На­слід­ки спла­ти май­но­вим по­ру­чи­те­лем кре­ди­то­ру до­го­вір­ної вар­то­сті іпо­те­ки

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Бу­да­пешт, 02.12.2017 р. Апе­ля­цій­ний суд сто­ли­ці Угор­щи­ни як суд дру­гої ін­стан­ції пов­ні­стю під­три­мав вер­дикт пер­шої ін­стан­ції му­ні­ци­паль­но­го су­ду від трав­ня 2017 р. у су­пе­ре­чці між тор­го­ви­ми мар­ка­ми те­ле­ка­на­лів «TV Paprika» і «Chili TV». Це озна­чає, що ви­ко­ри­ста­н­ня на­зви Chili TV є не­за­кон­ним та під­ля­гає ска­су­ван­ню. Рі­ше­н­ня дру­гої ін­стан­ції є оста­то­чним і під­ля­гає ви­ко­нан­ню.

Перш ніж пе­ре­йти до су­ті ці­єї «при­пер­че­ної» спра­ви, на­ве­де­мо де­яку ва­жли­ву ін­фор­ма­цію що­до об’єкта роз­гля­ду та йо­го зна­че­н­ня для Угор­щи­ни.

Пе­рець (Capsicum) – одно­рі­чні або ба­га­то­рі­чні трав'яни­сті, ро­сли­ни, ча­гар­ни­ки й на­пів­ча­гар­ни­ки, за­зви­чай з бі­ли­ми або фі­о­ле­то­ви­ми кві­та­ми та пло­да­ми рі­зно­ма­ні­тних форм і ко­льо­рів.

На­зва ро­ду по­хо­дить від ла­тин­сько­го сло­ва capsa (сум­ка) че­рез сум­ча­сту фор­му пло­ду. Ба­тьків­щи­ною пер­цю вва­жа­ю­ться суб­тро­пі­чні ра­йо­ни Пів­ден­ної Аме­ри­ки. В куль­ту­ру йо­го бу­ло вне­се­но пле­ме­на­ми майя та ацте­ків, які вжи­ва­ли го­стрі пло­ди за­мість со­лі, а со­лод­кі пер­ці – як ово­чі. Сі­мей­ство зга­ду­є­ться в ко­де­ксах ацте­ків під на­звою «чи­ле» (чер­во­ний пе­рець, чи­лі).

Чер­во­ний пе­рець – від­по­від­ні сор­ти ово­че­во­го пер­цю, що ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться як пря­но­щі зав­дя­ки сво­є­му пе­ку­чо­му сма­ку. Най­більш пе­ку­чі ви­ди чер­во­но­го пер­цю зу­стрі­ча­ю­ться під на­звою « пе­рець чи­лі». «Чи­лі» з ацтек­ських мов пе­ре­кла­да­є­ться як «чер­во­ний».

Па­при­ка

Вва­жа­є­ться, що для Єв­ро­пи па­при­ку від­крив Ко­лумб, на­звав­ши ро­сли­ну «ін­ді­ан­ська чер­во­на сіль » . Тут ро­сли­на з ча­сом втра­ти­ла свій го­стрий смак і пе­ре­тво­ри­ла­ся в па­при­ку со­лод­ку. Сло­во «па­при­ка» при­йшло з Угор­щи­ни, ку­ди ро­сли­на по­тра­пи­ла у XVII сто­літ­ті. Во­на тут при­жи­ла­ся кра­ще, ніж в ін­ших кра­ї­нах. Спо­ча­тку її на­зва­ли «па­пар», по­тім «па­пар­ка» і на­ре­шті «па­при­ка». Однак чер­во­ний ін­ді­ан­ський пе­рець не сма­ку­вав єв­ро­пей­цям. Во­ни вва­жа­ли йо­го не­до­ста­тньо го­стрим та ек­зо­ти­чним. Чор­ний пе­рець за­ли­шив­ся елі­тою, а па­при­ка на кіль­ка сто­літь пе­ре­їха­ла на ку­хні про­сто­го народу.

Па­при­ка в істо­рії

Все змі­ни­ло­ся у 1937 р., ко­ли угор­ський вче­ний Аль­фред Сен­тДьордь став Ла­у­ре­а­том Но­бе­лів­ської премії у га­лу­зі ме­ди­ци­ни. Вче­ний- гу­ма­ніст на­ма­гав­ся роз­га­да­ти ві­чні се­кре­ти існу­ва­н­ня жи­т­тя, а від­кри­т­тя бу­ло зро­бле­но в ре­зуль­та­ті по­бі­чних до­слі­джень, пов' яза­них з пер­цем па­при­кою. У цій ро­сли­ні Сент-Дьордь ви­явив ві­та­мін С, який був ви­лу­че­ний з пер­цю у ве­ли­че­зній кіль­ко­сті та по­слу­жив від­прав­ною то­чкою в подаль­ших ви­снов­ках вче­но­го. Як не див­но, але са­ме від­кри­т­тя, пов' яза­ні з пер­цем па­при­кою, ста­ли ви­рі­шаль­ним чин­ни­ком для при­су­дже­н­ня на­у­ко­вої премії. На­га­да­є­мо, що Но­бе­лів­ська пре­мія при­су­джу­є­ться не за но­ва­тор­ські ідеї або не­ві­до­мі ра­ні­ше на­у­ко­ві від­кри­т­тя. Аль­фред Но­бель за­по­від­ав свої ве­ли­че­зні ста­тки вче­ним, які зро­би­ли ви­да­тне від­кри­т­тя, що впли­ну­ло на роз­ви­ток люд­ства. Пі­сля ці­єї по­дії до­слі­дже­н­ня ко­ри­сних вла­сти­во­стей ро­сли­ни за­ці­ка­ви­ли вче­них ба­га­тьох кра­їн.

В Угор­щи­ні від­кри­ли уні­каль­ний Му­зей па­при­ки, а пе­рець з « По­пе лю­шки » пе­ре­тво­рив­ся на па­при­ку бла­го­ро­дну та отри­мав ще одну на­зву – Koenigspaprika, тоб­то «Ко­ро­лів­ська па­при­ка».

У 2015 р. со­лод­кий пе­рець і пе­рець Чи­лі бу­ли обра­ні Асо­ці­а­ці­єю зі збе­ре­же­н­ня рі­зно­ма­ні­т­тя Куль­тур (VEN) «ово­чем ро­ку» в Ні­меч­чи­ні. Тож чим від­рі­зня­є­ться па­при­ка від бол­гар­сько­го пер­цю або від чер­во­но­го пер­цю? Ні­чим. Це рі­зні на­зви одні­єї і ті­єї ж ро­сли­ни – Capsicum annuum. Ця ро­сли­на на­лі­чує близь­ко 700 рі­зних ви­дів. Рі­зни­ця бу­де ли­ше у сма­ку кон­кре­тно взя­то­го ви­ду. У де­яких ви­дів смак бу­де со­лод­шим, а в де­яких – го­стрі­шим. Для ви­ро­бни­цтва па­при­ки мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся і ті, й ін­ші ви­ди.

Те­пер пе­ре­йде­мо до фа­бу­ли спра­ви. AMC Networks Central Europe Ltd., те­ле­ві­зій­на ком­па­нія TV Paprika, роз­по­ча­ла су­до­вий про­цес про­ти га­стро­но­мі­чно­го ка­на­лу TV2. На її дум­ку, на­зви TV Paprika і Chili TV мо­жуть при­зве­сти до змі­шу­ва­н­ня та є оман­ли­ви­ми. Суд під­твер­див цю по­зи­цію.

TV Paprika – угор­ський те­ле­ка­нал, за­пу­ще­ний 04.11.2004 р. ( 13 ро­ків то­му), що ве­де мов­ле­н­ня в Угор­щи­ні, Че­хії, Сло­вач­чи­ні, Мол­до­ві та Ру­му­нії 24 го­ди­ни на до­бу. Для угор­сько­го, че­сько­го та сло­ва­цько­го рин­ків ши­ро­ко по­ши­ре­на мов­на вер­сія ка­на­лу TV Paprika, в Ру­му­нії во­на транс­лю­є­ться за до­по­мо­гою вла­сної про­гра­ми. Опе­ра­то­ром ка­на­лу є AMC Networks International – Цен­траль­на Єв­ро­па. Ме­тою ка­на­лу є спри­я­н­ня збе­ре­жен­ню та про­су­ван­ню ку­лі­нар­них тра­ди­цій, на­ро­дже­них в Угор­щи­ні та схі­дній ча­сти­ні Єв­ро­пи. То­му по­зна­че­н­ня TV Paprika мо­жна вва­жа­ти до­бре ві­до­мим зна­ком з ви­со­кою ре­пу­та­ці­єю.

У 2016 р. те­ле­ві­зій­на ком­па­нія TV2 за­пу­сти­ла те­ле­ві­зій­ний ка­нал для при­го­ту­ва­н­ня їжі під на­звою Chili TV. AMC, вла­сник тор­го­вої мар­ки TV Paprika® і тор­го­вої мар­ки EU, яка та­кож є на­звою ка­на­лу при­го­ту­ва­н­ня їжі AMC, по­да­ла по­зов про по­ру­ше­н­ня прав на тор­го­ву мар­ку.

Під час су­до­во­го про­це­су юри­ди­чна фір­ма, що пред­став­ляє AMC Networks, на­да­ла ре­зуль­та­ти опи­ту­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки, в яко­му на пи­та­н­ня про те, чим во­ни вва­жа­ють чи­лі, 95% з 1000 ре­спон- ден­тів від­по­ві­ли – па­при­кою або опи­са­ли па­при­ку сво­ї­ми сло­ва­ми.

Суд по­ста­но­вив, що існує ймо­вір­ність плу­та­ни­ни між дво­ма сло­ва­ми або на­зва­ми те­ле­ка­на­лів і на­ка­зав те­ле­ві­зій­ній ком­па­нії TV2 при­пи­ни­ти ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти сло­во­спо­лу­че­н­ня Chili TV та до­мен­не ім'я chilitv.tv.

Те­ле­ві­зій­на ком­па­нія TV2 вже пе­ре­йме­ну­ва­ла свій ка­нал для при­го­ту­ва­н­ня їжі в LiChi TV. На­ра­зі три­ває про­цес ре­є­стра­ції ці­єї но­вої тор­го­вої мар­ки.

За­мість ви­снов­ку

З ча­сом пи­та­н­ня про ви­зна­н­ня сві­доцтв на тор­го­вель­ні мар­ки не­дій­сни­ми стає все акту­аль­ні­шим, адже су­ди роз­гля­да­ють ба­га­то спо­рів, пов’яза­них зі здій­сне­н­ням прав ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті на тор­го­вель­ну мар­ку. Сьо­го­дні ви­ко­ри­ста­н­ня по­ді­бних і схо­жих по­зна­чень тор­го­вель­них ма­рок є по­ши­ре­ною пра­кти­кою, то­му що во­на ви­да­є­ться більш при­ва­бли­вою, ніж вкла­де­н­ня гро­шо­вих ко­штів у ре­кла­му но­во­ство­ре­ної тор­го­вель­ної мар­ки. По­я­ва у тор­го­вель­ній ме­ре­жі схо­жо­го брен­ду на­штов­хне пе­ре­сі­чно­го спо­жи­ва­ча на дум­ку про змі­ну по­зна­че­н­ня. От­же, ви­ро­бник схо­жо­го то­ва­ру отри­має при­бу­ток від про­да­жу.

Хо­ча за гра­фі­чним (ві­зу­аль­ним) і зву­ко­вим (фо­не­ти­чним) кри­те­рі­я­ми ці два по­зна­че­н­ня від­рі­зня­ю­ться, за сми­сло­вим (се­ман­ти­чним) кри­те­рі­єм во­ни по­ді­бні. Сми­сло­ва схо­жість ви­зна­ча­є­ться на під­ста­ві по­ді­бно­сті за­кла­де­них у по­зна­че­н­нях по­нять та ідей. Сми­сло­ва схо­жість сло­ве­сних по­зна­чень, на від­мі­ну від гра­фі­чної по­ді­бно­сті, мо­же ви­сту­па­ти як са­мо­стій­ний кри­те­рій.

Мо­жли­вість вве­де­н­ня спо­жи­ва­ча в ома­ну що­до осо­би, яка ви­ро­бляє то­вар або на­дає по­слу­гу, ви­ни­кає у ра­зі існу­ва­н­ня на рин­ку спо­рі­дне­них то­ва­рів або по­слуг, які мар­ко­ва­ні по­зна­че­н­ня­ми, схо­жи­ми на­стіль­ки, що їх мо­жна сплу­та­ти, або то­то­жни­ми, пра­ва на які на­бу­ті ра­ні­ше. Та­ка схо­жість мо­же по­ро­джу­ва­ти у сві­до­мо­сті спо­жи­ва­ча асо­ці­а­ції, пов'яза­ні з пев­ним ви­ро­бни­ком, які не від­по­від­а­ють дій­сно­сті.

Ана­ліз по­ді­бно­сті тор­го­вих ма­рок про­во­ди­ться з по­зи­ції сприйня­т­тя по­зна­че­н­ня спо­жи­ва­чем. На­при­клад, згі­дно з ме­то­до­ло­гі­чни­ми осно­ва­ми пе­ре­вір­ки по­зна­чень на то­то­жність, схо­жість та одно­рі­дність, пе­ред­усім, до ува­ги по­трі­бно бра­ти не на­яв­ність по­ді­бно­сті по­зна­чень, а ймо­вір­ність вве­де­н­ня в ома­ну спо­жи­ва­чів.

Ген­на­дій Г ійАНДРОЩУК АНДРОЩУК,

го­лов­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник, за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рії пра­во­во­го за­без­пе­че­н­ня роз­ви­тку на­у­ки і те­хно­ло­гій НДІ ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті НАПрН Укра­ї­ни, к.е.н., до­цент, су­до­вий екс­перт

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.