Пі­дво­дні ка­ме­ні тру­до­вих кон­тра­ктів мо­ря­ків

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ТРУДОВЕ ПРАВО / СОЦЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - ЮрійЮ ій СЕРГЄЄВ,СЕРГЄЄВ к.ю.н., адво­кат, ке­ру­ю­чий пар­тнер ТОВ «Юри­ди­чне бю­ро Сер­гє­є­вих» Ка­ри­на К РОМАНІШИНА,РОМАНІШИНА адво­кат, стар­ший юрист ТОВ «Юри­ди­чне бю­ро Сер­гє­є­вих»

Пи­та­н­ня пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня пра­ці мо­ря­ків за­ли­ша­є­ться на­галь­ним та акту­аль­ним, вра­хо­ву­ю­чи чи­слен­ні ви­пад­ки не­ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти, ком­пен­са­цій у зв'яз­ку з втра­тою пра­це­зда­тно­сті, по­тра­пля­н­ня в по­лон або за­ли­ше­н­ня укра­їн­ських мо­ря­ків без на­ле­жно­го за­без­пе­че­н­ня на по­ки­ну­тих су­дно­вла­сни­ка­ми су­днах.

На жаль, біль­шість мо­ря­ків не при­ді­ля­ють осо­бли­вої ува­ги умо­вам пра­це­вла­шту­ва­н­ня (за ви­ня­тком роз­мі­ру за­ро­бі­тної пла­ти та тер­мі­ну кон­тра­кту) та не дба­ють про май­бу­тні за­со­би за­без­пе­че­н­ня за­хи­сту сво­їх прав під час ро­бо­ти на су­днах під іно­зем­ни­ми пра­по­ра­ми.

Най­го­лов­ні­шим до­ку­мен­том для мо­ря­ка як на­йма­но­го пра­ців­ни­ка, не­за­ле­жно від ком­па­нії- ро­бо­то­дав­ця, су­дна та дер­жа­ви йо­го ре­є­стра­ції, стро­ку дії то­що, є тру­до­вий кон­тракт. Якщо ра­ні­ше на­яв­ність тру­до­во­го кон­тра­кту ре­тель­но пе­ре­ві­ря­ли пра­ців­ни­ки Дер­жав­ної при­кор­дон­ної слу­жби Укра­ї­ни під час пе­ре­ти­ну дер­жав­но­го кор­до­ну Укра­ї­ни, то з мо­мен­ту, ко­ли цей до­ку­мент вже не пе­ре­ві­ря­є­ться, де­я­кі мо­ря­ки вза­га­лі від­прав­ля­ю­ться на ро­бо­ту без укла­де­но­го тру­до­во­го кон­тра­кту.

Кон­вен­ція про пра­цю в мор­сько­му су­дно­плав­стві 2006 р., в п. 4 стан­дар­ту А 2.1 вста­нов­лює пе­ре­лік да­них, які по­вин­ні мі­сти­ти­ся в тру­до­во­му кон­тра­кті мо­ря­ка, се­ред яких:

• прі­зви­ще, ім'я та по ба­тько­ві мо­ря­ка, да­та йо­го на­ро­дже­н­ня або вік і мі­сце йо­го на­ро­дже­н­ня; • ім'я та адре­са су­дно­вла­сни­ка; • мі­сце і да­та укла­де­н­ня тру­до­во­го до­го­во­ру мо­ря­ка; • по­са­да, на яку на­йма­є­ться мо­ряк; • роз­мір за­ро­бі­тної пла­ти мо­ря­ка або, там, де це мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но – фор­му­лу, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ну для її об­чи­сле­н­ня;

• роз­мір опла­ти що­рі­чної від­пус­тки або, там, де це мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но – фор­му­лу, ви­ко­ри­сто­ву­ва­ну для її об­чи­сле­н­ня;

• тер­мін та умо­ви при­пи­не­н­ня дії до­го­во­ру, вклю­ча­ю­чи:

– якщо до­го­вір укла­де­но на не­ви­зна­че­ний тер­мін – умо­ви, які на­да­ють пра­во будь-якій зі сто­рін ро­зі­рва­ти йо­го, а та­кож тер­мін для по­ві­дом­ле­н­ня про ро­зір­ва­н­ня за умо­ви, що та­кий строк не бу­де ко­ро­тшим для су­дно­вла­сни­ка, ніж для мо­ря­ка;

– якщо до­го­вір укла­де­но на пев­ний тер­мін – то­чну да­ту за­кін­че­н­ня тер­мі­ну до­го­во­ру;

– якщо до­го­вір укла­де­но на один рейс – порт при­зна­че­н­ня і час, який по­ви­нен за­кін­чи­ти­ся пі­сля при­бу­т­тя в порт, перш ніж мо­ряк мо­же бу­ти спи­са­ний із су­дна;

• ме­ди­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня та до­по­мо­га із со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня, що на­да­ю­ться мо­ря­ку су­дно­вла­сни­ком; • пра­во мо­ря­ка на ре­па­трі­а­цію; • по­си­ла­н­ня на ко­ле­ктив­ний до­го­вір, якщо це мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но;

• будь-які ін­ші да­ні, які ви­ма­га­ю­ться від­по­від­но до на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства.

Во­дно­час ч. 2 ст. 16 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про зов­ні­шню тру­до­ву мі­гра­цію» вста­нов­лює, що у ра­зі пра­це­вла­шту­ва­н­ня ор­га­на­ми ви­ко­нав­чої вла­ди, від­по­від­но до укла­де­них між­на­ро­дних до­го­во­рів, зго­да на обов’яз­ко­вість яких на­да­на Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни або суб’єктом го­спо­да­рю­ва­н­ня, що на­дає по­слу­ги з по­се­ре­дни­цтва у пра­це­вла­шту­ван­ні за кор­до­ном на під­ста­ві лі­цен­зії, ви­да­ної від­по­від­но до за­ко­ну, тру­до­во­му мі­гран­ту пе­ред від’їздом до дер­жа­ви пе­ре­бу­ва­н­ня сто­ро­ною, що спри­яє пра­це­вла­шту­ван­ню, ви­да­є­ться про­ект тру­до­во­го до­го­во­ру (кон­тра­кту), за­ві­ре­ний іно­зем­ним ро­бо­то­дав­цем.

Про­ект тру­до­во­го до­го­во­ру (кон­тра­кту) ви­кла­да­є­ться укра­їн­ською мо­вою та одні­єю чи біль­ше мо­ва­ми, що ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться в дер­жа­ві пе­ре­бу­ва­н­ня, і мі­стить зо­бов’яза­н­ня, які бе­ре на се­бе іно­зем­ний ро­бо­то­да­вець, зокре­ма що­до:

• умов пра­ці (в то­му чи­слі що­до за­без­пе­че­н­ня без­пе­чних та не­шкі­дли­вих умов пра­ці), опла­ти пра­ці (в то­му чи­слі що­до роз­мі­ру га­ран­то­ва­ної за­ро­бі­тної пла­ти), від­ра­ху­вань із за­ро­бі­тної пла­ти;

• три­ва­ло­сті ро­бо­чо­го ча­су і ча­су від­по­чин­ку, стро­ку дії тру­до­во­го до­го­во­ру (кон­тра­кту) та умов йо­го ро­зір­ва­н­ня;

• на­да­н­ня со­ці­аль­ної та ме­ди­чної до­по­мо­ги, здій­сне­н­ня со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня;

• від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, за­по­ді­я­ної здо­ров’ю вна­слі­док не­ща­сно­го ви­пад­ку на ви­ро­бни­цтві або тим­ча­со­вої не­пра­це­зда­тно­сті; • ре­па­трі­а­ції тру­до­во­го мі­гран­та. Про­те, як свід­чить пра­кти­ка, біль­шість тру­до­вих кон­тра­ктів мо­ря­ків – це до­ку­мен­ти, скла­де­ні на одно­му ар­ку­ші, що мі­стять ли­ше да­ні мо­ря­ка, ро­бо­то­дав­ця, су­дна та шка­лу за­ро­бі­тної пла­ти з до­да­тко­ви­ми на­ра­ху­ва­н­ня­ми. Чи свід­чить це про по­ру­ше­н­ня ро­бо­то­дав­цем ви­ще­за­зна­че­них по­ло­жень? Ні, якщо на су­дно, на яко­му пра­цю­ва­ти­ме мо­ряк за та­ким тру­до­вим кон­тра­ктом, роз­по­всю­джу­є­ться дія ко­ле­ктив­но­го до­го­во­ру, укла­де­но­го між су­дно­вла­сни­ком або об’єд­на­н­ням су­дно­вла­сни­ків та проф­спіл­ко­вою ор­га­ні­за­ці­єю чи їх про­фе­сій­ним об’єд­на­н­ням, або умов пра­це­вла­шту­ва­н­ня, за­твер­дже­них ро­бо­то­дав­цем. Як ко­ле­ктив­ний до­го­вір, так і умо­ви пра­це­вла­шту­ва­н­ня най­ча­сті­ше є окре­ми­ми об’єм­ни­ми до­ку­мен­та­ми, які хо­ча і є не­о­дмін­ни­ми ча­сти­на­ми тру­до­во­го кон­тра­кту, про­те не на­да­ю­ться мо­ря­кам ра­зом із кон­тра­ктом або для озна­йом­ле­н­ня, без по­пе­ре­дньо­го за­пи­ту мо­ря­ка.

На­да­ю­чи юри­ди­чні по­слу­ги мо­ря­кам, ми спо­сте­рі­га­є­мо тен­ден­цію

май­же аб­со­лю­тно­го ігно­ру­ва­н­ня мо­ря­ка­ми текс­ту цих об’єм­них до­ку­мен­тів. Са­ме то­му, ко­ли пра­ва мо­ря­ків або чле­нів їхніх сі­мей по­ру­шу­ю­ться, мо­ря­ки са­мо­стій­но не мо­жуть зна­йти від­по­віді на свої за­пи­та­н­ня та ме­ха­нізм за­хи­сту в то­му чи ін­шо­му ви­пад­ку. Пе­ре­ві­ри­ти роз­по­всю­дже­н­ня на су­дно дії ко­ле­ктив­но­го до­го­во­ру Мі­жна­ро­дної фе­де­ра­ції ро­бі­тни­ків тран­спор­ту (ITF) мо­жна на офі­цій­но­му сай­ті itfseafarers.org у вклад­ці «Look up a ship».

Без­за­пе­ре­чно, го­лов­ний чин­ник впли­ву на мо­ря­ків під час під­пи­са­н­ня тру­до­вих кон­тра­ктів – це роз­мір за­ро­бі­тної пла­ти. Мі­ні­маль­ний що­мі­ся­чний роз­мір за­ро­бі­тної пла­ти, ре­ко­мен­до­ва­ний Мі­жна­ро­дною ор­га­ні­за­ці­єю пра­ці (МОП), для ма­тро­са пер­шо­го кла­су у 2018 р. ста­но­вить 614 до­ла­рів США. Слід за­зна­чи­ти, що не всі ро­бо­то­дав­ці до­три­му­ю­ться та­ких ре­ко­мен­до­ва­них мі­ні­му­мів, про­те це не зу­пи­няє на­ших мо­ря­ків, які зго­дні пра­цю­ва­ти на гір­ших умо­вах, ніж вста­нов­ле­ні мі­ні­маль­ні роз­мі­ри, вра­хо­ву­ю­чи пер­спе­кти­ви кар’єр­но­го ро­сту та від­су­тність аль­тер­на­тив­ної ро­бо­ти в Укра­ї­ні.

Спо­ри, що ви­ни­ка­ють че­рез не­ви­пла­ту за­ро­бі­тної пла­ти чле­нам екі­па­жу, на пер­ший по­гляд, є ду­же про­сти­ми, че­рез без­умов­ний обов'язок ро­бо­то­дав­ця що­до ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти. Про­те на­яв­ність за­сте­ре­жень у тру­до­во­му кон­тра­кті що­до за­сто­сов­но­го пра­ва та юрис­ди­кції роз­гля­ду спо­ру мо­жуть зна­чно ускла­дни­ти ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми стя­гне­н­ня не­ви­пла­че­ної мо­ря­кам за­ро­бі­тної пла­ти. До то­го ж ма­со­ва не­ви­пла­та за­ро­бі­тної пла­ти мо­же свід­чи­ти про не­бла­го­на­дій­ність ро­бо­то­дав­ця – йо­го не­пла­то­спро­мо­жність, на­мір про­да­ти су­дно з ме­тою уни­кне­н­ня від­по­від­аль­но­сті пе­ред чле­на­ми екі­па­жу то­що. У та­ких ви­пад­ках своє­ча­сність ре­а­гу­ва­н­ня з бо­ку мо­ря­ків та їхніх юри­стів є за­по­ру­кою ре­зуль­та­тив­но­сті та ефе­ктив­но­сті. Якщо ви­па­док не­ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти мо­ря­кам став­ся на су­дні під пра­по­ром кра­ї­ни, що ра­ти­фі­ку­ва­ла вже зга­да­ну Кон­вен­цію про пра­цю в мор­сько­му су­дно­плав­стві 2006 р. з по­прав­ка­ми що­до си­сте­ми фі­нан­со­во­го за­без­пе­че­н­ня, шан­си на стя­гне­н­ня зна­чно під­ви­щу­ю­ться. Однак якщо у су­дна ра­пто­во змі­ню­є­ться вла­сник та пра­пор, шан­си на стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті із за­ро­бі­тної пла­ти зво­дя­ться до мі­ні­маль­них.

Ще одні­єю пе­ре­шко­дою на шля­ху до ви­рі­ше­н­ня тру­до­вих спо­рів мо­ря­ків є від­су­тність да­них та кон­та­ктів ре­аль­них ро­бо­то­дав­ців як у тру­до­вих кон­тра­ктах мо­ря­ків, так і у від­кри­тих дже­ре­лах отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції. В де­яких ви­пад­ках ком­па­нія-ро­бо­то­да­вець та під­пи­сант тру­до­вих кон­тра­ктів на па­пе­рі є ли­ше по­се­ре­дни­ком у пра­це­вла­шту­ван­ні мо­ря­ків або аген­том, який не ви­пла­чує за­ро­бі­тну пла­ту мо­ря­кам та не є від­по­від­аль­ною осо­бою за за­без­пе­че­н­ня чле­нів екі­па­жу со­ці­аль­ни­ми га­ран­ті­я­ми. Ін­ко­ли бу­ває нав­па­ки, ко­ли за­зна­че­ний у тру­до­во­му кон­тра­кті ро­бо­то­да­вець (так зва­на «shelf company») за­ре­є­стро­ва­ний десь у Лі­бе­рії, на ба­лан­сі яко­го від­су­тні будь-які ко­шти та акти­ви. Від­су­тність кон­та­ктів та­ко­го ро­бо­то­дав­ця у від­кри­тих ба­зах ін­фор­ма­ції ро­бить не­мо­жли­вим на­прав­ле­н­ня скар­ги та вре­гу­лю­ва­н­ня спо­ру в по­за­су­до­во­му по­ряд­ку.

Ду­же ча­сто мо­ря­ки та­кож ста­ють жер­тва­ми вла­сної не­ува­жно­сті, ко­ли ро­бо­то­дав­ці від­мов­ля­ють у ви­пла­ті за­ро­бі­тної пла­ти або на­віть ви­су­ва­ють ви­мо­ги що­до опла­ти штра­фних сан­кцій на під­ста­ві по­ло­жень тру­до­вих кон­тра­ктів, а все то­му що під­пи­су­ю­чи тру­до­ві кон­тра­кти, мо­ря­ки не звер­та­ють на­ле­жної ува­ги на по­ло­же­н­ня що­до від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня тру­до­вої ди­сци­плі­ни та мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня ро­бо­то­дав­цем стя­гнень із за­ро­бі­тної пла­ти або на­віть із сум ком­пен­са­цій. У та­ко­му ви­пад­ку ді­є­вим за­со­бом за­хи­сту прав мо­ря­ків є оспо­рю­ва­н­ня дис­кри­мі­на­цій­них умов тру­до­во­го кон­тра­кту че­рез не­від­по­від­ність нор­мам між­на­ро­дних кон­вен­цій, прийня­тих МОП, або за­ко­но­дав­ству кра­ї­ни пра­по­ру су­дна.

Під­су­мо­ву­ю­чи ви­ще­ви­кла­де­не та вра­хо­ву­ю­чи кіль­кість чин­ни­ків, що ви­пли­ва­ють із тру­до­вих кон­тра­ктів мо­ря­ків, чле­нам екі­па­жів су­ден вар­то звер­та­ти осо­бли­ву ува­гу на ви­ще­ви­кла­де­ні «пі­дво­дні ка­ме­ні» тру­до­вих кон­тра­ктів, а юри­стам, які пра­цю­ють з ці­єю ка­те­го­рі­єю справ, на­сам­пе­ред, слід про­во­ди­ти ре­тель­ний ана­ліз по­ло­жень та­ких кон­тра­ктів, ви­зна­ча­ти осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня їх по­ло­жень та від­по­від­но­го за­ко­но­дав­ства з ме­тою обра­н­ня най­більш ефе­ктив­ної пра­во­вої по­зи­ції для на­ле­жно­го за­хи­сту прав клі­єн­та.

Най­го­лов­ні­шим до­ку­мен­том для мо­ря­ка як на­йма­но­го пра­ців­ни­ка є тру­до­вий кон­тракт

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.