Остан­ні тен­ден­ції на рин­ку стра­ху­ва­н­ня: під­хо­ди Вер­хов­но­го Су­ду

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА СТРАХУВАННЯ - Со­фі­яС фі КИКІШ КИКІШ, юрист Пра­во­вої Гру­пи «Побе­ре­жнюк і пар­тне­ри» ДТП): ОСЦПВ).

Ми жи­ве­мо в ча­си, ко­ли ін­сти­тут стра­ху­ва­н­ня вже не вва­жа­є­ться чи­мось за­хмар­ним та не­по­трі­бним, а укла­де­н­ня до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня стає зви­чною спра­вою для фі­зи­чних осіб та пред­став­ни­ків бі­знес-се­кто­ру, які ба­жа­ють мі­ні­мі­зу­ва­ти свої ри­зи­ки. Во­дно­час зі збіль­ше­н­ням кіль­ко­сті охо­чих за­хи­сти­ти се­бе від май­но­вих та осо­би­стих втрат, про­пор­цій­но зро­стає кіль­кість стра­хо­вих спо­рів, які роз­гля­да­ю­ться в су­дах Укра­ї­ни.

На до­по­мо­гу фор­му­ван­ню єди­ної пра­во­за­сто­сов­чої пра­кти­ки у про­це­сі ви­рі­ше­н­ня стра­хо­вих спо­рів при­хо­дить «прин­цип пре­це­ден­тно­сті», за­про­ва­дже­ний чин­ним про­це­су­аль­ним за­ко­но­дав­ством, який по­ля­гає в то­му, що під час ви­бо­ру та за­сто­су­ва­н­ня нор­ми пра­ва су­ди зо­бов’яза­ні вра­хо­ву­ва­ти ви­снов­ки, ви­кла­де­ні у по­ста­но­вах Вер­хов­но­го Су­ду.

Вер­хов­ний Суд (зокре­ма, Ве­ли­ка Па­ла­та, Ка­са­цій­ний го­спо­дар­ський та Ка­са­цій­ний ци­віль­ний су­ди в йо­го скла­ді) вже здій­снив ре­гу­лю­ва­н­ня основ­них про­блем­них пи­тань у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня та по­ста­вив кра­пку в під­хо­дах до їх ви­рі­ше­н­ня.

Хто пра­вий, а хто ви­нен?

Про­тя­гом остан­ніх 5 ро­ків се­ред пред­став­ни­ків стра­хо­во­го рин­ку, стра­ху­валь­ни­ків та су­дів то­чи­ли­ся дис­ку­сії сто­сов­но то­го, хто по­ви­нен здій­сню­ва­ти від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків, зав­да­них вна­слі­док до­ро­жньо-транс­порт­ної при­го­ди (да­лі – стра­хо­ва ком­па­нія на під­ста­ві до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня чи вин­ний во­дій на під­ста­ві за­галь­них по­ло­жень ци­віль­но­го за­ко­но­дав­ства?

У 2015 р. з’яви­ла­ся пра­кти­ка су­дів ви­щих ін­стан­цій, від­по­від­но до якої по­тер­пі­лий мав пра­во на вла­сний ви­бір звер­та­ти­ся або до стра­хо­ви­ка, або до во­дія, ви­зна­но­го вин­ним у ско­єн­ні ДТП. Та­ка по­зи­ція при­зве­ла до своє­рі­дно­го ма­ні­пу­лю­ва­н­ня з бо­ку по­тер­пі­лих та їхніх стра­хо­ви­ків за до­бро­віль­ним стра­ху­ва­н­ням. Адже якщо у стра­хо­вої ком­па­нії вин­ної осо­би бу­ла не­га­тив­на ре­пу­та­ція, за від­шко­ду­ва­н­ням зби­тків зде­біль­шо­го звер­та­ли­ся без­по­се­ре­дньо до ви­ну­ва­тця ДТП, а якщо у ви­ну­ва­тця бу­ли від­су­тні акти­ви, то звер­та­ли­ся до стра­хо­вої ком­па­нії. На­сам­пе­ред, від та­кої пра­кти­ки стра­жда­ли стра­ху­валь­ни­ки, які спла­тив­ши стра­хо­вий пла­тіж, бу­ли зму­ше­ні від­шко­до­ву­ва­ти зав­да­ну шко­ду, про­те по­збав­ля­ли­ся пра­кти­чної мо­жли­во­сті по­вер­ну­ти ви­пла­че­ні ко­шти за ра­ху­нок стра­хо­вої ком­па­нії.

Остан­нім ча­сом по­зи­ція су­дів по­вер­ну­ла­ся на бік стра­ху­валь­ни­ка. Зокре­ма, по­ста­но­вою Ве­ли­кої Па­ла­ти Вер­хов­но­го Су­ду від 04.04.2018 р. у спра­ві №755/18006/15-ц вста­нов­ле­но, що по­кла­да­н­ня обов’яз­ку з від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди в ме­жах стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня на стра­ху­валь­ни­ка, який уклав від­по­від­ний до­го­вір стра­ху­ва­н­ня та спла­чує стра­хо­ві пла­те­жі, су­пе­ре­чить ме­ті ін­сти­ту­ту стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті, а від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди має здій­сню­ва­ти­ся шля­хом звер­не­н­ня з по­зо­вом до стра­хо­ви­ка, у яко­го зав­да­вач шко­ди за­стра­ху­вав свою ци­віль­но-пра­во­ву від­по­від­аль­ність.

На під­ста­ві за­зна­че­но­го ви­снов­ку бу­ли прийня­ті чи­слен­ні по­ста­но­ви Вер­хов­но­го Су­ду: від 15.08.2018 р. у спра­ві № 209/ 3145/ 15- ц, від 04.09.2018 р. у спра­ві №910/22146/17, від 05.09.2018 р. у спра­ві №205/ 2997/15-ц, від 19.09.2018 р. у спра­ві №753/21177/16-ц.

От­же, звер­не­н­ня за від­шко­ду­ва­н­ням шко­ди без­по­се­ре­дньо до вин­ної осо­би, в об­хід стра­хо­вої ком­па­нії, вва­жа­є­ться не­пра­во­мір­ним.

Як не пропу­сти­ти строк по­зов­ної дав­но­сті?

Ста­ном на сьо­го­дні за­ли­ша­є­ться пра­виль­ною по­зи­ція су­дів що­до роз­рі­зне­н­ня по­нять ре­гре­су та су­бро­га­ції у стра­хо­вих від­но­си­нах, а та­кож по­ряд­ку об­чи­сле­н­ня стро­ків по­зов­ної дав­но­сті в обох ви­пад­ках. Зокре­ма, чі­тке роз­ме­жу­ва­н­ня пе­ред­ба­че­не у ви­снов­ках Ве­ли­кої Па­ла­ти Вер­хов­но­го Су­ду, ви­слов­ле­них у по­ста­но­ві від 04.07.2018 р. у спра­ві №910/2603/17.

Від­по­від­но до за­зна­че­но­го су­до­во­го рі­ше­н­ня, при су­бро­га­ції де­лі­ктне зо­бов’яза­н­ня про­дов­жує існу­ва­ти, від­бу­ва­є­ться ли­ше за­мі­на кре­ди­то­ра – пра­во ви­мо­ги пе­ре­хо­дить від по­тер­пі­лої осо­би до стра­хо­ви­ка. При ре­гре­сі пра­во ви­мо­ги ви­ни­кає у тре­тьої осо­би пі­сля ви­ко­на­н­ня нею обов’яз­ку бор­жни­ка, при­пи­не­н­ня основ­но­го (де­лі­ктно­го) зо­бов’яза­н­ня та ви­ни­кне­н­ня но­во­го (ре­гре­сно­го) зо­бов’яза­н­ня.

Та­ким чи­ном, Ве­ли­ка Па­ла­та Вер­хов­но­го Су­ду, не від­хо­дя­чи від ра­ні­ше ви­слов­ле­них по­зи­цій Вер­хов­но­го Су­ду Укра­ї­ни, ді­йшла ви­снов­ку, що строк по­зов­ної дав­но­сті при су­бро­га­ції ви­ни­кає з мо­мен­ту ДТП, адже збе­рі­га­є­ться са­ме де­лі­ктне зо­бов’яза­н­ня і від­бу­ва­є­ться ли­ше за­мі­на кре­ди­то­ра. При ре­гре­сі де­лі­ктне зо­бов’яза­н­ня з від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди при­пи­ня­є­ться, а пі­сля ви­пла­ти стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня ви­ни­кає но­ве зо­бов’яза­н­ня – ре­гре­сне, то­му строк по­зов­ної дав­но­сті роз­по­чи­на­є­ться са­ме з мо­мен­ту ви­пла­ти.

Дій­сність до­го­во­ру у ра­зі не­спла­ти стра­хо­во­го пла­те­жу

Не оми­ну­ла су­до­ва пра­кти­ка Вер­хов­но­го Су­ду по­ши­ре­ну си­ту­а­цію що­до ви­зна­н­ня не­дій­сни­ми не­о­пла­че­них по­лі­сів обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня ци­віль­но-пра­во­вої від­по­від­аль­но­сті вла­сни­ків на­зем­них транс­порт­них за­со­бів (да­лі –

Оскіль­ки стра­хо­ві ком­па­нії здій­сню­ють ре­а­лі­за­цію по­лі­сів ОСЦПВ на те­ри­то­рії усі­єї кра­ї­ни, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи зде­біль­шо­го роз­га­лу­же­ну си­сте­му за­лу­че­н­ня по­се­ре­дни­ків-стра­хо­вих аген­тів, зна­чно зро­сли ви­пад­ки стра­хо­во­го ша­храй­ства (на­при­клад, шля­хом ку­пів­лі по­лі­су без­по­се­ре­дньо пі­сля ДТП або за­пов­не­н­ня аген­том по­лі­су без ре­аль­но­го отри­ма­н­ня стра­хо­во­го пла­те­жу чи без йо­го подаль­шо­го пе­ре­ра­ху­ва­н­ня стра­хо­вій ком­па­нії).

У по­ста­но­ві від 20.09.2018 р. у спра­ві №175/2661/16-ц Вер­хов­ний Суд вста­но­вив, якщо по­ліс ОСЦПВ укла­де­ний у пи­сьмо­вій фор­мі, мі­стить ві­до­мо­сті, вне­се­ні упов­но­ва­же­ною осо­бою стра­хо­ви­ка, про на­ле­жну спла­ту стра­хо­во­го пла­те­жу (тоб­то в по­лі­сі впи­са­на да­та спла­ти пла­те­жу), то під­ста­ви для ви­зна­н­ня та­ко­го по­лі­су не­дій­ним від­су­тні, а у стра­хо­ви­ка ви­ни­кає обов’язок від­шко­ду­ва­ти зав­да­ну шко­ду. Та­ким чи­ном, стра­ху­валь­ник за по­лі­сом ОСЦПВ не по­ви­нен на­да­ва­ти до­ка­зи ре­аль­но­го здій­сне­н­ня опла­ти за до­го­во­ром.

Де­що ін­ша си­ту­а­ція з до­бро­віль­ни­ми ви­да­ми стра­ху­ва­н­ня, в яких по­ча­ток дії до­го­во­ру ре­гу­лю­є­ться по­ло­же­н­ня­ми цьо­го до­го­во­ру. Зокре­ма, по­ста­но­вою Вер­хов­но­го Су­ду від 11.09.2018 р. у спра­ві №910/22183/16 роз­ме­жо­ва­но по­ня­т­тя «укла­де­н­ня до­го­во­ру» і «на­бра­н­ня ним чин­но­сті», а та­кож за­зна­че­но, що якщо в до­го­во­рі стра­ху­ва­н­ня пря­мо не пе­ред­ба­ча­є­ться ін­ше, то стра­хо­ве по­кри­т­тя роз­по­чи­нає дію з мо­мен­ту вне­се­н­ня стра­хо­во­го пла­те­жу (йо­го ча­сти­ни).

Своє­ча­сне звер­не­н­ня із за­явою як пе­ред­умо­ва ви­пла­ти

Окрім під­трим­ки су­до­вої пра­кти­ки, яка сфор­му­ва­ла­ся про­тя­гом остан­ньо­го ча­су, Вер­хов­ний Суд ін­ко­ли від­сту­пає від по­зи­цій, ви­слов­ле­них Вер­хов­ним Су­дом Укра­ї­ни. Та­ка си­ту­а­ція скла­ла­ся що­до пи­та­н­ня ви­зна­че­н­ня ко­ла суб’єктів, яким стра­хо­ва ком­па­нія мо­же від­мо­ви­ти у ра­зі пропу­ще­н­ня вста­нов­ле­но­го стро­ку для по­да­н­ня за­яви на ви­пла­ту стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня.

Якщо ра­ні­ше при ОСЦПВ стра­хо­вик міг від­мо­ви­ти у ви­пла­ті стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня на під­ста­ві пропу­ще­н­ня вста­нов­ле­но­го одно­рі­чно­го стро­ку для звер­не­н­ня із за­явою ли­ше без­по­се­ре­дньо по­тер­пі­ло­му, то те­пер по­ста­но­вою Ве­ли­кої Па­ла­ти Вер­хов­но­го Су­ду від 05.06.2018 р. у спра­ві №910/7449/17 пе­ред­ба­че­но, що до­три­ма­н­ня стро­ку не за­ле­жить від суб’єкта звер­не­н­ня та є не­об­хі­дною умо­вою як для по­тер­пі­ло­го, так і для стра­хо­вої ком­па­нії, яка здій­сни­ла від­шко­ду­ва­н­ня на під­ста­ві до­го­во­ру до­бро­віль­но­го май­но­во­го стра­ху­ва­н­ня.

От­же, не­об­хі­дною пе­ред­умо­вою отри­ма­н­ня ви­пла­ти за су­бро­га­ці­єю є звер­не­н­ня стра­хо­ви­ка за до­бро­віль­ним стра­ху­ва­н­ням до стра­хо­ви­ка ви­ну­ва­тця ДТП із за­явою на ви­пла­ту про­тя­гом одно­го ро­ку з мо­мен­ту на­ста­н­ня ДТП.

Ін­ші ці­ка­ві ви­снов­ки Вер­хов­но­го Су­ду

Окрім вре­гу­лю­ва­н­ня гу­чних си­ту­а­цій на стра­хо­во­му рин­ку, Вер­хов­ний Суд встиг на­да­ти ви­снов­ки що­до ін­ших пи­тань, які ви­ни­ка­ють під час су­до­во­го роз­гля­ду стра­хо­вих спо­рів. Зокре­ма, ви­зна­н­ня ма­ло­зна­чни­ми спо­рів що­до стя­гне­н­ня з ви­ну­ва­тця ДТП так зва­ної «рі­зни­ці» між зав­да­ни­ми зби­тка­ми (стра­хо­вим від­шко­ду­ва­н­ням за до­го­во­ром до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня) та су­мою, отри­ма­ною від стра­хо­вої ком­па­нії вин­ної осо­би, якщо су­ма та­кої рі­зни­ці не пе­ре­ви­щує 100 роз­мі­рів про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му для пра­це­зда­тних осіб. Як на­слі­док, на­да­є­ться ві­дмо­ва у від­крит­ті ка­са­цій­но­го про­ва­дже­н­ня (по­ста­но­ва Вер­хов­но­го Су­ду від 03.09.2018 р. у спра­ві №369/14393/17), а та­кож під­твер­дже­н­ня мо­жли­во­сті укла­де­н­ня до­го­во­ру від­сту­пле­н­ня, за яким ви­го­до­на­бу­вач від­сту­пає своє пра­во ви­мо­ги до стра­хо­ви­ка за до­го­во­ром до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня без­по­се­ре­дньо стра­ху­валь­ни­ку. Як на­слі­док, на та­ку ви­мо­гу не по­ши­рю­є­ться строк по­зов­ної дав­но­сті (по­ста­но­ва Вер­хов­но­го Су­ду від 28.09.2018 р. у спра­ві №910/3855/17).

Та­ким чи­ном, ви­рі­ше­н­ня основ­них та най­більш по­ши­ре­них стра­хо­вих спо­рів по­лег­шу­є­ться на­яв­ні­стю пре­це­ден­тної пра­кти­ки Вер­хов­но­го Су­ду (зокре­ма, йо­го Ве­ли­кої Па­ла­ти). Зви­чай­но, для одні­єї зі сто­рін стра­хо­вих пра­во­від­но­син та­ка пра­кти­ка є по­зи­тив­ною, а для ін­шої – не­га­тив­ною. Про­те без­за­пе­ре­чною пе­ре­ва­гою мо­жна вва­жа­ти уні­фі­ка­цію та фор­му­ва­н­ня єди­них під­хо­дів, які по­вин­ні за­сто­су­ва­ти су­ди під час роз­гля­ду стра­хо­вих спо­рів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.