Чи бу­ти спе­ці­аль­но­му за­ко­ну про фран­чай­зинг в Укра­ї­ні?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА -

Че­рез про­по­зи­цію Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної ра­ди Укра­ї­ни з пи­тань про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки та під­при­єм­ни­цтва «ре­ко­мен­ду­ва­ти за ре­зуль­та­та­ми роз­гля­ду у пер­шо­му чи­тан­ні прийня­ти за осно­ву» на­був роз­го­ло­су про­ект за­ко­ну про фран­чай­зинг №7430 (да­лі – За­ко­но­про­ект №7430). На мою дум­ку, в ньо­му фа­кти­чно пе­ре­пи­са­ні по­ло­же­н­ня гл. 76 «Ко­мер­цій­на кон­це­сія» Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, а та­кож вве­де­ні не­до­ре­чні обме­же­н­ня під­при­єм­ців, які ви­ко­ри­сто­ву­ють ме­тод фран­чай­зин­гу для про­су­ва­н­ня сво­го бі­зне­су.

Пра­во­во­ло­ді­лець чи фран­чай­зер?

Як я ро­зу­мію, роз­ро­бни­ки за­ко­но­про­е­кту во­лі­ють ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти між­на­ро­дну тер­мі­но­ло­гію при ре­гу­лю­ван­ні цьо­го ме­то­ду про­су­ва­н­ня під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, однак во­ни не від­мов­ля­ю­ться і від тер­мі­но­ло­гії, за­про­ва­дже­ної ЦК Укра­ї­ни. От­же, згі­дно із За­ко­но­про­е­ктом №7430, сто­ро­на­ми до­го­во­ру фран­чай­зин­гу є пра­во­во­ло­ді­лець (фран­чай­зер) та ко­ри­сту­вач (фран­чай­зі). Го­лов­не на­у­ко­во-екс­пер­тне управ­лі­н­ня Вер­хов­ної ра­ди у сво­є­му ви­снов­ку до За­ко­но­про­е­кту №7430 за­зна­чи­ло, що обра­ний у про­е­кті шлях не ви­рі­шує на­ле­жним чи­ном про­бле­му спів­від­но­ше­н­ня ко­мер­цій­ної кон­це­сії з фран­чай­зин­гом, а ще силь­ні­ше за­плу­тує пра­во­ве ре­гу­лю­ва­н­ня від­по­від­них від­но­син. У ви­снов­ку про­по­ну­є­ться «за ре­зуль­та­та­ми роз­гля­ду у пер­шо­му чи­тан­ні по­вер­ну­ти за­ко­но­про­ект на до­о­пра­цю­ва­н­ня».

Пер­ше, на чо­му вар­то на­го­ло­си­ти – ко­мер­цій­на кон­це­сія і фран­чай­зинг яв­ля­ють со­бою одне й те са­ме яви­ще, а не зі­став­ля­ю­ться яки­мось чи­ном одне з одним. У про­це­сі роз­роб­ки про­е­кту Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, ко­ли на­ціо­наль­не під­не­се­н­ня бу­ло ду­же ви­со­ким, роз­ро­бни­ки ви­рі­ши­ли не вжи­ва­ти в го­лов­но­му пра­во­во­му до­ку­мен­ті кра­ї­ни іно­зем­них слів. Я не змо­гла впли­ну­ти на це рі­ше­н­ня, хо­ча і ве­ла на­у­ко­ві дис­ку­сії з проф. По­до­при­го­рою, який був від­по­від­аль­ним за гл. 76 «Ко­мер­цій­на кон­це­сія», що вмі­ще­на в Ци­віль­но­му ко­де­ксі. Єди­не, що він по­го­див­ся взя­ти до ува­ги – це Ре­гла­мент ЄС №4087/88 від 30.11.1988 р. «Про за­сто­су­ва­н­ня стат­ті 85(3) До­го­во­ру до до­го­во­рів фран­чай­зин­гу» (Commission Regulation (EEC) No4087/88 of 30 November 1988 on the application of Article 85 (3) of the Treaty to categories of franchise agreements), який на мо­мент обго­во­ре­н­ня про­е­кту Ци­віль­но­го ко­де­ксу вже втра­тив свою чин­ність.

Та­ким чи­ном, гл. 76 Ци­віль­но­го ко­де­ксу хо­ча і ба­зу­є­ться на Ре­гла­мен­ті №4087/88, все ж та­ки вно­сить ба­га­то «укра­їн­сько­го». Не­зва­жа­ю­чи на це та зав­дя­ки ст. 6 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, сто­ро­ни до­го­во­ру ко­мер­цій­ної кон­це­сії та фран­чай­зин­гу ма­ють пра­во ре­гу­лю­ва­ти свої пра­во­від­но­си­ни будь-яким ме­то­дом. Го­лов­не, щоб ці ме­то­ди від­по­від­а­ли за­галь­ним за­са­дам ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни.

Роз­ро­бни­ки За­ко­но­про­е­кту №7430 вва­жа­ють, що фран­чай­зинг – це під­при­єм­ни­цька ді­яль­ність, хо­ча це усьо­го ли­ше спо­сіб про­су­ва­н­ня та збу­ту то­ва­рів і по­слуг фран­чай­зе­ра із за­лу­че­н­ням фі­нан­со­вих ре­сур­сів фран­чай­зі. Основ­ні чин­ни­ки, які спри­я­ли над­зви­чай­но­му по­ши­рен­ню фран­чай­зин­гу – це по­тре­ба в роз­ви­тку під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, що асо­ці­ю­є­ться з під­при­єм­ством фран­чай­зе­ра, та мо­жли­вість її роз­ши­ре­н­ня шля­хом ко­о­пе­ра­ції з ін­ши­ми осо­ба­ми – фран­чай­зі, що во­ло­ді­ють ка­пі­та­лом і люд­ськи­ми ре­сур­са­ми, які мо­жуть бу­ти ін­ве­сто­ва­ни­ми у та­ку ді­яль­ність.

Єв­ро­пей­ський до­свід

Вар­то за­зна­чи­ти, що єв­ро­пей­ські або пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ські кра­ї­ни не ре­гу­лю­ють без­по­се­ре­дньо до­го­вір­ні пра­во­від­но­си­ни фран­чай­зер – фран­чай­зі, як це пе­ре­дба­че­но у гл. 76 «Ко­мер­цій­на кон­це­сія» Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни або в За­ко­но­про­е­кті №7430. Оскіль­ки основ­ною скла­до­вою фран­ши­зи, що ви­зна­ча­є­ться як ком­плекс ви­клю­чних прав у чин­но­му ЦК Укра­ї­ни та За­ко­но­про­е­кті №7430, є ноу-хау з ве­де­н­ня пев­но­го ви­ду під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, роз­ви­не­ні кра­ї­ни вста­но­ви­ли пе­ре­лік пи­тань, з яких фран­чай­зер зо­бов’яза­ний що­най­мен­ше за 7 ро­бо­чих днів до під­пи­са­н­ня до­го­во­ру фран­чай­зин­гу роз­кри­ти фран­чай­зі ін­фор­ма­цію, яка до­по­мо­же остан­ньо­му сфор­му­ва­ти вну­трі­шню во­лю що­до укла­де­н­ня або не укла­де­н­ня до­го­во­ру фран­чай­зин­гу.

Зокре­ма, фран­чай­зер по­ви­нен роз­кри­ти всю ін­фор­ма­цію про се­бе та сво­їх по­са­до­вих осіб, вклю­ча­ю­чи «су­до­ву істо­рію» про­тя­гом остан­ніх 5 ро­ків, бух­гал­тер­ський ба­ланс (фі­нан­со­вий звіт) за остан­ній фі­нан­со­вий рік, змі­ни у фі­нан­со­во­му ста­но­ви­щі за остан­ні 3 фі­нан­со­ві ро­ки. Фран­чай­зер по­ви­нен за­вча­сно про­ін­фор­му­ва­ти про зміст сво­єї фран­ши­зи з на­да­н­ням да­них про її скла­до­ві, но­ме­ри ре­є­стра­цій­них сві­доцтв на об’єкти пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, за­галь­ну кіль­кість фран­шиз та вла­сних тор­го­вих то­чок, що ді­я­ли на кі­нець ми­ну­ло­го фі­нан­со­во­го ро­ку із за­зна­че­н­ням що­най­мен­ше 20 адрес, які най­ближ­че зна­хо­дя­ться до пе­ред­ба­чу­ва­но­го мі­сця зна­хо­дже­н­ня тор­го­вель­но­го при­мі­ще­н­ня май­бу­тньо­го фран­чай­зі.

Фран­чай­зі має за­вча­сно зна­ти ро­змір всіх сво­їх фі­нан­со­вих ви­трат як у вла­сне під­при­єм­ство для при­ве­де­н­ня йо­го у від­по­від­ність до під­при­єм­ства фран­чай­зе­ра, так і пе­ре­лік пла­те­жів, які не­об­хі­дно бу­де спла­чу­ва­ти. Фран­чай­зі має зна­ти всіх осіб, з яки­ми пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но йо­му ре­ко­мен­до­ва­но вста­но­ви­ти го­спо­дар­ські пра­во­від­но­си­ни, якщо та­кі осо­би пов’яза­ні з фран­чай­зе­ром.

Фран­чай­зер ін­фор­мує фран­чай­зі про строк дії до­го­во­ру фран­чай­зин­гу або ін­ших пов’яза­них з ним до­го­во­рів, про умо­ви, за яки­ми до­го­вір фран­чай­зин­гу мо­же бу­ти по­нов­ле­но або про­дов­же­но, а та­кож про умо­ви, за яки­ми фран­чай­зер мо­же від­мо­ви- ти­ся по­но­ви­ти або про­дов­жи­ти до­го­вір фран­чай­зин­гу. За­ко­но­дав­ство ба­га­тьох кра­їн до­зво­ляє фран­чай­зе­ру укла­да­ти до­го­во­ри фран­чай­зин­гу ли­ше пі­сля спли­ву що­най­мен­ше 3 ро­ків са­мо­стій­ної екс­плу­а­та­ції фран­ши­зи фран­чай­зе­ром. Про­тя­гом цьо­го стро­ку остан­ній має мо­жли­вість лі­кві­ду­ва­ти всі слаб­кі сто­ро­ни фран­ши­зи та роз­ви­ну­ти най­кра­щі.

Всім стро­кам строк

За­ко­но­про­ект №7430 не мі­стить на­віть на­тя­ку на та­ку «тур­бо­ту» про фран­чай­зі. На­то­мість він фа­кти­чно вста­нов­лює строк дії до­го­во­ру фран­чай­зин­гу – 3 ро­ки. На­сам­пе­ред, вар­то за­зна­чи­ти, що у ра­зі пе­ре­тво­ре­н­ня За­ко­но­про­е­кту №7430 у чин­ний за­кон жо­ден фран­чай­зі не за­хо­че укла­да­ти до­го­во­ри фран­чай­зин­гу в Укра­ї­ні, оскіль­ки за де­яки­ми до­го­во­ра­ми на фран­чай­зі по­кла­да­є­ться обов’язок зна­чно­го ін­ве­сту­ва­н­ня у вла­сну тор­го­вель­ну то­чку для при­ве­де­н­ня її у від­по­від­ність до тор­го­вель­ної то­чки фран­чай­зе­ра. Та­кі ін­ве­сти­ції мо­жуть ста­но­ви­ти від 10 до 500 тис. до­ла­рів США. У ра­зі при­пи­не­н­ня до­го­во­ру фран­чай­зин­гу фран­чай­зі зо­бов’яза­ний лі­кві­ду­ва­ти та­ку від­по­від­ність, тоб­то ще раз ін­ве­сту­ва­ти у вла­сну тор­го­вель­ну то­чку, щоб во­на на­бу­ла ін­шо­го ви­гля­ду. Який же під­при­є­мець пі­де на та­кі ін­ве­сти­ції на 3 ро­ки? Оче­ви­дно, роз­ро­бни­ки пе­ре­плу­та­ли цей строк у 3 ро­ки зі стро­ком, про­тя­гом яко­го фран­чай­зер по­ви­нен са­мо­стій­но екс­плу­а­ту­ва­ти фран­ши­зу.

Ін­ші су­пе­ре­чно­сті

Хо­ча роз­ро­бни­ки За­ко­но­про­е­кту №7430 во­лі­ють ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти тер­мі­но­ло­гію гл. 76 «Ко­мер­цій­на кон­це­сія» Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, во­ни не зга­ду­ють Ци­віль­ний ко­декс як за­ко­но­дав­чий акт, який ре­гу­лює пра­во­від­но­си­ни з фран­чай­зин­гу, що є див­ним або свід­чить про не­ро­зу­мі­н­ня пра­во­вої при­ро­ди пра­во­від­но­син сто­рін з фран­чай­зин­гу, які є до­го­вір­ни­ми, а от­же, по­вин­ні ре­гу­лю­ва­ти­ся Ци­віль­ним ко­де­ксом.

Ці­ка­во, що всі не­до­ре­чно­сті ре­гу­лю­ва­н­ня гл. 76 «Ко­мер­цій­на кон­це­сія» Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни пе­ре­ко­чу­ва­ли до За­ко­но­про­е­кту №7430. Так, у ст. 3 про­по­ну­є­ться «пе­ре­да­ва­ти ча­сти­ну прав з во­ло­ді­н­ня, ко­ри­сту­ва­н­ня та роз­по­ря­дже­н­ня ком­пле­ксом ви­клю­чних прав». Як бу­ло за­зна­че­но ви­ще, фран­ши­за скла­да­є­ться з пев­них скла­до­вих. Якщо всі скла­до­ві не пе­ре­да­ю­ться, то це вже ін­ша фран­ши­за. Роз­по­ря­дже­н­ня, тоб­то про­даж фран­ши­зи, пе­ред­ба­чає за­мі­ну осо­би фран­чай­зе­ра і не на­ле­жить до ви­ко­ри­ста­н­ня

Єв­ро­пей­ські кра­ї­ни не ре­гу­лю­ють без­по­се­ре­дньо до­го­вір­ні пра­во­від­но­си­ни фран­чай­зер – фран­чай­зі

Су­ча­сною тен­ден­ці­єю ци­віль­но­го пра­ва є на­да­н­ня сто­ро­нам ма­кси­маль­ної сво­бо­ди під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті

фран­ши­зи при про­су­ван­ні та збу­ті то­ва­рів і по­слуг фран­чай­зе­ра.

У ст. 9 За­ко­но­про­е­кту №7430 про­по­ну­є­ться та­ке са­ме ре­гу­лю­ва­н­ня від­по­від­аль­но­сті фран­чай­зе­ра, як у ст. 1123 ЦК Укра­ї­ни, а са­ме со­лі­дар­на від­по­від­аль­ність фран­чай­зе­ра та фран­чай­зі у ра­зі про­да­жу остан­нім то­ва­рів чи по­слуг, ви­ро­бле­них за вка­зів­ка­ми або лі­цен­зі­єю фран­чай­зе­ра, а та­кож суб­си­ді­ар­на від­по­від­аль­ність фран­чай­зе­ра у ра­зі пе­ре­про­да­жу фран­чай­зі то­ва­рів та по­слуг фран­чай­зе­ра. Як на ме­не, від­по­від­аль­ність по­вин­на бу­ти со­лі­дар­ною у ра­зі пе­ре­про­да­жу то­ва­рів та по­слуг фран­чай­зе­ра, а суб­сі­ді­ар­ною, якщо по­слу­ги або то­ва­ри ви­ро­бля­ю­ться са­ме фран­чай­зі.

Ре­гу­лю­ва­н­ня ст. 1128 та ст. 1129 ЦК Укра­ї­ни, що сто­су­ва­ло­ся на­слід­ків змі­ни чи при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва на тор­го­вель­ну мар­ку пра­во­во­ло­діль­ця, та­кож пе­ре­ко­чу­ва­ло до За­ко­но­про­е­кту №7430. Ст. 8 За­ко­но­про­е­кту №7430 пе­ре­не­сла «див­ні» обме­же­н­ня прав сто­рін за до­го­во­ром фран­чай­зин­гу, пе­ред­ба­че­ні у ст. 1122 ЦК Укра­ї­ни. Я на­зи­ваю їх див­ни­ми, оскіль­ки їх вклю­че­н­ня свід­чить про не­ро­зу­мі­н­ня при­ро­ди та ці­лей та­ко­го спосо­бу про­су­ва­н­ня то­ва­рів і по­слуг як фран­чай­зинг.

На­при­клад, сто­ро­нам до­зво­ля­є­ться обме­же­н­ня прав фран­чай­зе­ра у на­дан­ні фран­ши­зи ін­шим фран­чай­зі. Про­те ін­сти­тут ви­клю­чної лі­цен­зії на об’єкт ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті пе­ред­ба­чає за­бо­ро­ну пра­во­во­ло­діль­цю та ін­шим осо­бам у йо­го ви­ко­ри­стан­ні. По­стає пи­та­н­ня що­до су­тно­сті до­зво­лу обме­же­н­ня прав?

Ін­ший при­клад – «обме­же­н­ня обов’яз­ку ко­ри­сту­ва­ча не кон­ку­ру­ва­ти з пра­во­во­ло­діль­цем на за­крі­пле­ній за ко­ри­сту­ва­чем те­ри­то­рії, згі­дно з до­го­во­ром фран­чай­зин­гу у під­при­єм­ни­цькій ді­яль­но­сті, що про­ва­ди­ться ко­ри­сту­ва­чем з ви­ко­ри­ста­н­ням на­ле­жних пра­во­во­ло­діль­цю ви­клю­чних прав». Що хо­ті­ли ска­за­ти роз­ро­бни­ки? Спо­сіб про­су­ва­н­ня то­ва­рів і по­слуг з ви­ко­ри­ста­н­ням фран­чай­зин­гу пе­ред­ба­чає не­мо­жли­вість для спо­жи­ва­ча від­рі­зни­ти під­при­єм­ство фран­чай­зі від під­при­єм­ства фран­чай­зе­ра. Тож про яку кон­ку­рен­цію мо­же йти мо­ва?

Гл. 76 Ци­віль­но­го ко­де­ксу пе­ред­ба­ча­є­ться ре­є­стра­ція до­го­во­рів ко­мер­цій­ної кон­це­сії. Про­те оскіль­ки спе­ці­аль­но­го за­ко­ну що­до та­кої ре­є­стра­ції не бу­ло і де­пу­та­ти-іні­ці­а­то­ри чин­но­го за­ко­но­про­е­кту не змо­гли йо­го про­штов­хну­ти ще 10 ро­ків то­му, у 2015 р. бу­ли змі­не­ні ви­мо­ги до фор­ми до­го­во­рів ко­мер­цій­ної кон­це­сії та ска­со­ва­на «те­о­ре­ти­чна» (як я її на­зи­ва­ла то­ді) ви­мо­га ре­є­стра­ції до­го­во­ру в ор­га­ні ре­є­стра­ції суб’єктів під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті. За­ко­но­про­ект №7430 про­по­нує по­вер­ну­ти цю ре­є­стра­цію, а та­кож ре­є­стру­ва­ти до­го­вір фран­чай­зин­гу в Укр­па­тен­ті. Про­по­зи­ція та­кої по­двій­ної ре­є­стра­ції є на­стіль­ки див­ною на тлі зу­силь ви­ко­нав­чої вла­ди з лі­бе­ра­лі­за­ції го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті, що на­віть ви­ни­кає дум­ка про «за­ко­но­дав­чу ди­вер­сію» (тут вар­то по­ста­ви­ти смай­лик).

За­ко­но­про­ект №7430 у ст. 3(5) вста­нов­лює, що «укла­де­н­ня до­го­во­рів фран­чай­зин­гу здій­сню­є­ться з до­дер­жа­н­ням за­ко­но­дав­ства про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції», не роз­ши­фро­ву­ю­чи зна­че­н­ня ці­єї те­зи. Мо­жна при­пу­сти­ти, що роз­ро­бни­ки по­кла­да­ють на сто­ро­ни до­го­во­ру фран­чай­зин­гу обов’язок не вчи­ня­ти ан­ти­кон­ку­рен­тних узго­дже­них дій. Про­те За­кон Укра­ї­ни «Про за­хист еко­но­мі­чної кон­ку­рен­ції» до­зво­ляє сто­ро­нам узго­дже­ні дії при ви­ко­ри­стан­ні об'єктів пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті в тій ча­сти­ні, в якій во­ни обме­жу­ють у здій­снен­ні го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті сто­ро­ну уго­ди, якій пе­ре­да­є­ться пра­во, якщо ці обме­же­н­ня не ви­хо­дять за ме­жі за­кон­них прав суб'єкта пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, а та­кож у ра­зі узго­дже­них дій що­до по­ста­ча­н­ня чи ви­ко­ри­ста­н­ня то­ва­рів.

Я тор­кну­ла­ся ли­ше пев­них аспе­ктів За­ко­но­про­е­кту №7430, які є кри­чу­щи­ми. Я не вда­ю­ся до ана­лі­зу ко­жно­го йо­го по­ло­же­н­ня, оскіль­ки то­ді мо­жна бу­де на­пи­са­ти де­ся­тки сто­рі­нок кри­ти­ки. Як вже бу­ло за­зна­че­но, гл. 76 ЦК Укра­ї­ни ґрун­ту­ва­ла­ся на Ре­гла­мен­ті №4087/88, який у 1999 р. втра­тив чин­ність, оскіль­ки єв­ро­пей­ський за­ко­но­да­вець від­мо­вив­ся від де­таль­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня пра­во­від­но­син сто­рін кон­кре­тни­ми нор­ма­ми на ко­ристь Прин­ци­пів єв­ро­пей­сько­го до­го­вір­но­го пра­ва.

Су­ча­сною тен­ден­ці­єю ци­віль­но­го пра­ва є на­да­н­ня сто­ро­нам ма­кси­маль­ної сво­бо­ди під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті (прин­цип дис­по­зи­тив­но­сті), тоб­то мо­жли­во­сті слі­ду­ва­ти сво­їй во­лі, що вті­лю­є­ться у кон­кре­тних по­ло­же­н­нях до­го­вір­них зо­бов’язань. ЦК Укра­ї­ни роз­ро­бляв­ся на по­ча­тку 2000 р. Якщо ж мо­ва йде про прийня­т­тя за­ко­но­про­е­кту май­же че­рез 20 ро­ків, то чи вар­то пе­ре­пи­су­ва­ти ста­ре? Чо­му б не вклю­чи­ти до ре­гу­лю­ва­н­ня су­ча­сні тен­ден­ції, основ­ною яких є сво­бо­да під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті?

На мою дум­ку, по­ді­бне до За­ко­но­про­е­кту №7430 пра­во­тво­ре­н­ня у сьо­го­дні­шній Укра­ї­ні не має пер­спе­ктив. Про­те го­лов­не управ­лі­н­ня Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни ре­ко­мен­ду­ва­ло прийня­ти йо­го у пер­шо­му чи­тан­ні. По­стає пи­та­н­ня про те, на­ві­що де­пу­та­там ви­тра­ча­ти час на обго­во­ре­н­ня за­ко­но­про­е­ктів, які не ма­ють май­бу­тньо­го або тя­гнуть кра­ї­ну в ми­ну­ле не­бу­т­тя?

Ган­на Г ЦІРАТ ЦІРАТ, к.ю.н., пар­тнер адво­кат­сько­го об’єд­на­н­ня «Юр­зов­ні­шсер­віс»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.