«На­ша ме­та – що­дня ста­ва­ти кра­щи­ми, ніж учо­ра»

Онов­ле­н­ня… Без сум­ні­ву, це одне сло­во мо­же змі­стов­но по­слу­гу­ва­ти де­ві­зом NOBILI у 2018 р. Ке­ру­ю­чий пар­тнер ком­па­нії На­та­лія ТИ­ЩЕН­КО че­рез пів­ро­ку ро­бо­ти під онов­ле­ним брен­дом роз­по­ві­ла про зов­ні­шні та вну­трі­шні пе­ре­вті­ле­н­ня ком­па­нії, но­вий ве­ктор в об­слуг

Yurydychna Gazeta - - FRONT PAGE - Пі­дго­ту­ва­ла Ан­на РОДЮК, ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти»

Ке­ру­ю­чий пар­тнер NOBILI На­та­лія ТИ­ЩЕН­КО че­рез пів­ро­ку ро­бо­ти під онов­ле­ним брен­дом роз­по­ві­ла про зов­ні­шні та вну­трі­шні пе­ре­вті­ле­н­ня ком­па­нії, но­вий ве­ктор в об­слу­го­ву­ван­ні клі­єн­тів та пе­ре­їзд до но­во­го офі­су

– На­та­ліє, ми­ну­ло пів­ро­ку пі­сля про­ве­де­н­ня ре­брен­дин­гу Ва­шою ком­па­ні­єю. Ви змі­ни­ли кор­по­ра­тив­ний ко­лір, ай­ден­ти­ку. Що на­ди­хну­ло на та­кі пе­ре­вті­ле­н­ня? Що сьо­го­дні сим­во­лі­зує Ваш бренд?

– По­чне­мо з то­го, що яким би по­пу­ляр­ним та ві­до­мим не був бренд, ра­но чи пі­зно при­хо­дить час для пе­ре­вті­лень. На­ша ком­па­нія кро­кує в но­гу з ча­сом, то­му ре­брен­динг був при­ро­дним. Вва­жаю, що бренд по­ви­нен від­дзер­ка­лю­ва­ти на­шу фі­ло­со­фію та кон­це­пцію ве­де­н­ня бі­зне­су. Ми хо­ті­ли по­ка­за­ти, що ми силь­ні, іно­ді тро­хи агре­сив­ні у пи­та­н­нях за­хи­сту ін­те­ре­сів клі­єн­тів, твор­чі та ма­є­мо ба­га­тий до­свід. Всі на­ші на­дба­н­ня та цін­но­сті бу­ли вті­ле­ні в но­во­му ло­го­ти­пі та сти­лі­сти­ці брен­ду.

Щоб по­ка­за­ти по­сту­по­вість, по­слі­дов­ність та впев­не­ність брен­ду, ло­го­тип скла­да­є­ться ли­ше з лі­тер­ної ком­по­зи­ції на осно­ві шри­фту з одна­ко­вою ши­ри­ною зна­ків. Лі­те­ра «О» обі­гра­на гра­фі­чно як кно­пка «Reload», що озна­чає впев­не­ний та про­ду­ма­ний по­ча­ток но­вих справ.

Успі­шний до­свід за­хи­сту ін­те­ре­сів клі­єн­тів до­зво­лив нам ви­йти на які­сно но­вий рі­вень на­да­н­ня по­слуг, то­му під час про­ве­де­н­ня ре­брен­дин­гу з’яви­ла­ся ідея зро­би­ти умов­ну то­чку пе­ре­хо­ду ком­па­нії на но­вий, ви­щий рі­вень. Ми зро­щу­ва­ли ідею пе­ре­хо­ду, пе­ре­за­пу­ску. Но­вий ло­го­тип з’явив­ся як ві­зу­а­лі­за­ція цьо­го кон­це­пту – кно­пка «Reload».

Основ­ни­ми ко­льо­ра­ми кор­по­ра­тив­но­го сти­лю є зе­ле­ний та чер­во­ний. Зе­ле­ний – сим­вол твер­до­сті та стій­ко­сті, тоб­то го­тов­но­сті пра­цю­ва­ти на ре­зуль­тат, не­зва­жа­ю­чи на жо­дні пе­ре­шко­ди. Чер­во­ний – ко­лір на­по­ле­гли­во­сті та ці­ле­спря­мо­ва­но­сті, кон­цен­тра­ції на за­пи­тах клі­єн­тів, по­ін­фор­мо­ва­ність та роз­су­дли­вість ко­ман­ди.

NOBILI на юри­ди­чно­му рин­ку вже 11 ро­ків і вхо­дить до спи­ску най­кра­щих юри­ди­чних ком­па­ній за рей­тин­гом ТОП-50 юри­ди­чних ком­па­ній, про­ве­де­ним га­зе­тою «Юри­ди­чна пра­кти­ка».

У 2018 р. ком­па­нія NOBILI отри­ма­ла ви­зна­н­ня Legal Awards (рей­тинг га­зе­ти «Юри­ди­чна пра­кти­ка») та уві­йшла до 6 най­кра­щих юри­ди­чних ком­па­ній з пра­кти­ки кон­кур­сно­го пра­ва. На­ші про­від­ні юри­сти не­о­дно­ра­зо­во бу­ли ви­зна­че­ні як най­кра­щі у сфе­рі кон­кур­сно­го та по­да­тко­во­го пра­ва. Ко­ли ба­га­то ком­па­ній ли­ше від­кри­ва­ють пра­кти­ку кон­кур­сно­го пра­ва, ми вже ма­є­мо до­ста­тній до­свід і мо­же­мо ефе­ктив­но спів­пра­цю­ва­ти з то­по­ви­ми ком­па­ні­я­ми. – Про­во­дя­чи ре­брен­динг, бу­дья­ка ком­па­нія має на ме­ті під­ви­ще­н­ня рів­ня впі­зна­ва­но­сті. Ска­жіть, які пе­ред Ва­ми по­ста­ли ри­зи­ки в цьо­му кон­текс­ті?

Ро­бля­чи ре­брен­динг ми ста­ви­ли де­що ін­ші ці­лі. Рі­вень на­шої впі­зна­ва­но­сті є до­ста­тньо ви­со­ким. А са­ма ідея ре­брен­дин­гу бу­ла пов'яза­на з ево­лю­цій­ни­ми змі­на­ми, з пе­ре­їздом на но­ву ло­ка­цію. Це все ду­же зна­ко­во і кон­це­пту­аль­но. Це ло­гі­чні кро­ки, які дав­но на­зрі­ва­ли як на­слі­док на­шо­го роз­ви­тку. До­ре­чі, пе­ре­ко­на­на, що в на­шо­му бі­зне­сі іден­ти­фі­ка­ція від­бу­ва­є­ться не по зов­ні­шньо­му зо­бра­жен­ню ло­го­ти­пів і «кар­ти­нок», а по клю­чо­вих екс­пер­тах, які пов’яза­ні з брен­дом. – Як на змі­ни від­ре­а­гу­ва­ли клі­єн­ти та ко­ле­ги з рин­ку?

– Ре­а­кція на кар­ди­наль­ні змі­ни бу­ла пе­ре­ва­жно по­зи­тив­ною. Бренд став яскра­вим, на­си­че­ним, тро­хи агре­сив­ним зав­дя­ки чер­во­но­му ко­льо­ру. Не­зва­жа­ю­чи на те, що пар­тнер­ський склад NOBILI є жі­но­чим, ми зав­зя­то бе­ре­мо­ся за ри­зи­ко­ві про­е­кти. За від­гу­ка­ми клі­єн­тів, та­кі ко­льо­ри влу­чно від­обра­жа­ють ха­ра­ктер­ний під­хід до справ. – Окрім «зов­ні­шньо­го обра­зу» брен­ду, що змі­ни­ло­ся все­ре­ди­ні ком­па­нії? – На­ша ком­па­нія нев­пин­но роз­ви­ва­є­ться, то­му змі­ни від­бу­ва­ю­ться по­стій­но. На­ша ме­та – ко­жно­го дня ста­ва­ти кра­щи­ми, ніж учо­ра. Вва­жаю, нам це вда­є­ться! – Як Ви по­чу­ва­є­те­ся в но­во­му офі­сі на По­до­лі? Чо­му вза­га­лі ви­рі­ши­ли пе­ре­їха­ти? – Пе­ре­їзд на По­діл став для нас сим­во­лі­чним. По­діл є істо­ри­чною ча­сти­ною мі­ста зі сво­єю істо­рі­єю та до­сві­дом, як і на­ша ком­па­нія. Ми зна­хо­ди­мо­ся у бу­дів­лі, де ра­ні­ше був офіс Ра­ди адво­ка­тів м. Ки­є­ва. З одно­го бо­ку, тут ба­га­то офі­сів про­від­них ком­па­ній та бан­ків­ських уста­нов, до­бре роз­ви­не­на ін­фра­стру­кту­ра, з ін­шо­го – тут ду­же ти­хо і спо­кій­но. Са­ме тут зна­хо­ди­ться біль­шість на­ших клі­єн­тів, що спри­яє більш ком­фор­тно­му та актив­но­му спіл­ку­ван­ню. – На­скіль­ки нам ві­до­мо, Ва­ша ком­па­нія змі­ни­ла ве­ктор об­слу­го­ву­ва­н­ня клі­єн­тів, орі­єн­ту­ю­чись на ін­ду­стрі­аль­ну спе­ці­а­лі­за­цію. З чим пов’яза­не та­ке рі­ше­н­ня? – Про­ана­лі­зу­вав­ши на­ші кей­си та ви­ди ін­ду­стрій, в яких пра­цю­ють на­ші клі­єн­ти, ми ви­рі­ши­ли обра­ти для се­бе та­кі се­кто­ри еко­но­мі­ки: аграр­ний, фар­ма­цев­ти­чний, FMCG. Спе­ці­а­лі­за­ція до­зво­ли­ла роз­ро­би­ти спе­ці­аль­ні юри­ди­чні про­ду­кти для ко­жної ін­ду­стрії. – Роз­ка­жіть, як змі­ни­ли­ся ви­мо­ги або за­пи­ти клі­єн­тів за остан­ні ро­ки Ва­шої ро­бо­ти та роз­ви­тку юри­ди­чно­го бі­зне­су в Укра­ї­ні? – Бю­дже­ти на юри­ди­чних ра­дни­ків зна­чно ско­ро­ти­ли­ся, тож клі­єнт став більш ви­ба­гли­вим до ре­зуль­та­тив­но­сті та ці­но­вої по­лі­ти­ки на­ших по­слуг. Ми з ро­зу­мі­н­ням ста­ви­мо­ся до змін та про­по­ну­є­мо рі­зні юри­ди­чні про­ду­кти від­по­від­но до клі­єнт­ських очі­ку­вань. – Зва­жа­ю­чи на роз­ви­ток бі­зне­с­про­це­сів в Укра­ї­ні, роз­ка­жіть, на­скіль­ки за­тре­бу­ва­ною є пра­кти­ка бан­крут­ства. З яки­ми за­пи­та­ми в цій сфе­рі клі­єн­ти звер­та­ю­ться най­ча­сті­ше?

– Сьо­го­дні з по­гір­ше­н­ням ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту, не­по­мір­ною ри­зи­ко­ві­стю ве­де­н­ня бі­зне­су, кри­зою в бан­ків­ській си­сте­мі та від­су­тні­стю ін­сти­ту­ту кре­ди­ту­ва­н­ня в Укра­ї­ні все біль­ше під­при­ємств при­хо­дить до ви­му­ше­но­го за­кри­т­тя. Єди­ним за­кон­ним спосо­бом за­кри­т­тя під­при­єм­ства з на­яв­ни­ми бор­го­ви­ми зо­бов’яза­н­ня­ми є бан­крут­ство. Вра­хо­ву­ю­чи скла­дність про­це­ду­ри та ви­тра­тну ча­сти­ну на про­цес, най­ча­сті­ше по­стає пи­та­н­ня про по­рів­ня­н­ня про­це­ду­ри бан­крут­ства та ін­ших спосо­бів ви­во­ду під­при­єм­ства з рин­ку. Та­кож ча­сто до­во­ди­ться пра­цю­ва­ти із за­пи­та­ми, пов’яза­ни­ми з не­об­хі­дні­стю про­ве­де­н­ня юри­ди­чно­го ау­ди­ту спра­ви про бан­крут­ство, що три­ває, або оцін­ки дій ар­бі­тра­жно­го ке­ру­ю­чо­го, у ра­зі не­га­тив­ної оцін­ки – ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня що­до усу­не­н­ня ар­бі­тра­жно­го ке­ру­ю­чо­го. – Як «ево­лю­ціо­ну­ва­ла» су­до­ва пра­кти­ка у зга­да­ній сфе­рі в кон­текс­ті ро­бо­ти з но­ви­ми про­це­су­аль­ни­ми ко­де­кса­ми? – В на­шій пра­кти­ці ми ке­ру­є­мо­ся про­філь­ним за­ко­ном. То­му ска­за­ти, що но­ві ко­де­кси ма­ли гли­бо­кий вплив на бан­крут­ство, ма­буть, бу­де по­мил­кою. Однак про­ект Ко­де­ксу Укра­ї­ни з про­це­дур бан­крут­ства, який по­над пів­ро­ку обго­во­рю­є­ться про­фе­сій­ною спіль­но­тою, дій­сно, ма­ти­ме на­віть не ево­лю­цій­ний, а ско­рі­ше ре­во­лю­цій­ний вплив на на­шу пра­кти­ку. Са­ме з йо­го прийня­т­тям бу­дуть пов’яза­ні змі­ни у про­ва­дже­н­нях у спра­вах про бан­крут­ство. По­кла­да­є­мо на ньо­го ве­ли­кі спо­ді­ва­н­ня, оскіль­ки чин­не за­ко­но­дав­ство на­лі­чує чи­ма­ло про­га­лин і пов­ною мі­рою не за­хи­щає кре­ди­то­рів. Окрім то­го, за­про­по­но­ва­ний про­ект вво­дить ін­сти­тут бан­крут­ства фі­зи­чних осіб. Та­ка но­ва­ція не­о­дно­зна­чно спри­йма­є­ться спіль­но­тою. На­при­клад, бан­ків­ський се­ктор вва­жає, що це ста­не ін­стру­мен­том для ухи­ле­н­ня від спла­ти за кре­ди­тни­ми зо­бов’яза­н­ня­ми. Від­по­від­ний ін­сти­тут існує в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту та до­зво­ляє осо­бам, які опи­ни­ли­ся у скру­тно­му ма­те­рі­аль­но­му ста­но­ви­щі, від­но­ви­ти своє жи­т­тя та зна­йти ви­хід з бор­го­вої ями. – На­звіть Топ-3 ва­жли­ві змі­ни у пра­кти­ці Вер­хов­но­го Су­ду у спра­вах про бан­крут­ство.

– В Укра­ї­ні скла­ла­ся до­во­лі стій­ка тен­ден­ція ви­ко­ри­ста­н­ня бор­жни­ком су­до­вої про­це­ду­ри бан­крут­ства для уни­кне­н­ня або мі­ні­мі­за­ції май­но­вої від­по­від­аль­но­сті пе­ред кре­ди­то­ра­ми, які ча­сто за­ли­ша­ю­ться без­за­хи­сни­ми в та­кій си­ту­а­ції. Зокре­ма, пра­кти­ку­є­ться укла­де­н­ня бор­жни­ком пра­во­чи­нів без на­мі­ру ство­ре­н­ня ре­аль­них пра­во­вих на­слід­ків, об­умов­ле­них ци­ми пра­во­чи­на­ми, тоб­то без ме­ти та мо­жли­во­сті ре­аль­но­го ви­ко­на­н­ня сто­ро­на­ми зо­бов’язань, взя­тих на се­бе обов'яз­ків.

В мо­мент укла­де­н­ня пра­во­чи­нів та­ко­го ха­ра­кте­ру під­при­єм­ство вже зна­хо­ди­ться у ста­ні не­пла­то­спро­мо­жно­сті й не­зда­тне ви­ко­ну­ва­ти взя­ті на се­бе зо­бов’яза­н­ня. По­ді­бні пра­во­чи­ни спря­мо­ву­ю­ться ви­клю­чно на ство­ре­н­ня шту­чної за­бор­го­ва­но­сті у бор­жни­ка пе­ред ін­ши­ми пов’яза­ни­ми осо­ба­ми та, як на­слі­док, ство­рю­є­ться без­під­став­не до­мі­ну­ю­че ста­но­ви­ще ви­зна­че­но­го кре­ди­то­ра чи кре­ди­то­рів у про­це­ду­рі бан­крут­ства. Та­кі дії бор­жни­ка і пов’яза­но­го кре­ди­то­ра на­да­ють мо­жли­вість остан­ньо­му отри­ма­ти ви­зна­че­ну кіль­кість го­ло­сів у ко­мі­те­ті кре­ди­то­рів та пев­ний кон­троль, пов­но­ва­же­н­ня у про­це­ду­рі бан­крут­ства.

Вер­хов­ний Суд Укра­ї­ни у сво­їй по­ста­но­ві від 24.06.2015 р. у спра­ві №3-358гс15 з цьо­го при­во­ду за­зна­чив, що вклю­че­н­ня до ре­є­стру кре­ди­тор­ських ви­мог шту­чно ство­ре­них ви­мог на під­ста­ві до­го­во­ру, який не від­по­від­ає ви­мо­гам за­ко­ну, пря­мо по­ру­шує ци­віль­не пра­во кре­ди­то­ра (по­зи­ва­ча) на за­до­во­ле­н­ня йо­го ви­мог, а та­кож йо­го май­но­ві ін­те­ре­си. В оскар­жен­ні кре­ди­то­ра­ми до­го­во­рів бор­жни­ка, спря­мо­ва­них на ство­ре­н­ня шту­чної за­бор­го­ва­но­сті, бу­ла при­су­тня пев­на не­по­слі­дов­ність та не­ви­зна­че­ність су­до­вої пра­кти­ки, оскіль­ки оскар­же­н­ня від­бу­ва­ло­ся в ме­жах окре­мо­го по­зов­но­го про­ва­дже­н­ня або у про­це­ду­рі бан­крут­ства. Це ма­лень­кий крок до по­до­ла­н­ня про­бле­ми при­хо­ву­ва­н­ня до­хо­дів та ін­ших ма­те­рі­аль­них цін­но­стей шля­хом за­сто­су­ва­н­ня про­це­ду­ри бан­крут­ства.

Но­вий Вер­хов­ний суд пра­цює не так ба­га­то ча­су, щоб ро­би­ти по­ді­бні ви­снов­ки та ви­окрем­лю­ва­ти якісь ре­во­лю­цій­ні змі­ни у пра­во­за­сто­су­ван­ні. Про­те ва­жли­вим за­ли­ша­є­ться вне­сок Вер­хов­но­го Су­ду в під­твер­дже­н­ня на­пра­цю­вань, які вже існу­ють. Зокре­ма, бу­ла під­твер­дже­на пра­кти­ка що­до по­кла­де­н­ня на кре­ди­то­рів обов’яз­ку зі спла­ти гро­шо­вої ви­на­го­ро­ди ар­бі­тра­жно­му ке­ру­ю­чо­му, якщо в бор­жни­ка від­су­тнє будь-яке май­но. Та­ка по­зи­ція має не­оці­нен­не зна­че­н­ня в кон­текс­ті за­без­пе­че­н­ня га­ран­тій ді­яль­но­сті ар­бі­тра­жних ке­ру­ю­чих, які за свою ро­бо­ту по­вин­ні отри­му­ва­ти ви­на­го­ро­ду, а не за­ле­жа­ти від май­но­во­го ста­ну бор­жни­ка.

Що сто­су­є­ться ді­яль­но­сті лі­кві­да­то­ра, тут ва­жли­вою є по­зи­ція Вер­хов­но­го Су­ду, яка бу­ла ви­сві­тле­на у по­ста­но­ві від 14.02.2018 р., що­до прин­ци­пу без­сум­нів­ної пов­но­ти дій лі­кві­да­то­ра у лі­кві­да­цій­ній про­це­ду­рі. Про­те ар­бі­тра­жний ке­ру­ю­чий все одно за­ли­ша­є­ться вра­зли­вим уча­сни­ком про­ва­дже­н­ня. Однак це пи­та­н­ня не пра­во­за­сто­су­ва­н­ня, а від­по­від­них змін до за­ко­но­дав­ства. То­му ми очі­ку­є­мо на но­вий ко­декс, на який по­кла­да­є­мо ве­ли­кі спо­ді­ва­н­ня. – Ви та­кож є сер­ти­фі­ко­ва­ним ме­ді­а­то­ром. Які пе­ре­ва­ги та не­до­лі­ки мо­же­те від­зна­чи­ти в ме­ді­а­ції як ме­то­ді ви­рі­ше­н­ня кон­флі­ктів? – Як на ме­не, ме­ді­а­ція – це до­ста­тньо ці­ка­вий ін­стру­мент для ви­рі­ше­н­ня спо­рів. Йо­го за­сто­су­ва­н­ня до­зво­ляє збе­рег­ти кон­фі­ден­цій­ність та за­по­біг­ти роз­го­ло­су. На від­мі­ну від су­до­вих про­це­сів, ця про­це­ду­ра ви­ма­гає мен­ше ча­су, є більш де­ше­вою, за­по­бі­гає втя­гу­ван­ню в бю­ро­кра­ти­чні про­це­ду­ри та за­ле­жність від сто­рон­ніх зов­ні­шніх чин­ни­ків. Рі­ше­н­ня ба­зу­є­ться не на нор­мах та ал­го­ри­тмах за­ко­но­дав­ства, а на до­бро­віль­но­му во­ле­ви­яв­лен­ні сто­рін, що при­ско­рює йо­го ви­ко­на­н­ня. Го­лов­не – ме­тою ме­ді­а­ції є ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту, що до­зво­ляє збе­рег­ти облич­чя сто­рін і по­дов­жи­ти вза­є­мо­від­но­си­ни в май­бу­тньо­му.

Окрім по­зи­тив­них рис за­зна­че­но­го ін­стру­мен­ту, ма­є­мо до сьо­го­дні за­ко­но­дав­чо не­узго­дже­ний ін­стру­мент. За­ко­но­про­ект про ме­ді­а­цію так і не бу­ло прийня­то, що уне­мо­жлив­лює йо­го пов­не за­сто­су­ва­н­ня. Сьо­го­дні на сай­ті Вер­хов­ної ра­ди Укра­ї­ни мо­же­мо зна­йти два за­ко­но­про­е­кти №2480 та №3665. Про­ект №2480 не був вклю­че­ний до по­ряд­ку ден­но­го, а №3665 бу­ло прийня­то за осно­ву в пер­шо­му чи­тан­ні 03.11.2016 р. Однак вже ми­ну­ло май­же 2 ро­ки, а пи­та­н­ня ме­ді­а­ції до­сі за­ли­ша­ю­ться нев­ре­гу­льо­ва­ни­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.