від­по­віді від ін­ших уча­сни­ків) та про­даж на більш ви­гі­дних умо­вах, ніж ті, що бу­ли за­про­по­но­ва­ні уча­сни­кам.

Та­кий під­хід до­зво­ляє по­ши­ри­ти за­сто­су­ва­н­ня ст. 362 ЦК Укра­ї­ни, в то­му чи­слі на ви­пад­ки уми­сно­го за­ви­ще­н­ня уча­сни­ком ці­ни про­да­жу час­тки під час про­по­ну­ва­н­ня її ін­шим уча­сни­кам та на­сту­пно­го її про­да­жу тре­тім осо­бам за ниж­чою ці­ною.

За­сто­со­ву­ю­чи ст. 362 ЦК Укра­ї­ни, не­об­хі­дно звер­та­ти осо­бли­ву ува­гу на пе­ред­ба­че­ні нею обме­же­н­ня, оскіль­ки ця нор­ма за­сто­со­ву­є­ться до від­по­від­них по­зо­вів уча­сни­ків то­ва­ри­ства ли­ше за умо­ви їх до­три­ма­н­ня. Та­ки­ми обме­же­н­ня­ми є ско­ро­че­ний до 1 ро­ку строк по­зов­ної дав­но­сті та не­об­хі­дність вне­се­н­ня гро­шо­вих ко­штів на де­по­зит су­ду.

Якщо з ро­зу­мі­н­ням та ви­ко­на­н­ням умо­ви про змен­ше­ний строк по­зов­ної дав­но­сті не ви­ни­кає жо­дних про­блем, то що­до де­по­зи­ту по­стає низ­ка пра­кти­чних за­пи­тань. Так, ч. 4 ст. 362 за­крі­пле­но, що одно­ча­сно по­зи­вач зо­бов'яза­ний вне­сти на де­по­зи­тний ра­ху­нок су­ду гро­шо­ву су­му, яку за до­го­во­ром по­ви­нен спла­ти­ти по­ку­пець. Де­по­зит за сво­єю пра­во­вою су­т­тю є га­ран­тій­ним вне­ском по­зи­ва­ча, яким у ра­зі за­до­во­ле­н­ня по­зо­ву за­без­пе­чу­є­ться від­пла­тність від­чу­же­н­ня (пе­ре­роз­по­ді­лу) ча­сток у то­ва­ри­стві, вра­хо­ву­ю­чи кон­сти­ту­цій­ний прин­цип рів­но­сті сто­рін пе­ред за­ко­ном.

При цьо­му в за­ко­но­дав­стві (про­це­су­аль­но­му та ма­те­рі­аль­но­му) не­має по­ло­жень, які ре­гла­мен­ту­ва­ли б на­слід­ки нев­не­се­н­ня гро­шо­вих ко­штів на де­по­зит су­ду. Ли­ше в абз. 3 п. 18 По­ста­но­ви Пле­ну­му Ви­що­го спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду з роз­гля­ду ци­віль­них та кри­мі­наль­них справ (да­лі –

ВССУ) №5 від 07.02.2014 р. «Про су­до­ву пра­кти­ку в спра­вах про за­хист пра­ва вла­сно­сті та ін­ших ре­чо­вих прав» мо­жна зна­йти за­сте­ре­же­н­ня про те, що нев­не­се­н­ня одно­ча­сно з пред'яв­ле­н­ням по­зо­ву на де­по­зи­тний ра­ху­нок су­ду гро­шо­вої су­ми, яку за до­го­во­ром по­ви­нен спла­ти­ти по­ку­пець, є під­ста­вою для від­мо­ви в по­зо­ві.

Зі змі­сту вка­за­но­го роз'ясне­н­ня ВССУ мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що факт нев­не­се­н­ня одно­ча­сно з по­да­чею по­зо­ву де­по­зи­ту на ра­ху­нок су­ду в будь-яко­му ви­пад­ку ма­ти­ме на­слід­ком від­мо­ву в по­зо­ві. Про­те на пра­кти­ці су­ди не­о­дно­ра­зо­во до­пу­ска­ли вне­се­н­ня гро­шо­вих ко­штів на де­по­зит про­тя­гом ча­су роз­гля­ду спра­ви.

Вра­хо­ву­ю­чи та­ку не­о­дно­зна­чну пра­во­за­сто­сов­ну пра­кти­ку, не­об­хі­дним є уто­чне­н­ня за­ко­но­дав­ства що­до ви­зна­че­н­ня стро­ку вне­се­н­ня гро­шо­вих ко­штів на де­по­зит су­ду та на­слід­ків їх нев­не­се­н­ня.

Та­кож у про­це­су­аль­но­му за­ко­но­дав­стві від­су­тні будь-які по­ло­же­н­ня сто­сов­но обов'яз­ку су­ду за ре­зуль­та­та­ми роз­гля­ду спра­ви ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня про по­вер­не­н­ня гро­шо­вих ко­штів по­зи­ва­че­ві у ра­зі від­мо­ви в за­до­во­лен­ні по­зов­них ви­мог та пе­ре­ра­ху­ва­н­ня гро­шо­вих ко­штів сто­ро­ні за спір­ним до­го­во­ром ку­пів­лі­про­да­жу у ра­зі за­до­во­ле­н­ня по­зов­них ви­мог.

Як бу­ло за­зна­че­но ви­ще, ре­а­лі­за­ція пе­ре­ва­жно­го пра­ва здій­сню­є­ться з до­три­ма­н­ням прин­ци­пу про­пор­цій­но­сті. Це озна­чає, що у ра­зі при­дба­н­ня час­тки ли­ше одним з кіль­кох уча­сни­ків він змо­же ви­ку­пи­ти її в пов­но­му роз­мі­рі. Во­дно­час за­ко­но­дав­ством не вре­гу­льо­ва­но пи­та­н­ня не­об­хі­дно­сті вра­ху­ва­н­ня під час ви­зна­че­н­ня про­пор­цій­но­сті ча­сток тих уча­сни­ків, які не ба­жа­ють ре­а­лі­зо­ву­ва­ти своє пе­ре­ва­жне пра­во.

Та­кож ціл­ком ймо­вір­но, що під час укла­де­н­ня спір­но­го до­го­во­ру ку­пів­лі-про­да­жу мо­жуть бу­ти по­ру­ше­ні пе­ре­ва­жні пра­ва біль­ше ніж одно­го уча­сни­ка то­ва­ри­ства. За та­ких об­ста­ви­ни не­об­хі­дним є за­лу­че­н­ня до уча­сті у спра­ві ін­ших уча­сни­ків (як спів­по­зи­ва­чів або тре­тіх осіб).

З цьо­го при­во­ду, не­хай і що­до акціо­нер­них то­ва­риств, ВГСУ в п. 4.26. По­ста­но­ви №4 роз'яснив, що го­спо­дар­ський суд під час ви­рі­ше­н­ня спо­ру, пов'яза­но­го з по­ру­ше­н­ням пе­ре­ва­жно­го пра­ва акціо­не­рів ПрАТ на при­дба­н­ня акцій, що про­да­ю­ться (акціо­не­рів ПАТ – у про­це­сі

Не­об­хі­дним є уто­чне­н­ня за­ко­но­дав­ства що­до ви­зна­че­н­ня стро­ку вне­се­н­ня гро­шо­вих ко­штів на де­по­зит су­ду

при­ва­тно­го роз­мі­ще­н­ня про­стих акцій), по­ви­нен за­лу­ча­ти до уча­сті у спра­ві всіх акціо­не­рів цьо­го то­ва­ри­ства, оскіль­ки пе­ре­ва­жним пра­вом на при­дба­н­ня акцій на­ді­ле­ні всі акціо­не­ри.

Вра­хо­ву­ю­чи, що як у ви­пад­ку ку­пів­лі-про­да­жу акцій, так і у ви­пад­ку ку­пів­лі-про­да­жу ча­сток пра­во­від­но­си­ни ре­гу­лю­ю­ться по­ді­бни­ми нор­ма­ми, а для ТОВ існу­ва­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва є обов'яз­ко­вим (при­найм­ні до мо­мен­ту на­бра­н­ня чин­но­сті За­ко­ном про ТОВ та/або при­ве­де­н­ня ста­рих ста­ту­тів ТОВ у від­по­від­ність з остан­нім), то це роз'ясне­н­ня мо­же бу­ти за­сто­со­ва­не су­да­ми в обох на­зва­них ви­пад­ках.

Про­те, до­пу­ска­ю­чи мо­жли­вість та не­об­хі­дність за­лу­че­н­ня ін­ших уча­сни­ків ТОВ до уча­сті у роз­гля­ді спра­ви в су­ді, ми зі­штов­ху­є­мо­ся з пи­та­н­ня­ми ви­зна­че­н­ня до­ціль­но­го мо­мен­ту та роз­мі­ру спла­ти де­по­зи­ту. Адже якщо по­зов від са­мо­го по­ча­тку по­да­є­ться кіль­ко­ма по­зи­ва­ча­ми, які ви­ма­га­ють пе­ре­ве­де­н­ня прав по­ку­пця на спір­ну час­тку в роз­мі­рі, про­пор­цій­но­му роз­мі­ру вла­сних ча­сток, то ло­гі­чним є те, що і де­по­зит має бу­ти роз­по­ді­ле­ний між ни­ми про­пор­цій­но. В тих ви­пад­ках, ко­ли вста­нов­ле­н­ня всіх за­ін­те­ре­со­ва­них уча­сни­ків не є мо­жли­вим на день звер­не­н­ня до су­ду з по­зо­вом, оче­ви­дно, що оста­то­чне ви­зна­че­н­ня су­ми гро­шо­вих ко­штів, що під­ля­га­ти­ме спла­ті по­зи­ва­чем та/або ін­ши­ми уча­сни­ка­ми, мо­жли­ве ли­ше у про­це­сі роз­гля­ду спра­ви. То­му по­кла­де­н­ня на по­зи­ва­ча обов'яз­ку зі спла­ти де­по­зи­ту в пов­но­му роз­мі­рі під час по­да­чі по­зо­ву не є спра­ве­дли­вим.

На жаль, ми не ма­є­мо нор­ма­тив­них по­ло­жень або роз'яснень ви­щих су­до­вих ін­стан­цій з цих пи­тань.

Вдо­ско­на­ле­н­ня в но­во­му за­ко­ні

06.02.2018 р. Вер­хов­на Ра­да Укра­ї­ни прийня­ла За­кон Укра­ї­ни №2275 «Про то­ва­ри­ства з обме­же­ною та до­да­тко­вою від­по­від­аль­ні­стю» (да­лі –

За­кон про ТОВ), який на­би­рає чин­но­сті 17.06.2018 р.

За­кон про ТОВ по­кли­ка­ний сут­тє­во змі­ни­ти пра­ви­ла фун­кціо­ну­ва­н­ня най­по­пу­ляр­ні­шої ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вої фор­ми та мі­стить низ­ку но­вих по­ло­жень що­до ре­гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті ТОВ, у то­му чи­слі в ча­сти­ні усу­не­н­ня на­яв­них не­до­лі­ків ре­а­лі­за­ції пе­ре­ва­жно­го пра­ва, а са­ме:

• те­пер на рів­ні за­ко­ну більш де­таль­но про­пи­са­ний ме­ха­нізм йо­го ре­а­лі­за­ції, зокре­ма пря­мо вка­за­но на обов'язок уча­сни­ка пи­сьмо­во по­ві­до­ми­ти ін­ших уча­сни­ків про на­мір про­да­ти свою час­тку;

• у ра­зі ухи­ле­н­ня уча­сни­ків від укла­де­н­ня до­го­во­ру ку­пів­лі-про­да­жу на під­ста­ві пе­ре­ва­жно­го пра­ва уча­сник, що про­дає, має пра­во обра­ти один з двох мо­жли­вих ва­рі­ан­тів: в су­до­во­му по­ряд­ку ви­ма­га­ти ви­зна­н­ня та­ко­го до­го­во­ру ку­пів­лі-про­да­жу укла­де­ним або про­да­ти час­тку тре­тій осо­бі;

• за­ко­но­да­вець ві­ді­йшов від ім­пе­ра­тив­ної дії пе­ре­ва­жно­го пра­ва, те­пер уча­сник не змо­же ско­ри­ста­ти­ся остан­нім, якщо це пря­мо пе­ред­ба­че­но ста­ту­том або кор­по­ра­тив­ним до­го­во­ром, сто­ро­ною яко­го є та­кий уча­сник;

• від­те­пер без­по­се­ре­дньо у про­філь­но­му за­ко­ні (ч. 5 ст. 20) про­пи­са­ні на­слід­ки по­ру­ше­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва – мо­жли­вість для уча­сни­ка ви­ма­га­ти в су­до­во­му по­ряд­ку пе­ре­ве­де­н­ня на се­бе прав та обов'яз­ків по­ку­пця час­тки (ча­сти­ни час­тки).

Обме­же­н­ня сто­сов­но ско­ро­че­но­го до 1 ро­ку стро­ку по­зов­ної дав­но­сті та­кож про­ду­бльо­ва­но в За­ко­ні про ТОВ (ч. 5 ст. 20).

По­ло­же­н­ня що­до на­слід­ків по­ру­ше­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва, на­пев­но, є одним з най­ва­жли­ві­ших у кон­текс­ті ре­гла­мен­та­ції ме­ха­ні­зму за­хи­сту уча­сни­ка­ми пе­ре­ва­жно­го пра­ва. На­яв­ність та­ко­го за­сте­ре­же­н­ня в спе­ці­аль­но­му за­ко­ні зні­має пи­та­н­ня про на­ле­жний спо­сіб за­хи­сту, спри­яє за­без­пе­чен­ню пра­во­вої ви­зна­че­но­сті в нор­ма­тив­но­му ре­гу­лю­ван­ні.

Під час тлу­ма­че­н­ня по­ло­жень За­ко­ну про ТОВ вва­жа­є­мо, що та­кож не­об­хі­дно ви­хо­ди­ти з ши­ро­ко­го ро­зу­мі­н­ня тер­мі­ну «по­ру­ше­н­ня» і за­сто­со­ву­ва­ти ме­ха­нізм пе­ре­ве­де­н­ня прав, в то­му чи­слі у ви­пад­ках нав­ми­сно­го за­ви­ще­н­ня про­по­но­ва­ної ін­шим уча­сни­кам ТОВ ці­ни про­да­жу.

Як і в чин­но­му за­ко­но­дав­стві, За­кон про ТОВ ба­зо­во пе­ред­ба­чає за­сто­су­ва­н­ня пе­ре­ва­жно­го пра­ва ли­ше що­до ку­пів­лі-про­да­жу час­тки. Во­дно­час уча­сни­кам на­да­на мо­жли­вість вста­нов­лю­ва­ти в ста­ту­ті ін­ший по­ря­док ре­а­лі­за­ції пе­ре­ва­жно­го пра­ва уча­сни­ків то­ва­ри­ства (ч. 6 ст. 20 За­ко­ну про ТОВ), а то­му во­ни мо­жуть так са­мо по­ши­ри­ти дію пе­ре­ва­жно­го пра­ва на ін­ші пра­во­чи­ни. На­яв­ність та­кої пря­мої нор­ми, а та­кож за­галь­на дис­по­зи­тив­ність но­во­го за­ко­ну га­ран­ту­ють більш ефе­ктив­ну ре­а­лі­за­цію та­ких ста­ту­тних по­ло­жень, у по­рів­нян­ні із За­ко­ном про то­ва­ри­ства.

Та­кож За­кон про ТОВ до­кла­дно роз'яснює пи­та­н­ня про до­три­ма­н­ня прин­ци­пу про­пор­цій­но­сті при ре­а­лі­за­ції пе­ре­ва­жно­го пра­ва. У ч. 2 ст. 20 за­зна­че­но, якщо кіль­ка уча­сни­ків то­ва­ри­ства ско­ри­ста­ю­ться сво­їм пе­ре­ва­жним пра­вом, во­ни при­дба­ва­ють час­тку (ча­сти­ну час­тки) про­пор­цій­но до роз­мі­ру на­ле­жних їм ча­сток у ста­ту­тно­му ка­пі­та­лі то­ва­ри­ства. От­же, зні­ма­є­ться пи­та­н­ня про не­об­хі­дність вра­ху­ва­н­ня ча­сток уча­сни­ків, які не ко­ри­сту­ю­ться пе­ре­ва­жним пра­вом.

Окрім за­галь­них по­ло­жень про пе­ре­ва­жне пра­во, в За­кон про ТОВ вклю­че­ні нор­ми, спря­мо­ва­ні на опти­мі­за­цію за­ко­но­дав­ства в ча­сти­ні про­це­су­аль­них ме­ха­ні­змів роз­гля­ду справ про за­хист пе­ре­ва­жно­го пра­ва та усу­не­н­ня йо­го на­зва­них ви­ще не­до­лі­ків.

Так, у п. 4 при­кін­це­вих та пе­ре­хі­дних по­ло­жень вста­нов­ле­ні пев­ні пра­ви­ла, які під­ля­га­ти­муть за­сто­су­ван­ню у про­це­сі роз­гля­ду справ,

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.