Тор­го­ва вій­на: від­кри­та кон­фрон­та­ція чи хи­трий ма­невр

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ - Оле­ксандр О ТЕРЕЩЕНКО ТЕРЕЩЕНКО, юрист Aequo Де­нис Д МЕДВЕДЄВ,МЕДВЕДЄВ юрист Aequo

08.03.2018 р. США за­про­ва­ди­ли вві­зне ми­то на сталь (25%) та алю­мі­ній (10%), а та­кож їх на­пів­фа­бри­ка­ти, тим са­мим ого­ло­сив­ши тор­го­ву вій­ну май­же усьо­му сві­ту. Сво­їм рі­ше­н­ням Шта­ти фа­кти­чно під­ри­ва­ють до­ві­ру до Сві­то­вої ор­га­ні­за­ції тор­гів­лі (СОТ), адже у сво­є­му гра­фі­ку та­ри­фних зо­бов’язань, який є не­від­діль­ною ча­сти­ною ГАТТ, США зо­бов'яза­ли­ся не під­ви­щу­ва­ти ми­та на цю про­ду­кцію ви­ще пев­но­го ма­кси­маль­но­го («зв’яза­но­го») рів­ня (в се­ре­дньо­му від 0 до 5%, за­ле­жно від кон­кре­тної то­вар­ної по­зи­ції). Якщо США не за­до­во­ле­ні по­то­чни­ми став­ка­ми вві­зно­го ми­та, во­ни мо­жуть роз­по­ча­ти пе­ре­мо­ви­ни з основ­ни­ми за­ін­те­ре­со­ва­ни­ми пар­тне­ра­ми що­до пе­ре­гля­ду їхніх зо­бов’язань у ме­жах СОТ та про­си­ти від­по­від­но­го збіль­ше­н­ня ми­та. Та­кий про­цес є до­ста­тньо три­ва­лим та по­тре­бує «ком­пен­са­ції», ко­ли кра­ї­на, яка отри­мує ви­щі став­ки на пев­ні то­ва­ри, по­вин­на змен­ши­ти їх на ін­ші (менш чу­тли­ві то­ва­ри), тим са­мим за­без­пе­чив­ши ба­ланс ін­те­ре­сів чле­нів СОТ. На жаль, США пі­шли ін­шим шля­хом.

Но­ві ми­та не за­сто­со­ву­ю­ться ли­ше до Ка­на­ди та Ме­кси­ки – пар­тне­рів США з уго­ди про віль­ну тор­гів­лю НАФТА. Та­кож дію мит по­ки при­зу­пи­не­но що­до ЄС, Ав­стра­лії, Пів­ден­ної Ко­реї, Ар­ген­ти­ни та Бра­зи­лії (сьо­го­дні з ни­ми ве­ду­ться пе­ре­го­во­ри). Та­кий «ви­бір­ко­вий» під­хід США, м’яко ка­жу­чи, по­ру­шує най­більш ба­зо­ві прин­ци­пи СОТ – прин­цип не­дис­кри­мі­на­ції та най­біль­шо­го спри­я­н­ня.

США ствер­джу­ють, що під­ви­ще­ні ми­та за­без­пе­чать їх на­ціо­наль­ну без­пе­ку та ефе­ктив­ну про­ти­дію тор­го­вель­ній екс­пан­сії Ки­таю. Під­твер­дже­н­ням то­му є указ, під­пи­са­ний До­наль­дом Трам­пом у кін­ці бе­ре­зня, від­по­від­но до яко­го бу­ли вве­де­ні ми­та біль­ше ніж на ти­ся­чу ки­тай­ських то­ва­рів. Чо­му то­ді тор­го­ва вій­на бу­ла ого­ло­ше­на май­же усьо­му сві­ту? Най­імо­вір­ні­ше, та­ким чи­ном США на­ма­га­ю­ться пе­ре­кри­ти всі мо­жли­ві ка­на­ли по­ста­вок про­ду­кції з Ки­таю. На­при­клад, ра­ні­ше, ко­ли під тор­го­вель­ні обме­же­н­ня під­па­да­ла пев­на гру­па ки­тай­ських то­ва­рів, одра­зу ж збіль­шу­ва­ли­ся об­ся­ги екс­пор­ту та­ких то­ва­рів з ін­ших азі­ат­ських кра­їн (Та­ї­лан­ду, В'єтна­му то­що). Во­дно­час Ки­тай та­кож вжив за­хо­ди у від­по­відь та за­про­ва­див ми­то на ве­ли­ку кіль­кість чу­тли­вих аме­ри­кан­ських то­ва­рів.

На жаль, від про­ти­сто­я­н­ня «США vs Ки­тай» мо­же по­стра­жда­ти й Укра­ї­на, адже ри­нок США є одним з основ­них екс­порт­них рин­ків для укра­їн­ських ви­ро­бни­ків ме­та­лур­гій­ної про­ду­кції (на­сам­пе­ред, ча­ву­ну та ме­та­ло­про­ка­ту). В Укра­ї­ні ду­же стур­бо­ва­ні си­ту­а­ці­єю, що скла­ла­ся, то­му уряд кра­ї­ни вже роз­по­чав пе­ре­го­во­ри з США. За сло­ва­ми тор­го­во­го пред­став­ни­ка Укра­ї­ни, на­ра­зі вжи­ва­ю­ться всі мо­жли­ві за­хо­ди, щоб від­по­від­на про­ду­кція укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня бу­ла ви­ве­де­на з-під дії аме­ри­кан­ських мит.

У про­ти­ле­жно­му ви­пад­ку ри­нок США ста­не май­же за­кри­тим для ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків, то­му во­ни бу­дуть зму­ше­ні орі­єн­ту­ва­ти­ся на спо­жи­ва­чів з ін­ших кра­їн. Ана­ло­гі­чно, ри­нок Укра­ї­ни мо­же по­тра­пи­ти до сфе­ри ін­те­ре­сів ін­ших іно­зем­них ім­пор­те­рів, які в ре­зуль­та­ті вве­де­н­ня ми­та та­кож бу­дуть шу­ка­ти но­ві ка­на­ли збу­ту. Єди­не, що ті­шить, так це ви­со­кий по­пит на сталь у Ки­таї, що озна­чає зна­чне спо­жи­ва­н­ня цьо­го то­ва­ру все­ре­ди­ні кра­ї­ни без зна­чної екс­пан­сії на зов­ні­шні рин­ки.

Вар­то за­зна­чи­ти, що аме­ри­кан­ські ми­та вже спро­во­ку­ва­ли лан­цю­го­ву ре­а­кцію не ли­ше в Ки­таї. Зокре­ма, ЄС вже по­чав спе­ці­аль­не роз­слі­ду­ва­н­ня що­до ім­пор­ту про­ду­кції з алю­мі­нію та ста­лі (усьо­го 26 то­вар­них по­зи­цій) не­за­ле­жно від кра­ї­ни по­хо­дже­н­ня. Як і у ви­пад­ку з США, на жаль, екс­порт та­кої про­ду­кції в ЄС ге­не­рує ле­во­ву час­тку при­бу­тку укра­їн­ських ме­та­лур­гій­них під­при­ємств, то­му для них за­хи­сні ми­та теж вкрай не­ба­жа­ні. Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку та­кож роз­по­ча­ло пе­ре­мо­ви­ни з цьо­го при­во­ду з Єв­ро­пей­ською Ко­мі­сі­єю, про­те їх ре­зуль­тат по­ки що не­зро­зумі­лий.

По­зи­цій­ний за­хист ЄС

На від­мі­ну від США, зов­ні­шньо­тор­го­вель­на по­лі­ти­ка яких остан­нім ча­сом від­вер­то «на­сту­паль­на», зов­ні­шньо­тор­го­вель­на по­лі­ти­ка ЄС ви­гля­дає більш ви­ва­же­ною та об­ґрун­то­ва­ною. ЄС до­три­му­є­ться прин­ци­пів СОТ та у від­по­відь на за­хо­ди США і Ки­таю йде шля­хом про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­ва­н­ня та ди­пло­ма­ти­чних пе­ре­мо­вин.

Крім то­го, щоб за­хи­сти­ти сво­їх ви­ро­бни­ків від пре­син­гу з бо­ку швид­ко­зро­ста­ю­чої ки­тай­ської еко­но­мі­ки, ЄС вчи­нив ро­зум­но, змі­нив­ши ще на­при­кін­ці 2017 р. ме­то­ди­ку роз­ра­хун­ку дем­пін­го­вої мар­жі при про­ве­ден­ні ан­ти­дем­пін­го­вих роз­слі­ду­вань що­до ім­пор­ту про­ду­кції, вар­тість якої мо­же бу­ти спо­тво­ре­на вна­слі­док пев­но­го втру­ча­н­ня дер­жа­ви.

Що пе­ред­ба­чає но­ва ме­то­ди­ка? У про­це­сі роз­слі­ду­вань, які про­во­дя­ться у ме­жах СОТ, дем­пін­го­ва мар­жа роз­ра­хо­ву­є­ться шля­хом по­рів­ня­н­ня вар­то­сті про­ду­кції в кра­ї­ні екс­пор­ту (нор­маль­на вар­тість) та екс­порт­ної ці­ни. Пер­ша, як пра­ви­ло, ви­зна­ча­є­ться на під­ста­ві цін, вста­нов­ле­них при здій­снен­ні зви­чай­них тор­го­вих опе­ра­цій між не­за­ле­жни­ми по­ку­пця­ми на вну­трі­шньо­му рин­ку. Однак мо­жли­ві ви­пад­ки, ко­ли у про­цес фор­му­ва­н­ня та­кої вар­то­сті втру­ча­є­ться дер­жа­ва (на­при­клад, фі­ксує вар­тість основ­ної си­ро­ви­ни для ви­ро­бни­цтва про­ду­кції). У та­ко­му ви­пад­ку, як пе­ред­ба­че­но но­ви­ми пра­ви­ла­ми, по­вин­на за­со­ву­ва­ти­ся аль­тер­на­тив­на ме­то­до­ло­гія роз­ра­хун­ку мар­жі.

Пе­ред­ба­ча­є­ться, що для ці­лей за­сто­су­ва­н­ня ме­то­до­ло­гії Єв­ро­пей­ська Ко­мі­сія пе­рі­о­ди­чно пу­блі­ку­ва­ти­ме зві­ти що­до окре­мих кра­їн, в яких ра­ні­ше бу­ли за­фі­ксо­ва­ні фа­кти дер­жав­но­го втру­ча­н­ня, що ста­ли при­чи­ною спо­тво­ре­н­ня нор­маль­ної вар­то­сті про­ду­кції. У та­ких зві­тах бу­дуть де­таль­но опи­са­ні осо­бли­во­сті еко­но­мі­ки дер­жа­ви, кон'юн­кту­ра рин­ків, основ­ні се­кто­ри про­ми­сло­во­сті, в яких мо­жли­ве втру­ча­н­ня, то­що.

До­те­пер Ко­мі­сія вже всти­гла опу­блі­ку­ва­ти пер­ший звіт. Зві­сно, він сто­су­є­ться Ки­таю – без­за­пе­ре­чно­го лі­де­ра се­ред кра­їн, що­до про­ду­кції яких бу­ли по­ру­ше­ні тор­го­ві роз­слі­ду­ва­н­ня та вве­де­ні ми­та в ЄС про­тя­гом остан­ніх ро­ків. Звіт по­ді­ле­ний на три ве­ли­кі роз­ді­ли. У пер­шо­му на­во­ди­ться ма­кро­еко­но­мі­чний опис ки­тай­ської еко­но­мі­ки (її пла­но­вий ха­ра­ктер, ве­ли­ка кіль­кість під­при­ємств у дер­жав­ній вла­сно­сті, обме­же­н­ня для іно­зем­них ін­ве­сто­рів то­що). Дру­гий роз­діл мі­стить ін­фор­ма­цію про основ­ні чин­ни­ки ви­ро­бни­цтва (еле­ктро­енер­гію, си­ро­ви­ну, ро­бо­чу си­лу та ін.). Тре­тій роз­діл при­свя­че­ний чин­ни­кам, які впли­ва­ють на спо­тво­ре­н­ня вар­то­сті про­ду­кції в основ­них га­лу­зях ки­тай­ської про­ми­сло­во­сті (ви­ро­бни­цтво ста­лі, алю­мі­нію, хі­мі­чних ре­чо­вин і ке­ра­мі­ки).

У ме­жах пра­во­во­го по­ля ЄС цей до­ку­мент має ха­ра­ктер «Commission Staff Working document», тоб­то de jure він дій­сно є не біль­ше ніж зви­чай­ною ме­то­до­ло­гі­єю для Єв­ро­пей­ської Ко­мі­сії. Однак на­справ­ді до­ку­мент мо­же слу­гу­ва­ти осно­вою для ар­гу­мен­то­ва­но­го збіль­ше­н­ня дем­пін­го­во­го ми­та за ре­зуль­та­та­ми роз­слі­ду­вань, які сто­су­ю­ться про­ду­кції з Ки­таю.

Ці­ка­во, що на­сту­пною кра­ї­ною, що­до якої Єв­ро­пей­ська Ко­мі­сія під­го­тує ана­ло­гі­чний звіт, бу­де Ро­сія. Оче­ви­дно, що та­кий ви­бір пов'яза­ний з тим, що ці­на на ро­сій­ський газ, яка транс­лю­є­ться у вар­тість кін­це­вої про­ду­кції, як пра­ви­ло, для ро­сій­ських під­при­ємств є зна­чно ниж­чою, ніж йо­го екс­порт­на ці­на. До ре­чі, че­рез зна­чне суб­си­ду­ва­н­ня енер­го­но­сі­їв у РФ, що спо­тво­рю­ва­ло ре­аль­ні по­ка­зни­ки, Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку під час ан­ти­дем­пін­го­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня що­до азо­тних до­брив по­хо­дже­н­ням з РФ ро­би­ло роз­ра­ху­нок нор­маль­ної вар­то­сті про­ду­кції ро­сій­ських ви­ро­бни­ків не на під­ста­ві да­них, на­да­них під­при­єм­ства­ми, а кон­стру­ю­ва­ло ці­ни.

Укра­ї­на на­ма­га­є­ться не від­ста­ва­ти

Зга­да­ні зві­ти мо­жуть бу­ти ці­ка­ві та­кож ком­па­ні­ям, які бе­руть участь у тор­го­вель­них роз­слі­ду­ва­н­нях в Укра­ї­ні. По-пер­ше, як вба­ча­є­ться зі зві­ту що­до Ки­таю, він мі­стить ба­га­то за­галь­ної ін­фор­ма­ції, яка мо­же бу­ти ко­ри­сною для ро­зу­мі­н­ня та об­ґрун­ту­ва­н­ня ме­ха­ні­зму роз­ра­хун­ку дем­пін­го­вої мар­жі. По-дру­ге, хо­ча цей до­ку­мент і не має пра­во­вої си­ли в Укра­ї­ні, у зв'яз­ку з єв­ро­ін­те­гра­цій­ни­ми про­це­са­ми згад­ка про ньо­го у про­це­сі ан­ти­дем­пін­го­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня мо­же слу­гу­ва­ти до­да­тко­вим ар­гу­мен­том для Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку, яке з по­ва­гою ста­ви­ться до пра­кти­ки Єв­ро­пей­ської Ко­мі­сії та вра­хо­вує її під час прийня­т­тя рі­шень.

У зв'яз­ку з цим та­кож ва­жли­во від­зна­чи­ти, що Укра­ї­на по­сту­по­во ру­ха­є­ться у на­прям­ку гар­мо­ні­за­ції вла­сно­го за­ко­но­дав­ства з по­ло­же­н­ня­ми Угод СОТ та між­на­ро­дною пра­кти­кою про­ве­де­н­ня тор­го­вель­них

роз­слі­ду­вань. Так, у бе­ре­зні цьо­го ро­ку Ка­бмін іні­ці­ю­вав змі­ни в за­ко­но­дав­стві про тор­го­вель­ний за­хист, за­ре­є­стру­вав­ши три від­по­від­ні за­ко­но­про­е­кти в Пар­ла­мен­ті. Пе­ред­ба­ча­є­ться, що у ра­зі їх прийня­т­тя всі ви­ди тор­го­вель­них роз­слі­ду­вань ста­нуть більш про­зо­ри­ми та пе­ред­ба­чу­ва­ни­ми для їх уча­сни­ків.

Зокре­ма, від­по­від­но до за­ко­но­про­е­кту про за­хист від дем­пін­го­во­го ім­пор­ту, більш зро­зумі­лим і во­дно­час гну­чким ста­не ме­ха­нізм роз­ра­хун­ку дем­пін­го­вої мар­жі. На­при­клад, про­по­ну­є­ться за­крі­пи­ти не­ви­чер­пний пе­ре­лік чин­ни­ків її ко­ри­гу­ва­н­ня. Крім то­го, за­ко­но­про­ект пе­ред­ба­чає, що вста­нов­лю­ю­чи при­чин­но-на­слід­ко­вий зв'язок між дем­пін­го­вим ім­пор­том та по­гір­ше­н­ням фі­нан­со­во­го ста­но­ви­ща на­ціо­наль­них ви­ро­бни­ків, Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку бу­де зо­бов'яза­не до­слі­джу­ва­ти ін­ші чин­ни­ки, які мо­гли впли­ну­ти на та­ке по­гір­ше­н­ня, то­ді як чин­на ре­да­кція за­ко­ну від­но­сить та­ке до­слі­дже­н­ня до дис­кре­цій­них пов­но­ва­жень Мі­ні­стер­ства. Якщо це по­ло­же­н­ня бу­де прийня­то, в ру­ках іно­зем­них ви­ро­бни­ків/ ім­пор­те­рів мо­же з'яви­ться ді­є­вий ін­стру­мент за­хи­сту, адже те­о­ре­ти­чно та­ких ін­ших чин­ни­ків мо­же існу­ва­ти без­ліч (на­при­клад, ве­ли­кі ло­гі­сти­чні ви­тра­ти, за­ку­пів­ля си­ро­ви­ни за ці­на­ми, ви­щи­ми ніж рин­ко­ві, па­ді­н­ня по­пи­ту на про­ду­кцію на сві­то­во­му рин­ку то­що).

За­ко­но­про­е­ктом про за­хи­сні за­хо­ди, зокре­ма, пе­ред­ба­ча­є­ться но­во­вве­де­н­ня, згі­дно з яким та­кі за­хо­ди мо­жуть бу­ти за­сто­со­ва­ні, якщо об­ся­ги ім­пор­ту від­по­від­ної про­ду­кції збіль­ши­ли­ся в ре­зуль­та­ті не­пе­ре­дба­чу­ва­них об­ста­вин. Вар­то від­зна­чи­ти, що у за­ко­но­дав­стві США від­су­тня ви­мо­га про до­ве­де­н­ня на­яв­но­сті не­пе­ре­дба­чу­ва­них об­ста­вин (unforeseen developments) як під­ста­ву для за­сто­су­ва­н­ня за­хи­сних за­хо­дів. Ста­т­тя XIX ГАТТ мі­стить ли­ше за­галь­ну нор­му про не­пе­ре­дба­чу­ва­ні об­ста­ви­ни як умо­ву за­про­ва­дже­н­ня та­ких за­хо­дів. На­то­мість Уго­да СОТ про за­хи­сні за­хо­ди не мі­стить та­кої ви­мо­ги. Пра­кти­ка ор­га­ну з ви­рі­ше­н­ня су­пе­ре­чок СОТ та­кож не­о­дно­зна­чна (є спра­ви як Korea – Dairy, Argentina – Footwear, в яких па­нель екс­пер­тів за­зна­чи­ла, що та­кі об­ста­ви­ни є не­о­бов’яз­ко­ви­ми, а та­кож спра­ви як United Slates – Lamb, Argentina – Peaches, в яких за­зна­че­но про­ти­ле­жне). От­же, у ра­зі за­про­ва­дже­н­ня ці­єї нор­ми сто­ро­нам роз­слі­ду­ва­н­ня до­ве­де­ться до­бря­че по­пра­цю­ва­ти, щоб до­ве­сти/ спро­сту­ва­ти існу­ва­н­ня unforeseen developments.

Та­ким чи­ном, мо­жна під­су­му­ва­ти, що у сві­то­вій еко­но­мі­ці на­стає епо­ха про­те­кціо­ні­зму. Вна­слі­док су­пе­ре­чки США і Ки­таю під за­гро­зою опи­ни­ло­ся ефе­ктив­не фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми СОТ. Тим ча­сом ре­а­кція ЄС по­ки не ви­хо­дить за ме­жі пра­во­во­го по­ля. При цьо­му Укра­ї­на, яка ре­фор­мує своє пра­во­ве по­ле у сфе­рі тор­го­вель­них роз­слі­ду­вань, на­ма­га­є­ться не від­ста­ва­ти від ЄС та го­ту­є­ться до но­вих тор­го­вель­них ви­кли­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.