Хай жи­ве кри­ти­ка!

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | СУДОВА ПРАКТИКА - Єгор ЖЕЛТУХІН, го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

На­при­кін­ці бе­ре­зня суд­ді Вер­хов­но­го Су­ду ухва­ли­ли рі­ше­н­ня (спра­ва №761/8035/16-ц від 28.03.2018 р.), яким, хо­че­ться спо­ді­ва­ти­ся, по­ста­ви­ли кра­пку в ма­ні­пу­лю­ван­ні з та­ки­ми пи­та­н­ня­ми як спро­сту­ва­н­ня не­до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції, від­шко­ду­ва­н­ня мо­раль­ної шко­ди, сво­бо­да ви­слов­лю­вань, кри­ти­ка та за­хист че­сті, гі­дно­сті й ді­ло­вої ре­пу­та­ції.

Фа­бу­ла спра­ви

По­зи­вач звер­нув­ся до су­ду з по­зо­вом про за­хист че­сті, гі­дно­сті та ді­ло­вої ре­пу­та­ції, спро­сту­ва­н­ня не­до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції, від­шко­ду­ва­н­ня мо­раль­ної шко­ди. По­зов­на за­ява мо­ти­во­ва­на тим, що у жов­тні від­по­від­ач на вла­сній сто­рін­ці у Fа­cebook опу­блі­ку­вав ін­фор­ма­цію та­ко­го змі­сту: «По­смо­три­те-ка на упыря. Вот джип – со­тру­дни­ка СБУ, ко­то­рый вин­тил на­ше­го кол­ле­гу из про­грам­мы «С». По­ка по не­му идет про­вер­ка, чу­вак спо­кой­но ездит на ра­бо­ту. В ма­ши­не весь на­бор пе­ре­кра­сив­ше­го­ся кор­ру­пци­о­не­ра: па­три­о­ти­чный флаг и сем­ки. Мно­го се­мок. Джип, сем­ки – очень ну­жны в этой ра­бо­те. Ина­че, в пре­сту­пную сре­ду не вне­дри­шься. А вне­дрив­шись, ему от­ту­да уже и выби­ра­ться не хо­че­ться. Обо­ро­тни, мля».

По­си­ла­ю­чись на те, що опу­блі­ко­ва­на ін­фор­ма­ція по­ру­шує осо­би­сті не­май­но­ві пра­ва та зав­дає шко­ди ді­ло­вій ре­пу­та­ції, по­зи­вач про­сив суд ви­зна­ти по­ши­ре­ну ін­фор­ма­цію не­до­сто­вір­ною, зо­бов'яза­ти від­по­від­а­ча при­пи­ни­ти по­ши­рю­ва­ти та ви­да­ли­ти з вла­сної сто­рін­ки у Fа­cebook ви­ще­за­зна­че­ну ін­фор­ма­цію, спро­сту­ва­ти ви­ще­за­зна­че­ну ін­фор­ма­цію шля­хом по­ві­дом­ле­н­ня на вла­сній сто­рін­ці у Fа­cebook про ухва­ле­не рі­ше­н­ня, опу­блі­ку­ва­ти на вла­сній сто­рін­ці текст ре­зо­лю­тив­ної ча­сти­ни рі­ше­н­ня на на­сту­пний день з мо­мен­ту на­бу­т­тя ним за­кон­ної си­ли, а та­кож стя­гну­ти з від­по­від­а­ча на свою ко­ристь 47 тис. грн як від­шко­ду­ва­н­ня мо­раль­ної шко­ди.

По­зи­ція су­ду пер­шої ін­стан­ції

Суд пер­шої ін­стан­ції за­до­воль­нив по­зов час­тко­во, ви­знав­ши по­ру­ше­ним не­май­но­ве бла­го по­зи­ва­ча, що при­ни­жує йо­го честь, гі­дність та ді­ло­ву ре­пу­та­цію, в ін­фор­ма­ції, яка бу­ла по­ши­ре­на на пер­со­наль­ній сто­рін­ці від­по­від­а­ча у Facebook. Суд зо­бов’язав від­по­від­а­ча роз­мі­сти­ти на йо­го пер­со­наль­ній сто­рін­ці в со­ці­аль­ній ме­ре­жі не пі­зні­ше ніж че­рез 10 днів з дня на­бра­н­ня рі­ше­н­ням за­кон­ної си­ли ре­зо­лю­тив­ну ча­сти­ну цьо­го рі­ше­н­ня (без за­зна­че­н­ня пер­со­наль­них да­них осіб що­до мі­сця ре­є­стра­ції та ре­є­стра­цій­ний но­мер облі­ко­вої кар­тки пла­тни­ка по­да­тків). В ін­шій ча­сти­ні по­зов­них ви­мог бу­ло від­мов­ле­но. Су­до­ве рі­ше­н­ня пер­шої ін­стан­ції мо­ти­во­ва­не тим, що оці­но­чні су­дже­н­ня від­по­від­а­ча при­ни­жу­ють честь і гі­дність по­зи­ва­ча та ма­ють не­га­тив­ний вплив на йо­го ді­ло­ву ре­пу­та­цію, а то­му ви­зна­н­ня опри­лю­дне­ної ін­фор­ма­ції та­кою, що по­ру­шує осо­би­сті не­май­но­ві пра­ва та зав­дає шко­ди ді­ло­вій ре­пу­та­ції по­зи­ва­ча, є до­ста­тньою са­ти­сфа­кці­єю зав­да­ній йо­му мо­раль­ній шко­ді.

По­зи­ція апе­ля­цій­но­го су­ду

Апе­ля­цій­на ін­стан­ція ска­су­ва­ла рі­ше­н­ня су­ду пер­шої ін­стан­ції та ухва­ли­ла но­ве рі­ше­н­ня, яким по­зи­ва­чу від­мов­ле­но у за­до­во­лен­ні по­зов­них ви­мог.

Рі­ше­н­ня апе­ля­цій­но­го су­ду мо­ти­во­ва­не тим, що ча­сти­на ін­фор­ма­ції, яка по­ши­ре­на від­по­від­а­чем на сто­рін­ці у Facebook що­до по­зи­ва­ча, не є не­до­сто­вір­ною ін­фор­ма­ці­єю та оці­но­чним су­дже­н­ням, а в ча­сти­ні є оці­но­чним су­дже­н­ням від­по­від­а­ча. Однак, від­по­від­но до по­ло­жень ст. 277 ЦК Укра­ї­ни, оці­но­чні су­дже­н­ня, дум­ки, пе­ре­ко­на­н­ня, кри­ти­чна оцін­ка пев­них фа­ктів і не­до­лі­ків не вва­жа­ю­ться пре­дме­том су­до­во­го за­хи­сту. Крім то­го, апе­ля­цій­ний суд по­слав­ся на те, що ме­жі допу­сти­мої кри­ти­ки що­до пу­блі­чної осо­би є зна­чно шир­ши­ми, ніж що­до окре­мої пе­ре­сі­чної осо­би.

По­зи­ція Вер­хов­но­го Су­ду

Ви­рі­шу­ю­чи пи­та­н­ня про ви­зна­н­ня по­ши­ре­ної ін­фор­ма­ції не­до­сто­вір­ною, су­ди по­вин­ні ви­зна­чи­ти ха­ра­ктер та­кої ін­фор­ма­ції та з'ясу­ва­ти, чи є во­на фа­кти­чним твер­дже­н­ням, чи оці­но­чним су­дже­н­ням, вста­но­ви­ти факт по­ши­ре­н­ня не­до­сто­вір­ної ін­фор­ма­ції та факт то­го, що по­ши­ре­на ін­фор­ма­ція сто­су­є­ться са­ме осо­би по­зи­ва­ча, а та­кож що по­ши­ре­на ін­фор­ма­ція по­ру­шує осо­би­сті не­май­но­ві пра­ва осо­би по­зи­ва­ча або пе­ре­шко­джає пов­но і своє­ча­сно здій­сню­ва­ти своє осо­би­сте не­май­но­ве пра­во. При цьо­му са­ме по­зи­вач по­ви­нен до­ве­сти факт по­ши­ре­н­ня ін­фор­ма­ції від­по­від­а­чем.

Спро­сто­ва­ною мо­же бу­ти ін­фор­ма­ція, яка мі­стить ві­до­мо­сті про по­дії та яви­ща (фа­кти), яких не існу­ва­ло вза­га­лі або які існу­ва­ли, але ві­до­мо­сті про них не від­по­від­а­ють дій­сно­сті (не­пов­ні або пе­ре­кру­че­ні). В будь-яко­му ви­пад­ку це має бу­ти ін­фор­ма­ція, істин­ність якої мо­жна пе­ре­ві­ри­ти. Існу­ва­н­ня та­ких фа­ктів не за­ле­жить від їх суб'єктив­но­го сприйня­т­тя чи за­пе­ре­че­н­ня че­рез дум­ки та по­гля­ди осо­би.

Віль­не ви­слов­ле­н­ня ду­мок є ва­жли­вим чин­ни­ком пов­но­цін­но­го роз- ви­тку осо­би­сто­сті в су­спіль­стві, як і зда­тність осо­би спри­йма­ти за­пе­ре­че­н­ня, спо­ну­ка­н­ня, за­охо­че­н­ня че­рез дум­ки та ідеї, ви­слов­ле­ні ін­ши­ми лю­дьми.

Ска­со­ву­ю­чи рі­ше­н­ня су­ду пер­шої ін­стан­ції в ча­сти­ні за­до­во­ле­них по­зов­них ви­мог, апе­ля­цій­ний суд, по­си­ла­ю­чись на по­ло­же­н­ня Де­кла­ра­ції про сво­бо­ду по­лі­ти­чних де­ба­тів у за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції, схва­ле­ної 12.02.2004 р., та ре­ко­мен­да­ції, що мі­стя­ться у Ре­зо­лю­ції 1165 ПАРЄ про пра­во на не­до­тор­кан­ність при­ва­тно­го жи­т­тя, а та­кож вра­ху­вав­ши, що по­зи­вач є пу­блі­чною осо­бою, то­му від­кри­тий для су­во­рої кри­ти­ки й пиль­но­го на­гля­ду гро­мад­сько­сті, а ме­жа допу­сти­мої кри­ти­ки що­до та­кої осо­би є зна­чно шир­шою, ді­йшов пра­виль­но­го ви­снов­ку про те, що по­зов­ні ви­мо­ги по­зи­ва­ча не під­ля­га­ють за­до­во­лен­ню.

Та­кож ВС від­зна­чив, що у §40-42 рі­ше­н­ня у спра­ві «Укра­їн­ська Прес-Гру­па» про­ти Укра­ї­ни» від 29.03.2005 р. ЄСПЛ за­зна­чив, що жур­на­ліст­ська сво­бо­да пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­ста­н­ня ви­слов­лю­вань, де­якою мі­рою пе­ре­біль­ше­них або на­віть про­во­ка­цій­них. У ра­зі до­три­ма­н­ня умов §2 ст. 10 Кон­вен­ції пра­во віль­но пе­ре­да­ва­ти ін­фор­ма­цію по­ши­рю­є­ться не ли­ше на «ін­фор­ма­цію» та «ідеї», які спри­йма­ю­ться спри­я­тли­во або вва­жа­ю­ться не­обра­зли­ви­ми чи ней­траль­ни­ми, але й та­кі, які обра­жа­ють, шо­ку­ють чи ви­кли­ка­ють стур­бо­ва­ність. Та­ки­ми є ви­мо­ги плю­ра­лі­зму, то­ле­ран­тно­сті та лі­бе­ра­лі­зму, без яких не­має «де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства».

Ви­мо­га до­ве­сти прав­ди­вість оці­но­чних су­джень вва­жа­є­ться не­здій­снен­ною та по­ру­шує сво­бо­ду ви­слов­ле­н­ня дум­ки, що є фун­да­мен­таль­ною ча­сти­ною пра­ва, яке охо­ро­ня­є­ться ст. 10 Кон­вен­ції (рі­ше­н­ня у спра­ві Lingens v. Austria, стор. 28, §46). Однак, на­віть якщо ви­слов­ле­н­ня є оці­но­чним су­дже­н­ням, про­пор­цій­ність втру­ча­н­ня має за­ле­жа­ти від то­го, чи існує до­ста­тній фа­кти­чний ба­зис для оспо­рю­ва­но­го ви­слов­лю­ва­н­ня. За­ле­жно від об­ста­вин кон­кре­тної спра­ви, ви­слов­лю­ва­н­ня, яке є оці­но­чним су­дже­н­ням, мо­же бу­ти пе­ре­біль­ше­ним за від­су­тно­сті будь-яко­го фа­кти­чно­го під­ґрун­тя.

Вра­хо­ву­ю­чи, що по­зи­вач про­хо­дить слу­жбу в ор­га­нах СБУ, ін­фор­ма­ція про йо­го май­но­вий стан та до­бро­со­ві­сне ви­ко­на­н­ня по­са­до­вих обов'яз­ків ста­но­вить гро­мад­ський ін­те­рес. Гро­мад­ськість має пра­во на отри­ма­н­ня та­кої ін­фор­ма­ції.

Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи до­ро­гий ав­то­мо­біль, за­ли­ша­ю­чи або роз­мі­щу­ю­чи на ви­дних мі­сцях у са­ло­ні ав­то­мо­бі­ля осо­би­сті ре­чі, по­зи­вач має бу­ти го­то­вий до пев­ної різ­кої кри­ти­ки з бо­ку пре­си або пе­ре­сі­чних гро­ма­дян. При цьо­му в текс­ті по­ши­ре­но­го від­по­від­а­чем по­ві­дом­ле­н­ня по­зи­вач пря­мо не на­зва­ний ко­ру­пціо­не­ром, у зв'яз­ку з чим до­во­ди ка­са­цій­ної скар­ги у цій ча­сти­ні під­ля­га­ють від­хи­лен­ню.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.