Май­бу­тнє по­руч

Огляд пра­кти­ки ЄСПЛ у по­да­тко­вих спо­рах

Yurydychna Gazeta - - АРГУМЕНТ. ПОЗИЦІЯ. ІДЕЯ - Ка­те­ри­на СТЕПАНОВА, юрист ТОТУМ

Що­ро­ку Єв­ро­пей­ський суд з прав лю­ди­ни (да­лі – ЄСПЛ) отри­мує ти­ся­чі скарг. Як пра­ви­ло, у по­да­тко­вих спо­рах, які роз­гля­да­ю­ться в ЄСПЛ, пла­тни­ки по­си­ла­ю­ться на всім ві­до­мі рі­ше­н­ня ЄСПЛ з по­да­тко­вих пи­тань: «Що­кін про­ти Укра­ї­ни», «Ін­тер­сплав про­ти Укра­ї­ни», «Бі­знес Се­порт Сен­тре про­ти Бол­га­рії», «Бул­вес АД про­ти Бол­га­рії» та ін.

Пра­кти­ка ЄСПЛ у спра­вах, пов’яза­них з опо­да­тку­ва­н­ням, актив­но фор­му­є­ться та роз­ви­ва­є­ться. Спра­ви, які з’яв­ля­ю­ться на роз­гля­ді в су­ді, зго­дом та­кож бу­дуть бра­ти­ся як при­клад для ви­рі­ше­н­ня по­да­тко­вих спо­рів.

Від­по­від­но до ст. 17 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­ко­на­н­ня рі­шень та за­сто­су­ва­н­ня пра­кти­ки Єв­ро­пей­сько­го Су­ду з прав лю­ди­ни», під час роз­гля­ду справ су­ди за­сто­со­ву­ють Кон­вен­цію та пра­кти­ку Су­ду як дже­ре­ло пра­ва. Згі­дно з при­пи­са­ми Ко­де­ксу адмі­ні­стра­тив­но­го су­до­чин­ства Укра­ї­ни, за­сто­су­ва­н­ня пра­ви­ла про прі­о­ри­тет нор­ми з най­більш спри­я­тли­вим для осо­би тлу­ма­че­н­ням мо­же бу­ти здій­сне­не шля­хом ви­ко­ри­ста­н­ня пра­кти­ки ЄСПЛ.

От­же, про­по­ну­є­мо до Ва­шої ува­ги огляд акту­аль­ної по­да­тко­вої су­до­вої пра­кти­ки ЄСПЛ, яка в май­бу­тньо­му бу­де вра­хо­ву­ва­ти­ся у пра­во­за­сто­сов­ній пра­кти­ці су­до­вої си­сте­ми Укра­ї­ни.

Об­шу­ки та ви­їм­ки

Рі­ше­н­ня ЄСПЛ від 29.05.2017 р. у спра­ві «Lindstrand Partners Advokatbyr AB про­ти Шве­ції» сто­су­є­ться об­шу­ку, про­ве­де­но­го по­да­тко­вим агент­ством у при­мі­щен­ні за­яв­ни­ка, який про­во­див­ся у двох ін­ших ком­па­ні­ях. По­да­тко­ве агент­ство пі­до­зрю­ва­ло, що зна­чні су­ми гро­шей бу­ли за­хи­ще­ні від опо­да­тку­ва­н­ня у Шве­ції че­рез не­ле­галь­ні опе­ра­ції між клі­єнт­ською ком­па­ні­єю за­яв­ни­ка та швей­цар­ською ком­па­ні­єю. За­яв­ник скар­жив­ся на те, що пра­ва на при­ва­тність фір­ми по­ру­шу­ва­ли­ся, а по­да­тко­ве агент­ство отри­ма­ло до­ступ до об­шу­ку при­мі­щень та ви­лу­че­н­ня ди­сків да­них, які ні­би­то на­ле­жа­ли цій фір­мі.

Суд по­ста­но­вив, що не від­бу­ло­ся по­ру­ше­н­ня ст. 8 Кон­вен­ції (пра­во на по­ва­гу до при­ва­тно­го і сі­мей­но­го жи­т­тя), оскіль­ки бу­ло вста­нов­ле­но, що об­шук офі­су за­яв­ни­ка не був не­про­пор­цій­ним що­до за­кон­ної ме­ти, а са­ме еко­но­мі­чно­го до­бро­бу­ту кра­ї­ни.

Зокре­ма, Суд за­зна­чив, що жо­ден ма­те­рі­ал, який був ви­лу­че­ний або ско­пі­йо­ва­ний по­да­тко­вим агент­ством, не ста­но­вив ін­фор­ма­ції, яка під­ля­га­ла про­фе­сій­ній та­єм­ни­ці. Про­те Суд по­ста­но­вив, що від­бу­ло­ся по­ру­ше­н­ня ст. 13 Кон­вен­ції (пра­во на ефе­ктив­ний за­сіб юри­ди­чно­го за­хи­сту) в по­єд­нан­ні зі ст. 8 Кон­вен­ції, оскіль­ки за­яв­ник був по­збав­ле­ний пра­во­во­го ста­ту­су у про­ва­джен­ні що­до до­зво­лу на об­шук йо­го при­мі­щень та не мав до­сту­пу до будь-яких за­со­бів юри­ди­чно­го за­хи­сту для по­да­чі сво­їх за­пе­ре­чень про­ти об­шу­ку.

Обме­же­ні мо­жли­во­сті осо­би

Бу­ло по­ру­ше­но мо­жли­во­сті осо­би за ст. 14 Кон­вен­ції про за­хист прав лю­ди­ни у спра­ві «Глор про­ти Швей­ца­рії» (рі­ше­н­ня ЄСПЛ від 30.04.2009 р.). За­яв­ник стра­ждав на цукро­вий ді­а­бет. Він мав обов’язок спла­ти­ти по­да­ток за не про­хо­дже­н­ня вій­сько­вої слу­жби. Та­кий обов’язок мав ко­жен, хто був при­да­тний для про­хо­дже­н­ня слу­жби, але її не про­йшов. Від по­да­тку звіль­ня­ли­ся осо­би, які ма­ли ін­ва­лі­дність на рів­ні 40% (екві­ва­лен­тно­му втра­ті одні­єї кін­ців­ки) або від­мо­ви­ли­ся від про­хо­дже­н­ня слу­жби на під­ста­ві сво­їх пе­ре­ко­нань. Осо­би, які від­мо­ви­ли­ся від про­хо­дже­н­ня вій­сько­вої слу­жби, на­прав­ля­ли­ся на ци­віль­ну слу­жбу. За­яв­ник мав ін­ва­лі­дність на рів­ні, що до­зво­ляв звіль­ни­ти йо­го від вій­сько­вої слу­жби, але не звіль­няв від обов’яз­ку спла­ти­ти по­да­ток. За­яв­ник по­про­сив, щоб йо- го на­пра­ви­ли на ци­віль­ну слу­жбу, але отри­мав від­мо­ву.

Ро­з­гля­да­ю­чи спра­ву, ЄСПЛ ви­знав, що за­яв­ник мо­же вва­жа­ти­ся осо­бою з обме­же­ни­ми мо­жли­во­стя­ми по­при по­ло­же­н­ня на­ціо­наль­но­го за­ко­но­дав­ства, згі­дно з яким та­кий ді­а­гноз вва­жав­ся «не­зна­чним» обме­же­н­ням мо­жли­во­стей осо­би. Та­кож Суд за­зна­чив, що дер­жа­ва без на­ле­жних під­став по­ста­ви­ла­ся до за­яв­ни­ка як до осо­би, яка не про­йшла вій­сько­ву слу­жбу. Та­ке став­ле­н­ня є дис­кри­мі­на­цій­ним, оскіль­ки си­ту­а­ція за­яв­ни­ка є ін­шою: він звіль­не­ний від про­хо­дже­н­ня вій­сько­вої слу­жби, але хо­тів прой­ти ци­віль­ну. То­му в цьо­му ви­пад­ку дер­жа­ва по­вин­на бу­ла зро­би­ти ви­ня­ток з чин­них пра­вил.

Спів­від­но­ше­н­ня при­ва­тно­го та пу­блі­чно­го ін­те­ре­су у фі­нан­со­вих від­но­си­нах

По­ка­зо­вим у цьо­му аспе­кті є рі­ше­н­ня ЄСПЛ від 14.05.2013 р. у спра­ві «Н.К.М. про­ти Угор­щи­ни». З об­ста­вин спра­ви вба­ча­є­ться, що за­яв­ник скар­жив­ся на не­о­б­ґрун­то­ва­не по­збав­ле­н­ня май­на, що ви­ра­жа­ло­ся в опо­да­тку­ван­ні ча­сти­ни йо­го ви­хі­дної до­по­мо­ги на до­хо­ди фі­зи­чних осіб зі став­кою у 98%.

Уряд Угор­щи­ни на­по­ля­гав, що та­ке втру­ча­н­ня бу­ло пе­ред­ба­че­но за­ко­ном та ма­ло за­кон­ну ме­ту. Зва­жа­ю­чи на за­зна­че­не, уряд на­по­ля­гав на то­му, що до­ся­гне­н­ня ме­ти пу­блі­чно­го ін­те­ре­су в опо­да­тку­ван­ні де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства має роз­гля­да­ти­ся як най­більш прийня­тний ре­гу­лю­ю­чий за­сіб. Та­кож уряд за­зна­чив, що вво­дя­чи та­кий спе­ці­аль­ний по­да­ток, за­ко­но­да­вець мав на­мір вста­но­ви­ти спра­ве­дли­вий ба­ланс між вка­за­ною ме­тою та обме­же­н­ням прав лю­ди­ни. При цьо­му акцент був зро­бле­ний на то­му, що в роз­пал гли­бо­кої сві­то­вої еко­но­мі­чної кри­зи до­да­тко­ві об­тя­же­н­ня має не­сти не ли­ше дер­жа­ва, але й ін­ші уча­сни­ки су­спіль­но-еко­но­мі­чних від­но­син.

З’ясо­ву­ю­чи всі об­ста­ви­ни спра­ви, суд під­кре­слив, що втру­ча­н­ня має вста­нов­лю­ва­ти «спра­ве­дли­вий ба­ланс» між по­тре­ба­ми за­галь­но­го ін­те­ре­су су­спіль­ства та ви­мо­га­ми за­хи­сту основ­них прав лю­ди­ни, в яко­му по­вин­на бу­ти ви­прав­дна спів­мір­ність між ви­ко­ри­сто­ву­ва­ни­ми за­со­ба­ми та по­став­ле­ною ме­тою. Та­кож суд на­го­ло­сив, що втру­ча­н­ня у пра­во мир­но­го во­ло­ді­н­ня сво­їм май­ном ста­ло­ся від­по­від­но до умов, пе­ред­ба­че­них за­ко­ном (мо­ва йде про від­су­тність сва­ві­л­ля), та з ме­тою пу­блі­чно­го ін­те­ре­су, во­но зав­жди по­вин­но вста­нов­лю­ва­ти «спра­ве­дли­вий ба­ланс» між по­тре­ба­ми за­галь­но­го ін­те­ре­су су­спіль­ства та ви­мо­га­ми за­хи­сту основ­них прав лю­ди­ни. От­же, має існу­ва­ти ви­прав­да­на спів­мір­ність між втру­ча­н­ням дер­жа­ви у пра­во во­ло­ді­н­ня осо­би, ви­ко­ри­ста­ни­ми за­со­ба­ми та­ко­го втру­ча­н­ня та по­став­ле­ною ме­тою.

Роз­кри­т­тя бан­ків­ських до­ку­мен­тів у кри­мі­наль­них про­ва­дже­н­нях

У рі­шен­ні ЄСПЛ від 01.03.2016 р. у спра­ві «Брі­то Фер­рі­ньо Бе­ксі­га Віл­ла­Но­ва про­ти Пор­ту­га­лії» за­яв­ни­ця скар­жи­ла­ся, що її бан­ків­ські ви­пи­ски бу­ли пе­ре­гля­ну­ті у про­це­сі кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня у зв'яз­ку з по­да­тко­вим ша­храй­ством, по­ру­ше­но­го про­ти неї, а та­кож вка­зу­ва­ла на по­ру­ше­н­ня пра­вил про­фе­сій­ної кон­фі­ден­цій­но­сті, обов'яз­ко­вих для неї че­рез про­фе­сію адво­ка­та.

Бе­ру­чи до ува­ги від­су­тність про­це­су­аль­них га­ран­тій та ефе­ктив­но­го су­до­во­го кон­тро­лю за скар­га­ми, суд ви­рі­шив, що вла­да Пор­ту­га­лії не змо­гла вста­но­ви­ти спра­ве­дли­вий ба­ланс у цій спра­ві між ви­мо­га­ми за­галь­но­го ін­те­ре­су та ви­мо­га­ми за­хи­сту пра­ва за­яв­ни­ці на по­ва­гу до при­ва­тно­го жи­т­тя. Суд вка­зав, що від­бу­ло­ся по­ру­ше­н­ня ст. 8 Кон­вен­ції, а та­кож за­зна­чив, що пе­ре­гляд бан­ків­ських ви­пи­сок за­яв­ни­ці є втру­ча­н­ням у пра­во на по­ва­гу до про­фе­сій­ної та­єм­ни­ці.

Окрім то­го, ЄСПЛ за­зна­чив, що про­ва­дже­н­ня що­до ска­су­ва­н­ня про­фе­сій­ної та­єм­ни­ці бу­ло про­ве­де­но без уча­сті за­яв­ни­ці, яка сво­го ча­су не змо­гла по­да­ти свої за­пе­ре­че­н­ня. В цьо­му про­це­сі, всу­пе­реч ви­мо­гам вну­трі­шньо­го за­ко­но­дав­ства, не бу­ла ви­тре­бу­ва­на дум­ка Спіл­ки юри­стів, а та­кож суд вста­но­вив, що не бу­ла ви­ко­на­на ви­мо­га ефе­ктив­но­го кон­тро­лю, пе­ред­ба­че­на ст. 8 Кон­вен­ції.

Без­пе­ре­чно, роз­гля­ну­ті ви­ще рі­ше­н­ня мо­жуть бу­ти ці­ка­ви­ми для прав­ни­чої спіль­но­ти в роз­рі­зі пра­во­за­сто­су­ва­н­ня пра­кти­ки ЄСПЛ у по­да­тко­вих спо­рах. Опти­мі­зму до­да­ють остан­ні тен­ден­ції у пра­кти­ці но­во­го Вер­хов­но­го Су­ду, який у про­це­сі роз­гля­ду спо­рів актив­но за­сто­со­вує пра­кти­ку ЄСПЛ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.