Строк не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ: 3 чи 5? Час оби­ра­ти

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА -

Одним з най­більш ді­є­вих ін­стру­мен­тів за­хи­сту вла­сно­го бі­зне­су від не­до­бро­со­ві­сних дій кон­ку­рен­тів є отри­ма­н­ня пра­во­вої охо­ро­ни на тор­го­вель­ну мар­ку (знак для то­ва­рів і по­слуг). Пі­сля ре­є­стра­ції дер­жа­ва га­ран­тує та здій­снює за­хист тор­го­вель­ної мар­ки (да­лі – ТМ) та на­дає її вла­сни­ку зна­чний об­сяг прав, не­об­хі­дний для здій­сне­н­ня та­ко­го за­хи­сту та ство­ре­н­ня мо­но­по­лії брен­ду на рин­ку.

Ра­зом із пра­ва­ми, які отри­мує вла­сник ТМ пі­сля ре­є­стра­ції, у ньо­го ви­ни­кає та­кож обов’ язок ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти за­ре­є­стро­ва­не по­зна­че­н­ня. В ін­шо­му ви­пад­ку будь-яка тре­тя осо­ба (пра­ва або за­кон­ні ін­те­ре­си якої є по­ру­ше­ни­ми) отри­має мо­жли­вість до­стро­ко­во при­пи­ни­ти дію від­по­від­но­го сві­до­цтва на ТМ.

Оче­ви­дно, та­кий ме­ха­нізм пе­ред­ба­че­ний за­ко­но­дав­ством для то­го, щоб за­ва­ди­ти вла­сни­кам за­ре­є­стро­ва­них ТМ шту­чно і три­ва­ло їх утри­му­ва­ти без ви­ко­ри­ста­н­ня на рин­ку та «скла­да­ти ТМ на по­ли­ці» до кра­щих ча­сів. Та­ка не­до­бро­со­ві­сна пра­кти­ка фа­кти­чно бло­кує ін­шим осо­бам мо­жли­вість за­ре­є­стру­ва­ти й до­бро­со­ві­сно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти вла­сні по­зна­че­н­ня у ви­ро­бни­цтві то­ва­рів та на­дан­ні по­слуг.

Ін­сти­тут до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня дії охо­рон­но­го до­ку­мен­та вна­слі­док не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ за­крі­пле­ний у за­ко­но­дав­стві ба­га­тьох кра­їн сві­ту. Укра­ї­на не є ви­ня­тком. Згі­дно з ч. 4 ст. 18 За­ко­ну Укра­ї­ни « Про охо­ро­ну прав на зна­ки для то­ва­рів і по­слуг» (да­лі –

За­кон про зна­ки), якщо знак не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться в Укра­ї­ні пов­ні­стю або що­до ча­сти­ни за­зна­че­них у сві­до­цтві то­ва­рів і по­слуг про­тя­гом 3-х ро­ків від да­ти пу­блі­ка­ції ві­до­мо­стей про ви­да­чу сві­до­цтва або від ін­шої да­ти пі­сля ці­єї пу­блі­ка­ції, будь-яка осо­ба має пра­во звер­ну­ти­ся до су­ду із за­явою про до­стро­ко­ве при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва пов­ні­стю або час­тко­во. У цьо­му ви­пад­ку дія сві­до­цтва мо­же бу­ти при­пи­не­на ли­ше за умо­ви, що вла­сник сві­до­цтва не за­зна­чить по­ва­жні при­чи­ни та­ко­го не­ви­ко­ри­ста­н­ня.

В Укра­ї­ні та­кий ін­стру­мент ви­ко­ри­сто­ву­є­ться до­во­лі ча­сто. На пра­кти­ці до­ста­тньо по­ши­ре­ною є си­ту­а­ція, ко­ли пев­ний бренд ви­во­дять на ри­нок Укра­ї­ни, а під час про­ве­де­н­ня по­пе­ре­дньо­го по­шу­ку ТМ або вже під час отри­ма­н­ня по­пе­ре­дньої від­мо­ви Укр­па­тен­ту в ре­є­стра­ції ТМ з’ясо­ву­є­ться, що схо­жа на за­яв­ле­не по­зна­че­н­ня ТМ вже за­ре­є­стро­ва­на в Укра­ї­ні. При цьо­му зі­бра­ні ві­до­мо­сті під­твер­джу­ють те, що ТМ фа­кти­чно не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться на рин­ку її вла­сни­ком або під йо­го кон­тро­лем. У цьо­му ви­пад­ку до­стро­ко­ве при­пи­не­н­ня дії та­кої ТМ є ефе­ктив­ним і ді­є­вим за­со­бом для ви­да­ле­н­ня «бар’єру» в ре­є­стра­ції та отри­ма­н­ня прав на від­по­від­не по­зна­че­н­ня.

На сьо­го­дні в Укра­ї­ні сфор­мо­ва­на до­во­лі ши­ро­ка та ста­ла су­до­ва пра­кти­ка що­до до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня прав на ТМ че­рез їх не­ви­ко­ри­ста­н­ня. Та­ка пра­кти­ка є до­ста­тньо уні­фі­ко­ва­ною, в то­му чи­слі зав­дя­ки роз’ясне­н­ням, які на­дав пле­нум Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни з при­во­ду ви­рі­ше­н­ня спо­рів ці­єї ка­те­го­рії.

Однак з 01.09.2017 р., з мо­мен­ту на­бу­т­тя чин­но­сті у пов­но­му об­ся­зі по­ло­же­н­ня­ми Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною з одні­єї сто­ро­ни, та Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом, Єв­ро­пей­ським спів­то­ва­ри­ством з атом­ної енер­гії і їхні­ми дер­жа­ва­ми-чле­на­ми з ін­шої сто­ро­ни (да­лі –

Уго­да про асо­ці­а­цію, Уго­да), пи­та­н­ня нор­ма­тив­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня прав на ТМ ви­гля­дає не так оче­ви­дно. Клю­чо­вим аспе­ктом, який ви­кли­кає най­біль­ші дис­ку­сії, є строк (пе­рі­од) не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ.

Скіль­ки да­ють?

Ст. 5 С (1) Па­ризь­кої кон­вен­ції про охо­ро­ну про­ми­сло­вої вла­сно­сті (яка на­бу­ла чин­но­сті для Укра­ї­ни у 1991 р.) пе­ред­ба­чає, що ре­є­стра­ція ТМ мо­же бу­ти ска­со­ва­на ли­ше пі­сля за­кін­че­н­ня спра­ве­дли­во­го стро­ку і тіль­ки то­ді, ко­ли за­ці­кав­ле­на осо­ба не на­дасть до­ка­зи, які ви­прав­до­ву­ють при­чи­ни її без­ді­яль­но­сті.

Ст. 19 (1) Уго­ди про тор­го­вель­ні аспе­кти прав ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті ( TRIPS) пе­ред­ба­чає мо­жли­вість при­пи­не­н­ня пра­во­вої охо­ро­ни ТМ пі­сля за­кін­че­н­ня що­най­мен­ше 3-х ро­ків без­пе­рерв­но­го не­ви­ко­ри­ста­н­ня. При­мі­ром, в США цей пе­рі­од ча­су на­ра­зі ста­но­вить 5 ро­ків.

Як за­зна­че­но ви­ще, за­ко­но­да­вець в Укра­ї­ні зу­пи­нив­ся та за­крі­пив у За­ко­ні про зна­ки 3-рі­чний строк не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ. При цьо­му Уго­да про асо­ці­а­цію – між­на­ро­дний до­го­вір, ра­ти­фі­ко­ва­ний Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни, вста­нов­лює більш три­ва­лий – 5- рі­чний строк (ст. 197, 198). На­ве­де­не свід­чить про су­пе­ре­чли­вість по­ло­жень у за­зна­че­ній ча­сти­ні За­ко­ну про зна­ки та Уго­ди про асо­ці­а­цію.

Ви­ни­кає пи­та­н­ня, нор­ми яких з на­ве­де­них пра­во­вих актів (на­ціо­наль­но­го спе­ці­аль­но­го за­ко­ну чи мі­жна­ро­дно­го до­го­во­ру) під­ля­га­ють за­сто­су­ван­ню до спір­них пра­во­від­но­син? Під час дис­ку­сії з цьо­го пи­та­н­ня з’ яв­ля­ться два та­бо­ри при­бі­чни­ків: 3-рі­чно­го та 5- рі­чно­го стро­ку. При­чи­ни на­ле­жно­сті до то­го чи ін­шо­го та­бо­ру ціл­ком зро­зумі­лі та за­ле­жать, на­сам­пе­ред, від кон­кре­тних ін­те­ре­сів та об­ста­вин (зокре­ма, чи є ви по­зи­ва­чем або від­по­від­а­чем у спо­рі про до­стро­ко­ве при­пи­не­н­ня дії ТМ).

При­бі­чни­ки 3-рі­чно­го стро­ку

По­я­сню­ю­чи свою по­зи­цію, при­бі­чни­ки 3-рі­чно­го стро­ку по­си­ла­ю­ться на те, що по­ло­же­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію пе­ред­ба­ча­ють зо­бов’яза­н­ня для сто­рін ці­єї Уго­ди, а не для фі­зи­чних та юри­ди­чних осіб, а та­кож на те, що Укра­ї­на як сто­ро­на ці­єї Уго­ди не вжи­ла всіх не­об­хі­дних за­хо­дів для ім­пле­мен­та­ції по­ло­жень Уго­ди в на­ціо­наль­не за­ко­но­дав­ство шля­хом прийня­т­тя у вста­нов­ле­ні стро­ки змін до спе­ці­аль­но­го за­ко­ну в цій сфе­рі – За­ко­ну про зна­ки.

Ймо­вір­но, стро­ки, про які мо­жна го­во­ри­ти в цьо­му кон­текс­ті, за­крі­пле­ні у По­ста­но­ві Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів від 25.10.2017 р. №1106 «Про ви­ко­на­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною, з одні­єї сто­ро­ни, та Єв­ро- пей­ським Со­ю­зом, Єв­ро­пей­ським спів­то­ва­ри­ством з атом­ної енер­гії і їхні­ми дер­жа­ва­ми-чле­на­ми, з ін­шої сто­ро­ни».

У за­зна­че­ній По­ста­но­ві вка­зу­є­ться, зокре­ма, що за­без­пе­че­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ від­по­від­но до по­ло­жень Уго­ди про асо­ці­а­цію (ст. 197) та ви­зна­че­н­ня під­став для ану­лю­ва­н­ня ре­є­стра­ції ТМ від­по­від­но до по­ло­жень Уго­ди про асо­ці­а­цію (ст. 198), а са­ме: роз­роб­ка та по­да­н­ня на роз­гляд Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни за­ко­но­про­е­кту про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до вдо­ско­на­ле­н­ня

В Укра­ї­ні сфор­мо­ва­на су­до­ва пра­кти­ка що­до до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня прав на ТМ че­рез їх не­ви­ко­ри­ста­н­ня

пра­во­вої охо­ро­ни ін­те­ле­кту­аль­ної (про­ми­сло­вої) вла­сно­сті; опра­цю­ва­н­ня за­ко­но­про­е­кту з екс­пер­та­ми ЄС та за­без­пе­че­н­ня су­про­во­дже­н­ня роз­гля­ду Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни від­по­від­но­го за­ко­но­про­е­кту по­кла­да­є­ться на Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни (МЕРТ), а від­по­від­ним дед-лай­ном для цьо­го є 31.12.2023 р.

Окрім цьо­го, при­бі­чни­ки 3-рі­чно­го стро­ку по­си­ла­ю­ться на по­зи­цію пле­ну­му Ви­що­го спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го су­ду Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них та кри­мі­наль­них справ, згі­дно з якою нор­ми пря­мої дії під­ля­га­ють за­сто­су­ван­ню су­дом, зокре­ма нор­ми між­на­ро­дних до­го­во­рів Укра­ї­ни, які за­крі­плю­ють пра­ва лю­ди­ни та осно­во­по­ло­жні сво­бо­ди. Оскіль­ки нор­ми ст. 197, 198 Уго­ди про асо­ці­а­цію не сто­су­ю­ться прав та осно­во­по­ло­жних сво­бод лю­ди­ни, до за­сто­су­ва­н­ня су­да­ми під­ля­га­ють по­ло­же­н­ня ст. 18 За­ко­ну про зна­ки.

При­бі­чни­ки 5-рі­чно­го стро­ку

При­бі­чни­ки «п'яти­рі­чки» вка­зу­ють са­ме на не­від­по­від­ність За­ко­ну про зна­ки між­на­ро­дно­му до­го­во­ру – Уго­ді про асо­ці­а­цію, та пе­ре­ва­гу остан­ньої над За­ко­ном. На під­твер­дже­н­ня сво­єї по­зи­ції во­ни по­си­ла­ю­ться на те, що Уго­да про асо­ці­а­цію є ча­сти­ною на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни (згі­дно з ч. 1 ст. 9 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни). Оскіль­ки між­на­ро­дним до­го­во­ром Укра­ї­ни вста­нов­ле­но ін­ші пра­ви­ла, ніж ті, що пе­ред­ба­че­ні від­по­від­ним актом ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства ( За­ко­ном про зна­ки), то згі­дно з по­ло­же­н­ня­ми ст. 10 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, ст. 3 За­ко­ну про зна­ки, ст. 19 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про між­на­ро­дні до­го­во­ри Укра­ї­ни», по­вин­ні за­сто­со­ву­ва­ти­ся пра­ви­ла від­по­від­но­го мі­жна­ро­дно­го до­го­во­ру Укра­ї­ни – Уго­ди про асо­ці­а­цію.

Прин­цип пе­ре­ва­ги са­ме мі­жна­ро­дно­го до­го­во­ру, зго­да на обов’яз­ко­вість яко­го на­да­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни, у ра­зі не­від­по­від­но­сті йо­му за­ко­нів Укра­ї­ни за­крі­пле­ний та­кож у ст. 10 Ци­віль­но­го про­це­су­аль­но­го та ст. 11 Го­спо­дар­сько­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксів Укра­ї­ни.

Вра­хо­ву­ю­чи, що За­ко­ном Укра­ї­ни від 16.09.2014 р. №1678-VII ра­ти­фі­ко­ва­но Уго­ду про асо­ці­а­цію, яка на­бу­ла чин­но­сті в пов­но­му об­ся­зі 01.09.2017 р., та­ка Уго­да є ча­сти­ною чин­но­го укра­їн­сько­го за­ко­но­дав­ства і не су­пе­ре­чить Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, а та­кож є нор­ма­ми мі­жна­ро­дно­го до­го­во­ру, які ма­ють прі­о­ри­тет над нор­ма­ми, вста­нов­ле­ни­ми За­ко­на­ми Укра­ї­ни та ін­ши­ми нор­ма­тив­но-пра­во­ви­ми акта­ми, до спір­них пра­во­від­но­син що­до до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва Укра­ї­ни на ТМ з під­став її не­ви­ко­ри­ста­н­ня ма­ють за­сто­со­ву­ва­ти­ся по­ло­же­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію (зокре­ма, ст. 197 та ст. 198).

При­бі­чни­ки «п'яти­рі­чки» та­кож не за­пе­ре­чу­ють, що Уго­да про асо­ці­а­цію дій­сно пе­ред­ба­чає по­сту­по­ве та по­слі­дов­не на­бли­же­н­ня за­ко­но­дав­ства сто­рін ці­єї уго­ди у сфе­рі ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, однак ст. 198 ці­єї Уго­ди мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся як нор­ма пря­мої дії, оскіль­ки во­на вста­нов­лює но­ві стан­дар­ти за­хи­сту прав ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті. Крім то­го, у гл. 9 «Ін­те­ле­кту­аль­на вла­сність» розд. 4 « Тор­гів­ля і пи­та­н­ня, пов' яза­ні з тор­гів­лею » Уго­ди про асо­ці­а­цію не вста­нов­ле­но пе­ре­лі­ку за­ко­но­дав­ства і тер­мі­нів ім­пле­мен­та­ції.

По­зи­ція ре­гу­ля­то­ра

МЕРТ, що на­ра­зі ви­ко­нує фун­кції з ре­а­лі­за­ції дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, та яке бе­ре учать у су­до­вих спра­вах про до­стро­ко­ве при­пи­не­н­ня дії ТМ у ро­лі спів­від­по­від­а­ча або тре­тьої осо­би, яка не за­яв­ляє са­мо­стій­них ви­мог на пре­дмет спо­ру, під­три­мує по­зи­цію що­до не­об­хі­дно­сті за­сто­су­ва­н­ня до спір­них пра­во­від­но­син са­ме по­ло­жень Уго­ди про асо­ці­а­цію, що ма­ють прі­о­ри­тет над нор­ма­ми, вста­нов­ле­ни­ми За­ко­на­ми Укра­ї­ни. Та­ка по­зи­ція чі­тко про­сте­жу­є­ться з го­спо­дар­ських справ №910/14972/17, №910/21491/17 та ци­віль­ної спра­ви №760/5958/17, ін­фор­ма­ція що­до яких мі­сти­ться в Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень, а та­кож з офі­цій­них від­по­від­ей на звер­не­н­ня в МЕРТ. От­же, згі­дно з по­зи­ці­єю ре­гу­ля­то­ра, умо­вою до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва на знак є йо­го не­ви­ко­ри­ста­н­ня про­тя­гом 5-ти, а не 3-х ро­ків до по­да­н­ня по­зо­ву.

Су­до­ва пра­кти­ка – но­ві ре­а­лії

З огля­ду на те, що дія Уго­ди про асо­ці­а­цію в пов­но­му об­ся­зі на- бу­ла чин­но­сті зов­сім не­що­дав­но (01.09.2017 р.), на­ра­зі май­же від­су­тня су­до­ва пра­кти­ка, яка про­ілю­стру­ва­ла б уза­галь­не­ну по­зи­цію су­до­вих ін­сти­ту­цій що­до то­го, який строк не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ як під­ста­ви її до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня по­ви­нен за­сто­со­ву­ва­ти­ся з від­по­від­но­го мо­мен­ту. В Єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень мі­сти­ться ін­фор­ма­ція про чи не єди­ну го­спо­дар­ську спра­ву №910/14972/17 про при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва Укра­ї­ни №168112 на тор­го­вель­ну мар­ку «bio CRYSTAL», в якій су­д­дя до­слі­джу­ва­ла пи­та­н­ня що­до норм, які під­ля­га­ють за­сто­су­ван­ню до спір­них пра­во­від­но­син.

У рі­шен­ні пер­шої ін­стан­ції у цій спра­ві ( ще не на­бра­ло за­кон­ної си­ли та оскар­жу­є­ться в апе­ля­цій­но­му по­ряд­ку) су­д­дя, до­слі­джу­ю­чи пи­та­н­ня стро­ків не­ви­ко­ри­ста­н­ня ТМ, ді­йшла ви­снов­ку, що вра­хо­ву­ю­чи ст. 198 Уго­ди про асо­ці­а­цію, ре­є­стра­ція ТМ під­ля­гає ану­лю­ван­ню, якщо про­тя­гом са­ме 5-рі­чно­го без­пе­рерв­но­го пе­рі­о­ду во­на не бу­ла вве­де­на у ви­ко­ри­ста­н­ня на від­по­від­ній те­ри­то­рії для то­ва­рів або по­слуг, сто­сов­но яких во­на за­ре­є­стро­ва­на, та від­су­тні на­ле­жні при­чи­ни для не­ви­ко­ри­ста­н­ня. Тоб­то суд ді­йшов ви­снов­ку, що ста­ном на мо­мент роз­гля­ду спра­ви по су­ті до спір­них пра­во­від­но­син що­до до­стро­ко­во­го при­пи­не­н­ня дії сві­до­цтва Укра­ї­ни на ТМ з під­став йо­го не­ви­ко­ри­ста­н­ня ма­ють за­сто­со­ву­ва­ти­ся по­ло­же­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію, зокре­ма ст. 198 ці­єї Уго­ди.

Що ма­є­мо та чо­го очі­ку­ва­ти?

На­бра­н­ня чин­но­сті Уго­дою про асо­ці­а­цію по­ро­джує чи­ма­ло дис­ку­сій­них пи­тань, пов’яза­них з її за­сто­су­ва­н­ням. По­ряд з пи­та­н­ням що­до пра­во­вих під­став за- сто­су­ва­н­ня по­ло­жень Уго­ди, які су­пе­ре­чать чин­но­му спе­ці­аль­но­му за­ко­но­дав­ству, на­галь­ни­ми є та­кі пи­та­н­ня: що­до за­сто­су­ва­н­ня по­ло­жень Уго­ди до від­но­син, суб’єкта­ми яких не є сто­ро­ни Уго­ди; що­до за­сто­су­ва­н­ня по­ло­жень Уго­ди до від­но­син, які скла­ли­ся до на­бу­т­тя нею чин­но­сті (зво­ро­тна дія за­ко­ну в ча­сі); що­до під­хо­дів до ви­зна­че­н­ня по­ня­т­тя «ре­аль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня » ТМ, за­сто­со­ва­но­го у ст. 197 Уго­ди то­що.

Оче­ви­дно, що від­по­віді на за­зна­че­ні за­пи­та­н­ня мо­жна бу­де зна­йти в за­ко­но­дав­чих актах, яки­ми бу­дуть вне­се­ні змі­ни до спе­ці­аль­но­го за­ко­но­дав­ства у цій сфе­рі, а та­кож у при­кла­дах пра­во­за­сто­су­ва­н­ня із су­до­вої пра­кти­ки. Про­е­кти за­ко­нів, які спря­мо­ва­ні на ім­пле­мен­та­цію де­яких по­ло­жень Уго­ди в на­ціо­наль­не за­ко­но­дав­ство, вже по­да­ні та зна­хо­дя­ться на роз­гля­ді у Вер­хов­ній Ра­ді Укра­ї­ни.

Во­дно­час, з огля­ду на на­бу­т­тя чин­но­сті у пов­но­му об­ся­зі Уго­дою про асо­ці­а­цію, на на­шу дум­ку, на­ра­зі від­су­тні під­ста­ви для не­за­сто­су­ва­н­ня по­ло­жень ці­єї Уго­ди. Та­кож на це вка­зу­ють по­ло­же­н­ня ст. 26 Ві­ден­ської Кон­вен­ції про пра­во між­на­ро­дних до­го­во­рів 1969 р., згі­дно з якою одним з основ­них прин­ци­пів ді­яль­но­сті дер­жав у сфе­рі пра­ва між­на­ро­дних до­го­во­рів є за­галь­но­ви­зна­на нор­ма pacta sunt servanda (до­го­во­ри по­вин­ні ви­ко­ну­ва­ти­ся) та по­ло­же­н­ня ст. 27 вка­за­ної Кон­вен­ції, в якій за­крі­пле­но, що уча­сник не мо­же по­си­ла­ти­ся на по­ло­же­н­ня сво­го вну­трі­шньо­го пра­ва як ви­прав­да­н­ня для не­ви­ко­на­н­ня ним до­го­во­ру. В ін­шій ча­сти­ні до спір­них пра­во­від­но­син, що не вре­гу­льо­ва­ні по­ло­же­н­ня­ми Уго­ди про асо­ці­а­цію, оче­ви­дно, ма­ють за­сто­со­ву­ва­ти­ся нор­ми чин­но­го на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства.

Ан­дрій А ій НІКОЛАЄНКО НІКОЛАЄНКО, стар­ший юрист ЮФ AEQUO, адво­кат, па­тен­тний по­ві­ре­ний

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.