Чи че­ка­ти нам на еко­но­мі­чний стри­бок?

Су­ча­сний стан фі­нан­со­вих рин­ків та бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА - ЮрійЮ ій ВАСАГА ВАСАГА, ди­ре­ктор юри­ди­чно­го де­пар­та­мен­ту АТ «СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК», адво­кат, MBA

Остан­ні ро­ки ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться по­сту­по­вою ста­бі­лі­за­ці­єю фі­нан­со­вої та бан­ків­ської си­сте­ми. Хо­ча вар­то за­ува­жи­ти, що у по­рів­нян­ні з роз­ви­не­ни­ми рин­ка­ми, ві­тчи­зня­ний від­рі­зня­є­ться не­ве­ли­ким об­ся­гом (су­мар­на вар­тість акти­вів усі­єї укра­їн­ської бан­ків­ської си­сте­ми не пе­ре­ви­щує 20% акти­вів ко­жної з гло­баль­них фі­нан­со­вих груп, пред­став­ле­них в Укра­ї­ні) та слаб­кі­стю (при­мі­ром, за да­ни­ми рей­тин­го­во­го агент­ства Fі­tch Ratings). Однак фі­нан­со­ва си­сте­ма змі­ню­є­ться, про­дов­жу­є­ться про­ни­кне­н­ня су­ча­сних те­хно­ло­гій, зро­стає кіль­кість фін­тех-ком­па­ній, біль­шо­го по­ши­ре­н­ня на­бу­ва­ють аль­тер­на­тив­ні фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти, по­стій­но транс­фор­му­є­ться від­по­від­не за­ко­но­дав­ство та пра­кти­ка йо­го за­сто­су­ва­н­ня. У цій стат­ті ми до­слі­ди­мо остан­ні най­більш зна­чу­щі змі­ни та спро­бу­є­мо про­ана­лі­зу­ва­ти пер­спе­кти­ви роз­ви­тку фі­нан­со­вих рин­ків, бан­ків­ської си­сте­ми кра­ї­ни, за­ко­но­дав­ства та пра­кти­ки.

Про­стро­че­ні кре­ди­ти (non-performing loans) та за­хист прав кре­ди­то­рів

Від­по­від­но до оці­нок між­на­ро­дних фі­нан­со­вих та рей­тин­го­вих ор­га­ні­за­цій (IMF, S&P Global, Moody’s), ха­ра­ктер­ною ри­сою бан­ків­ської си­сте­ми в Укра­ї­ні є ста­біль­но ви­со­кий об­сяг про­стро­че­них кре­ди­тів, який пе­ре­ви­щує 50%. При­чин та­ко­го ви­со­ко­го рів­ня bad loans ба­га­то:

• гли­бо­кі еко­но­мі­чні па­ді­н­ня 2008-2009 рр., 2013-2015 рр.»

• вій­сько­во-по­лі­ти­чні кри­зи та не­ви­со­кий рі­вень бі­знес- і пра­во­вої куль­ту­ри ба­га­тьох по­зи­чаль­ни­ків (які впер­то вва­жа­ють, що кре­ди­ти по­вер­та­ють тіль­ки бо­я­гу­зи);

• не­гну­чкі під­хо­ди до по­вер­не­н­ня бор­гів з бо­ку зна­чної кіль­ко­сті бан­ків то­що.

Оче­ви­дно, що та­кий зна­чний об­сяг про­стро­че­них кре­ди­тів є пе­ре­шко­дою для від­нов­ле­н­ня фі­нан­со­вої си­сте­ми та ре­аль­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня еко­но­мі­ки. Пе­ред­усім, у на­прям­ку за­хи­сту кре­ди­то­рів не­об­хі­дно бу­ло вжи­ти не­гай­них за­хо­дів. Одним яких ста­ло прийня­т­тя у 2016 р. За­ко­ну Укра­ї­ни «Про фі­нан­со­ву ре­стру­кту­ри­за­цію», який на­бли­зив ві­тчи­зня­ну пра­во­ву си­сте­му до про­від­них сві­то­вих стан­дар­тів у га­лу­зі фі­нан­со­вої ре­стру­кту­ри­за­ції. Хо­ча про­гре­сив­ни­ми при­пи­са­ми За­ко­ну на цей час ско­ри­ста­ли­ся не­ба­га­то бан­ків, кіль­кість успі­шних ре­стру­кту­ри­за­цій вже до­ся­гла кіль­кох де­ся­тків, і для одно­го з най­біль­ших дер­жав­них бан­ків є основ­ним шля­хом вре­гу­лю­ва­н­ня про­блем­ної за­бор­го­ва­но­сті ве­ли­ких по­зи­чаль­ни­ків.

Ін­шим ва­жли­вим кро­ком, спря­мо­ва­ним, зокре­ма, на за­без­пе­че­н­ня більш ефе­ктив­но­го за­хи­сту прав фі­нан­со­вих уста­нов- кре­ди­то­рів, ста­ла ре­фор­ма си­сте­ми ви­ко­на­н­ня су­до­вих рі­шень. Згі­дно з да­ни­ми Ра­ди суд­дів Укра­ї­ни, кіль­кість ви­ко­на­них рі­шень у ци­віль­них та го­спо­дар­ських спра­вах збіль­ши­ла­ся з 6% у 2016 р. до 18% у 2017 р., а от­же, до ін­фор­ма­ції Мі­ні­стер­ства юсти­ції по­ка­зник фа­кти­чно­го ви­ко­на­н­ня при­ва­тни­ми ви­ко­нав­ця­ми пе­ре­ви­щує за­галь­ний у 2-3 ра­зи. Тоб­то фі­нан­со­ві уста­но­ви, не­зва­жа­ю­чи на за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­ні обме­же­н­ня ді­яль­но­сті при­ва­тних ви­ко­нав­ців та їх не­зна­чну чи­сель­ність, мо­жуть більш опе­ра­тив­но отри­му­ва­ти ре­аль­не по­га­ше­н­ня про­стро­че­ної за­бор­го­ва­но­сті.

Окрім то­го, ва­жли­ви­ми є остан­ні змі­ни до за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни про від­нов­ле­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня сто­сов­но мо­жли­во­сті звер­не­н­ня стя­гне­н­ня на пре­дмет іпо­те­ки не­за­ле­жно від при­пи­не­н­ня основ­но­го зо­бов’яза­н­ня у зв’яз­ку з лі­кві­да­ці­єю бор­жни­ка-юри­ди­чної осо­би, а та­кож про­дов­же­н­ня стро­ку при­пи­не­н­ня по­ру­ки до 3-х ро­ків від дня на­ста­н­ня стро­ку (тер­мі­ну) ви­ко­на­н­ня основ­но­го зо­бов’яза­н­ня, якщо кре­ди­тор про­тя­гом цьо­го пе­рі­о­ду не пред'явить по­зо­ву до по­ру­чи­те­ля. Якщо строк (тер­мін) ви­ко­на­н­ня основ­но­го зо­бов'яза­н­ня не вста­нов­ле­ний або вста­нов­ле­ний мо­мен­том пред'яв­ле­н­ня ви­мо­ги, по­ру­ка при­пи­ня­є­ться, якщо кре­ди­тор не пред'явить по­зо­ву до по­ру­чи­те­ля про­тя­гом 3-х ро­ків від дня укла­де­н­ня до­го­во­ру по­ру­ки. На­ве­де­ний ви­ще За­кон, який окре­слює тен­ден­цію більш ефе­ктив­но­го за­хи­сту прав кре­ди­то­рів, на час на­пи­са­н­ня ці­єї стат­ті був тіль­ки прийня­тий Вер­хов­ною ра­дою Укра­ї­ни, про­те фі­нан­со­ве спів­то- ва­ри­ство очі­кує на на­бра­н­ня ним чин­но­сті.

Остан­ні По­ста­но­ви Вер­хов­но­го су­ду та­кож да­ють під­ста­ви спо­ді­ва­ти­ся на по­сту­по­ву уні­фі­ка­цію та ста­бі­лі­за­цію су­до­вої пра­кти­ки в га­лу­зі пра­во­від­но­син між кре­ди­то­ра­ми й бор­жни­ка­ми та ска­су­ва­н­ня окре­мих хи­бних під­хо­дів су­дів (суд­дів) пер­шої та дру­гої ін­стан­цій сто­сов­но за­без­пе­чу­валь­них пра­во­чи­нів, які не­о­дно­ра­зо­во не­при­єм­но ди­ву­ва­ли кре­ди­то­рів та їхніх пред­став­ни­ків. Та­кож най­ви­щий суд у си­сте­мі су­до­устрою Укра­ї­ни на­ре­шті ви­рі­шив про­бле­му з роз­ме­жу­ва­н­ням юрис­ди­кції спо­рів за уча­стю Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб, під­хо­ди до якої зна­чно змі­ню­ва­ли­ся про­тя­гом остан­ніх ро­ків (пра­во­ва по­зи­ція Ве­ли­кої Па­ла­ти Вер­хов­но­го су­ду у спра­ві від 18.04.2018 р. №910/8132/17). У вка­за­ній По­ста­но­ві чі­тко ви­зна­че­но, що якщо по­зи­вач оскар­жує дії упов­но­ва­же­ної осо­би Фон­ду не як суб'єкта вла­дних пов­но­ва­жень, а як ор­га­ну управ­лі­н­ня бан­ком, який здій­снює за­хо­ди що­до за­без­пе­че­н­ня збе­ре­же­н­ня акти­вів бан­ку, за­по­бі­га­н­ня втра­ти май­на та гро­шо­вих ко­штів, та­кий спір не вва­жа­є­ться пу­блі­чно-пра­во­вим. Це істо­тне су­до­ве рі­ше­н­ня, оскіль­ки кіль­кість спо­рів з Фон­дом є зна­чною, а до йо­го ді­яль­но­сті, як і до пра­во­мір­но­сті ба­га­тьох рі­шень упов­но­ва­же­них осіб, про­це­дур про­да­жу акти­вів бан­ків та ефе­ктив­но­сті гол­ланд­ських ау­кціо­нів, є ду­же ба­га­то за­пи­тань.

Ре­фор­му­ва­н­ня ва­лю­тно­го за­ко­но­дав­ства та ін­ші змі­ни у бан­ків­ській ді­яль­но­сті

Ін­шим очі­ку­ва­ним фа­ктом ста­ло прийня­т­тя Вер­хов­ною ра­дою Укра­ї­ни За­ко­ну «Про ва­лю­ту і ва­лю­тні опе­ра­ції» та про­дов­же­н­ня по­лі­ти­ки подаль­шо­го ска­су­ва­н­ня ва­лю­тних обме­жень і ва­лю­тної лі­бе­ра­лі­за­ції. Ви­ще­за­зна­че­ний за­ко­но­дав­чий акт на­був чин­но­сті 07.07.2018 р. та вво­ди­ться в дію че­рез 7 мі­ся­ців з дня на­бра­н­ня ним чин­но­сті, а са­ме з 07.02.2019 у. Но­вий За­кон, прийня­тий на ви­ко­на­н­ня Укра­ї­ною Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС, спря­мо­ва­ний на лі­бе­ра­лі­за­цію ва­лю­тно­го пра­ва, де­кла­рує сво­бо­ди ру­ху ка­пі­та­лів і ва­лю­тних опе­ра­цій та має спри­я­ти за­лу­чен­ню іно­зем­них ін­ве­сти­цій. Основ­ною ха­ра­кте­ри­сти­кою но­во­го за­ко­но­дав­чо­го акта є ім­пле­мен­та­ція прин­ци­пу «до­зво­ле­но все, що не за­бо­ро­не­но за­ко­ном» та ре­гу­лю­ва­н­ня ва­лю­тних пра­во­від­но­син за­со­ба­ми ін­фор­му­ва­н­ня На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни про здій­сне­ні опе­ра­ції за­мість до­звіль­ної си­сте­ми, яка на­ра­зі існує. Вар­то за­зна­чи­ти йо­го пра­кти­чні на­слід­ки:

• ска­су­ва­н­ня всіх ви­дів ін­ди­ві­ду­аль­них лі­цен­зій, в то­му чи­слі для ін­ве­сту­ва­н­ня за кор­дон як для бі­зне­су, так і для фі­зи­чних осіб;

• ска­су­ва­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­них сан­кцій за по­ру­ше­н­ня екс­порт­но-ім­порт­них пра­вил (при­мі­ром, за­сто­су­ва­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­но­го ре­жи­му лі­цен­зу­ва­н­ня і тим­ча­со­во­го зу­пи­не­н­ня зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті), здій­сне­н­ня їх за­мі­ни на си­сте­му штра­фних сан­кцій;

• за­про­ва­дже­н­ня до­зво­лу ре­зи­ден­там на від­кри­т­тя ра­хун­ків в іно­зем­них фі­нан­со­вих уста­но­вах та здій­сне­н­ня че­рез та­кі ра­хун­ки ва­лю­тних опе­ра­цій.

Во­дно­час із прийня­т­тям За­ко­ну про ва­лю­ту, що мі­стить зна­чну кіль­кість дій­сно про­гре­сив­них по­ло­жень, не вар­то очі­ку­ва­ти не­гай­но­го ска­су­ва­н­ня на­яв­них обме­жень (або за­хо­дів за­хи­сту за но­вою тер­мі­но­ло­гі­єю), з огля­ду на еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки Укра­ї­ни.

Та­кож в Укра­ї­ні актив­но про­дов­жу­є­ться ім­пле­мен­та­ція ін­ших за­галь­но­прийня­тих між­на­ро­дних стан­дар­тів бан­кін­гу. З 2018 р. на ви­ко­на­н­ня ре­ко­мен­да­цій Ба­зель­сько­го ко­мі­те­ту бан­ків­сько­го на­гля­ду (Basel Committee on Banking Supervision) бу­ло за­про­ва­дже­но но­ві під­хо­ди до кор­по­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня, що є ва­жли­вим кро­ком для укра­їн­ських бан­ків. Про­дов­жу­ють вті­лю­ва­ти­ся про­по­зи­ції Мі­жна­ро­дної гру­пи з про­ти­дії від­ми­ван­ню бру­дних гро­шей (FATF) сто­сов­но здій­сне­н­ня фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу та KYC-про­це­дур. Очі­ку­ва­ним є прийня­т­тя но­вих змін до за­ко­ну про за­по­бі­га­н­ня ле­га­лі­за­ції до­хо­дів, одер­жа­них зло­чин­ним шля­хом.

Ав­то­ма­ти­чний обмін ін­фор­ма­ці­єю, який ви­пли­ває з ім­пле­мен­та­ції Ди­ре­кти­ви Ра­ди ЄС 2014/107/ЄС про обов’яз­ко­вий ав­то­ма­ти­чний обмін ін­фор­ма­ці­єю в га­лу­зі опо­да­тку­ва­н­ня та Ди­ре­кти­ви Єв­ро­пей­сько­го Пар­ла­мен­ту і Ра­ди від 20.05.2015 р. №2015/849 про за­по­бі­га­н­ня ви­ко­ри­стан­ню фі­нан­со­вої си­сте­ми для ці­лей від­ми­ва­н­ня гро­шей або фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму, на­ра­зі є за­галь­ним трен­дом, яко­го Укра­ї­ні та­кож не уни­кну­ти. Як і не уни­кну­ти бан­ків­сько­му спів­то­ва­ри­ству не­об­хі­дно­сті ре­тель­ної іден­ти­фі­ка­ції та ве­ри­фі­ка­ції сво­їх клі­єн­тів.

Окре­мо вар­то зга­да­ти про тен­ден­цію ви­ко­ри­ста­н­ня та­ко­го про­ду­кту, що на­бу­ває по­ши­ре­н­ня се­ред бан­ків, як ескроу-ра­хун­ки. Хо­ча нор­ма­тив­не ре­гу­лю­ва­н­ня ескроу вклю­чає умо­ви, за яки­ми пра­во Укра­ї­ни на­бли­жа­є­ться до між­на­ро­дних стан­дар­тів, вар­то від­зна­чи­ти, що на від­мі­ну від пра­кти­ки, по­ши­ре­ної, на­при­клад, у Ве­ли­кій Бри­та­нії та Шве­ції, ра­хун­ки ескроу

в Укра­ї­ні на­ра­зі ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться пе­ре­ва­жно у про­це­ду­рі при­му­со­во­го ви­ку­пу акцій (squeeze out). На час на­пи­са­н­ня ці­єї стат­ті в Укра­ї­ні бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но по­над 70 угод з при­му­со­во­го ви­ку­пу акцій від­по­від­но до ст. 65-2 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про акціо­нер­ні то­ва­ри­ства». Та­кож є ви­пад­ки ви­ко­ри­ста­н­ня ра­хун­ків умов­но­го збе­рі­га­н­ня де­яки­ми бан­ка­ми в ін­ших тран­за­кці­ях за пра­вом Укра­ї­ни, а не Ан­глії та Уель­су, хо­ча на­ра­зі не мо­жна ствер­джу­ва­ти про ма­со­вість та­ких опе­ра­цій в Укра­ї­ні (з ме­тою по­ши­ре­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня ра­хун­ків ескроу На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни ви­дав окре­мий лист від 26.06.2018 р.).

В аспе­кті роз­ви­тку бан­ків­ської си­сте­ми, біль­ше ніж 50% акти­вів якої на­ле­жить дер­жа­ві, ці­ка­ви­ми є на­мі­ри, ви­зна­че­ні За­са­да­ми стра­те­гі­чно­го ре­фор­му­ва­н­ня дер­жав­но­го бан­ків­сько­го се­кто­ру. Як ві­до­мо, дер­жа­ва пла­нує при­ва­ти­за­цію Укр­га­збан­ку та При­ва­тБан­ку шля­хом про­да­жу між­на­ро­дним стра­те­гі­чним ін­ве­сто­рам або че­рез пер­вин­не пу­блі­чне роз­мі­ще­н­ня акцій (IPO), а та­кож подаль­ші ско­ро­че­н­ня ча­сток у дер­жав­них Укре­ксім­бан­ку та Оща­дбан­ку.

Хо­ча ба­га­то екс­пер­тів до­во­лі кри­ти­чно став­ля­ться до пра­кти­чно­го ін­те­ре­су ін­сти­ту­цій­них ін­ве­сто­рів до укра­їн­сько­го бан­ків­сько­го се­кто­ру, на на­шу дум­ку, та­кі тран­за­кції, вра­хо­ву­ю­чи по­лі­пше­н­ня фі­нан­со­вих по­ка­зни­ків та під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті бі­знес-мо­де­лей дер­жав­них бан­ків, мо­жуть бу­ти вті­ле­ні у се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві. На пер­спе­кти­ви та­кої ре­а­лі­за­ції впли­ває не ли­ше ці­на та якість акти­вів, але й ма­кро­еко­но­мі­чні та по­лі­ти­чні чин­ни­ки.

До ре­чі, остан­ній та­кож здій­снює вплив на ре­а­лі­за­цію ін­ших про­е­ктів з на­бу­т­тя істо­тної уча­сті (за на­шою ін­фор­ма­ці­єю, за­раз на роз­гля­ді в На­ціо­наль­но­му бан­ку пе­ре­бу­ва­ють 5 па­ке­тів до­ку­мен­тів на при­дба­н­ня істо­тної уча­сті в бан­ках Укра­ї­ни). Хо­ча, ма­буть, за­раз пе­ред­ча­сно кон­ста­ту­ва­ти ве­ли­ку за­ці­кав­ле­ність іно­зем­них ін­сти­ту­цій­них ін­ве­сто­рів. Це мо­жна про­сте­жи­ти, на­прик лад, на при­кла­ді то­го, що ви­да­ча Ан­ти­мо­но­поль­ним ко­мі­те­том Укра­ї­ни до­зво­лів на кон­цен­тра­цію в бан­ків­сько­му се­кто­рі є не ду­же ча­стим яви­щем.

Та­кож на ви­ко­на­н­ня По­ло­же­н­ня про ор­га­ні­за­цію за­хо­дів із за­без­пе­че­н­ня ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки в бан­ків­ській си­сте­мі Укра­ї­ни, за­твер­дже­но­го По­ста­но­вою Прав­лі­н­ня НБУ від 28.09.2017 р. №95, бан­ків­ське спів­то­ва­ри­ство про­дов­жує вті­ле­н­ня но­вих під­хо­дів до кі­бер­без­пе­ки, прийня­тих у зв’яз­ку з мас­шта­бни­ми кі­бе­ра­та­ка­ми з ви­ко­ри­ста­н­ням комп’ютер­них ві­ру­сів (пе­ред­усім, PetyaA), до яких укра­їн­ська дер­жа­ва і фі­нан­со­вий се­ктор ви­яви­ли­ся не­го­то­ви­ми.

Ін­шим ці­ка­вим трен­дом є при­єд­на­н­ня бан­ків до про­е­кту з роз­по­всю­дже­н­ня аграр­них роз­пи­сок. Це ці­ка­вий про­дукт, пра­кти­чне за- про­ва­дже­н­ня яко­го пі­сля прийня­т­тя у 2012 р. про­філь­но­го за­ко­ну актив­но під­три­му­ють між­на­ро­дні фі­нан­со­ві уста­но­ви (для при­кла­ду, аграр­ні роз­пи­ски на­бу­ли по­ши­ре­н­ня та по­зи­тив­но впли­ну­ли на роз­ви­ток аграр­но­го се­кто­ру Бра­зи­лії). За да­ни­ми IFC, якщо у 2017 р. в Укра­ї­ні бу­ло оформ­ле­но 110 аграр­них роз­пи­сок на 30 млн до­ла­рів, то за пер­ших 6 мі­ся­ців 2018 р. бу­ло оформ­ле­но вже 438 аграр­них роз­пи­сок на 109 млн до­ла­рів.

Фон­до­вий ри­нок

Ор­га­ні­чно пов’яза­ним з бан­ків­ським та ва­лю­тним рин­ка­ми є ри­нок цін­них па­пе­рів, про­те зна­чно­го по­зи­тив­но­го про­гре­су в цьо­му на­прям­ку на­ра­зі не спо­сте­рі­га­є­ться. Не­зва­жа­ю­чи на те, що про­тя­гом остан­ніх ро­ків фон­до­ві рин­ки роз­ви­не­них кра­їн (NYSE, LSE, TSE то­що) та окре­мі ін­де­кси (Dow Jones, S&P, Nasdaq, Nikkei) по­ка­за­ли ди­на­мі­ку зро­ста­н­ня та оно­ви­ли не один ре­корд, укра­їн­ський фон­до­вий ри­нок про­дов­жу­вав па­да­ти. Об­ся­ги тор­гів фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми на ор­га­ні­зо­ва­но­му (бір­жо­во­му) рин­ку за остан­ні ро­ки ско­ро­ти­ли­ся втри­чі: з 620 млрд грн у 2014 р. до 235 млрд у 2016 р. і 206 млрд у 2017 р. У по­то­чно­му ро­ці ри­нок цін­них па­пе­рів по­ка­зує більш по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку тор­гів, але по­над 90% тор­гів­лі на ньо­му ста­нов­лять тор­ги облі­га­ці­я­ми, що ілю­струє слаб­кість ві­тчи­зня­но­го рин­ку акцій (на від­мі­ну від США та ЄС, де equity market є драй­ве­ром зро­ста­н­ня).

Одні­єю з при­чин та­ко­го ста­но­ви­ща є не­до­ско­на­ле пра­во­ве ре­гу­лю­ва­н­ня. В цьо­му аспе­кті чи­ма­ло ці­ка­вих при­пи­сів мі­сти­ло­ся в за­ко­но­про­е­кті про рин­ки ка­пі­та­лу та ор­га­ні­зо­ва­ні то­вар­ні рин­ки №7055, хо­ча йо­го прийня­т­тя так і не ста­ло ре­аль­ні­стю. Як і не ста­ла ре­аль­ні­стю зро­зумі­ла та про­гно­зо­ва­на для всіх уча­сни­ків рин­ку пра­кти­ка пра­во­за­сто­су­ва­н­ня ре­гу­ля­то­ра, на­при­клад, у про­ва­дже­н­нях про ма­ні­пу­лю­ва­н­ня на фон­до­во­му рин­ку. Ре­гу­ля­тор у та­ких спра­вах вста­нов­лює фа­кти на вла­сний роз­суд, фа­кти­чно за від­су­тно­сті ви­зна­че­них одно­зна­чних кри­те­рі­їв. З юри­ди­чної по­зи­ції, ду­же скла­дно з аб­со­лю­тною впев­не­ні­стю від­по­ві­сти, чо­му не­своє­ча­сне по­да­н­ня ін­фор­ма­ції або до­ку­мен­тів ква­лі­фі­ку­ють як не­по­да­н­ня, що та­ке сут­тє­ві від­хи­ле­н­ня та оче­ви­дний еко­но­мі­чний сенс на ста­гну­ю­чо­му фон­до­во­му рин­ку. Сан­кції та ме­то­ди їх за­сто­су­ва­н­ня та­кож є від­мін­ни­ми від тих, які пра­кти­ку­ють ре­гу­ля­то­ри фон­до­вих рин­ків єв­ро­пей­ських кра­їн.

Ви­ще­вка­за­не, у по­єд­нан­ні із су­ча­сною об’єктив­ною не­спро­мо­жні­стю пу­блі­чно­го лі­стин­гу в кра­ї­ні за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дне фі­нан­су­ва­н­ня укра­їн­сько­го бі­зне­су, про­яв­ля­є­ться в то­му, що за­зна­че­ний лі­стинг є не­ці­ка­вим для мі­сце­вих акціо­нер­них то­ва­риств, які ма­со­во змі­ни­ли або змі­ню­ють свій тип з пу­блі­чно­го на при­ва­тне. Як на­слі­док, про­від­ні агро- та про­ми­сло­ві хол­дин­ги про­дов­жу­ють за­лу­ча­ти чи пла­ну­ють за­лу­ча­ти ко­шти на фон­до­вих бір­жах ін­ших кра­їн (WSE, LSE, ISE).

Ри­нок аль­тер­на­тив­них фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів

У цьо­му се­гмен­ті за ме­жа­ми Укра­ї­ни про­тя­гом остан­ніх ро­ків від­бу­ли­ся зна­чні змі­ни у пра­во­вій ре­гла­мен­та­ції. Так, 25.07.2017 р. Ко­мі­сія з цін­них па­пе­рів та фон­до­во­го рин­ку США (US Securities Exchange Commission, DAO Tokens Case) час­тко­во ле­га­лі­зу­ва­ла кри­пто­акти­ви, а за­лу­че­н­ня ко­штів че­рез ICO за­раз є пре­дме­том дер­жав­но­го на­гля­ду. Єв­ро­пей­ський Со­юз та­кож ви­зна­чив­ся що­до ICO – та­кі про­е­кти ма­ють від­по­від­а­ти за­ко­но­дав­ству із за­по­бі­га­н­ня ле­га­лі­за­ції до­хо­дів, одер­жа­них про­ти­прав­ним шля­хом. В ін­ших дер­жа­вах (Гі­брал­тар, Гон­конг, Ка­на­да, ОАЕ, Сін­га­пур, Швей­ца­рія) сто­сов­но кри­пто­акти­вів за­про­ва­дже­но від­по­від­ні пра­во­ві ре­жи­ми.

На­то­мість ві­тчи­зня­ний пар­ла­мент та ре­гу­ля­то­ри фі­нан­со­вих рин­ків, на від­мі­ну від на­ве­де­них ін­ших кра­їн (вклю­ча­ю­чи на­віть Бі­ло­русь), про­дов­жу­ють обме­жу­ва­ти­ся ли­ше усни­ми за­ява­ми пред­став­ни­ків та по­ві­дом­ле­н­ня­ми на вла­сних веб-сай­тах. Як на­слі­док, ре­а­лі­за­ція тран­за­кцій з кри­пто­акти­ва­ми здій­сню­є­ться в ін­ших юрис­ди­кці­ях (при­мі­ром, у Швей­ца­рії чи Сін­га­пу­рі). В Укра­ї­ні ICO-про­е­кти по­ча­ли ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся по­рів­ня­но не­що­дав­но, хо­ча за оцін­ка­ми East-West Digital News, на­ша кра­ї­на вхо­дить у ТОП-5 кра­їн за кіль­кі­стю ре­а­лі­зо­ва­них ICO-про­е­ктів у ре­гіо­ні Цен­траль­ної та Схі­дної Єв­ро­пи. Однак та­кі оцін­ки є при­бли­зни­ми, оскіль­ки до­ста­тньо ча­сто юри­ди­чна осо­ба, яка бу­де за­лу­ча­ти ко­шти, ре­є­стру­є­ться в ін­ших кра­ї­нах, що та­кож об­умов­лю­є­ться більш ви­со­кою кон­цен­тра­ці­єю за­мо­жних ін­ве­сто­рів.

На від­мі­ну від сек’юри­ти­за­ції, ICO не ви­ма­гає про­ве­де­н­ня ау­ди­ту, при­сво­є­н­ня рей­тин­гів (як пра­ви­ло, це про­бле­ма для ві­тчи­зня­них емі­тен­тів), зна­чних ін­ве­сти­цій то­що. До по­яви ICO бі­знес за­лу­чав ко­шти за­со­ба­ми кре­ди­тів, ви­пу­ском єв­ро­бон­дів, вла­сних акцій (IPO), GDR, ADR то­що. На від­мі­ну від IPO, де зви­чай­ний строк по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій мо­же до­ся­га­ти 10 ро­ків і біль­ше, строк по­вер­не­н­ня ін­ве­сти­цій від ICO є ко­ро­тшим (1-5 ро­ків), однак ри­зик – зна­чно ви­щий.

Окрім то­го, слід за­ува­жи­ти, що ба­га­то ICO- про­е­ктів по­чи­на­ють ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­ся на ста­дії ідеї. Та­кож ве­ли­ка ча­сти­на ICO-про­е­ктів не пла­нує подаль­шої ре­а­лі­за­ції. За оцін­ка­ми Мас­са­чу­сет­сько­го те­хно­ло­гі­чно­го ін­сти­ту­ту, близь­ко 25% про­е­ктів, які до­ся­гли ста­дії soft cap, ви­яви­ли­ся ска­мом (scam): стар­та­па­ми, уча­сни­ки яких не пла­ну­ва­ли роз­ви­ва­ти про­ект пі­сля отри­ма­н­ня ін­ве­сти­цій. Цю осо­бли­вість вар­то бра­ти до ува­ги при стра­те­гі­чно­му пла­ну­ван­ні шля­хів за­лу­че­н­ня/ вкла­де­н­ня гро­шо­вих фон­дів.

Здій­сне­н­ня ін­ве­сти­цій в іно­зем­ні рин­ки при­ва­тни­ми осо­ба­ми

На­сам­кі­нець, ці­ка­вою є за­про­ва­дже­на влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку На­ціо­наль­ним бан­ком Укра­ї­ни мо­жли­вість при­ва­тних ін­ве­сто­рів з Укра­ї­ни здій­сню­ва­ти ін­ве­сти­ції в іно­зем­ні акти­ви за­со­бом Е-лі­цен­зії. Ін­ши­ми сло­ва­ми, ві­тчи­зня­ні ре­зи­ден­ти мо­жуть при­дба­ва­ти цін­ні па­пе­ри та­ких кор­по­ра­цій як Amazon, Alphabet (Google), Apple (до ре­чі, во­ни до­ся­гли від­мін­них фі­нан­со­вих по­ка­зни­ків у пер­шо­му пів­річ­чі 2018 р.) або Berkshire Hathaway (у ра­зі при­хиль­но­сті до більш кон­се­рва­тив­ної стра­те­гії ін­ве­сту­ва­н­ня). Тіль­ки за пер­ший квар­тал 2018 р. бу­ло ви­да­но 290 Е-лі­цен­зій. Без­пе­ре­чно, це по­зи­тив­на тен­ден­ція.

Під­су­мо­ву­ю­чи, хо­ті­ло­ся б від­зна­чи­ти, що хо­ча ба­га­то з ви­ще­за­зна­че­них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів та но­вел юри­ди­чної пра­кти­ки ство­рю­ють умо­ви для подаль­шо­го роз­ви­тку фі­нан­со­вих рин­ків і бан­ків­ської си­сте­ми кра­ї­ни, для якої ха­ра­ктер­не від­нов­ле­н­ня ре­аль­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня, про­те во­ни на­вряд чи зу­мов­лять еко­но­мі­чний стри­бок або зу­пи­нять подаль­ше зро­ста­н­ня ін­фля­ції та не­ми­ну­чу де­валь­ва­цію грив­ні. Як і не зу­пи­нять ви­ще­вка­за­ні не­га­тив­ні про­це­си й те­хні­чні рі­ше­н­ня ре­гу­ля­то­рів (при­мі­ром, не­що­дав­ні змі­ни На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни до Ін­стру­кції про по­ря­док ре­гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті бан­ків в Укра­ї­ні про вклю­че­н­ня не­об­тя­же­них облі­га­цій вну­трі­шньої дер­жав­ної по­зи­ки з кін­це­вим стро­ком по­га­ше­н­ня до 6-ти мі­ся­ців до ви­со­ко­лі­кві­дних акти­вів під час роз­ра­хун­ку нор­ма­ти­ву мит­тє­вої лі­кві­дно­сті Н4). Швид­кий про­грес ви­пли­ває ли­ше з ефе­ктив­них та своє­ча­сно ре­а­лі­зо­ва­них ком­пле­ксних ре­форм, з яки­ми в Укра­ї­ні не­аби­які тру­дно­щі.

Ве­ли­ка ча­сти­на ICO-про­е­ктів не пла­нує подаль­шої ре­а­лі­за­ції

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.