За­сте­ре­же­н­ня про форс-ма­жор: під­хо­ди, тен­ден­ції, під­во­дні ка­ме­ні

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ДОГОВІРНЕ ПРАВО - Оле­ксійО ій СОЛОВЙОВ СОЛОВЙОВ, к.ю.н., адво­кат, юрист ТОВ «Жан­те Укра­ї­на»

Сло­во­спо­лу­че­н­ня «форс-ма­жор» бу­ло за­по­зи­че­не з фран­цузь­кої мо­ви для по­зна­че­н­ня об­ста­вин не­пе­ре­бор­ної си­ли. Во­но є за­галь­ним по­ло­же­н­ням у кон­тра­ктах, які мо­жуть обме­жу­ва­ти від­по­від­аль­ність сто­ро­ни, ко­ли над­зви­чай­на по­дія або об­ста­ви­на по­за її кон­тро­лем пе­ре­шко­джа­ють їй ви­ко­ну­ва­ти кон­тра­ктні зо­бов'яза­н­ня. Як пра­ви­ло, за­сте­ре­же­н­ня про ви­ни­кне­н­ня пев­них над­зви­чай­них по­дій до­зво­ляє одній (або двом) сто­ро­нам ро­зі­рва­ти кон­тракт та/або бу­ти по­збав­ле­ним ви­ко­на­н­ня де­яких або всіх сво­їх зо­бов'язань про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду. Ме­та форс-ма­жор­них за­сте­ре­жень по­ля­гає в то­му, щоб до­зво­ли­ти сто­ро­нам кон­тра­кту ре­гу­лю­ва­ти свій ри­зик у по­ряд­ку, пе­ред­ба­че­но­му кон­тра­ктом, у зв'яз­ку з мо­жли­вим ви­ни­кне­н­ням у май­бу­тньо­му пев­них над­зви­чай­них по­дій.

Істо­ри­чний аспект

Пра­во­ві си­сте­ми рі­зних кра­їн роз­ро­би­ли рі­зні сп­осо­би та під­хо­ди до ре­гу­лю­ва­н­ня від­но­син у ра­зі ви­ни­кне­н­ня форс-ма­жор­них об­ста­вин. У кра­ї­нах кон­ти­нен­таль­но­го пра­ва форс-ма­жор­ні за­сте­ре­же­н­ня є пре­дме­том за­ко­но­дав­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня, від­по­від­но до яко­го пев­ні не­пе­ре­дба­чу­ва­ні та не­ми­ну­чі по­дії ро­блять ви­ко­на­н­ня кон­тра­кту не­мо­жли­вим. Ціл­ком ти­по­вою у цьо­му кон­текс­ті мо­жна вва­жа­ти нор­му ч. 2 ст. 218 Го­спо­дар­сько­го ко­де­ксу Укра­ї­ни: «Суб'єкт го­спо­да­рю­ва­н­ня за по­ру­ше­н­ня го­спо­дар­сько­го зо­бов'яза­н­ня не­се го­спо­дар­сько-пра­во­ву від­по­від­аль­ність, якщо не до­ве­де, що на­ле­жне ви­ко­на­н­ня зо­бов'яза­н­ня ви­яви­ло­ся не­мо­жли­вим вна­слі­док дії не­пе­ре­бор­ної си­ли, тоб­то над­зви­чай­них і не­від­во­ро­тних об­ста­вин за пев­них умов здій­сне­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті».

Во­дно­час у кра­ї­нах кон­ти­нен­таль­но­го пра­ва, як і в Укра­ї­ні, все ще за­ли­ша­є­ться по­пу­ляр­ним вклю­ча­ти по­ло­же­н­ня про форс-ма­жор без­по­се­ре­дньо у кон­тракт, щоб убез­пе­чи­ти се­бе від кон­кре­тних ри­зи­ків. Та­кий під­хід має сенс, адже на від­мі­ну від по­пе­ре­дньої стат­ті ГК Укра­ї­ни, ч. 4 ст. 219 слі­дує, так би мо­ви­ти, у фар­ва­те­рі прин­ци­пу сво­бо­ди до­го­во­ру, за­крі­плю­ю­чи, що сто­ро­ни зо­бов'яза­н­ня мо­жуть (під­кре­сле­но – авт.) пе­ред­ба­чи­ти пев­ні об­ста­ви­ни, які че­рез над­зви­чай­ний ха­ра­ктер цих об­ста­вин є під­ста­вою для їх звіль­не­н­ня від го­спо­дар­ської від­по­від­аль­но­сті у ра­зі по­ру­ше­н­ня зо­бов'яза­н­ня че­рез да­ні об­ста­ви­ни, а та­кож по­ря­док за­свід­че­н­ня фа­кту ви­ни­кне­н­ня та­ких об­ста­вин. Однак су­то до­го­вір­не ре­гу­лю­ва­н­ня форс-ма­жо­ру пов­но­цін­но «спра­цьо­вує» ли­ше в ан­гло-са­ксон­ських пра­во­вих си­сте­мах. Як пра­ви­ло, в них не існує окре­мо­го за­ко­ну про форс-ма­жор, нор­ми яко­го мо­гли б до­мі­ну­ва­ти над кон­тра­ктни­ми за­сте­ре­же­н­ня­ми.

В істо­ри­чно­му аспе­кті по­ло­же­н­ня про форс-ма­жор­ні об­ста­ви­ни ма­ли на ме­ті вре­гу­лю­ва­ти між лю­дьми на­слід­ки та­ких Бо­жих вчин­ків як ура­га­ни, по­ве­ні та вул­ка­ні­чні ви­вер­же­н­ня. Ли­ше по­рів­ня­но не­що­дав­но за­сте­ре­же­н­ня про форс-ма­жор по­ча­ли охо­плю­ва­ти більш ши­ро­кий спектр по­дій, спри­чи­не­них люд­ськи­ми вчин­ка­ми: кі­бер-ата­ки, різ­ка де­валь­ва­ція на­ціо­наль­них ва­лют, не­спо­ді­ва­ний де­фі­цит си­ро­ви­ни то­що. До то­го ж від­те­пер форс-ма­жор­ні за­сте­ре­же­н­ня не ли­ше вклю­ча­ють по­дії, які ро­блять прин­ци­по­во не­мо­жли­вим ви­ко­на­н­ня кон­тра­кту (при­мі­ром, зем­ле­трус, що зруй­ну­вав склад го­то­вої про­ду­кції). У сві­то­вій пра­кти­ці форс-ма­жо­ром мо­жуть вва­жа­ти­ся пев­ні по­дії, які ро­блять ви­ко­на­н­ня кон­тра­кту по­збав­ле­ним пра­кти­чно­го ко­мер­цій­но­го сен­су (на­при­клад, якщо скла­ди з про­ду­кці­єю за­ли­ши­ли­ся в ра­йо­нах, які не­під­кон­троль­ні цен­траль­ній вла­ді, або якщо кі­бер-ата­ка зруй­ну­ва­ла еле­ктрон­ну ба­зу кон­тр­аген­тів).

Сьо­го­де­н­ня

Що яв­ляє со­бою ін­сти­тут фор­сма­жо­ру в Укра­ї­ні? Для від­по­віді на це пи­та­н­ня, на­сам­пе­ред, не­об­хі­дно звер­ну­ти­ся до норм го­спо­дар­сько­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни як прі­о­ри­те­тно­го пра­во­во­го дже­ре­ла ре­гу­лю­ва­н­ня го­спо­дар­ських від­но­син, зокре­ма до вже ци­то­ва­ної на­ми ч. 2 ст. 218 ГК. На­сам­пе­ред, при­вер­тає ува­гу ви­ко­ри­ста­н­ня за­ко­но­дав­цем ці­лої низ­ки аб­стра­ктних по­нять. Це та­кі по­ня­т­тя як «над­зви­чай­ність» і «не­від­во­ро­тність» об­ста­вин та по­си­ла­н­ня на пев­ні «да­ні умо­ви» ве­де­н­ня го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті. Чи ма­ють ці аб­стра­ктні по­ня­т­тя будь-який пра­кти­чний сенс? Яким чи­ном їх слід кон­кре­ти­зу­ва­ти? Чи існує рі­зни­ця між по­ді­я­ми дій­сно над­зви­чай­ни­ми та по­ді­я­ми про­сто не­від­во­ро­тни­ми за пев­них умов?

На­сту­пною ха­ра­ктер­ною озна­кою за­зна­че­ної стат­ті є дру­ге її ре­че­н­ня, а са­ме «не вва­жа­ю­ться та­ки­ми об­ста­ви­на­ми (форс-ма­жо­ру – авт.), зокре­ма, по­ру­ше­н­ня зо­бов'язань кон­тр­аген­та­ми пра­во­по­ру­шни­ка, від­су­тність на рин­ку по­трі­бних для ви­ко­на­н­ня зо­бов'яза­н­ня то­ва­рів, від­су­тність у бор­жни­ка не­об­хі­дних ко­штів». Тут по­ста­ють одра­зу два пра­кти­чні за­пи­та­н­ня.

По-пер­ше, що ма­є­ться на ува­зі під по­ру­ше­н­ням зо­бов’язань кон­тр­аген­та­ми бор­жни­ка? Зві­сно, са­ме по со­бі по­ру­ше­н­ня зо­бов’ язань кон­тр­аген­та­ми не є і не мо­же бу­ти форс-ма­жо­ром, оскіль­ки це ні­ве­лю­ва­ло б по­ня­т­тя під­при­єм­ни­цько­го ри­зи­ку. Ін­ша спра­ва, ко­ли по­ру­ше­н­ня зо­бов'язань кон­тр­аген­та­ми пра­во­по­ру­шни­ка є без­по­се­ре­днім на­слід­ком форс-ма­жо­ру. Нев­же у та­ко­му ви­пад­ку по­си­ла­н­ня бор­жни­ка на форс-ма­жор не ма­ти­муть юри­ди­чної си­ли?

По-дру­ге, від­су­тність у бор­жни­ка не­об­хі­дних ко­штів ціл­ком зро­зумі­ло не є форс-ма­жо­ром, бу­ду­чи пре­дме­том ре­гу­лю­ва­н­ня за­ко­ну про від­нов­ле­н­ня пла­то­спро­мо­жно­сті. Ін­ша спра­ва – від­су­тність на рин­ку не­об­хі­дних для ви­ко­на­н­ня зо­бов’яза­н­ня то­ва­рів. Нев­же ви­па­док не­спо­ді­ва­но­го то­вар­но­го де­фі­ци­ту ви­клю­че­но ві­тчи­зня­ним за­ко­но­дав­цем з ко­ла форс-ма­жор­них об­ста­вин? Чи, мо­жли­во, ма­ли­ся на ува­зі ли­ше ви­пад­ки «хро­ні­чно­го» де­фі­ци­ту або де­фі­ци­ту, який бор­жник був зда­тний по­до­ла­ти, як­би сві­до­мо не при­хо­ву­вав то­вар­них на­дли­шків?

На на­шу дум­ку, за­зна­че­не нор­ма­тив­не по­ло­же­н­ня до­ціль­но ін­тер­пре­ту­ва­ти ви­клю­чно з істо­ри­чної по­зи­ції як пев­ну «від­по­відь» за­ко­но­дав­ця на спе­ци­фі­чні по­тре­би бі­зне­су в умо­вах кри­зи 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, а сьо­го­дні во­но від­вер­то за­ста­рі­ле.

Ви­ще ми окре­сли­ли два ви­пад­ки, які вва­жа­ю­ться пе­ред­ба­чу­ва­ни­ми (кур­сив мій – авт.) по­ді­я­ми за укра­їн­ським пра­вом, тоб­то не є фор­сма­жо­ром, не­зва­жа­ю­чи на спір­ність та­ко­го під­хо­ду: то­вар­ний де­фі­цит та по­ру­ше­н­ня зо­бов’язань кон­тр­аген­та­ми. Во­дно­час в су­ча­сно­му бі­зне­сі існу­ють ін­ші не­пе­ре­дба­чу­ва­ні ви­пад­ки, без­по­се­ре­дня згад­ка про які від­су­тня у ст. 218 (зокре­ма, ра­пто­ві змі­ни в за­ко­но­дав­стві чи кі­бе­ра­та­ки). Вва­жа­є­мо, що у форс-ма­жор­не за­сте­ре­же­н­ня мо­жна вклю­чи­ти до­віль­ну кіль­кість не­пе­ре­дба­чу­ва­них по­дій, адже укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством це не ли­ше не за­бо­ро­не­но, але й схва­лю­є­ться.

Зре­штою, хто ви­зна­чає пе­ре­лік форс-ма­жор­них об­ста­вин у кон­тра­ктах, скла­де­них за укра­їн­ським пра­вом? Їх сто­ро­ни, укра­їн­ський суд чи екс­пер­тний ор­ган на кшталт тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти? Ін­ши­ми сло­ва­ми, чи віль­ні сто­ро­ни у ви­зна­чен­ні по­ряд­ку за­свід­че­н­ня фа­кту ви­ни­кне­н­ня форс-ма­жор­них об­ста­вин, як про це зга­ду­є­ться у ст. 219 ГК Укра­ї­ни? На­ша від­по­відь – ні. Да­лі ми по­ясни­мо да­лі, чо­му так вва­жа­є­мо.

Су­до­ва пра­кти­ка

За­га­лом, це ли­ше ча­сти­на за­пи­тань, з яки­ми зі­штов­ху­ю­ться юри­сти-пра­кти­ки у про­це­сі під­го­тов­ки юри­ди­чних ви­снов­ків та розв’яза­н­ня су­пе­ре­чок сто­сов­но форс-ма­жо­ру за укра­їн­ським пра­вом. По­шук від­по­віді на по­став­ле­ні ви­ще за­пи­та­н­ня так чи іна­кше зму­шує звер­ну­ти­ся до ана­лі­зу су­до­вої пра­кти­ки. Ін­ши­ми сло­ва­ми, рі­вень за­ко­но­дав­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня форс-ма­жо­ру в укра­їн­сько­му пра­ві на­ра­зі є не­до­ста­тнім для пов­но­цін­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня го­спо­дар­ських від­но­син та без ви­ко­ри­ста­н­ня до­по­мі­жних пра­во­вих дже­рел (зокре­ма, су­до­вої пра­во­твор­чо­сті). Без пе­ре­біль­шу­ва­н­ня, мо­жна ствер­джу­ва­ти про актив­ну кон­кре­ти­за­цію за­ко­но­дав­чих по­ло­жень сто­сов­но форс-ма­жо­ру у пра­кти­ці не­що­дав­но ство­ре­но­го Вер­хо­во­го Су­ду.

Ре­зю­му­є­мо основ­ні пра­во­ві по­зи­ції, сфор­му­ван­ні ним у «сві­жих» рі­ше­н­нях за 2018 р.

• Вер­хов­ний Суд по­ста­но­вив, що го­спо­дар­ські су­ди не ма­ють пра­ва під­мі­ня­ти ор­га­ни Тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти Укра­ї­ни у пи­тан­ні за­свід­че­н­ня ви­ни­кне­н­ня форс-ма­жор­них об­ста­вин та не зо­бов’язу­ють остан­ніх вчи­ню­ва­ти дії з роз­гля­ду і ви­зна­н­ня від­по­від­них об­ста­вин форс-ма­жор­ни­ми (по­ста­но­ва від 28.03.2018 р. №910/7036/17).

• Від­су­тність до­го­вір­них за­сте­ре­жень що­до форс-ма­жор­них об­ста­вин ав­то­ма­ти­чно ви­клю­чає пра­во сто­ро­ни ро­би­ти від­по­від­ні по­си­ла­н­ня в су­ді на форс-ма­жор як на під­ста­ву звіль­не­н­ня від від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня го­спо­дар­ських зо­бов’язань (по­ста­но­ва від 11.05.2018 р. №908/1441/15-г).

• Не­до­три­ма­н­ня до­го­вір­но­го по­ряд­ку по­ві­дом­ле­н­ня кон­тр­аген­та про факт ви­ни­кне­н­ня фор­сма­жор­них об­ста­вин не мо­же слу­гу­ва­ти під­ста­вою для ви­клю­че­н­ня пра­ва бор­жни­ка на звіль­не­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.