Асо­ці­а­ція Укра­ї­ни з ЄС: як це пра­цює

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА - Ві­кто­рі­я­Ві і МИКУЛЯК МИКУЛЯК, юрист ЮФ Sayenko Kharenko ЗВТ)

Уго­да про асо­ці­а­цію з ЄС – це ве­ли­че­зний до­ку­мент, що ре­гу­лює низ­ку аспе­ктів у ча­сти­ні еко­но­мі­чно­го та по­лі­ти­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва Укра­ї­ни з ЄС, об­сяг яко­го скла­дає по­над ти­ся­чу сто­рі­нок. Ко­ло пи­тань, що охо­плює Уго­да – від де­таль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дної тор­гів­лі до спів­ро­бі­тни­цтва сто­рін у сфе­рі юсти­ції, охо­ро­ни нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, ци­віль­них, ко­смі­чних до­слі­джень і ту­ри­зму.

Уго­да про асо­ці­а­цію – це, на­сам­пе­ред, «до­ро­жня кар­та» ре­форм

Ні для ко­го не се­крет, що Уго­да про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС пе­ред­ба­чає зна­чне ско­ро­че­н­ня вві­зних мит на то­ва­ри по­хо­дже­н­ням з обох сто­рін. Ра­зом з тим Уго­да ви­хо­дить за ме­жі лі­бе­ра­лі­за­ції та­ри­фів та че­рез ада­пта­цію укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства до норм ЄС зни­жує не­та­ри­фні бар'єри в тор­гів­лі, а та­кож ре­гу­лює та­кі пи­та­н­ня як тор­гів­ля по­слу­га­ми, кон­ку­рен­ція, за­хист ін­ве­сти­цій то­що. З ме­тою при­ве­де­н­ня укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства у від­по­від­ність до пра­вил фун­кціо­ну­ва­н­ня вну­трі­шньо­го рин­ку ЄС для Укра­ї­ни пе­ред­ба­че­на до­ро­жня кар­та не­об­хі­дних ре­форм, на впро­ва­дже­н­ня яких вста­нов­ле­ні чі­ткі тер­мі­ни, а за пе­ре­бі­гом та ефе­ктив­ні­стю ре­тель­но сте­жить ЄС.

Та­ким чи­ном, з одно­го бо­ку, для укра­їн­сько­го бі­зне­су по­си­лю­є­ться кон­ку­рен­ція у зв'яз­ку з на­да­н­ням пре­фе­рен­цій­но­го ре­жи­му єв­ро­пей­ській про­ду­кції. З ін­шо­го бо­ку, зни­же­н­ня та­ри­фів для укра­їн­ських то­ва­рів та ім­пле­мен­та­ція Укра­ї­ною за­ко­но­дав­ства ЄС є своє­рі­дним ка­та­лі­за­то­ром для під­ви­ще­н­ня яко­сті укра­їн­ської про­ду­кції та за­хи­сту на­ціо­наль­но­го спо­жи­ва­ча, а та­кож фа­си­лі­та­то­ром для спро­ще­но­го ви­хо­ду укра­їн­ських то­ва­рів на ри­нок ЄС (зав­дя­ки дії в Укра­ї­ні та ЄС одна­ко­вих під­хо­дів до яко­сті й без­пе­чно­сті кон­кре­тно­го то­ва­ру).

Одним із при­кла­дів та­ких за­ко­но­дав­чих змін є за­кон «Про дер­жав­ний кон­троль та до­три­ма­н­ня за­ко­но­дав­ства про хар­чо­ві про­ду­кти, кор­ми, по­бі­чні про­ду­кти тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня, здо­ров’я та бла­го­по­луч­чя тва­рин», що на­був чин­но­сті у кві­тні цьо­го ро­ку.

Ґрун­ту­ю­чись на за­ко­но­дав­стві ЄС, цей акт ре­гу­лює про­це­ду­ру дер­жав­но­го кон­тро­лю ви­ро­бни­ків хар­чо­вих про­ду­ктів та за­про­ва­джує но­ві під­хо­ди до по­ряд­ку про­ве­де­н­ня пе­ре­ві­рок, зокре­ма:

• Держ­прод­спо­жив­слу­жба здій­сню­ва­ти­ме пе­ре­вір­ки ви­ро­бни­ків без по­пе­ре­дже­н­ня (єди­ним ви­ня­тком є ау­дит по­стій­но ді­ю­чих про­це­дур, за­сно­ва­них на прин­ци­пах НАССР, пе­ред про­ве­де­н­ням яко­го опе­ра­тор рин­ку по­ви­нен бу­ти по­ві­дом­ле­ний не пі­зні­ше ніж за 3 ро­бо­чих дні до здій­сне­н­ня та­ко­го за­хо­ду). Одна й та ж осо­ба не має пра­ва дві­чі по­спіль здій­сню­ва­ти ау­дит на одній і тій са­мій по­ту­жно­сті;

• Вве­де­но по­ло­же­н­ня на за­без­пе­че­н­ня про­зо­ро­сті про­ве­де­н­ня пе­ре­ві­рок: пра­во здій­сню­ва­ти ау­діо- та ві­део фі­кса­цію пе­ре­ві­рок; ви­чер­пний пе­ре­лік пи­тань, які мо­жуть бу­ти під­ня­ті під час пе­ре­вір­ки опе­ра­то­ра рин­ку; що­рі­чний зов­ні­шній ау­дит Держ­прод­спо­жив­слу­жби, ре­зуль­та­ти яко­го по­вин­ні бу­ти опри­лю­дне­ні на офі­цій­но­му веб-сай­ті;

• Пе­ре­дба­че­но но­ву си­сте­му по­ка­рань за по­ру­ше­н­ня ви­мог чин­но­го за­ко­но­дав­ства, зокре­ма за ре­а­лі­за­цію хар­чо­вих про­ду­ктів або кор­мів, які є шкі­дли­ви­ми для здо­ров’я лю­ди­ни чи тва­рин, ре­а­лі­за­цію не­при­да­тних хар­чо­вих про­ду­ктів або кор­мів то­що.

Ядром та дви­гу­ном Уго­ди про асо­ці­а­цію є зо­на віль­ної тор­гів­лі

По­гли­бле­на та все­ося­жна зо­на віль­ної тор­гів­лі (да­лі – є ядром Уго­ди про асо­ці­а­цію. Са­ме від її ефе­ктив­но­сті за­ле­жить успіх всіх про­це­сів у ме­жах Уго­ди. На­сам­пе- ред, ЗВТ від­кри­ває для укра­їн­сько­го бі­зне­су ве­ли­че­зний ри­нок, що охо­плює близь­ко пів­мі­льяр­да спо­жи­ва­чів з до­ста­тньо ви­со­кою ку­пі­вель­ною спро­мо­жні­стю.

Цей ри­нок є до­во­лі уні­каль­ним, адже він об’єд­нує 28 кра­їн та ба­зу­є­ться на віль­но­му ру­сі то­ва­рів: про­ду­кція, що за­хо­дить на ри­нок ЄС, мо­же віль­но пе­ре­мі­ща­ти­ся по всій йо­го те­ри­то­рії. Зокре­ма, в ЄС діє єди­на для всіх кра­їн тор­го­вель­на та ми­тна по­лі­ти­ка, а ви­мо­ги до то­ва­рів/ на­да­н­ня по­слуг в усіх йо­го кра­ї­на­хчле­нах узго­дже­ні між со­бою.

Що з ми­та­ми?

Уго­да про асо­ці­а­цію (як і біль­шість ін­ших угод про віль­ну тор­гів­лю) пе­ред­ба­чає ска­су­ва­н­ня вві­зних мит на аб­со­лю­тну біль­шість про­ми­сло­вих то­ва­рів. Що сто­су­є­ться сіль­сько­го го­спо­дар­ства, то цей се­ктор за­зви­чай більш ре­тель­но за­хи­ща­є­ться дер­жа­ва­ми: гра­фі­ки лі­бе­ра­лі­за­ції вві­зних мит дов­ші, а де­я­кі то­ва­ри вво­зя­ться без спла­ти вві­зно­го ми­та ли­ше в ме­жах та­ри­фних квот (тоб­то тіль­ки пев­ний об­сяг то­ва­ру мо­же ім­пор­ту­ва­ти­ся в Укра­ї­ну або ЄС про­тя­гом ро­ку без спла­ти вві­зно­го ми­та).

Так, вже на ета­пі на­бу­т­тя чин­но­сті Уго­дою про асо­ці­а­цію у 2016 р. Єв­ро­со­юз ска­су­вав вві­зне ми­то на 94,7% укра­їн­ських про­ми­сло­вих і 83,4% сіль­сько­го­спо­дар­ських то­ва­рів. На від­мі­ну від ЄС, укра­їн­ський ри­нок не так швид­ко від­кри­ває свої две­рі, оскіль­ки ли­ше не­ве­ли­ка ча­сти­на та­ри­фних лі­ній бу­ла лі­бе­ра­лі­зо­ва­на з бо­ку Укра­ї­ни про­тя­гом пер­ших 2-х ро­ків. За­га­лом, пе­ре­хі­дний пе­рі­од для Укра­ї­ни ста­но­вить від 3-х до 10-ти ро­ків. Во­дно­час ЄС по­ви­нен до­сяг­ти пов­ної лі­бе­ра­лі­за­ції та­ри­фів про­тя­гом 7-ми ро­ків. Та­ка «аси­ме­трія» спря­мо­ва­на, пе­ред­усім, на те, щоб укра­їн­ські під­при­єм­ства мо­гли по­сту­по­во ада­пту­ва­ти­ся до но­вих кон­ку­рен­тних умов.

Ро­змір вві­зно­го ми­та за­ле­жить від кла­си­фі­ка­ції то­ва­ру. Став­ки мит і пе­ре­хі­дні пе­рі­о­ди для пов­ної лі­бе­ра­лі­за­ції вка­за­ні у та­ри­фних гра­фі­ках Укра­ї­ни та ЄС, що мі­стя­ться в до­да­тках до роз­ді­лу IV Уго­ди про асо­ці­а­цію. Ми­та зни­жу­ю­ться по­сту­по­во, а їх ро­змір на кон­кре­тний мо­мент об­чи­слю­є­ться за фор­му­лою: «ба­зо­ва став­ка – (ба­зо­ва став­ка / (пе­ре­хі­дний пе­рі­од + 1)) х рік за­сто­су­ва­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію».

Роз­гля­не­мо, як при­клад, код УКТЗЕД 2009 50 10 00 (сік то­ма­тний, що мі­стить цу­кор), який ім­пор­ту­є­ться в Укра­ї­ну з ЄС. Ба­зо­ва став­ка ми­та на мо­мент на­бу­т­тя чин­но­сті Уго­дою ста­но­ви­ла 10%, в пе­ре­хі­дний пе­рі­од – 3 ро­ки. Від­по­від­но до фор­му­ли, за­зна­че­ної ви­ще, став­ка вві­зно­го ми­та у 2016 р. ста­но­ви­ла 7,5%, у 2017 р. – 5%, у 2018 р. – 2,5% (10-10/4х3 = 2,5%) і бу­де пов­ні­стю лі­бе­ра­лі­зо­ва­на у 2019 р.

Що та­ке та­ри­фні кво­ти та чо­му на них по­трі­бно зва­жа­ти?

Як за­зна­че­но ви­ще, пев­на ча­сти­на то­ва­рів мо­же ко­ри­сту­ва­ти­ся пре­фе­рен­цій­ни­ми умо­ва­ми ли­ше в ме­жах та­ри­фних квот: якщо та­ри­фна кво­та ви­чер­па­на, ми­то на­кла­да­є­ться у зви­чай­но­му по­ряд­ку (за став­кою, що за­сто­со­ву­є­ться на за­галь­них умо­вах при ім­пор­ті до Укра­ї­ни чи ЄС).

Як по­ка­зує пра­кти­ка, під та­ри­фні кво­ти по­тра­пляє пе­ре­ва­жно ви­со­ко­кон­ку­рен­тна та стра­те­гі­чно ва­жли­ва для дер­жа­ви-ім­пор­те­ра про­ду­кція. Так, для єв­ро­пей­ських то­ва­рів, що ім­пор­ту­ю­ться в Укра­ї­ну, пе­ред­ба­че­ні ли­ше 3 та­ри­фні кво­ти (сви­ни­на, м'ясо пти­ці та на­пів­фа­бри­ка­ти з м'яса пти­ці, цу­кор), а для укра­їн­ських – 36 квот.

Зокре­ма, під та­кий ре­жим під­па­да­ють укра­їн­ські зер­но­ві, м' ясо пти­ці, ви­но­гра­дний і яблу­чний со­ки, мед, обро­бле­ні то­ма­ти та ін.

Оскіль­ки Укра­ї­на є одним з лі­де­рів ви­ро­бни­цтва цих то­ва­рів на між­на­ро­дно­му рин­ку, від­по­від­ні та­ри­фні кво­ти за­зви­чай ви­чер­пу­ю­ться за кіль­ка днів з мо­мен­ту їх від­кри­т­тя. На­при­клад, тіль­ки ПАТ «МХП» ви­ро­бляє при­бли­зно 560 тис. тонн ку­ря­ти­ни на рік, з них 132 тис. тонн йде на екс­порт. Во­дно­час об­сяг та­ри­фної кво­ти для ім­пор­ту ку­ря­ти­ни до ЄС на без­ми­тній осно­ві на­ра­зі скла­дає 36,8 тис. тонн, що бу­де збіль­ше­но до 40 тис. тонн у 2021 р.

Якщо взя­ти зер­но­ві – стра­те­гі­чні для Укра­ї­ни то­ва­ри, що фор­му­ють най­біль­ший ви­торг в на­шо­му аграр­но­му се­кто­рі, та­ри­фна кво­та для ім­пор­ту в ЄС «пше­ни­ця м'яка, пше­ни­чне бо­ро­шно та гра­ну­ли» в цьо­му ро­ці скла­дає усьо­го 960 тис. тонн. Цей об­сяг бу­де збіль­ше­ний до 1 млн тонн у 2021 р. Та­кож ЄС за­твер­див на 3 ро­ки до­да­тко­ву кво­ту для ці­єї по­зи­ції в об­ся­зі 65 тис. тонн. При цьо­му Укра­ї­на зби­рає по­над 60 млн тонн зер­но­вих на рік, ле­во­ва час­тка яких йде на екс­порт.

В цьо­му ро­ці укра­їн­ські екс­пор­те­ри ви­чер­па­ли та­ри­фні кво­ти на по­став­ку пше­ни­ці та ку­ку­ру­дзи в ЄС за 5 днів (з 01.01.2018 до 05.01.2018 р.), рі­чну та­ри­фну кво­ту ЄС на ім­порт яблу­чно­го і ви­но­гра­дно­го со­ків – за 11 днів, а та­ри­фну кво­ту на ім­порт ме­ду – за 24 дні. То­му, як по­ка­зу­ють на­ве­де­ні ви­ще ци­фри, в де­яких ви­пад­ках «віль­на тор­гів­ля» на­віть в умо­вах ЗВТ мо­же бу­ти фа­кти­чно не­мо­жли­вою.

Во­дно­час вар­то за­зна­чи­ти, що де­я­кі та­ри­фні кво­ти укра­їн­ські екс­пор­те­ри ви­ко­ри­сто­ву­ють не над­то актив­но (на­при­клад, су­хе мо­ло­ко чи вер­шко­ве ма­сло). На­сам­пе­ред, це мо­же бу­ти пов’яза­но з тим, що де­я­кі укра­їн­ські ви­ро­бни­ки по­ки що не отри­ма­ли до­звіл на ім­порт ці­єї про­ду­кції в ЄС.

Пе­ред­умо­ви для пре­фе­рен­цій­но­го ви­хо­ду на ри­нок ЄС

Для ви­ко­ри­ста­н­ня тор­го­вель­них пре­фе­рен­цій, що пе­ред­ба­че­ні ЗВТ, екс­пор­тер по­ви­нен здій­сни­ти пря­ме транс­пор­ту­ва­н­ня про­ду­кції до кра­ї­ни ім­пор­ту (тоб­то то­ва­ри по­вин­ні пе­ре­во­зи­ти­ся без­по­се­ре­дньо між ЄС та Укра­ї­ною), а та­кож під­твер­ди­ти, що то­вар по­хо­дить з Укра­ї­ни (тоб­то є ви­ро­бле­ним в Укра­ї­ні). За­зна­че­ні ви­мо­ги скон­стру­йо­ва­ні на за­без­пе­че­н­ня то­го, щоб ли­ше сто­ро­ни пре­фе­рен­цій­них тор­го­вель­них ре­жи­мів мо­гли ко­ри­сту­ва­ти­ся їхні­ми пе­ре­ва­га­ми.

По­хо­дже­н­ня то­ва­ру ви­зна­ча­є­ться на осно­ві спе­ці­аль­них пра­вил та має бу­ти за­свід­че­не до­ку­мен­том про по­хо­дже­н­ня то­ва­ру. Та­ким чи­ном, екс­пор­тер, що ба­жає ко­ри­сту­ва­ти­ся пре­фе­рен­ці­я­ми в ме­жах ЗВТ, по­ви­нен отри­ма­ти сер­ти­фі­кат пе­ре­ве­зе­н­ня EUR.1, що ви­да­є­ться ми­тни­ми ор­га- на­ми Укра­ї­ни, або ви­да­ти де­кла­ра­цію-ін­войс (для пар­тій, вар­тість яких не пе­ре­ви­щує 6 тис. єв­ро).

Ін­ші пра­ви­ла, ви­ко­на­н­ня яких не­об­хі­дне для до­сту­пу на ри­нок ЄС – ви­мо­ги що­до без­пе­чно­сті та яко­сті про­ду­кції. Де­мон­стра­ція то­го, що то­вар від­по­від­ає вста­нов­ле­ним ви­мо­гам, є обов'яз­ком ви­ро­бни­ка/екс­пор­те­ра, який по­ви­нен са­мо­стій­но вста­но­ви­ти обов’яз­ко­ві ви­мо­ги, пе­ред­ба­че­ні для йо­го про­ду­кції в ЄС; ви­зна­чи­ти до­да­тко­ві стан­дар­ти, яким по­вин­на від­по­від­а­ти про­ду­кція (на до­бро­віль­ній осно­ві); до­ве­сти, що то­вар від­по­від­ає обов’яз­ко­вим ви­мо­гам/ до­бро­віль­ним стан­дар­там (че­рез про­це­ду­ру оцін­ки від­по­від­но­сті, що мо­же бу­ти здій­сне­на як ви­ро­бни­ком, так і не­за­ле­жним ор­га­ном).

Якщо ко­ро­тко, ви­хід на ри­нок ЄС не ви­ма­гає від ви­ро­бни­ка прой­ти «сім кіл пе­кла» в рі­зних бю­ро­кра­ти­чних ін­стан­ці­ях. З одно­го бо­ку, в ЄС за­про­ва­дже­ний ефе­ктив­ний рин­ко­вий на­гляд, що не об­тя­жує бі­знес пе­ре­вір­ка­ми та бю­ро­кра­ти­чни­ми про­це­ду­ра­ми, про­те за­сто­со­вує жорс­ткі сан­кції у ра­зі ви­яв­ле­н­ня по­ру­шень. З ін­шо­го бо­ку, при­ва­тні грав­ці на­вчи­ли­ся бра­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за про­дукт, який во­ни по­став­ля­ють на ри­нок.

Во­дно­час вар­то за­ува­жи­ти, що екс­пор­тер по­ви­нен бра­ти до ува­ги вза­є­мо­дію юри­ди­чних, ко­мер­цій­них та ін­ших ре­ле­ван­тних аспе­ктів. На­при­клад, єв­ро­пей­ський спо­жи­вач звер­тає осо­бли­ву ува­гу на умо­ви ви­ро­бни­цтва то­ва­ру та до­три­ма­н­ня ви­ро­бни­ком по­лі­ти­ки ста­ло­го роз­ви­тку: за­хист нав­ко­ли­шньо­го се- ре­до­ви­ща і со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність, гі­дні умо­ви пра­ці, до­три­ма­н­ня бі­знес-ети­ки, про­ти­дія ко­ру­пції то­що.

N. B.

Уго­да про асо­ці­а­цію – це не про­сто ро­же­ві оку­ля­ри та га­ран­то­ва­ний ви­хід на ри­нок ЄС. Ра­зом з тим, цей до­ку­мент ви­зна­но одним з най­більш про­гре­сив­них у сві­ті. Він за­кла­дає ефе­ктив­ний ме­ха­нізм для по­до­ла­н­ня та­ри­фних і не­та­ри­фних бар’єрів у тор­гів­лі між Укра­ї­ною та ЄС (шля­хом ада­пта­ції укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства).

Во­дно­час не вар­то за­бу­ва­ти, що не всі то­ва­ри, які ви­ро­бля­ю­ться в Укра­ї­ні та ЄС (зга­да­є­мо хо­ча б вві­зні ми­та на єв­ро­пей­ські ав­то­мо­бі­лі), мо­жуть ко­ри­сту­ва­ти­ся усі­ма пре­фе­рен­ці­я­ми віль­ної тор­гів­лі. Від­кри­тість рин­ку для то­го чи ін­шо­го то­ва­ру за­ле­жить, на­сам­пе­ред, від та­ких чин­ни­ків як: ва­жли­вість пев­но­го то­ва­ру для кра­ї­ни­ім­пор­те­ра, об­сяг ім­пор­ту, про­те­кція з бо­ку дер­жа­ви, вплив без­ми­тно­го ім­пор­ту кон­кре­тно­го то­ва­ру на кон­ку­рен­цію в кра­ї­ні-ім­пор­те­рі та пе­ре­біг про­це­су пе­ре­мо­вин. Мо­жна на­ве­сти чи­ма­ло по­яснень що­до то­го, чо­му на пра­кти­ці на­віть в умо­вах «віль­ної тор­гів­лі» ри­нок ті­єї чи ін­шої кра­ї­ни мо­же бу­ти за­кри­тим для пев­но­го то­ва­ру (при цьо­му по­трі­бно вра­хо­ву­ва­ти як та­ри­фні, так і не­та­ри­фні бар’єри).

Про­те мо­раль одна – вже на ета­пі іні­ці­ю­ва­н­ня пе­ре­го­во­рів що­до укла­де­н­ня уго­ди про віль­ну тор­гів­лю бі­зне­су та уря­ду не­об­хі­дно ве­сти актив­ний діа­лог що­до умов тор­гів­лі їхньою про­ду­кці­єю в ме­жах від­по­від­ної уго­ди. Во­дно­час це пи­та­н­ня сто­су­є­ться не ли­ше екс­пор­ту укра­їн­сько­го то­ва­ру на між­на­ро­дні рин­ки, але й ім­пор­ту від­по­від­но­го то­ва­ру з бо­ку тор­го­вель­них пар­тне­рів на ри­нок Укра­ї­ни.

Під та­ри­фні кво­ти по­тра­пляє пе­ре­ва­жно стра­те­гі­чно ва­жли­ва для дер­жа­ви-ім­пор­те­ра про­ду­кція

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.