Під­су­дність спо­рів за по­зо­вом бор­жни­ка про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на від тре­тіх осіб

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА | ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО І ПРОЦЕС - Оле­ксандр О ЗУБРИЦЬКИЙ ЗУБРИЦЬКИЙ, AEQUO, адво­кат ГПК Укра­ї­ни);

Ви­зна­че­н­ня під­су­дно­сті спо­рів з май­но­ви­ми ви­мо­га­ми до бор­жни­ка, сто­сов­но яко­го по­ру­ше­но про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство, не ви­кли­кає дис­ку­сії се­ред суд­дів та адво­ка­тів. На­то­мість си­ту­а­ція з ви­зна­че­н­ням під­су­дно­сті у спра­вах за по­зо­ва­ми бор­жни­ків до тре­тіх осіб, які не є уча­сни­ка­ми про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство бор­жни­ка, не та­ка одно­зна­чна.

Для при­кла­ду, у спра­вах про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на бор­жни­ком, сто­сов­но яко­го здій­сню­є­ться про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство, від тре­тьої осо­би по­ши­ре­ні два під­хо­ди до ви­зна­че­н­ня під­су­дно­сті:

• спо­ри роз­гля­да­ю­ться го­спо­дар­ським су­дом, у про­ва­джен­ні яко­го пе­ре­бу­ває спра­ва про бан­крут­ство бор­жни­ка (ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про від­нов­ле­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті бор­жни­ка або ви­зна­н­ня йо­го бан­кру­том» (да­лі – За­кон про бан­крут­ство), п. 8 ч. 1 ст. 20, ч. 9 ст. 30 Го­спо­дар­сько­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (да­лі –

• спо­ри роз­гля­да­ю­ться го­спо­дар­ським су­дом за пра­ви­ла­ми ви­клю­чної під­су­дно­сті – за мі­сце­зна­хо­дже­н­ням не­ру­хо­мо­го май­на (ч. 3 ст. 30 ГПК Укра­ї­ни).

За­пе­ре­чу­ю­чи пер­шу по­зи­цію, су­ди від­зна­ча­ють, що го­спо­дар­ські су­ди роз­гля­да­ють спо­ри з май­но­ви­ми ви­мо­га­ми до бор­жни­ка, сто­сов­но яко­го по­ру­ше­но спра­ву про бан­крут­ство, у ме­жах спра­ви про бан­крут­ство. Однак та­ке пра­ви­ло не сто­су­є­ться спо­рів за по­зо­ва­ми бор­жни­ків до тре­тіх осіб, які не є уча­сни­ка­ми про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство.

Кра­пку у ви­зна­чен­ні під­су­дно­сті вка­за­ної ка­те­го­рії спо­рів на­ма­гав­ся по­ста­ви­ти Ви­щий го­спо­дар­ський суд Укра­ї­ни у по­ста­но­ві від 23.12.2015 р. у спра­ві №908/4804/14, в якій за­зна­чив, що по­ло­же­н­ня ч. 4 ст. 10 За­ко­ну про бан­крут­ство пря­мо не вста­нов­лю­ють по­ряд­ку роз­гля­ду май­но­вих спо­рів, сто­ро­ною яких є бор­жник, в окре­мо­му по­зов­но­му про­ва­джен­ні. У зв'яз­ку з цим та­кі май­но­ві спо­ри під­ля­га­ють роз­гля­ду су­дом, у про­ва­джен­ні яко­го пе­ре­бу­ває спра­ва про бан­крут­ство, та са­ме в ме­жах та­кої спра­ви.

Про­те де­які су­ди від­сту­па­ють від ви­ще­на­ве­де­ної пра­во­вої по­зи­ції на ко­ристь ви­клю­чної під­су­дно­сті, пов'яза­ної з мі­сце­зна­хо­дже­н­ням май­на. Так, До­не­цький апе­ля­цій­ний го­спо­дар­ський суд у по­ста­но­ві від 23.04.2018 р. у спра­ві №5006/27/48б/2012 ді­йшов ви­снов­ку, що по­зов­ні ви­мо­ги не є та­ки­ми, що під­па­да­ють під кри­те­рії ст. 10 За­ко­ну про бан­крут­ство та ч. 9 ст. 30 ГПК Укра­ї­ни, оскіль­ки ви­мо­ги за­яв­ле­ні не до бор­жни­ка, а са­ме бор­жни­ком в осо­бі лі­кві­да­то­ра до ін­шої юри­ди­чної осо­би. Су­до­ва ко­ле­гія вва­жає, що за­зна­че­ний спір не на­ле­жить до ви­клю­чної під­су­дно­сті, пов'яза­ної з роз­гля­дом спра­ви про бан­крут­ство, як у ме­жах спра­ви про бан­крут­ство згі­дно зі ст. 20 За­ко­ну про бан­крут­ство, так і за окре­мим по­зов­ним про­ва­дже­н­ням, що по­вин­не здій­сню­ва­ти­ся го­спо­дар­ським су­дом, у про­ва­джен­ні яко­го пе­ре­бу­ває спра­ва про бан­крут­ство.

Ана­ло­гі­чну по­зи­цію прийняв Го­спо­дар­ський суд Чер­ка­ської обла­сті у спра­ві №04/5026/803/2012 в ухва­лі від 10.04.2017 р. про від­мо­ву у прийнят­ті по­зов­ної за­я­ви про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на до роз­гля­ду в ме­жах спра­ви про бан­крут­ство. Го­спо­дар­ський суд Чер­ка­ської обла­сті ухва­лою від 10.08.2017 р. від­мо­вив то­му ж за­яв­ни­ку у прийнят­ті ана­ло­гі­чної по­зов­ної за­я­ви про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на, по­да­ної у спра­ві №925/997/17 в по­ряд­ку по­зов­но­го про­ва­дже­н­ня.

Однак Вер­хов­ний Суд по­ста­но­вою від 07.02.2018 р. у спра­ві №925/997/17 за­ли­шив без змін по­ста­но­ву су­ду апе­ля­цій­ної ін­стан­ції про ска­су­ва­н­ня ухва­ли су­ду пер­шої ін­стан­ції від 10.08.2017 р. та на­прав­ле­н­ня ма­те­рі­а­лів спра­ви №925/997/17 до Го­спо­дар­сько­го су­ду Чер­ка­ської обла­сті для роз­гля­ду спра­ви по су­ті. Вер­хов­ний Суд мо­ти­ву­вав по­ста­но­ву тим, що у ра­зі за­ли­ше­н­ня без змін ухва­ли су­ду пер­шої ін­стан­ції від 10.08.2017 р. про від­мо­ву у прийнят­ті по­зов­ної за­я­ви у зв'яз­ку з її не­під­су­дні­стю за мі­сце­зна­хо­дже­н­ням не­ру­хо­мо­го май­на, то по­зи­ва­ча бу­ло б по­збав­ле­но пра­ва на су­до­вий за­хист сво­їх прав та охо­ро­ню­ва­них за­ко­ном ін­те­ре­сів, вра­хо­ву­ю­чи існу­ва­н­ня чин­ної ухва­ли су­ду пер­шої ін­стан­ції від 10.04.2017 р. про від­мо­ву у прийнят­ті по­зов­ної за­я­ви в ме­жах про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство.

Зва­жа­ю­чи на не­о­дно­зна­чну пра­кти­ку су­дів сто­сов­но ви­зна­че­н­ня під­су­дно­сті спо­рів за по­зо­вом бор­жни­ка про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на до тре­тіх осіб, над­зви­чай­но ва­жли­вою для єд­но­сті су­до­вої пра­кти­ки є по­зи­ція Вер­хов­но­го Су­ду, ви­кла­де­на у по­ста­но­ві від 06.04.2018 р. у спра­ві №925/1874/13. Вер­хов­ний Суд, пе­ре­гля­да­ю­чи по­ста­но­ву Ви­що­го го­спо­дар­сько­го су­ду Укра­ї­ни від 19.10.2017 р. з під­став не­о­дна­ко­во­го за­сто­су­ва­н­ня ч. 4 ст. 10 За­ко­ну про бан­крут­ство, п. 7 ч. 1 ст. 12 та ч. 3, ч. 10 ст. 16 ГПК Укра­ї­ни в ре­да­кції до 15.12.2017 р. (по­ло­же­н­ня яких від­по­від­а­ють п. 8 ч. 1 ст. 20 та ч. 3, ч. 9 ст. 30 ГПК Укра­ї­ни в чин­ній ре­да­кції), ді­йшов та­ких ви­снов­ків.

• Си­стем­ний ана­ліз по­ло­жень За­ко­ну бан­крут­ство дає під­ста­ви для ви­снов­ку, що з мо­мен­ту по­ру­ше­н­ня сто­сов­но бор­жни­ка спра­ви про бан­крут­ство він пе­ре­бу­ває в осо­бли­во­му пра­во­во­му ре­жи­мі, який змі­нює весь ком­плекс юри­ди­чних пра­во­від­но­син бор­жни­ка. Спе­ці­аль­ні нор­ми За­ко­ну про бан­крут­ство ма­ють прі­о­ри­тет у за­сто­су­ван­ні у про­це­сі роз­гля­ду справ про бан­крут­ство що­до ін­ших за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни, а то­му пра­во­чи­ни (до­го­во­ри) або май­но­ві дії бор­жни­ка, які бу­ли вчи­не­ні бор­жни­ком пі­сля по­ру­ше­н­ня спра­ви про бан­крут­ство або про­тя­гом одно­го ро­ку, що пе­ре­ду­вав по­ру­шен­ню спра­ви про бан­крут­ство, мо­жуть бу­ти ви­зна­ні не­дій­сни­ми або спро­сто­ва­ні го­спо­дар­ським су­дом у ме­жах про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство.

• За умо­ви по­ру­ше­н­ня про­ва­дже­н­ня у спра­ві про бан­крут­ство бор­жни­ка, осо­бли­ві­стю ви­рі­ше­н­ня та­ких спо­рів є те, що во­ни роз­гля­да­ю­ться та ви­рі­шу­ю­ться го­спо­дар­ським су­дом без по­ру­ше­н­ня нових справ, що узго­джу­є­ться із за­галь­ною спря­мо­ва­ні­стю За­ко­ну про бан­крут­ство, який пе­ред­ба­чає кон­цен­тра­цію всіх спо­рів у ме­жах спра­ви про бан­крут­ство за­для су­до­во­го кон­тро­лю у ме­жах цьо­го про­ва­дже­н­ня за ді­яль­ні­стю бор­жни­ка, за­лу­че­н­ня усьо­го май­на бор­жни­ка до лі­кві­да­цій­ної ма­си (в то­му чи­слі май­на, яке без­під­став­но ви­бу­ло з пра­ва вла­сно­сті бан­кру­та), для за­без­пе­че­н­ня пов­но­го або час­тко­во­го за­до­во­ле­н­ня ви­мог кре­ди­то­рів та про­ве­де­н­ня ін­ших за­хо­дів, ме­тою яких є пов­не або час­тко­ве за­до­во­ле­н­ня ви­мог кре­ди­то­рів.

• Кон­цен­тра­ція спо­рів про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на бан­кру­та у до­бро­со­ві­сно­го на­бу­ва­ча або з чу­жо­го не­за­кон­но­го во­ло­ді­н­ня у ме­жах спра­ви про бан­крут­ство за­без­пе­чить ре­а­лі­за­цію кон­тро­лю су­ду, в про­ва­джен­ні яко­го пе­ре­бу­ває спра­ва про бан­крут­ство, за ді­яль­ні­стю бор­жни­ка є ефе­ктив­ним за­со­бом юри­ди­чно­го за­хи­сту прав як бан­кру­та, так і кре­ди­то­рів та узго­джу­є­ться з при­пи­са­ми ч. 4 ст. 10 За­ко­ну про бан­крут­ство, п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 3, ч. 10 ст. 16 ГПК Укра­ї­ни.

Та­ким чи­ном, спо­ри про ви­тре­бу­ва­н­ня май­на бор­жни­ком від тре­тьої осо­би слід роз­гля­да­ти у ме­жах спра­ви про бан­крут­ство, на­віть якщо та­кий по­зов бу­ло за­яв­ле­но бор­жни­ком. Ви­ще­вка­за­на пра­во­ва по­зи­ція Вер­хов­но­го Су­ду по­зба­вить мо­жли­во­сті не­до­бро­со­ві­сних осіб та су­ди в їхніх ін­те­ре­сах шту­чно змі­ню­ва­ти під­су­дність та­ких спо­рів шля­хом за­сто­су­ва­н­ня норм про ви­клю­чну під­су­дність за мі­сце­зна­хо­дже­н­ням май­на, адже ви­снов­ки що­до за­сто­су­ва­н­ня норм пра­ва Вер­хов­но­го Су­ду є обов'яз­ко­ви­ми згі­дно зі ст. 302 ГПК Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.