«За­ко­ни не ді­ють у по­ро­жне­чі, на їх тлу­ма­че­н­ня впли­ває ба­га­то чин­ни­ків»

Yurydychna Gazeta - - FRONT PAGE - Ан­на Блахньо-Пажих

Про ста­нов­ле­н­ня фон­до­во­го рин­ку в Поль­щі, ва­жли­вість від­по­від­аль­но­сті за зло­вжи­ва­н­ня та не­об­хі­дність ада­пта­ції укра­їн­сько­го про­філь­но­го за­ко­но­дав­ства до між­на­ро­дних стан­дар­тів у цій га­лу­зі в ме­жах ін­фор­ма­цій­ної під­трим­ки І Фо­ру­му «Ім­пле­мен­та­ція acquis ЄС: зло­вжи­ва­н­ня рин­ком та сквіз-аут» «ЮГ» роз­по­ві­ла поль­ський екс­перт з пи­тань фон­до­во­го рин­ку, до­ктор юри­ди­чних на­ук Ан­на БЛАХНЬО-ПАЖИХ (dr. hab. Anna Błachnio-Parzych). Па­ні Ан­на ви­кла­дає в Яге­лон­сько­му уні­вер­си­те­ті та Ака­де­мії Ле­о­на Ко­зьмін­сько­го, одно­му з кра­щих ВНЗ сві­ту за вер­сі­єю Financial times – Па­ні про­фе­сор, Ви є ви­зна­ним фа­хів­цем з пи­тань за­сто­су­ва­н­ня кри­мі­наль­них сан­кцій за зло­вжи­ва­н­ня на фон­до­во­му рин­ку. На­скіль­ки те­ма­ти­ка зло­вжи­вань є ва­жли­вою для ста­біль­ної ді­яль­но­сті фон­до­во­го рин­ку? – Для пра­виль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня фон­до­во­го рин­ку ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня має до­ві­ра до рин­ку як ме­ха­ні­зму оцін­ки ком­па­ній та ме­ха­ні­зму опти­маль­но­го обмі­ну фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми. То­му на­ле­жне ви­яв­ле­н­ня і бо­роть­ба зі зло­вжи­ва­н­ня­ми на фон­до­во­му рин­ку ви­пли­ває не ли­ше з не­об­хі­дно­сті ре­а­гу­ва­н­ня на кон­кре­тні про­я­ви, які не­га­тив­но впли­ва­ють на ри­нок, але й має зна­че­н­ня для по­бу­до­ви су­спіль­ної до­ві­ри до рин­ку. Втра­та до­ві­ри мо­гла б при­зве­сти до по­шу­ку уча­сни­ка­ми рин­ку ін­ших спосо­бів за­лу­че­н­ня ка­пі­та­лу та йо­го ін­ве­сту­ва­н­ня, а от­же, при­зве­ла б до по­ру­ше­н­ня ста­біль­но­сті. – Поль­ща є про­від­ним май­дан­чи­ком Схі­дної Єв­ро­пи зав­дя­ки ді­яль­но­сті Вар­шав­ської фон­до­вої бір­жі. З яки­ми про­бле­ма­ми роз­ви­тку та ста­нов­ле­н­ня фон­до­во­го рин­ку до­ве­ло­ся зі­штов­хну­ти­ся на ета­пі йо­го ста­нов­ле­н­ня ? – Якщо мо­ва йде про про­ти­дію бір­жо­вим зло­вжи­ва­н­ням, то в пер­шо­му За­ко­ні про обіг цін­них па­пе­рів і тра­сто­ві фон­ди, прийня­то­му в 1991 р., бу­ла від­су­тня за­бо­ро­на ма­ні­пу­лю­ва­н­ня та її кри­мі­на­лі­за­ція. У пер­вин­ній вер­сії цьо­го За­ко­ну зло­чи­ном вва­жа­ло­ся ли­ше укла­де­н­ня уго­ди, спря­мо­ва­ної на ма­ні­пу­лю­ва­н­ня. Ця си­ту­а­ція не ви­пли­ва­ла зі сві­до­мо­го рі­ше­н­ня, прийня­то­го за­ко­но­дав­цем, а ста­но­ви­ла по­бі­чний ре­зуль­тат ім­пуль­су, зав­дя­ки яко­му здій­сню­ва­ли­ся змі­ни в за­ко­но­дав­стві в по­ча­тко­вий пе­рі­од по­лі­ти­чних та еко­но­мі­чних пе­ре­тво­рень, які від­бу­ли­ся в Поль­щі пі­сля 1989 р. Че­рез кіль­ка мі­ся­ців пі­сля прийня­т­тя За­ко­ну від 1991 р. він був до­пов­не­ний, в ньо­му бу­ло ква­лі­фі­ко­ва­но зло­чин з ма­ні­пу­лю­ва­н­ня.

Слід під­кре­сли­ти, що пер­ша фон­до­ва бір­жа бу­ла за­сно­ва­на в Поль­щі у 1817 р., але че­рез від­су­тність фун­кціо­ну­ва­н­ня ці­єї уста­но­ви у по­во­єн­ний

час у 90-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя фон­до­вий ри­нок яв­ляв со­бою но­ву ре­аль­ність, яка по­тре­бу­ва­ла, на­сам­пе­ред, озна­йом­ле­н­ня з її пра­ви­ла­ми. То­му в по­ча­тко­вий пе­рі­од фун­кціо­ну­ва­н­ня поль­сько­го фон­до­во­го рин­ку існу­ва­ла про­бле­ма від­су­тно­сті фа­хів­ців у цій га­лу­зі. Най­кра­ще це ілю­струє той факт, що про­ект пер­шо­го За­ко­ну про фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ку цін­них па­пе­рів 1991 р. був роз­ро­бле­ний за зна­чної під­трим­ки пред­став­ни­ків фран­цузь­кої ком­па­нії Société de bourse. То­му, на мою дум­ку, основ­ною про­бле­мою, з якою по­вин­на бу­ла зі­штов­хну­ти­ся бір­жа на по­ча­тко­вій ста­дії сво­го фун­кціо­ну­ва­н­ня – це від­су­тність знань про фон­до­вий ри­нок.

Окрім то­го, не­об­хі­дно бу­ло ство­ри­ти по­зи­тив­ний імідж бір­жі. Оскіль­ки пі­сля за­кін­че­н­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни бір­жі в Поль­щі не від­но­ви­ли сво­єї ді­яль­но­сті, а подаль­ші змі­ни в за­ко­но­дав­стві не до­зво­ли­ли їм фун­кціо­ну­ва­ти, для бір­жо­вих уста­нов не­мо­жли­во бу­ло зна­йти опо­ру в су­спіль­ній сві­до­мо­сті. Сим­во­лом ди­на­мі­ки змін, що від­бу­ли­ся то­ді та ви­ма­га­ли та­кож змі­ни мен­та­лі­те­ту, бу­ло за­сну­ва­н­ня бір­жі в бу­дів­лі, в якій ра­ні­ше зна­хо­ди­ла­ся ко­му­ні­сти­чна пар­тія.

Я вва­жаю, що ду­же по­зи­тив­ну роль у фор­му­ван­ні до­ві­ри до бір­жі че­рез осві­ту ві­ді­грає ді­яль­ність Вар­шав­ської фон­до­вої бір­жі. Най­го­лов­ні­ше, що про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків при ній діє бір­жо­ва шко­ла, яка про­по­нує кур­си як для по­ча­тків­ців, так і для до­свід­че­них фа­хів­ців. Бір­жа та­кож на­дає без­ліч на­вчаль­них ма­те­рі­а­лів для ви­кла­да­чів. Ор­га­ні­зо­ву­ю­ться рі­зні за­хо­ди у ви­гля­ді днів від­кри­тих две­рей. Ця ді­яль­ність ду­же ва­жли­ва, оскіль­ки ко­жна бір­жа за від­су­тно­сті обі­зна­но­сті з пра­ви­ла­ми її фун­кціо­ну­ва­н­ня мо­же спри­йма­ти­ся як ка­зи­но, а це не ви­кли­кає до­ві­ри в ін­ве­сто­рів. Еко­но­мі­чна осві­та су­спіль­ства, що здій­сню­є­ться зав­дя­ки цим за­хо­дам, до­зво­ляє усві­до­ми­ти, що бір­жа га­ран­тує про­зо­рість тор­гів, а той факт, що пев­на ком­па­нія є бір­жо­вою, ство­рює їй по­зи­тив­ний імідж. – У 2014 р. Укра­ї­на укла­ла Уго­ду про асо­ці­а­цію з ЄС. Се­ред актів, які по­вин­ні бу­ти ім­пле­мен­то­ва­ні, є ди­ре­кти­ва та ре­гла­мент, що сто­су­ю­ться кри­мі­наль­них сан­кцій за зло­вжи­ва­н­ня на рин­ку. Во­ни не є пер­фе­кцій­ни­ми з по­зи­ції пра­во­вої ви­зна­че­но­сті ба­га­тьох по­нять. Чи мо­же це ста­но­ви­ти за­гро­зу? Якщо так, то як цьо­го уни­кну­ти? – Ду­же ва­жли­вим є усві­дом­ле­н­ня не­до­ско­на­ло­сті цих за­ко­но­дав­чих актів, що до­зво­ляє зве­сти до мі­ні­му­му тру­дно­щі, пов'яза­ні з їх ви­ко­ри­ста­н­ням. Ім­пле­мен­та­ція market abuse directive II (Ди­ре­кти­ва №2014/57/ЄС про кри­мі­наль­ні сан­кції за зло­вжи­ва­н­ня рин­ком, да­лі –

або а та­кож чин­ний market abuse regulation (Ре­гла­мент №596/2014 про зло­вжи­ва­н­ня на рин­ку, да­лі – або ви­кли­ка­ли в Поль­щі ве­ли­ке за­не­по­ко­є­н­ня уча­сни­ків рин­ку. На по­ча­тко­вій ста­дії ба­га­то про­блем бу­ло пов'яза­но з тим, що поль­ські за­ко­но­дав­ці не спро­мо­гли­ся ада­пту­ва­ти на­ціо­наль­не за­ко­но­дав­ство до вже чин­но­го Ре­гла­мен­ту №596/2014. То­му з'яви­ли­ся сум­ні­ви що­до то­го, чи на­стає кри­мі­наль­на від­по­від­аль­ність за дії, ско­є­ні в цей пе­рі­од, оскіль­ки кри­мі­наль­не за­ко­но­дав­ство по­си­ла­є­ться на по­ло­же­н­ня за­ко­ну, які пев­ною мі­рою ма­ли роз­бі­жно­сті з по­ло­же­н­ня­ми Ре­гла­мен­ту №596/2014. Во­дно­час, від­по­від­но до прин­ци­пу при­ма­ту за­ко­но­дав­ства ЄС, у ра­зі ви­ни­кне­н­ня су­пе­ре­чно­стей за­сто­со­ву­ю­ться по­ло­же­н­ня Ре­гла­мен­ту №596/2014.

Най­біль­ші сум­ні­ви ви­кли­ка­ли по­ло­же­н­ня, що сто­су­ю­ться обов'яз­ків, пов'яза­них з кон­фі­ден­цій­ною ін­фор­ма­ці­єю. Ба­га­то про­блем ви­ни­кло че­рез не­об­хі­дність оцін­ки ха­ра­кте­ру ін­фор­ма­ції як кон­фі­ден­цій­ної, що важ­ко зро­би­ти з огля­ду на без­ліч фор­му­лю­вань оці­но­чно­го ха­ра­кте­ру, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться у про­це­сі її ви­зна­че­н­ня. Ці про­бле­ми бу­дуть з'яв­ля­ти­ся та­кож на ґрун­ті чин­них ра­ні­ше за­ко­нів, в яких бу­ла ім­пле­мен­то­ва­на до поль­сько­го за­ко­но­дав­ства Ди­ре­кти­ва ЄС про зло­вжи­ва­н­ня на рин­ку, тоб­то MAD І (Ди­ре­кти­ва №2003/6/ЄС – по­пе­ре­дня ре­да­кція, на­ра­зі ска­со­ва­но ре­гла­мен­том 596/2014 – прим. ред.). Однак на пра­кти­ці, згі­дно з обов’яз­ком що­до опри­лю­дне­н­ня ін­фор­ма­ції по­то­чно­го ха­ра­кте­ру, яка та­кож по­вин­на бу­ти до­не­се­на до гро­мад­сько­сті, ба­га­то емі­тен­тів з ме­тою зві­тно­сті опри­лю­дню­ва­ли кон­фі­ден­цій­ну ін­фор­ма­цію.

Сум­ні­ви ви­кли­ка­ли та­кож но­ві уста­но­ви, на­при­клад, з пи­тань до­слі­дже­н­ня рин­ку, за­зна­че­ні у ст. 11 По­ста­но­ви №596/2014 (market soundings). Від­по­від­но до цьо­го по­ло­же­н­ня, оці­ню­ю­чи ін­те­рес по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів, їм не­об­хі­дно пе­ре­да­ти ін­фор­ма­цію про фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти. Якщо існує ймо­вір­ність, що кон­фі­ден­цій­на ін­фор­ма­ція мі­сти­ться в цій ін­фор­ма­ції, то не­об­хі­дно про­ве­сти ана­ліз та об­ґрун­ту­ва­ти свою оцін­ку в пи­сьмо­во­му ви­гля­ді. Пе­ред опри­лю­дне­н­ням кон­фі­ден­цій­ної ін­фор­ма­ції по­тен­цій­но­му кон­тр­аген­ту до­слі­дник рин­ку по­ви­нен пе­ре­ко­на­ти­ся, що той ви­слов­лює свою зго­ду на отри­ма­н­ня та­кої кон­фі­ден­цій­ної ін­фор­ма­ції та озна­йо­ми­ти йо­го зі сво­ї­ми обов'яз­ка­ми.

За­га­лом, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що ці но­ві пра­ви­ла біль­шою мі- рою, ніж по­пе­ре­дні, ви­ма­га­ють від уча­сни­ків рин­ку са­мо­стій­но оці­ню­ва­ти кон­кре­тну си­ту­а­цію та на її осно­ві при­йма­ти не­об­хі­дні рі­ше­н­ня. Вар­то до­да­ти, що не­ви­ко­на­н­ня цих зо­бов'язань за­гро­жує більш зна­чни­ми гро­шо­ви­ми сан­кці­я­ми, ніж сан­кції, пе­ред­ба­че­ні в по­пе­ре­дніх пра­ви­лах. На мою дум­ку, про­бле­ми, пов'яза­ні з та­кою си­ту­а­ці­єю, по­вин­ні ви­рі­шу­ва­ти­ся, на­сам­пе­ред, ор­га­ном на­гля­ду за рин­ком.

Во­дно­час по­бо­ю­ва­н­ня що­до до­три­ма­н­ня ви­мог прин­ци­пу ne bis in idem (не дві­чі за одне й те са­ме – лат.) ви­кли­ка­ли під­трим­ку си­сте­ми за­хи­сту від зло­вжи­вань на рин­ку одно­ча­сно на двох рів­нях – кри­мі­наль­но­му та адмі­ні­стра­тив­но­му, що охо­плює більш ши­ро­кий спектр дій. В цьо­му ви­пад­ку звер­та­є­мо осо­бли­ву ува­гу­на пре­це­ден­тне пра­во Єв­ро­пей­сько­го Су­ду з прав лю­ди­ни у Страс­бур­зі, який вже у ви­ро­ку Ен­гель та ін­ші про­ти Ні­дер­лан­дів 1976 р. за­явив, що ви­мо­ги що­до га­ран­тій у кри­мі­наль­но­му су­до­чин­стві сто­су­ю­ться та­кож ви­пад­ків від­по­від­аль­но­сті, які не бу­ли кла­си­фі­ко­ва­ні за­ко­но­дав­ством як від­по­від­аль­ність за зло­чин. – На­скіль­ки у Поль­щі вра­хо­ва­но до­свід та за­ко­но­дав­ство США у пи­та­н­нях бо­роть­би з ма­ні­пу­лю­ва­н­ня­ми на фон­до­во­му рин­ку? Чи мо­жли­ва йо­го ре­це­пція без вра­ху­ва­н­ня спе­ци­фі­ки на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства? – До­свід ін­ших кра­їн, зокре­ма Спо­лу­че­них Шта­тів, є цін­ним дже­ре­лом ін­фор­ма­ції що­до ме­то­дів, які ви­ко­ри­сто­ву­ють ви­ну­ва­тці ма­ні­пу­лю­ва­н­ня, або insider dealing, ме­то­дів ви­яв­ле­н­ня цих зло­чи­нів. Ква­лі­фі­ка­ція по­ді­бних дій у Поль­щі зав­жди ви­ма­гає по­си­ла­н­ня на на­ціо­наль­не за­ко­но­дав­ство. Якщо в по­ло­же­н­нях на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства існує по­ня­т­тя, близь­ке до та­ко­го, що ви­ко­ри­сто­ву­є­ться в США, мо­жна до­да­тко­во по­си­ла­ти­ся на спо­сіб йо­го ро­зу­мі­н­ня, сфор­мо­ва­ний в цій кра­ї­ні. Однак на­віть у цьо­му ви­пад­ку слід бра­ти до ува­ги від­мін­но­сті, що ви­пли­ва­ють з ін­шої за­ко­но­дав­чої си­сте­ми, пра­кти­ки ор­га­нів пра­во­су­д­дя, а та­кож ін­шої пра­во­вої куль­ту­ри. За­ко­ни не ді­ють у по­ро­жне­чі, на їх тлу­ма­че­н­ня впли­ває ба­га­то чин­ни­ків. То­му ба­жа­ю­чи ско­ри­ста­ти­ся до­сві­дом Спо­лу­че­них Шта­тів або ін­шої кра­ї­ни, по­трі­бно усві­дом­лю­ва­ти, як пев­не за­ко­но­по­ло­же­н­ня за­сто­со­ву­є­ться в цій кра­ї­ні, чи йо­го не кри­ти­ку­ють, а якщо кри­ти­ку­ють, то з яких при­чин. – З яки­ми спір­ни­ми пи­та­н­ня­ми до­ве­ло­ся зі­штов­хну­ти­ся під час за­про­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту ма­ні­пу­лю­ва­н­ня рин­ком у Поль­щі? – В пер­ших за­ко­нах про ри­нок цін­них па­пе­рів зло­чин ма­ні­пу­лю­ва­н­ня був ви­зна­че­ний по­ня­т­тям шту­чно­го під­ви­ще­н­ня або зни­же­н­ня вар­то­сті цін­них па­пе­рів. То­ді по­ста­ло пи­та­н­ня про те, чи шту­чне утри­ма­н­ня ці­ни на то­му са­мо­му рів­ні та­кож є ма­ні­пу­лю­ва­н­ням. Однак го­лов­ною про­бле­мою бу­ла від­су­тність знань про фон­до­вий ри­нок се­ред пред­став­ни­ків ор­га­нів пра­во­су­д­дя. У зв'яз­ку з цим бу­ло впро­ва­дже­но юрис­ди­кцію одно­го від­ді­лу Окру­жної про­ку­ра­ту­ри у Вар­ша­ві з пи­тань най­скла­дні­ших еко­но­мі­чних зло­чи­нів, зокре­ма з пи­тань зло­чи­нів, що мі­стя­ться в За­ко­ні про дер­жав­не за­мов­ле­н­ня, За­ко­ні про обіг фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми, За­ко­ні про то­вар­ні бір­жі та За­ко­ні про ін­ве­сти­цій­ні фон­ди. На жаль, та­кої спе­ці­а­лі­за­ції не­має в су­дах. Зви­ну­ва­чу­валь­ні акти з цих пи­тань над­хо­дять за прин­цом за­галь­ної юрис­ди­кції в су­ди по всій кра­ї­ні.

У по­ча­тко­вий пе­рі­од фун­кціо­ну­ва­н­ня фон­до­во­го рин­ку в Поль­щі та­кож бу­ли зна­чні не­по­ро­зу­мі­н­ня між пред­став­ни­ка­ми ор­га­ну на­гля­ду за фон­до­вим рин­ком, який на­ра­зі пред­став­ляє Ко­мі­сія фі­нан­со­во­го на­гля­ду, та про­ку­ра­ту­рою. На мою дум­ку, при­чи­ною та­ких не­по­ро­зу­мінь бу­ли ви­со­кі очі­ку­ва­н­ня пред­став­ни­ків ор­га­ну на­гля­ду у сфе­рі роз­слі­ду­ва­н­ня ви­яв­ле­них ни­ми зло­вжи­вань на рин­ку. Однак во­ни не вра­ху­ва­ли не­об­хі­дно­сті роз­слі­ду­ва­н­ня пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми ха­ра­кте­ру суб'єктив­ної сто­ро­ни дії, тоб­то уми­слу або не­нав­ми­сно­сті дії.

Во­дно­час змі­ни, вне­се­ні у 2004 р., що ви­пли­ва­ють із зо­бов'язань з ім­пле­мен­та­ції Ди­ре­кти­ви MAD I, озна­ча­ли на­бра­н­ня чин­но­сті но­вим, ду­же роз­ши­ре­ним ви­зна­че­н­ням ма­ні­пу­лю­ва­н­ня фі­нан­со­ви­ми ін­стру­мен­та­ми. На жаль, під час йо­го ім­пле­мен­та­ції в на­ціо­наль­ну си­сте­му бу­ло пе­ре­пи­са­но всі вка­за­ні в цій Ди­ре­кти­ві дії, ви­зна­че­ні як ма­ні­пу­лю­ва­н­ня, без роз­рі­зне­н­ня на ті, що яв­ля­ють со­бою за­галь­ну ка­те­го­рію дій, ви­зна­че­них як пев­ний тип ма­ні­пу­лю­ва­н­ня, і тих, які бу­ли вка­за­ні в Ди­ре­кти­ві ли­ше як при­кла­ди. Ця си­ту­а­ція при­зве­ла до зна­чних про­блем з тлу­ма­че­н­ням. Най­біль­ше тру­дно­щів бу­ло пов'яза­но і на­да­лі бу­де пов'яза­но з ро­зу­мі­н­ням по­ня­т­тя «шту­чної ці­ни». – На Ва­шу дум­ку, яке мі­сце за­ймає на­вча­н­ня спе­ци­фі­ці кри­мі­наль­них та адмі­ні­стра­тив­них сан­кцій за зло­вжи­ва­н­ня на фон­до­во­му рин­ку? Чи по­вин­но це сто­су­ва­ти­ся ін­сти­ту­тів слід­ства, про­ку­ра­ту­ри, екс­пер­ти­зи та су­ду? – Бо­роть­ба з еко­но­мі­чни­ми зло­вжи­ва­н­ня­ми ви­ма­гає спе­ці­а­лі­за­ції. Якщо мо­ва йде про зло­вжи­ва­н­ня на фон­до­во­му рин­ку, то це осо­бли­во по­мі­тно. Оскіль­ки це ви­со­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­на га­лузь за­ко­но­дав­ства,

Най­біль­ше тру­дно­щів бу­ло пов'яза­но і на­да­лі бу­де пов'яза­но з ро­зу­мі­н­ням по­ня­т­тя «шту­чної ці­ни»

за­сто­су­ва­н­ня її по­ло­жень ви­ма­гає зна­н­ня не ли­ше юри­ди­чних пи­тань між­ди­сци­плі­нар­но­го ха­ра­кте­ру, але й основ еко­но­мі­ки. Ли­ше пі­сля усві­дом­ле­н­ня ін­те­ре­сів суб'єктів, які за­йма­ють ви­зна­че­ну по­зи­цію на рин­ку, мо­жна пра­виль­но ін­тер­пре­ту­ва­ти їхню по­ве­дін­ку. При­кла­дом мо­же слу­гу­ва­ти ба­га­то по­хі­дних ін­стру­мен­тів.

Без усві­дом­ле­н­ня то­го, від яких ба­зо­вих ін­стру­мен­тів за­ле­жить ці­на та­ко­го по­хі­дно­го ін­стру­мен­ту, пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни не змо­жуть вста­но­ви­ти мо­ти­ва­цію ви­ну­ва­тця, який очі­ку­ю­чи ви­гі­дно­го для се­бе укла­де­н­ня тер­мі­но­вих кон­тра­ктів або ви­год, здій­снює опе­ра­ції на фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тах, що ста­нов­лять ба­зо­вий ін­стру­мент. Вра­хо­ву­ю­чи при цьо­му змі­ню­ва­ність за­ко­но­дав­ства, роз­ви­ток аль­тер­на­тив­них тор­го­вих пла­тформ, но­ві кон­стру­кції по­хі­дних ін­стру­мен­тів, вкрай не­об­хі­дним є на­вча­н­ня осіб, які за­йма­ю­ться бо­роть­бою зі зло­вжи­ва­н­ня­ми на фон­до­во­му рин­ку. Не­до­ста­тньо ли­ше озна­йо­ми­ти­ся з кри­мі­наль­ни­ми та адмі­ні­стра­тив­ни­ми сан­кці­я­ми. Щоб пра­виль­но роз­пі­зна­ти озна­ки за­бо­ро­не­них ді­янь, які під­ля­га­ють під ці сан­кції, не­об­хі­дні зна­н­ня, що ви­хо­дять по­за ме­жі кри­мі­наль­но­го пра­ва. – Якою є пра­кти­ка за­лу­че­н­ня екс­пер­тів (зокре­ма, ви­зна­них фа­хів­ців та на­у­ков­ців) до роз­гля­ду су­до­вих справ у Поль­щі? – У Поль­щі в кри­мі­наль­них спра­вах су­до­вим екс­пер­том мо­же бу­ти не ли­ше фа­хі­вець у пев­ній га­лу­зі, вне­се­ний до спи­ску су­до­вих екс­пер­тів, але й будь-яка осо­ба, яка має від­по­від­ні зна­н­ня в цій га­лу­зі. Та­ка осо­ба ви­зна­ча­є­ться як екс­перт ad hoc. Ви­сно­вок су­до­во­го екс­пер­та та екс­пер­та ad hoc має одна­ко­ву до­ка­зо­ву цін­ність. Окрім то­го, Кри­мі­наль­ний про­це­су­аль­ний ко­декс пе­ред­ба­чає мо­жли­вість звер­не­н­ня що­до на­да­н­ня ви­снов­ку до на­у­ко­вої або спе­ці­а­лі­зо­ва­ної уста­но­ви. Обме­же­н­ня ли­ше спи­ском су­до­вих екс­пер­тів у ба­га­тьох ви­пад­ках не да­ва­ло б мо­жли­во­сті отри­ма­ти про­фе­сій­ний ви­сно­вок.

Мо­жли­во, той факт, що в укра­їн­сько­му за­ко­но­дав­стві діє обме­же­н­ня тіль­ки екс­пер­та­ми, вне­се­ни­ми до спи­ску су­до­вих екс­пер­тів, пов'яза­ний з від­су­тні­стю до­ві­ри до лю­дей, які не ма­ють цьо­го ста­ту­су. Однак вар­то під­кре­сли­ти, що так зва­ний екс­перт ad hoc по­ви­нен від­по­від­а­ти та­кож тим ви­мо­гам, яким має від­по­від­а­ти су­до­вий екс­перт, тоб­то він по­ви­нен ко­ри­сту­ва­ти­ся всі­ма гро­ма­дян­ськи­ми пра­ва­ми, ма­ти біль­ше ніж 25 ро­ків та на­да­ти га­ран­тію на­ле­жно­го ви­ко­на­н­ня обов'яз­ків екс­пер­та. Не­за­ле­жно від то­го, чи має екс­перт ста­тус су­до­во­го екс­пер­та або екс­пер­та ad hoc, до ньо­го за­сто­со­ву­ю­ться ті ж са­мі при­чи­ни звіль­не­н­ня від ви­ко­нан- ня фун­кцій екс­пер­та, які вка­зу­ють на від­су­тність йо­го не­упе­ре­дже­но­сті. Всі ці га­ран­тії, не­зва­жа­ю­чи на від­су­тність ста­ту­су су­до­во­го екс­пер­та, за­без­пе­чу­ють, що осо­ба, яка ви­ко­нує фун­кцію екс­пер­та ad hoc, від­по­від­а­ти­ме тим са­мим ви­мо­гам.

Окре­му про­бле­му скла­да­ють так зва­ні при­ва­тні ви­снов­ки, тоб­то під­го­тов­ле­ні екс­пер­ти­зи, на­при­клад, на за­мов­ле­н­ня від­по­від­а­ча. Їх мо­жна про­чи­та­ти під час про­це­су і роз­гля­да­ю­ться во­ни як «ін­фор­ма­ція про до­каз». Во­ни не ста­нов­лять екс­пер­тно­го ви­снов­ку, але по­вин­ні бу­ти взя­ті до ува­ги під час оцін­ки ви­снов­ку екс­пер­та, ви­да­но­го за до­ру­че­н­ням ор­га­ну роз­слі­ду­ва­н­ня. Якщо не­має ви­снов­ку екс­пер­та, та­кий ін­ди­ві­ду­аль­ний ви­сно­вок мо­же ста­но­ви­ти для про­це­су­аль­но­го ор­га­ну під­ста­ву ствер­джу­ва­ти, що за­зна­че­на об­ста­ви­на ви­ма­гає спе­ці­аль­них знань і не­об­хі­дно при­зна­чи­ти су­до­во­го екс­пер­та або екс­пер­тів ad hoc. – Па­ні про­фе­сор, Ви во­дно­час є кон­суль­тан­том Вер­хов­но­го Су­ду. На Ва­шу дум­ку, якою є роль на­у­ков­ця у здій­снен­ні су­до­чин­ства, ді­яль­но­сті су­до­вої гіл­ки вла­ди? – Я пра­цюю чле­ном Бю­ро до­слі­джень та ана­лі­зу Вер­хов­но­го Су­ду. Моя роль по­ля­гає, зокре­ма, у під­го­тов­ці пра­во­вих ви­снов­ків з пи­тань за­ко­но­дав­ства. Пра­во­ві пи­та­н­ня ста­нов­лять ін­стру­мент, що слу­жить для уні­фі­ка­ції су­до­вої пра­кти­ки. Ці пи­та­н­ня по­ру­шу­ють апе­ля­цій­ні су­ди або пев­ні суб'єкти (на­при­клад, Ом­буд­смен), якщо во­ни ви­яв­лять роз­бі­жно­сті у тлу­ма­чен­ні за­ко­ну.

Окрім цьо­го, в поль­ських су­дах фун­кціо­нує ін­сти­тут по­мі­чни­ка суд­ді. По­мі­чни­ки пра­цю­ють з кон­кре­тни­ми су­д­дя­ми. У Вер­хов­но­му Су­ді це в пе­ре­ва­жно осо­би, які по­єд­ну­ють та­ку ро­бо­ту з на­у­ко­вою ро­бо­тою. Хо­чу під­кре­сли­ти, що се­ред суд­дів Вер­хов­но­го Су­ду зна­чну ча­сти­ну ста­нов­лять про­фе­со­ри-прав­ни­ки, які по­хо­дять ви­клю­чно з ака­де­мі­чно­го се­ре­до­ви­ща, або осо­би, які пра­цю­ю­чи су­д­дя­ми, одно­ча­сно отри­ма­ли до­да­тко­ві на­у­ко­ві сту­пе­ні.

На мою дум­ку, в ро­бо­ті Вер­хов­но­го Су­ду не­об­хі­дна участь вче­них. Ба­га­то про­блем, які ви­ни­ка­ють в ме­жах юри­ди­чних пи­тань, ви­ма­га­ють не ли­ше зна­н­ня юри­ди­чної пра­кти­ки, але й хо­ро­шої те­о­ре­ти­чної під­го­тов­ки. Фор­му­лю­ю­чи від­по­відь на кон­кре­тне юри­ди­чне пи­та­н­ня, не­об­хі­дно усві­дом­лю­ва­ти вплив цьо­го пи­та­н­ня на ін­ші юри­ди­чні про­бле­ми. Во­дно­час вар­то за­зна­чи­ти, що цей пра­кти­чний до­свід та­кож є над­зви­чай­но цін­ним для на­у­ко­вої ро­бо­ти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.