До­ві­ряй, але пе­ре­ві­ряй: шлю­бно­му до­го­во­ру – бу­ти?

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ДОГОВІРНЕ ПРАВО - Яро­сла­ваЯ БОРКА БОРКА, юрист ЮК «ВОЛХВ» По­ста­но­ва).

Ко­жна лю­ди­на знає, яким не­пе­ре­дба­чу­ва­ним мо­же бу­ти сі­мей­не жи­т­тя: в один мо­мент від­но­си­ни у ро­ди­ні мо­жуть кру­то по­вер­ну­ти­ся, що по­тя­гне за со­бою ба­га­то­рі­чні су­до­ві тя­га­ни­ни. До­ста­тньо ча­сто тра­пля­ю­ться ви­пад­ки, ко­ли на ґрун­ті рев­но­щів, образ та чи­сель­них кон­флі­ктів, по­друж­жя, яке ко­лись бу­ло іде­аль­ною па­рою, пе­ре­тво­рю­є­ться на справ­жніх во­ро­гів, на­ма­га­ю­чись тим чи ін­шим за­со­бом «на­со­ли­ти» сво­є­му чо­ло­ві­ку або дру­жи­ні, від­чу­жу­ю­чи все су­мі­сно на­жи­те май­но (спіль­ну су­мі­сну вла­сність) та від­сто­ро­ню­ю­чи ді­тей від дру­го­го з ба­тьків. Яким чи­ном мо­жна за­хи­сти­ти се­бе від по­ді­бних си­ту­а­цій в май­бу­тньо­му? За­ко­но­да­вець на­дає мо­жли­вість як на­ре­че­ним, так і по­друж­жю укла­сти шлю­бний до­го­вір.

Вар­то за­зна­чи­ти, що хо­ча Сі­мей­ним ко­де­ксом Укра­ї­ни ви­ді­ле­на окре­ма гла­ва для пра­во­від­но­син, пов'яза­них з укла­да­н­ням шлю­бно­го до­го­во­ру (гл. 10 розд. ІІ СК Укра­ї­ни), за­ко­но­дав­чо по­ня­т­тя «шлю­бно­го до­го­во­ру» не за­крі­пле­но. На­у­ков­ці ви­зна­чи­ли, що шлю­бний до­го­вір – це ци­віль­ний пра­во­чин, який ба­зу­є­ться на до­мов­ле­но­сті на­ре­че­них або по­друж­жя що­до вста­нов­ле­н­ня май­но­вих прав та обов'яз­ків по­друж­жя на пе­рі­од існу­ва­н­ня і при­пи­не­н­ня шлю­бу, ви­кла­де­ний у пи­сьмо­вій фор­мі та по­свід­че­ний но­та­рі­аль­но.

Шлю­бним до­го­во­ром ре­гу­лю­ю­ться ли­ше май­но­ві від­но­си­ни між по­друж­жям, ви­зна­ча­ю­ться май­но­ві пра­ва та обов'яз­ки, а та­кож мо­жуть бу­ти вста­нов­ле­ні май­но­ві пра­ва та обов'яз­ки по­друж­жя як ба­тьків.

У ч. 4, 5 ст. 93 СК Укра­ї­ни мі­стя­ться обме­же­н­ня що­до змі­сту шлю­бно­го до­го­во­ру. По- пер­ше, шлю­бний до­го­вір не мо­же ре­гу­лю­ва­ти осо­би­сті від­но­си­ни по­друж­жя, а та­кож осо­би­сті від­но­си­ни між по­друж­жям та ді­тьми. По-дру­ге, до­го­вір не по­ви­нен ста­ви­ти одно­го з по­друж­жя у над­зви­чай­но не­ви­гі­дне ма­те­рі­аль­не ста­но­ви­ще по­рів­ня­но із за­ко­но­дав­ством. По-тре­тє, за шлю­бним до­го­во­ром не мо­же пе­ре­да­ва­ти­ся у вла­сність одно­му з по­друж­жя не­ру­хо­ме май­но та ін­ше май­но, пра­во на яке під­ля­гає дер­жав­ній ре­є­стра­ції.

У шлю­бно­му до­го­во­рі по­друж­жя має пра­во за­зна­чи­ти пра­во­вий ре­жим май­на, по­да­ро­ва­но­го по­друж­жю у зв'яз­ку з ре­є­стра­ці­єю шлю­бу чи на­бу­то­го під час шлю­бу або до ньо­го; по­ря­док ко­ри­сту­ва­н­ня та умо­ви звіль­не­н­ня жи­тло­во­го при­мі­ще­н­ня одним із по­друж­жя, якщо це при­мі­ще­н­ня на­ле­жить дру­го­му з по­друж­жя; мо­же бу­ти вка­за­на до­мов­ле­ність про мо­жли­вий по­ря­док по­ді­лу май­на, в то­му чи­слі у ра­зі ро­зір­ва­н­ня шлю­бу; на­да­н­ня утри­ма­н­ня одно­му з по­друж­жя не­за­ле­жно від не­пра­це­зда­тно­сті дру­го­го з по­друж­жя (зокре­ма, роз­мір алі­мен­тів) то­що. Якщо у шлю­бно­му до­го­во­рі ви­зна­че­ні умо­ви, роз­мір та стро­ки ви­пла­ти алі­мен­тів, то у ра­зі не­ви­ко­на­н­ня одним із по­друж­жя сво­го обов'яз­ку за до­го­во­ром алі­мен­ти мо­жуть стя­гу­ва­ти­ся на під­ста­ві ви­ко­нав­чо­го на­пи­су но­та­рі­у­са.

Су­до­ва пра­кти­ка

Як ві­до­мо, чин­ним про­це­су­аль­ним за­ко­но­дав­ством за­ли­ше­но нор­му, за якої по­ста­но­ви ста­ро­го Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни та но­во­го Вер­хов­но­го Су­ду є обов'яз­ко­ви­ми для вра­ху­ва­н­ня ін­ши­ми су­да­ми під час за­сто­су­ва­н­ня та­ких норм пра­ва.

У спо­рах, пов'яза­них з укла­де­н­ням, ви­ко­на­н­ням та при­пи­не­н­ням шлю­бно­го до­го­во­ру, та­ким дже­ре­лом ви­сту­пає По­ста­но­ва Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни від 28.01.2015 №6230цс14 (да­лі – У цій По­ста­но­ві за­зна­че­но, що оскіль­ки до­го­вір (у то­му чи­слі шлю­бний), пе­ред­усім, є ка­те­го­рі­єю ци­віль­но­го пра­ва, то від­по­від­но до ст. 8 СК, у ви­пад­ках до­го­вір­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня сі­мей­них від­но­син по­вин­ні за­сто­со­ву­ва­ти­ся за­галь­ні нор­ми ст. 3, 6 ЦК що­до сво­бо­ди до­го­во­ру, а та­кож гл. 52, 53 ЦК що­до по­ня­т­тя та умов до­го­во­ру, йо­го укла­де­н­ня, змі­ни та ро­зір­ва­н­ня.

Ч. 3 ст. 6 ЦК пе­ред­ба­чає, що сто­ро­ни в до­го­во­рі мо­жуть від­сту­пи­ти від по­ло­жень актів ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства та вре­гу­лю­ва­ти свої від­но­си­ни на вла­сний роз­суд, та­ким чи­ном на­да­ю­чи осо­бам пра­во ви­бо­ру: ви­ко­ри­ста­ти на­яв­ні нор­ми за­ко­но­дав­ства для ре­гу­лю­ва­н­ня сво­їх від­но­син або вста­но­ви­ти для цих від­но­син вла­сні пра­ви­ла по­ве­дін­ки.

От­же, прин­цип сво­бо­ди до­го­во­ру, від­по­від­но до ст. 6, 627 ЦК, є ви­зна­чаль­ним і по­ля­гає у на­дан­ні осо­бі пра­ва на вла­сний роз­суд ре­а­лі­зу­ва­ти, по-пер­ше, мо­жли­вість укла­сти до­го­вір (або утри­ма­ти­ся від укла­де­н­ня до­го­во­ру); по-дру­ге, мо­жли­вість ви­зна­чи­ти зміст до­го­во­ру на вла­сний роз­суд, вра­хо­ву­ю­чи при цьо­му зу­стрі­чну во­лю ін­шо­го уча­сни­ка до­го­во­ру та вста­нов­ле­ні за­ко­ном обме­же­н­ня що­до окре­мих по­ло­жень до­го­во­ру.

От­же, сто­ро­ни не мо­жуть на вла­сний роз­суд вре­гу­лю­ва­ти в до­го­во­рі свої від­но­си­ни ли­ше у та­ких ви­пад­ках: якщо існує пря­ма за­бо­ро­на, вста­нов­ле­на актом ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства; якщо за­бо­ро­на ви­пли­ває зі змі­сту акта за­ко­но­дав­ства; якщо та­ка до­мов­ле­ність су­пе­ре­чить су­ті від­но­син між сто­ро­на­ми.

Ці­єю По­ста­но­вою Вер­хов­ний Суд Укра­ї­ни ви­ді­лив та­кі під­ста­ви для ви­зна­н­ня шлю­бно­го до­го­во­ру не­дій­сним: зміст шлю­бно­го до­го­во­ру су­пе­ре­чить за­ко­но­дав­ству, а та­кож мо­раль­ним за­са­дам су­спіль­ства; во­ле­ви­яв­ле­н­ня ко­жно­го з по­друж­жя під час укла­де­н­ня шлю­бно­го до­го­во­ру не бу­ло віль­ним і не від­по­від­а­ло йо­го вну­трі­шній во­лі; шлю­бний до­го­вір не був спря­мо­ва­ний на ре­аль­не на­ста­н­ня пра­во­вих на­слід­ків, які ним зу­мов­ле­ні.

Якщо го­во­ри­ти про « сві­жу » су­до­ву пра­кти­ку, ана­лі­зу­ю­чи рі­ше­н­ня пер­шої, апе­ля­цій­ної та ка­са­цій­ної ін­стан­цій за 2018 р., мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що су­ди про­дов­жу­ють ко­ри­сту­ва­ти­ся за­зна­че­ною По­ста­но­вою, ци­ту­ю­чи ви­снов­ки з неї та до­три­му­ю­чись пре­зум­пції пра­во­мір­но­сті ( дій­сно­сті) пра­во­чи­ну.

На­при­клад, у По­ста­но­ві Вер­хов­но­го Су­ду від 04.08.2018 р. у спра­ві №664/1910/13-ц, ВС ді­йшов ви­снов­ку, що від­су­тність зго­ди дру­го­го з по­друж­жя на укла­да­н­ня кре­ди­тно­за­став­но­го до­го­во­ру не мо­же бу­ти

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.