Оскар­жив рі­ше­н­ня АМКУ: +1 до кар­ми

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО - Ка­те­ри­на К ПЕТРУШИНА ПЕТРУШИНА, юрист Lavrynovych&Partners Law Firm АМКУ)

І зно­ву АМКУ не під­па­дає під дію мо­ра­то­рію

23.02.2018 р. на­бра­ла чин­но­сті По­ста­но­ва КМУ №1104 «Про за­твер­дже­н­ня пе­ре­лі­ку ор­га­нів дер­жав­но­го на­гля­ду (кон­тро­лю), на які не по­ши­рю­є­ться дія За­ко­ну Укра­ї­ни «Про тим­ча­со­ві осо­бли­во­сті здій­сне­н­ня за­хо­дів дер­жав­но­го на­гля­ду (кон­тро­лю) у сфе­рі го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті», від­по­від­но до якої Ан­ти­мо­но­поль­ний ко­мі­тет Укра­ї­ни (да­лі – вчер­го­ве бу­ло ви­клю­че­но з-під дії мо­ра­то­рію на про­ве­де­н­ня пла­но­вих пе­ре­ві­рок. Вра­хо­ву­ю­чи та­ку тен­ден­цію, акту­аль­ною за­ли­ша­є­ться те­ма що­до осо­бли­во­стей оскар­же­н­ня рі­шень АМКУ та від­по­від­ної су­до­вої пра­кти­ки з цьо­го пи­та­н­ня.

Ста­ти­сти­ка роз­гля­ду справ

Від­по­від­но до ін­фор­ма­ції з Єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру су­до­вих рі­шень, з по­ча­тку 2017 р. і до­ни­ні в су­дах пер­шої ін­стан­ції бу­ло роз­гля­ну­то при­бли­зно 200 справ за уча­стю АМКУ, з них при­бли­зно 50 рі­шень на ко­ристь суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня. При цьо­му де­які з них вже ска­со­ва­ні в апе­ля­цій­ній чи ка­са­цій­ній ін­стан­ції.

Від­по­від­но до зві­ту АМКУ, з ви­яв­ле­них у 2017 р. по­ру­шень, кіль­кість яких скла­ла 2435, АМКУ ви­ніс рі­ше­н­ня про за­сто­су­ва­н­ня від­по­від­аль­но­сті у 1151 ви­пад­ках. Ін­ші по­ру­ше­н­ня бу­ли при­пи­не­ні шля­хом на­да­н­ня АМКУ ре­ко­мен­да­цій суб’єктам го­спо­да­рю­ва­н­ня.

2017 р. став ре­кор­дним за всі ро­ки ді­яль­но­сті пе­ре­ві­ря­ю­чо­го ор­га­ну в ча­сти­ні спла­ти по­ру­шни­ка­ми за­ко­но­дав­ства про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції штра­фів та пе­ні, роз­мір яких ста­но­вив 340,6 млн грн. Як від­зна­чає АМКУ, ли­ше 3,1% рі­шень, які оскар­жу­ють суб’єкти го­спо­да­рю­ва­н­ня, суд ви­знав не­дій­сни­ми пов­ні­стю або час­тко­во.

Тоб­то мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що у ра­зі звер­не­н­ня суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня до су­ду з по­зов­ни­ми ви­мо­га­ми про ска­су­ва­н­ня рі­ше­н­ня АМКУ у ве­ли­кій кіль­ко­сті справ суд від­мов­ляє у за­до­во­лен­ні по­зов­них ви­мог. При­кла­ди ви­зна­н­ня рі­шень АМКУ пра­во­мір­ни­ми:

• суб’єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня не ви­ко­нав у пов­но­му об­ся­зі роз­по­ря­дже­н­ня АМКУ що­до на­да­н­ня ін­фор­ма­ції сто­сов­но го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті (по­ста­но­ва ВГСУ від 12.12.2017 р. у спра­ві №925/224/17);

• суб’єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня по­ши­рю­вав не­до­сто­вір­ну ін­фор­ма­цію, про що АМКУ (як вста­но­вив суд) прийняв об­ґрун­то­ва­не рі­ше­н­ня про ви­зна­н­ня дій суб’єкта та­ки­ми, що вво­дять в ома­ну, та на­кла­де­н­ня штра­фу (по­ста­но­ва ВГСУ від 12.12.2017 р. у спра­ві №910/4577/17);

• ан­ти­кон­ку­рен­тні узго­дже­ні дії суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня (по­ста­но­ва ВГСУ від 18.07.2017 р. у спра­ві №910/18926/16);

• АМКУ пов­но­ва­жний на ви­тре­бу­ва­н­ня ін­фор­ма­ції: «На­прав­ле­н­ня ви­мо­ги про на­да­н­ня ін­фор­ма­ції є спосо­бом одер­жа­н­ня не­об­хі­дної ін­фор­ма­ції для ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них За­ко­ном Укра­ї­ни «Про Ан­ти­мо­но­поль­ний ко­мі­тет Укра­ї­ни» на ор­га­ни АМКУ зав­дань та обов'яз­ків» (по­ста­но­ва ВС від 27.03.2018 р. у спра­ві №922/2274/17) та ін.

Як уни­кну­ти по­ми­лок

На­сам­пе­ред, звер­та­є­мо ува­гу, що за­ко­но­да­вець вста­но­вив чі­ткий строк для оскар­же­н­ня рі­ше­н­ня ор­га­нів АМКУ – 2 мі­ся­ці без мо­жли­во­сті йо­го від­нов­ле­н­ня (ч. 1 ст. 60 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції»).

З ана­лі­зу су­до­вої пра­кти­ки вба­ча­є­ться, що ви­ня­тків у су­ду не­має, а про­пуск за­зна­че­но­го стро­ку є під­ста­вою для від­мо­ви у за­до­во­лен­ні по­зов­них ви­мог (на­при­клад, рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду Чер­ні­гів­ської обла­сті від 20.02.2018 р. у спра­ві №927/1097/17).

Крім то­го, го­спо­дар­ський суд не мо­же бра­ти до ува­ги до­во­ди суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня, що­до яко­го прийня­то рі­ше­н­ня АМКУ, з при­во­ду не­за­кон­но­сті та/або не­о­б­ґрун­то­ва­но­сті цьо­го рі­ше­н­ня, якщо та­кі до­во­ди за­яв­ле­но пі­сля за­кін­че­н­ня 2-мі­ся­чно­го стро­ку (п. 21 по­ста­но­ви Пле­ну­му ВГСУ №15 від 26.12.2011 р. «Про де­які пи­та­н­ня пра­кти­ки за­сто­су­ва­н­ня кон­ку­рен­тно­го за­ко­но­дав­ства»).

Тоб­то про­пуск вста­нов­ле­но­го тер­мі­ну уне­мо­жлив­лює звер­не­н­ня до су­ду суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня та ро­бить без­під­став­ни­ми йо­го за­пе­ре­че­н­ня, якщо остан­ній ви­сту­пає від­по­від­а­чем у спра­ві про стя­гне­н­ня на ко­ристь АМКУ штра­фу та пе­ні.

На що слід звер­ну­ти ува­гу

У та­кий ко­ро­ткий тер­мін для оскар­же­н­ня рі­ше­н­ня АМКУ не­об­хі­дно чі­тко та об­ґрун­то­ва­но фор­му­лю­ва­ти свою пра­во­ву по­зи­цію. Під­ста­ви для змі­ни, ска­су­ва­н­ня чи ви­зна­н­ня не­дій­сни­ми рі­шень ор­га­нів АМКУ пе­ред­ба­че­ні ст. 59 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції». Однак під час під­го­тов­ки по­зов­ної за­яви все ж та­ки слід бра­ти до ува­ги на­яв­ну акту­аль­ну су­до­ву пра­кти­ку що­до ска­су­ва­н­ня рі­шень АМКУ. Одні­єю з най­ва­жли­ві­ших під­став є від­су­тність на­ле­жних до­ка­зів при ви­не­сен­ні АМКУ від­по­від­но­го рі­ше­н­ня про по­ру­ше­н­ня кон­ку­рен­тно­го за­ко­но­дав­ства.

На­при­клад, рі­ше­н­ням Го­спо­дар­сько­го су­ду Оде­ської обла­сті від 13.10.2017 р. у спра­ві № 916/1815/17, яке бу­ло за­ли­ше­не в си­лі по­ста­но­вою Оде­сько­го апе­ля­цій­но­го го­спо­дар­сько­го су­ду від 23.01.2018 р., суд ви­знав не­дій­сним та ска­су­вав рі­ше­н­ня АМКУ. Суд за­зна­чив, що в рі­шен­ні те­ри­то­рі­аль­но­го від­ді­ле­н­ня АМКУ «не за­зна­че­ні до­ка­зи обме­же­н­ня кон­ку­рен­ції, вна­слі­док дій (без­ді­яль­но­сті) суб'єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня, або ін­шо­го не­га­тив­но­го впли­ву та­ких дій (без­ді­яль­но­сті) на стан кон­ку­рен­ції на ви­зна­че­но­му від­по­від­ним ор­га­ном рин­ку, про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду ча­су, не до­слі­дже­но в та­ко­му рі­шен­ні ди­на­мі­ку цін… спів­від­но­ше­н­ня дій (без­ді­яль­но­сті) суб'єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня з по­ве­дін­кою ін­ших уча­сни­ків то­вар­но­го рин­ку». На­ра­зі за­зна­че­ну спра­ву при­зна­че­но до роз­гля­ду у Вер­хов­но­му Су­ді на тра­вень мі­сяць, то­му че­ка­є­мо по­зи­цію з цьо­го при­во­ду.

У по­ста­но­ві ВГСУ від 14.12.2017 р. у спра­ві №910/6373/17 суд за­до­воль­нив по­зов­ні ви­мо­ги про ви­зна­н­ня не­дій­сним рі­ше­н­ня про на­кла­де­н­ня штра­фу у роз­мі­рі 17 958 891 грн. Суд ка­са­цій­ної ін­стан­ції за­зна­чив, що в оскар­жу­ва­но­му рі­шен­ні АМКУ не ви­зна­чив ча­со­вих меж рин­ку, не до­слі­див по­пит та про­по­зи­ції, їх спів­від­но­ше­н­ня, змі­ни дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня ці­но­вої по­лі­ти­ки, стру­кту­ри та ста­біль­но­сті ді­яль­но­сті з роз­по­ді­лу еле­ктри­чної енер­гії.

Вер­хов­ний Суд у по­ста­но­ві від 04.04.2018 р. у спра­ві №904/7548/16 та­кож ви­сло­вив­ся що­до обов’яз­ку АМКУ на­во­ди­ти у рі­шен­ні на­слід­ки по­ру­шень суб’єктом го­спо­да­рю­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства про кон­ку­рен­цію: «Су­ди не вра­ху­ва­ли то­го, що у ви­рі­шен­ні від­по­від­них спо­рів су­ди не по­вин­ні пе­ре­би­ра­ти на се­бе не­при­та­ман­ні су­дам фун­кції ор­га­нів Ан­ти­мо­но­поль­но­го ко­мі­те­ту Укра­ї­ни, зокре­ма са­мо­стій­но до­во­ди­ти за­мість від­по­від­но­го ор­га­ну мо­жли­вість на­ста­н­ня не­га­тив­них на­слід­ків для кон­ку­рен­ції вна­слі­док вчи­не­н­ня юри­ди­чною осо­бою пев­них дій. Са­ме на АМКУ по­кла­де­но обов'язок на­ве­сти від­по­від­ні до­ка­зи у сво­є­му рі­шен­ні, а суд по­кли­ка­ний до­слі­ди­ти та оці­ни­ти на­ве­де­ні до­ка­зи. У ра­зі їх під­твер­дже­н­ня во­ни мо­жуть бу­ти до­ста­тні­ми для ви­снов­ків АМКУ, ви­кла­де­них у Рі­шен­ні АМК. Во­дно­час в оспо­рю­ва­но­му Рі­шен­ні АМК та­кі до­ка­зи не на­ве­де­ні».

Під­ста­вою для ска­су­ва­н­ня рі­ше­н­ня АМКУ про на­кла­де­н­ня штра­фу та пе­ні є та­кож ви­зна­н­ня у су­до­во­му по­ряд­ку ви­мо­ги АМКУ що­до на­да­н­ня ін­фор­ма­ції не­пра­во­мір­ною, ска­су­ва­н­ня АМКУ рі­ше­н­ня йо­го те­ри­то­рі­аль­но­го від­ді­ле­н­ня та ін.

На­при­клад, рі­ше­н­ня Го­спо­дар­сько­го су­ду Пол­тав­ської обла­сті від 30.03.2017 р. у спра­ві №917/426/16: «АМКУ сво­їм рі­ше­н­ням вста­но­вив, що від­по­від­а­чем не вчи­ня­ли­ся дії, які є по­ру­ше­н­ня­ми за­ко­но­дав­ства про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції, то­му у від­по­від­а­ча від­су­тній обов'язок що­до спла­ти штра­фу, а як на­слі­док – від­су­тні пра­во­ві під­ста­ви для на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні за не­спла­ту вка­за­но­го штра­фу».

Ви­снов­ки та ре­ко­мен­да­ції

Ана­ліз су­до­вої пра­кти­ки при­во­дить до ви­снов­ку, що по­зи­тив­не су­до­ве рі­ше­н­ня за­ле­жить не ли­ше від від­су­тно­сті в ді­ях суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня по­ру­шень кон­ку­рен­тно­го за­ко­но­дав­ства, але й на­ле­жно­го та своє­ча­сно­го за­хи­сту остан­нім сво­їх прав. При цьо­му суб’єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня, по­да­ю­чи по­зов­ну за­яву до су­ду, по­ви­нен бу­ти го­то­вим йти до су­ду апе­ля­цій­ної та ка­са­цій­ної ін­стан­ції, оскіль­ки АМКУ ні­ко­ли не зу­пи­ня­є­ться у ра­зі про­гра­шу в пер­шій ін­стан­ції.

Та­ким чи­ном, у ра­зі звер­не­н­ня до су­ду з по­зов­ною за­явою що­до оскар­же­н­ня рі­ше­н­ня АМКУ не­об­хі­дно ува­жно озна­йо­ми­ти­ся з ви­кла­де­ни­ми в оскар­жу­ва­но­му рі­шен­ні до­во­да­ми та до­ка­за­ми, роз­ро­би­ти стра­те­гію і сфор­му­ва­ти пра­во­ву по­зи­цію, про­ана­лі­зу­ва­ти су­до­ву пра­кти­ку, яка сто­су­є­ться ана­ло­гі­чної си­ту­а­ції та най­ва­жли­ві­ше – не пропу­сти­ти строк для оскар­же­н­ня цьо­го рі­ше­н­ня до су­ду. Пам’ятай­те, до­ка­зу­ва­н­ня по­ру­ше­н­ня суб’єктом го­спо­да­рю­ва­н­ня кон­ку­рен­тно­го за­ко­но­дав­ства по­кла­де­но са­ме на АМКУ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.