«Для нор­маль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня бі­зне­су та еко­но­мі­ки основ­ною умо­вою є до­ві­ра»

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ро­змо­ву ве­ла Ан­на РОДЮК, ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Ар­тем САПРИКІН, пар­тнер ESQUIRES, роз­по­вів «ЮГ» про те, що та­ке ре­до­мі­ци­ля­ція, а та­кож чо­му де­яким клі­єн­там ла­твій­ських бан­ків до­ве­де­ться її про­ве­сти най­ближ­чим ча­сом. Окрім то­го, ми по­го­во­ри­ли про пер­спе­кти­ви прийня­т­тя за­ко­ну про ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня та остан­ні трен­ди роз­ви­тку ком­пла­єн­су в єв­ро­пей­ських бан­ках

У зв'яз­ку з пла­на­ми вла­ди Ла­твій­ської Ре­спу­блі­ки вста­но­ви­ти за­бо­ро­ну мі­сце­вим бан­кам на від­кри­т­тя та об­слу­го­ву­ва­н­ня ра­хун­ків офшор­них ком­па­ній, укра­їн­сько­му бі­зне­су, який ви­ко­ри­сто­вує цю юрис­ди­кцію, не­об­хі­дно бу­де опе­ра­тив­но ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня з ра­хун­ка­ми в ла­твій­ських бан­ках. Очі­ку­є­ться, що по­то­чним клі­єн­там ла­твій­ських бан­ків бу­де на­да­но пе­рі­од до кін­ця 2018 р. для за­кри­т­тя ра­хун­ків та пе­ре­ве­де­н­ня акти­вів в ін­ші бан­ки або для змі­ни юрис­ди­кції ком­па­нії (ре­до­мі­ци­ля­ції). Ар­тем САПРИКІН, пар­тнер ESQUIRES, роз­по­вів «ЮГ» про те, чо­го вар­то очі­ку­ва­ти та­ким клі­єн­там ла­твій­ських бан­ків, а та­кож на­дав по­ра­ди для їхніх юри­ди­чних ра­дни­ків у кон­текс­ті про­ве­де­н­ня ре­до­мі­ци­ля­ції. Окрім то­го, ми по­го­во­ри­ли про пер­спе­кти­ви прийня­т­тя за­ко­ну про ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня та остан­ні трен­ди роз­ви­тку ком­пла­єн­су в єв­ро­пей­ських бан­ках

– Па­не Ар­те­ме, роз­ка­жіть, з чим пов’яза­ні пла­ни вла­ди Ла­твій­ської Ре­спу­блі­ки що­до за­бо­ро­ни мі­сце­вим бан­кам від­кри­ва­ти та об­слу­го­ву­ва­ти ра­хун­ки офшор­них ком­па­ній? – На­ра­зі це є по­лі­ти­кою Єв­ро­пей­ською Со­ю­зу, яка в Ла­твії та­кож під­три­му­є­ться та під­си­лю­є­ться ді­я­ми Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки. Ком­па­нії, які не ма­ють за со­бою так зва­но­го substance (тоб­то «ком­па­ні­ї­о­бо­лон­ки» або «по­ро­жні ком­па­нії», в яких фа­кти­чно існує один акціо­нер (за­зви­чай но­мі­наль­ний), ди­ре­ктор та се­кре­тар (за­ле­жно від юрис­ди­кції)), ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться як ком­па­нії, за до­по­мо­гою яких фі­зи­чні осо­би отри­му­ють свої до­хо­ди (пре­мії, бо­ну­си або ін­ші ви­ди до­хо­дів). Су­ча­сна сві­то­ва тен­ден­ція по­ля­гає в то­му, що до­хо­ди по­ді­бних ком­па­ній ви­зна­ю­ться до­хо­да­ми фі­зи­чних осіб­бе­не­фі­ці­ар­них вла­сни­ків, та­кі фі­зи­чні осо­би ма­ють де­кла­ру­ва­ти від­по­від­ні до­хо­ди як вла­сні.

Що сто­су­є­ться при­кла­дів ла­твій­ських бан­ків, зокре­ма, остан­ній ви­па­док – ABLV Bank, який зму­ше­ний був ухва­ли­ти рі­ше­н­ня про са­мо­лі­кві­да­цію та до­бро­віль­но від­дав свою лі­цен­зію, свід­чить про те, що Ла­твія – це кра­ї­на, яка не мо­же про­ти­сто­я­ти ти­ску об­ста­вин (на­при­клад, на від­мі­ну від Швей­ца­рії) та є пев­ним по­лі­го­ном для бо­роть­би з офшор­ни­ми ком­па­ні­я­ми. ЄС на цьо­му по­лі­го­ні має ви­про­бо­ву­ва­ти та де­мон­стру­ва­ти но­ві ме­то­ди ро­бо­ти. Це все про­це­си, які не є уні­каль­ни­ми. «За­кру­чу­ва­н­ня га­йок» у ро­бо­ті з офшор­ни­ми ком­па­ні­я­ми за­раз ха­ра­ктер­не для бан­ків ба­га­тьох юрис­ди­кцій. Ла­твія ви­сту­пає у нас пев­ним чи­ном «пер­шо­про­хід­цем» у за­сто­су­ван­ні най­більш ра­ди­каль­них за­хо­дів. – Які ва­рі­ан­ти дій сто­я­ти­муть пе­ред клі­єн­та­ми ла­твій­ських бан­ків, що за­ре­є­стро­ва­ні в офшор­них юрис­ди­кці­ях? – Існує два ба­зо­вих ва­рі­ан­ти. Пер­ший – це змі­на бан­ку з ла­твій­ською юрис­ди­кці­єю на банк з ін­шою юрис­ди­кці­єю. Однак це тим­ча­со­ве ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми, то­му що бан­ки не всіх кра­їн при­йма­ють ком­па­нії з офшор­ним ста­ту­сом, за яки­ми не­має так зва­но­го substance (тоб­то не­має на­йма­них пра­ців­ни­ків, не ве­де­ться ре­аль­на ро­бо­та, або ли­ше фор­маль­но на­да­ю­ться по­слу­ги з кон­суль­ту­ва­н­ня чи управ­лі­н­ня бі­зне­сом). Вва­жаю, що пі­сля Ла­твії цим шля­хом пі­дуть й ін­ші кра­ї­ни. На­при­клад, якщо це кра­ї­ни Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, то че­рез ін­стру­мен­ти Цен­тро­бан­ку ЄС від­бу­ва­ти­ме­ться по­сту­по­ве ви­ти­ска­н­ня по­ді­бних ком­па­ній з бан­ків єв­ро­пей­ських юрис­ди­кцій.

Дру­гим спосо­бом ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми, який до­ста­тньо ши­ро­ко роз­гля­да­є­ться та актив­но за­сто­со­ву­є­ться, є ре­до­мі­ци­ля­ція. Про­сти­ми сло­ва­ми, це змі­на юрис­ди­кції ком­па­нії. Во­на на­бу­ває осо­бли­во­го зна­че­н­ня, якщо у вас був офшор, який не мав substance, але який отри­му­вав ко­шти зро­зумі­ло­го по­хо­дже­н­ня та має пев­ну

істо­рію. По­ді­бні ком­па­нії в США та Ве­ли­ко­бри­та­нії вва­жа­ю­ться Controlled Foreign Corporation ( кон­тро­льо­ва­на

іно­зем­на ком­па­нія – прим.), у нас за­сто­су­ва­н­ня кон­це­пції «кон­тро­льо­ва­них іно­зем­них ком­па­ній» та­кож жва­во обго­во­рю­є­ться. То­му якщо ді­яль­ність ці­єї ком­па­нії про­зора, а по­хо­дже­н­ня її ко­штів зро­зумі­ле, то не по­вин­но бу­ти осо­бли­вих пре­тен­зій до існу­ва­н­ня та­кої ком­па­нії.

Згі­дно із за­ко­но­дав­ством Спо­лу­че­них Шта­тів, на­при­клад, вла­сник controlled foreign corporation де­кла­рує її до­хо­ди як свої вла­сні та по­ви­нен спла­ти­ти з них по­да­тки від­по­від­ним чи­ном. Оскіль­ки в Єв­ро­пі від­бу­ва­є­ться по­ка­зо­ва бо­роть­ба з по­ді­бни­ми ком­па­ні­я­ми, то змі­на юрис­ди­кції ком­па­нії, яка має зро­зумі­лу та про­зо­ру істо­рію (осо­бли­во, якщо вів­ся ре­аль­ний бух­гал­тер­ський облік, здій­сню­вав­ся ау­дит фі­нан­со­вої зві­тно­сті), має сенс з ме­тою уни­кне­н­ня не­об­хі­дно­сті її лі­кві­да­ції. Це все ж та­ки істо­рія бі­знес-ді­яль­но­сті. Для та­ких ком­па­ній шлях ре­до­мі­ци­ля­ції, на­пев­но, є опти­маль­ним.

Що­до юрис­ди­кції, на яку змі­ню­ва­ти, зви­чай­но, це має бу­ти юрис­ди­кція ан­глій­сько­го пра­ва. Адже якщо ком­па­нія існу­ва­ла в юрис­ди­кції ан­глій­сько­го пра­ва, для неї у та­ко­му ви­пад­ку більш зро­зумі­ли­ми та зви­чай­ни­ми бу­дуть пра­ви­ла но­вої юрис­ди­кції. Да­лі ми роз­гля­да­ти­ме­мо си­ту­а­цію за­ле­жно від то­го, які ви­тра­ти го­то­вий по­не­сти клі­єнт на утри­ма­н­ня ком­па­нії, по­слу­ги якої яко­сті чи яких юри­стів він хо­че отри­му­ва­ти. Ска­жі­мо, від Кі­пру до Ан­глії – це юрис­ди­кції ан­глій­сько­го пра­ва, в які мо­жна пе­ре­во­ди­ти ді­яль­ність ком­па­нії. – Які пе­ред­умо­ви про­ве­де­н­ня ре­до­мі­ци­ля­ції? Як від­бу­ва­є­ться цей про­цес? – Цей про­цес біль­ше те­хні­чний, ніж скла­дний. Основ­ною пе­ред­умо­вою є те, що у ста­ту­ті ком­па­нії має бу­ти пе­ред­ба­че­на мо­жли­вість про­ве­де­н­ня ре­до­мі­ци­ля­ції. Як ми вже го­во­ри­ли, це має бу­ти юрис­ди­кція ан­глій­сько­го пра­ва, а в ко­жній з них ре­до­мі­ци­ля­ція до­зво­ля­є­ться віль­но. Якщо у ста­ту­ті цьо­го не­має – не­ве­ли­ка про­бле­ма. Про­те це за­бе­ре у клі­єн­та тро­хи ча­су. По­трі­бно бу­де за­ре­є­стру­ва­ти но­ву ре­да­кцію ста­ту­ту чи змі­ни­ти йо­го та­ким чи­ном, щоб до­зво­ли­ти здій­сню­ва­ти ре­до­мі­ци­ля­цію ком­па­нії.

Да­лі в но­вій юрис­ди­кції по­трі­бно по­да­ти всі ре­є­стра­цій­ні до­ку­мен­ти, під­твер­ди­ти, що ком­па­нія не є бан­кру­том, не пе­ре­бу­ває у про­це­сі са­на­ції, не має пре­тен­зій кре­ди­то­рів. За­га­лом, якщо все від­бу­ва­є­ться пра­виль­но, за 4 мі­ся­ці ком­па­нія має мо­жли­вість змі­ни­ти юрис­ди­кцію та про­дов­жи­ти свою ді­яль­ність. Во­на ви­зна­ча­є­ться з на­звою. Якщо в но­вій юрис­ди­кції та­ка на­зва існує, то її по­трі­бно змі­ни­ти. Однак, як я вже го­во­рив, це про­цес біль­ше те­хні­чний. – На­скіль­ки по­ши­ре­ною є ре­до­мі­ци­ля­ція в кон­текс­ті роз­ви­тку бі­зне­су? – Сьо­го­дні ми обго­во­рю­є­мо це пи­та­н­ня як щось но­ве, адже пе­ред цим ви­кли­ком сто­ять та­кож укра­їн­ські бе­не­фі­ці­а­ри ком­па­ній, які ви­му­ше­ні ви­рі­шу­ва­ти свої про­бле­ми з ра­хун­ка­ми в ла­твій­ських бан­ках. За­га­лом, для юрис­ди­кцій ан­глій­сько­го пра­ва я на­звав би це зви­чай­ним бі­знес-про­це­сом. Іно­ді у про­це­сі ро­бо­ти ви­ни­кає по­тре­ба пе­ре­ве­сти свою ді­яль­ність в ін­шу юрис­ди­кцію. Ре­до­мі­ци­ля­ція має сенс в то­му кон­текс­ті, що збе­рі­га­є­ться істо­рія ді­яль­но­сті ком­па­нії. Якщо ви бу­де­те лі­кві­до­ву­ва­ти ком­па­нію та за­сно­ву­ва­ти но­ву, то фор­маль­но у вас зни­кає істо­рія бі­зне­су. А якщо у вас є про­зора, хо­ро­ша істо­рія бі­зне­су, фор­му­ва­н­ня акти­вів, істо­рія роз­ви­тку ком­па­нії, зви­чай­но, ре­до­мі­ци­ля­ція є пре­кра­сним шля­хом, щоб її збе­рег­ти. У вас зав­жди бу­де під ру­ка­ми на­бір до­ку­мен­тів та ба­лан­сів, що під­твер­джу­ють, як бу­ло за­ро­бле­но ко­шти та звід­ки во­ни при­йшли. Зре­штою, це ду­же ва­жли­вий мо­мент в су­ча­сних умо­вах бан­ків­сько­го ком­пла­єн­су. Пер­ше, що вас за­пи­та­ють – це дже­ре­ло по­хо­дже­н­ня ко­штів. – Ска­жіть, на які під­во­дні ка­ме­ні мо­жуть на­штов­хну­ти­ся бе­не­фі­ці­ар­ні вла­сни­ки офшор­них ком­па­ній у про­це­сі змі­ни юрис­ди­кції ком­па­нії? – За­раз під­во­дний ка­мінь в усіх юрис­ди­кці­ях один – це іден­ти­фі­ка­ція бе­не­фі­ці­ар­но­го вла­сни­ка та під­твер­дже­н­ня дже­ре­ла йо­го до­хо­ду, хо­ча за­зна­че­ні ви­мо­ги вже не є вла­сне «під­во­дним ка­ме­нем». Про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су ми на­ма­га­ли­ся про це го­во­ри­ти клі­єн­там. Де­я­кі клі­єн­ти нас по­чу­ли, де­я­кі – ні. Остан­ні за­раз зі­штов­ху­ю­ться із сер­йо­зни­ми про­бле­ма­ми, пов’яза­ни­ми з тим, що ре­є­стра­цій­ні аген­ти чи сер­віс-про­вай­де­ри або бан­ки про­сто від­мов­ля­ю­ться при­йма­ти ком­па­нію. Скла­да­є­ться си­ту­а­ція, ко­ли акти­ви ком­па­нії «за­ви­са­ють у по­ві­трі».

Ба­га­то хто не мо­же під­твер­ди­ти аде­ква­тний рі­вень до­хо­ду са­ме фі­зи­чних осіб. При­мі­ром, якщо ва­ша ком­па­нія має акти­вів на 10 млн до­ла­рів, а у ва­шій по­да­тко­вій де­кла­ра­ції вка­за­но, що за остан­ні 5 ро­ків ви за­ро­би­ли 3 млн до­ла­рів, ця си­ту­а­ція за­во­дить сер­віс-про­вай­де­рів у глу­хий кут, во­ни її про­сто не спри­йма­ють. Від­по­від­но, вва­жа­є­ться, що та­кі бе­не­фі­ці­а­ри не ви­ко­на­ли «до­ма­шнє зав­да­н­ня» (не за­де­кла­ру­ва­ли пев­ний рі­вень до­хо­дів, не по­ка­за­ли їх в Укра­ї­ні, не спла­ти­ти по­да­тки).

Хай там як, але став­ки по­да­тків для фі­зи­чних осіб в Укра­ї­ні не є кри­ти­чни­ми. Це не най­ви­щі став­ки в Єв­ро­пі та сві­ті. Вра­хо­ву­ю­чи за­зна­че­ні ви­мо­ги, по­трі­бно ду­ма­ти про те, яким чи­ном ле­га­лі­зу­ва­ти (на­зве­мо це так) свої до­хо­ди че­рез по­да­н­ня по­да­тко­вої де­кла­ра­ції в Укра­ї­ні. Якщо ви як бе­не­фі­ці­ар чи акціо­нер на­да­є­те свою по­да­тко­ву де­кла­ра­цію – це 100%-й ва­рі­ант під­твер­ди­ти ва­ші до­хо­ди та зня­ти бу­дья­кі за­пи­та­н­ня. В ін­шо­му ви­пад­ку, як я вже го­во­рив, мо­жна зай­ти у глу­хий кут. Ви про­сто за­ли­ши­те­ся у по­ві­трі. Вас і по­то­чні сер­віс-про­вай­де­ри вже не при­йма­ють, і но­ва юрис­ди­кція та банк вас не бе­руть. – Які по­ра­ди Ви мо­же­те на­да­ти юри­ди­чним ра­дни­кам та­ких офшор­них ком­па­ній? – Най­кра­ща по­ра­да – ду­май­те на­пе­ред. Якщо у вас на­віть не­має про­блем, на­ма­гай­те­ся ду­ма­ти пер­спе­ктив­но. У 2012-2013 рр., ко­ли ми спіл­ку­ва­ли­ся з ко­ле­га­ми, які на­да­ють по­слу­ги в юрис­ди­кці­ях ти­пу Лі­хтен­штей­ну чи Швей­ца­рії, то чу­ли при­бли­зно та­ке: «Ко­ле­ги, без­по­да­тко­вих (tax haven) юрис­ди­кцій для бі­зне­су існу­ва­ти вже не бу­де. По­трі­бно спла­чу­ва­ти по­да­тки».

Не­об­хі­дно ви­зна­чи­ти­ся, де ви спла­чу­ва­ти­ме­те по­да­тки. Для сво­єї хо­ро­шої істо­рії ви ма­є­те на­да­ти дже­ре­ло по­хо­дже­н­ня до­хо­дів са­ме фі­зи­чної осо­би- бе­не­фі­ці­а­ра чи акціо­не­ра. Якщо ста­ло­ся так, що ви опи­ни­ли­ся в си­ту­а­ції, ко­ли вам не­має чим це під­твер­ди­ти, са­ме за­раз, у про­це­сі ро­бо­ти по­трі­бно ду­ма­ти про по­то­чний рік (як та які до­хо­ди де­кла­ру­ва­ти, які де­кла­ра­ції по­да­ва­ти то­що). – Роз­ка­жіть, як сьо­го­дні пра­цює ком­пла­єнс в єв­ро­пей­ських бан­ках? – Ком­пла­єнс стає все скла­дні­шим. Цей про­цес роз­по­чав­ся ще у 2013 р., про­сто не всі хо­ті­ли своє­ча­сно звер­та­ти на ньо­го ува­гу. Якщо ра­ні­ше до­ста­тньо бу­ло на­да­ти до­ку­мен­ти про ком­па­нію та про іден­ти­фі­ка­цію бе­не­фі­ці­а­ра (на­віть фор­маль­но), то по­сту­по­во ці про­це­си ста­ли більш скла­дни­ми. Бан­ки по­ча­ли за­сто­со­ву­ва­ти чі­ткий під­хід – во­ни по­вин­ні зна­ти кін­це­во­го бе­не­фі­ці­ар­но­го вла­сни­ка бі­зне­су. Тоб­то умов­но­го гро­ма­дя­ни­на Кі­пру, який був акціо­не­ром у 150 ком­па­ні­ях, банк вже то­ді не при­ймав. Бан­ку по­трі­бно бу­ло зро­зу­мі­ти пов­ну стру­кту­ру вла­сно­сті ком­па­нії, вклю­ча­ю­чи ре­аль­них бе­не­фі­ці­а­рів. На пев­но­му ета­пі цьо­го бу­ло до­ста­тньо.

Ком­пла­єнс в єв­ро­пей­ських бан­ках стає скла­дні­шим

Да­лі по­ча­ло­ся по­сту­по­ве під­ви­ще­н­ня ви­мог до на­да­н­ня ви­чер­пної ін­фор­ма­ції про бе­не­фі­ці­а­ра, дже­рел по­хо­дже­н­ня ко­штів та до­хо­дів. Спо­ча­тку ці ви­мо­ги за­сто­со­ву­ва­ли­ся більш фор­маль­но. Ро­ки 3-4 то­му мо­жна бу­ло за­зна­чи­ти від­по­від­ну ін­фор­ма­цію в ан­ке­ті, ні­хто осо­бли­во ре­тель­но її не пе­ре­ві­ряв. Більш до­свід­че­ні ком­пла­єнс-офі­це­ри мо­гли за­пи­та­ти пев­ні до­ку­мен­ти, для то­го щоб фор­маль­но під­твер­ди­ти дже­ре­ла по­хо­дже­н­ня ко­штів.

За­раз все по-ін­шо­му, осо­бли­во з 01.01.2018 р. Сьо­го­дні ми ба­чи­мо, що без по­да­тко­вої де­кла­ра­ції кін­це­во­го бе­не­фі­ці­ар­но­го вла­сни­ка за остан­ні 3 ро­ки жо­ден банк не від­крив ра­хун­ків або на­віть бло­ку­вав ра­хун­ки на­яв­них клі­єн­тів. Хо­ча при цьо­му та­кий бе­не­фі­ці­ар, як і ра­ні­ше, ні­би був у них іден­ти­фі­ко­ва­ний, та й пи­тань не ви­ни­ка­ло. Де­я­кі стру­кту­ри та бан­ки на­віть по­ча­ли ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ви­мо­гу про на­да­н­ня по­да­тко­вих де­кла­ра­цій ре­тро­спе­ктив­но, від­вер­то на­го­ло­шу­ю­чи, що ви­мо­ги змі­ни­ли­ся. – За яки­ми кри­те­рі­я­ми бан­ки про­во­дять ком­пла­єнс-кон­троль сво­їх по­тен­цій­них та по­то­чних клі­єн­тів? Як у та­ко­му ви­пад­ку бі­зне­су ви­бу­до­ву­ва­ти вза­є­мо­від­но­си­ни з бан­ка­ми? – По-пер­ше, по­трі­бно орі­єн­ту­ва­ти­ся на най­гір­ший сце­на­рій у ра­зі ком­пла­єн­су. Він по­ля­гає у то­му, що у вас за­пи­ту­ва­ти­муть про все, що ви ма­є­те, та на­віть біль­ше. Якщо ви на­да­сте все, що ма­є­те, ком­пла­єн­со­фі­цер по­ста­вить пи­та­н­ня про те, що у вас ще мо­гло б бу­ти. То­му я на­го­ло­шую: «Зві­туй­те! По­да­вай­те по­да­тко­ві де­кла­ра­ції!» Це зні­має май­же всі пи­та­н­ня. Адже по­да­тко­ва де­кла­ра­ція з від­мі­ткою по­да­тко­во­го ор­га­ну про прийня­т­тя мо­же ви­кли­ка­ти ли­ше одну ви­мо­гу – про на­да­н­ня під­твер­дже­н­ня то­го, що ви спла­ти­ли цей по­да­ток. Однак це вже бу­де не скла­дно. Ви на­да­сте пла­тіж­ку, або в по­да­тко­во­му ор­га­ні мо­жна взя­ти до­від­ку про по­да­ну де­кла­ра­цію та спла­че­ний по­да­ток.

По-дру­ге, ді­яль­ність ком­па­ній те­пер по­вин­на бу­ти ре­аль­ною, тоб­то це substance. Не мо­же ком­па­нія XYZ, за­ре­є­стро­ва­на в Бе­лі­зі, при­дба­ти на­фто­про­ду­кти на на­фто­пе­ре­ро­бно­му за­во­ді в Укра­ї­ні та по­ста­ча­ти їх че­рез якісь ком­па­нії в Емі­ра­тах до Ні­меч­чи­ни. Про­зо­ро­го гро­шо­во­го по­то­ку в та­ких опе­ра­ці­ях вже не бу­де, час та­ких опе­ра­цій за­кін­чив­ся. – По­го­во­ри­мо про укра­їн­ську про­е­кцію сві­то­во­го трен­ду що­до де­о­фшо­ри­за­ції (зокре­ма, в роз­рі­зі де­кла­ру­ва­н­ня до­хо­дів гро­ма­дян). Сьо­го­дні бі­знес-спіль­но­та обго­во­рює прийня­т­тя за­ко­ну про ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня. Як Ви оці­ню­є­те по­тен­цій­ний ефект для Укра­ї­ни у ра­зі на­бу­т­тя чин­но­сті та­ким за­ко­ном? – Ми за­раз пе­ре­хо­ди­мо від по­пе­ре­дньо­го пи­та­н­ня до то­го, як ви­рі­шу­ва­ти си­ту­а­цію в Укра­ї­ні. За­кон про ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня має бу­ти за­ко- ном, який до­по­мо­же ви­рі­ши­ти низ­ку про­блем. На мою дум­ку, як би ко­мусь не хо­ті­ло­ся «спра­ве­дли­во­сті» сто­сов­но то­го, що це ко­шти, які на­чеб­то на­жи­ті не­че­сним шля­хом чи будь-яким ін­шим спосо­бом, на жаль, в кра­ї­ні, де пре­тен­зії сто­сов­но по­хо­дже­н­ня ко­штів мо­жуть бу­ти пред’яв­ле­ні май­же ко­жно­му гро­ма­дя­ни­ну, по­трі­бно по­чи­на­ти з то­чки «нуль». Та­ка умов­на то­чка «нуль» має свід­чи­ти не про те, що всім все про­ща­є­ться, а що вста­нов­лю­є­ться пев­ний пе­рі­од, про­тя­гом яко­го ко­жен гро­ма­дя­нин має пра­во по­да­ти так зва­ну «ну­льо­ву де­кла­ра­цію», за­де­кла­ру­ва­ти на­яв­ну кіль­кість ко­штів, не за­зна­ча­ю­чи дже­ре­ло по­хо­дже­н­ня, та спла­ти­ти, на­при­клад, 10%.

У за­ко­но­про­е­кті 2016 р., який так і не ді­йшов до роз­гля­ду в Пар­ла­мен­ті, вста­нов­лю­ва­ла­ся став­ка 5%. У кві­тні цьо­го ро­ку у Вер­хов­ній Ра­ді за­ре­є­стро­ва­ні за­ко­но­про­е­кти №8257 «Про пра­во­вий ре­жим до­бро­віль­но­го де­кла­ру­ва­н­ня ко­штів, май­на та ін­ших об’єктів фі­зи­чни­ми осо­ба­ми» та №8258 «Про вне­се­н­ня змін до По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни що­до до­бро­віль­но­го де­кла­ру­ва­н­ня ко­штів, май­на та ін­ших об’єктів фі­зи­чни­ми осо­ба­ми», де вже про­по­ну­є­ться за­сто­со­ву­ва­ти ба­зо­ву став­ку в роз­мі­рі 2,5%. Якщо існу­ють пе­ре­сто­ро­ги, що 5% чи 2,5% – це не­спра­ве­дли­во, то 10%, на мою дум­ку, спра­ве­дли­во. На­віть якщо хтось по­дасть ну­льо­ву де­кла­ра­цію, за­ви­щив­ши будь-які су­ми до­хо­дів на­пе­ред, це не кри­ти­чно, оскіль­ки зо­бов’яза­н­ня спла­ти­ти 10% вже на­ста­не. Ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня мо­же ста­ти ар­хі­ва­жли­вою по­ді­єю, що до­зво­лить ро­би­ти на­сту­пні сер­йо­зні кро­ки у сфе­рі опо­да­тку­ва­н­ня, де­кла­ру­ва­н­ня до­хо­дів та кон­тро­лю за ви­тра­та­ми.

Я вва­жаю, що не мо­жна за­сто­со­ву­ва­ти при­мус і си­лу, якщо пе­ред тим не бу­ло на­да­но мо­жли­во­сті отри­ма­ти пев­ний бо­нус (а ну­льо­ва де­кла­ра­ція – це бо­нус). То­ді у дер­жа­ви бу­де аб­со­лю­тно за­кон­не та спра­ве­дли­ве пра­во ка­ра­ти всіх тих, хто ви­тра­ча­ти­ме ко­шти, які не від­по­від­а­ють йо­го май­но­во­му ста­ну, а та­кож пе­ре­слі­ду­ва­ти тих, хто ви­тра­тив не­за­де­кла­ро­ва­не.

На­ве­де­мо уяв­ний при­клад. При­пу­сті­мо, з 01.01.2019 р. за­кін­чив­ся пе­рі­од ну­льо­во­го де­кла­ру­ва­н­ня, а я у ли­пні 2019 р. при­дбав Maserati за 300 тис. єв­ро, не по­дав­ши по­пе­ре­дньо де­кла­ра­ції. По­да­тко­вий ор­ган, пе­ре­ві­рив­ши мої до­хо­ди за по­пе­ре­дні пе­рі­о­ди, ба­чить, що за ми­ну­лих 5 ро­ків у ме­не за­галь­на су­ма за­де­кла­ро­ва­них до­хо­дів скла­дає екві­ва­лент 300 тис. єв­ро. То­ді у по­да­тко­во­го ор­га­ну ви­ни­кне аб­со­лю­тно ло­гі­чне пра­во звер­ну­ти­ся до ме­не і за­пи­та­ти: «Ша­нов­ний гро­ма­дя­нин! Ви ті 5 ро­ків ні­чо­го не їли й не пи­ли? Або допла­тіть по­да­тки зі сво­їх ви­трат, або ми за­сто­су­є­мо сан­кції».

Якщо по­вер­та­ти­ся до то­го, щоб чі­тко по­зна­чи­ти по­зи­тив­ний ефект за­ко­но­про­е­кту, в ньо­му є ва­жли­вий мо­мент – він до­зво­лить ле­га­лі­зу­ва­ти до­хо­ди, а от­же, до­зво­лить ле­га­лі­зу­ва­ти май­бу­тні ви­тра­ти. Я спо­ді­ва­ю­ся, що лю­ди змо­жуть біль­ше ви­тра­ча­ти в Укра­ї­ні. У то­му ва­рі­ан­ті за­ко­но- про­е­кту про ну­льо­ве де­кла­ру­ва­н­ня, який я ба­чу, він обов’яз­ко­во по­ви­нен пе­ред­ба­ча­ти пра­во аб­со­лю­тно віль­но роз­по­ря­джа­ти­ся сво­ї­ми ко­шта­ми пі­сля де­кла­ру­ва­н­ня.

Да­лі ми пе­ре­хо­ди­мо до май­бу­тньо­го за­ко­но­про­е­кту Нац­бан­ку «Про ва­лю­ту», який пе­ред­ба­чає, що до­зво­ле­но все те, що не за­бо­ро­не­но. Що це озна­чає? Якщо осо­ба за­де­кла­ру­ва­ла свої ко­шти (на­віть «під ну­льо­ву де­кла­ра­цію»), спла­ти­ла від­по­від­ний по­да­ток, та­ка осо­ба має пра­во в ме­жах за­де­кла­ро­ва­них ко­штів ку­пи­ти бу­ди­нок в Іта­лії або квар­ти­ру в Лон­до­ні, ін­ве­сту­ва­ти ко­шти в цін­ні па­пе­ри то­що та не отри­му­ва­ти ін­ди­ві­ду­аль­них лі­цен­зій або не ма­ти будь-яких ін­ших обме­жень що­до пе­ре­ра­хун­ку ко­штів за кор­дон. Я спо­ді­ва­ю­ся, що пра­во віль­но­го роз­по­ря­дже­н­ня та ру­ху ко­штів при­зве­де до зво­ро­тно­го ефе­кту і до­зво­лить по­вер­ну­ти укра­їн­ські гро­ші в Укра­ї­ну. Адже за­раз, як ми зна­є­мо, во­ни збе­рі­га­ю­ться пе­ре­ва­жно на ра­хун­ках за кор­до­ном. При цьо­му іно­ді існує ри­зик то­го, що їх від­бе­руть.

Ще один аб­со­лю­тно об­ґрун­то­ва­ний еко­но­мі­чний ри­зик ва­лю­тних обме­жень для суб’єкта го­спо­да­рю­ва­н­ня чи фі­зи­чної осо­би по­ля­гає в то­му, що ва­лю­та, яка за­йшла в Укра­ї­ну без обме­жень, не мо­же бу­ти без обме­жень пе­ре­ра­хо­ва­на за кор­дон, не­зва­жа­ю­чи на те, що від­по­від­ний суб’єкт сум­лін­но ви­ко­нує всі свої зо­бов’яза­н­ня. Однак основ­не, що має ці­ка­ви­ти дер­жа­ву – спла­та по­да­тків її гро­ма­дя­на­ми та юри­ди­чни­ми осо­ба­ми.

От­же, вар­то очі­ку­ва­ти на два ефе­кти. Пер­ший – мо­жли­вість кон­тро­лю­ва­ти май­бу­тні ви­тра­ти та за­сто­со­ву­ва­ти при­мус до тих, хто не ско­ри­став­ся пра­вом до­бро­віль­но­го де­кла­ру­ва­н­ня. Дру­гий – віль­ний рух ка­пі­та­лу, який мав би за­без­пе­чу­ва­ти по­вер­не­н­ня якщо не всіх, то при­найм­ні зна­чної ча­сти­ни ко­штів до укра­їн­ської бан­ків­ської си­сте­ми. Не бу­де­мо го­во­ри­ти про ду­же по­зи­тив­ний ефект для бю­дже­ту в ре­зуль­та­ті ну­льо­во­го де­кла­ру­ва­н­ня від спла­ти цьо­го по­да­тку, то­му що він бу­де одно­ра­зо­вим. От­же, не вар­то роз­гля­да­ти до­бро­віль­не де­кла­ру­ва­н­ня як сер­йо­зне дже­ре­ло при­бу­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту. – Яким є іно­зем­ний до­свід з де­кла­ру­ва­н­ня до­хо­дів гро­ма­дян? На­звіть іно­зем­ні успі­шні при­кла­ди ре­а­лі­за­ції та­кої іні­ці­а­ти­ви. – Скла­дно ска­за­ти, то­му що є ба­га­то кра­їн, які це про­йшли, а до­свід не є одна­ко­вим. На­при­клад, го­во­рять, що пред­став­ни­ки Мі­жна­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду ви­сту­па­ють про­ти ну­льо­во­го де­кла­ру­ва­н­ня. По-пер­ше, на їхню дум­ку, це до­зво­лить ле­га­лі­зу­ва­ти не­за­кон­ні до­хо­ди. По-дру­ге, ефект для еко­но­мі­ки у ра­зі та­ко­го де­кла­ру­ва­н­ня не є під­твер­дже­ним.

Про­те чи існу­ють під­ста­ви для ре­аль­них пе­ре­сто­рог що­до не­га­тив­них на­слід­ків до­бро­віль­но­го де­кла­ру­ва­н­ня? На­ра­зі сер­йо­зною про­бле­мою, з одно­го бо­ку, є не­ле­галь­ні фі­нан­со­ві по­то­ки, а з ін­шо­го – фі­нан­со­ві по­то­ки груп ком­па­ній укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня, які ру­ха­ю­ться за кор­до­ном, а не все­ре­ди­ні кра­ї­ни. Це «ви­ми­ває кров» з на­шої еко­но­мі­ки.

То­му я за­про­по­ну­вав би по­ди­ви­ти­ся на си­ту­а­цію під ін­шим ку­том. Чи при­не­се це якийсь не­га­тив (еко­но­мі­чний чи юри­ди­чний)? Я не хо­чу роз­гля­да­ти пи­та­н­ня у пло­щи­ні «гра­буй на­гра­бо­ва­не». Я не ба­чу, який би це мо­гло при­не­сти не­га­тив, окрім яки­хось по­пу­ліст­ських кри­ків про те, що лю­ди бу­дуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти гро­ші, одер­жа­ні сум­нів­ним шля­хом. Во­ни й так ни­ми ко­ри­сту­ю­ться, у них і так все до­бре. Во­ни «пе­ре­па­ку­ють» їх в ін­ші юрис­ди­кції. Ра­но чи пі­зно якісь акти­ви роз­мо­ро­зя­ться, але во­ни не по­вер­ну­ться в Укра­ї­ну.

От­же, я вва­жаю, що «ну­льо­ва де­кла­ра­ція» при­найм­ні дає шанс. Во­на пе­ред­ба­чає зня­т­тя від­по­від­аль­но­сті для суб’єктів до­бро­віль­но­го де­кла­ру­ва­н­ня. В ме­жах за­де­кла­ро­ва­них сум во­ни не бу­дуть не­сти від­по­від­аль­ність (в рі­зних ва­рі­ан­тах за­ко­но­про­е­ктів) за ст. 191 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ну (при­вла­сне­н­ня, роз­тра­та, за­во­ло­ді­н­ня шля­хом зло­вжи­ва­н­ням слу­жбо­вим ста­но­ви­щем), ст. 205 (фі­ктив­не під­при­єм­ни­цтво), ст. 209 (ле­га­лі­за­ція (від­ми­ва­н­ня) до­хо­дів, одер­жа­них зло­чин­ним шля­хом – це дій­сно до­во­лі су­пе­ре­чли­ва ідея), ст. 212 (ухи­ле­н­ня від спла­ти по­да­тків), 2121 (ухи­ле­н­ня від спла­ти єди­но­го вне­ску на за­галь­но­обов'яз­ко­ве дер­жав­не со­ці­аль­не стра­ху­ва­н­ня та стра­хо­вих вне­сків на за­галь­но­обов'яз­ко­ве дер­жав­не пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня), ст. 366 (слу­жбо­ве під­ро­бле­н­ня), ст. 367 (слу­жбо­ва не­дба­лість). Якщо хтось го­во­рить, що бу­дуть ле­га­лі­зо­ву­ва­ти­ся гро­ші, отри­ма­ні шля­хом ха­ба­рів, то в за­ко­но­про­е­ктах не про­по­ну­є­ться ска­со­ву­ва­ти від­по­від­аль­ність за ста­т­тя­ми, що сто­су­ю­ться одер­жа­н­ня не­пра­во­мір­ної ви­го­ди чи не­за­кон­но­го зба­га­че­н­ня. Тоб­то про­по­ну­є­ться аб­со­лю­тно ло­гі­чна, про­зора та зро­зумі­ла кон­стру­кція.

Якщо ми не ба­чи­мо сут­тє­во­го не­га­ти­ву (не уяв­но­го, який ми со­бі при­ду­ма­ли), то це по­трі­бно зро­би­ти. Ми отри­ма­є­мо шанс на те, що в Укра­ї­ні пев­ною мі­рою бу­дуть вста­нов­ле­ні від­но­си­ни до­ві­ри. Для нор­маль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня бі­зне­су та еко­но­мі­ки основ­ною умо­вою є до­ві­ра.

– Роз­ка­жіть, як сьо­го­дні ком­па­нія ESQUIRES по­зи­ціо­нує се­бе на рин­ку юри­ди­чних по­слуг Укра­ї­ни?

– Вчо­ра у нас бу­ла пар­тнер­ська на­ра­да са­ме з цьо­го при­во­ду. Ми ви­рі­ши­ли, що по­трі­бно обго­во­рю­ва­ти по­стій­но: хто ми, яку цін­ність ство­рю­є­мо, хто наш клі­єнт, що про­да­є­мо то­що. Це має ста­ти своє­рі­дним до­ро­го­вка­зом, на яко­му фо­ку­су­є­ться ко­ман­да. Ми одно­го­ло­сно зі­йшли­ся на то­му, що на­ша ком­па­нія на­дає екс­пер­тні по­слу­ги, кон­цен­тру­ю­чи всю ува­гу на основ­них 4-х пра­кти­ках та пра­гну­чи в них до­ско­на­ло­сті. ESQUIRES не має на ме­ті ста­ти уні­вер­саль­ною юри­ди­чною ком­па­ні­єю. Якщо в май­бу­тньо­му нам по­ща­стить зна­йти одно­дум­ців та ква­лі­фі­ко­ва­них екс­пер­тів у тих га­лу­зях пра­ва, які за­раз у нас не пред­став­ле­ні, то ми з ра­ді­стю бу­де­мо при­йма­ти до сво­єї ко­ман­ди та­ких фа­хів­ців, щоб во­ни ефе­ктив­но роз­ви­ва­ли від­по­від­ні пра­кти­ки та на­пря­ми. Нам зда­є­ться, що в су­ча­сно­му сві­ті юри­ди­чна фір­ма має да­ва­ти клі­єн­ту де­що біль­ше, ніж про­сто які­сні по­слу­ги. Для то­го щоб бу­ти юри­ста­ми най­ви­що­го рів­ня, по­трі­бно ма­ти ви­со­кий рі­вень екс­пер­ти­зи та зна­ти пре­дмет до най­дрі­бні­ших де­та­лей. – Хто є ва­ши­ми клі­єн­та­ми? – Це за­ле­жить від пра­кти­ки. Моя пра­кти­ка – banking and finance, capital markets – це про­фе­сій­ні уча­сни­ки фон­до­во­го рин­ку (фі­нан­со­ві ком­па­нії, бан­ки, фі­нан­со­ві чи бан­ків­ські гру­пи, що ве­дуть ді­яль­ність на укра­їн­сько­му рин­ку та за кор­до­ном). Се­ред клі­єн­тів на­шої пра­кти­ки litigation є ве­ли­кі ком­па­нії, які по­тре­бу­ють сер­йо­зно­го під­хо­ду та гли­бо­ко­го рів­ня під­го­тов­ки су­до­вих справ.

Ми не ба­чи­мо сен­су за­йма­ти­ся так зва­ним юри­ди­чним ри­тей­лом, тоб­то ру­ха­ти­ся в на­пря­мі ма­со­во­го рин­ку. ESQUIRES ре­тель­но роз­ра­хо­вує еко­но­мі­ку вла­сно­го бі­зне­су. Кар’єра всіх на­ших пар­тне­рів пі­шла та­ким чи­ном, що ко­жен до­сяг зна­чно­го рів­ня у сво­їй га­лу­зі, то­му рух до мас-мар­ке­ту був би для ESQUIRES не­ефе­ктив­ним ви­ко­ри­ста­н­ням ре­сур­сів.

Ар­тем САПРИКІН, пар­тнер ESQUIRES

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.