Дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня: що по­трі­бно зна­ти

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА СТРАХУВАННЯ - Іри­на І КО­ВА­ЛЕН­КО,КО­ВА­ЛЕН­КО юрист АК «Кра­вець і пар­тне­ри»

Фор­му­ва­н­ня в Укра­ї­ні рин­ко­вої еко­но­мі­ки, по­бу­до­ва со­ці­аль­но орі­єн­то­ва­но­го го­спо­дар­ства, по­си­ле­н­ня ста­бі­лі­за­цій­них про­це­сів у здій­снен­ні стру­ктур­них пе­ре­тво­рень в еко­но­мі­ці по­тре­бу­ють вдо­ско­на­ле­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті, по­шу­ку ді­є­вих ме­ха­ні­змів для за­без­пе­че­н­ня ефе­ктив­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ку стра­хо­вих по­слуг, вра­хо­ву­ю­чи між­на­ро­дний до­свід, за­сто­су­ва­н­ня фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів управ­лі­н­ня еко­но­мі­чни­ми про­це­са­ми. Че­рез стра­ху­ва­н­ня ре­а­лі­зу­є­ться дер­жав­на по­лі­ти­ка со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го за­хи­сту на­се­ле­н­ня, за­без­пе­чу­є­ться еко­но­мі­чна та еко­ло­гі­чна без­пе­ка дер­жа­ви, за­хист май­но­вих ін­те­ре­сів під­при­єм­ни­цтва, ство­рю­є­ться під­ґрун­тя для стій­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, а та­кож фор­му­ю­ться зна­чні ін­ве­сти­цій­ні ре­сур­си.

В су­ча­сній еко­но­мі­ці стра­ху­ва­н­ня є ва­жли­вим та не­об­хі­дним ви­дом ді­яль­но­сті, який за­без­пе­чує за­галь­ну еко­но­мі­чну ста­біль­ність, ро­зви­ток під­при­єм­ни­цтва, ефе­ктив­ний за­хист від чи­слен­них при­ро­дних, те­хно­ген­них та ін­ших ри­зи­ків, ре­а­лі­за­цію дер­жав­ної со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки.

Стра­хо­вий ри­нок як ча­сти­на фі­нан­со­во-кре­ди­тної сфе­ри є об'єктом дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня і кон­тро­лю з ме­тою за­без­пе­че­н­ня йо­го ста­біль­но­го фун­кціо­ну­ва­н­ня, зва­жа­ю­чи на зна­чу­щість стра­ху­ва­н­ня у про­це­сі су­спіль­но­го від­тво­ре­н­ня. По­всю­дна стра­хо­ва спра­ва ви­ді­ля­є­ться у спе­ці­аль­ну га­лузь го­спо­дар­сько­го за­ко­но­дав­ства та адмі­ні­стра­тив­но­го на­гля­ду: дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку здій­сню­є­ться за до­по­мо­гою спе­ці­аль­ної по­да­тко­вої по­лі­ти­ки, ухва­ле­н­ня за­ко­нів за окре­ми­ми ви­да­ми під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, що від­обра­жа­ють по­ря­док укла­де­н­ня до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня і ви­рі­ше­н­ня су­пе­ре­чок, які ви­ни­ка­ють. Вра­хо- ву­ю­чи ін­те­ре­си усьо­го су­спіль­ства, дер­жа­ва вста­нов­лює обов'яз­ко­ві ви­ди стра­ху­ва­н­ня.

В умо­вах ство­ре­н­ня пра­во­вої дер­жа­ви та роз­ви­тку рин­ко­вої еко­но­мі­ки в Укра­ї­ні ви­зна­че­н­ня основ ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті має ва­жли­ве зна­че­н­ня. Мо­жна на­ве­сти основ­ні при­чи­ни не­об­хі­дно­сті дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні:

• гро­ші за стра­хов­ку пла­тя­ться сьо­го­дні, а по­тен­цій­на ви­го­да бу­де отри­ма­на в май­бу­тньо­му, а от­же, стра­хо­ви­ки мо­жуть по­ко­ри­сту­ва­ти­ся та втя­гну­ти не­спра­ве­дли­вий до­хід;

• стра­ху­ва­н­ня є ду­же скла­дним пре­дме­том, ін­фор­ма­цій­на аси­ме­трія між стра­ху­валь­ни­ка­ми та стра­хо­ви­ка­ми мо­же при­зве­сти до то­го, що спо­жи­ва­чі при­дба­ють не той стра­хо­вий про­дукт чи за­пла­тять за ньо­го ду­же до­ро­го;

• стра­ху­ва­н­ня – це до­ста­тньо при­бу­тко­вий вид бі­зне­су, який по­ви­нен під­ля­га­ти опо­да­тку­ван­ню;

• стра­ху­ва­н­ня має ве­ли­кі мо­жли­во­сті ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті, в якій кров­но за­ці­кав­ле­на дер­жа­ва.

Дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті – це си­сте­ма за­хо­дів і ме­то­дів, здій­сню­ва­них на пра­во­вій осно­ві з ме­тою ви­зна­че­н­ня меж і пра­вил фун­кціо­ну­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку та ді­яль­но­сті на ньо­му стра­хо­вих ком­па­ній.

Фор­ми здій­сне­н­ня дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня

Основ­ни­ми фор­ма­ми про­я­ву фун­кції ре­гу­лю­ва­н­ня дер­жа­ви у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня є прийня­т­тя за­ко­но­дав­чих актів, які ре­гу­лю­ють стра­ху­ва­н­ня, за­про­ва­дже­н­ня обов’ яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня в ін­те­ре­сах су­спіль­ства та окре­мих ка­те­го­рій гро­ма­дян, про­ве­де­н­ня спе­ці­аль­ної по­да­тко­вої по­лі­ти­ки, вста­нов­ле­н­ня пільг стра­хо­вим ком­па­ні­ям для сти­му­лю­ва­н­ня їхньої ді­яль­но­сті, а та­кож ство­ре­н­ня осо­бли­во­го пра­во­во­го ме­ха­ні­зму, який за­без­пе­чу­вав би на­гляд за фун­кціо­ну­ва­н­ням стра­хо­вих ком­па­ній.

Дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті мо­же здій­сню­ва­ти­ся шля­хом про­ве­де­н­ня по­лі­ти­ки обме­жень та по­лі­ти­ки сти­му­лю­ва­н­ня. Дер­жав­на по­лі­ти­ка обме­жень у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня по­ля­гає у вста­нов­лен­ні пра­вил лі­цен­зу­ва­н­ня, роз­мі­щен­ні стра­хо­вих ре­зер­вів, ви­зна­чен­ні мі­ні­маль­но­го роз­мі­ру ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу стра­хо­вої ком­па­нії, вста­нов­лен­ні об­ґрун­то­ва­них та­ри­фів для обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня, кон­тро­лі упов­но­ва­же­ни­ми дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми до­дер­жан- ня уча­сни­ка­ми стра­хо­во­го рин­ку ви­мог нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів та на­кла­дан­ні сан­кцій за їх не­ви­ко­на­н­ня.

Дер­жав­на по­лі­ти­ка сти­му­лю­ва­н­ня у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня по­ля­гає у за­без­пе­чен­ні пла­то­спро­мо­жно­сті по­тен­цій­них стра­ху­валь­ни­ків, здій­снен­ні сти­му­лю­ю­чо­го опо­да­тку­ва­н­ня та піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня стра­хо­вих ком­па­ній, ство­рен­ні спри­я­тли­во­го ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту для стра­хо­ви­ків, за­про­ва­джен­ні обов’яз­ко­вих ви­дів стра­ху­ва­н­ня та за­без­пе­чен­ні до­бро­со­ві­сної кон­ку­рен­ції на стра­хо­во­му рин­ку.

Вра­хо­ву­ю­чи сві­то­вий та ві­тчи­зня­ний до­свід, мо­жна ви­ді­ли­ти три фор­ми здій­сне­н­ня дер­жав­но­го на­гля­ду за ді­яль­ні­стю стра­хо­вої ор­га­ні­за­ції: лі­цен­зій­на, кон­троль­на та ста­ти­сти­чна. Ме­та лі­цен­зу­ва­н­ня – фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­ту стра­хо­ви­ків, який від­по­від­ає вста­нов­ле­но­му за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни стан­дар­ту під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті.

Ме­тою кон­троль­ної фор­ми дер­жна­гля­ду є до­три­му­ва­н­ня ін­те­ре­сів суб'єктів стра­хо­вої ді­яль­но­сті. Пре­дмет за­зна­че­но­го кон­тро­лю – ве­де­н­ня стра­хо­ви­ком фі­нан­со­вих опе­ра­цій, пов'яза­них з фор­му­ва­н­ням стра­хо­вих ре­зер­вів та роз­мі­ще­н­ням акти­вів, за­без­пе­че­н­ня на­яв- но­сті віль­них акти­вів у роз­мі­рах не мен­ше вста­нов­ле­но­го нор­ма­ти­ву, а та­кож від­по­від­ність ді­яль­но­сті ви­да­ній лі­цен­зії.

Ста­ти­сти­чна фор­ма дер­жав­но­го на­гля­ду здій­сню­є­ться на осно­ві пе­ре­вір­ки фі­нан­со­вої зві­тно­сті, що на­да­є­ться стра­хо­ви­ком. Склад і фор­ми бух­гал­тер­ської зві­тно­сті, прин­ци­пи бух­гал­тер­сько­го облі­ку та план ра­хун­ків за­твер­джу­ю­ться від­по­від­ни­ми нор­ма­тив­ни­ми до­ку­мен­та­ми. Стра­хо­ви­ки зо­бов'яза­ні опри­лю­дню­ва­ти рі­чну зві­тність про свою ді­яль­ність, бух­гал­тер­ський ба­ланс та фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті за під­сум­ком фі­нан­со­во­го ро­ку.

Роль дер­жа­ви в ре­гу­лю­ван­ні стра­хо­вої ді­яль­но­сті до­ста­тньо зна­чна. На на­шу дум­ку, во­на має по­ля­га­ти у вста­нов­лен­ні норм та ви­мог до фун­кціо­ну­ва­н­ня стра­хо­вих ком­па­ній, ви­ко­ри­стан­ні фі­нан­со­во­го ме­ха­ні­зму в ре­гу­лю­ван­ні стра­хо­вої спра­ви, кон­тро­лі за ви­ко­на­н­ням суб'єкта­ми стра­хо­во­го рин­ку чин­но­го за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни, ви­зна­чен­ні обов'яз­ко­вих ви­дів стра­ху­ва­н­ня.

Дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні здій­сню­ють та­кі ор­га­ни як Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів Укра­ї­ни, Лі­га стра­хо­вих ор­га­ні­за­цій Укра­ї­ни. По­сту­по­во в Укра­ї­ні ство­рю­є­ться до­ста­тнє пра­во­ве по­ле стра­хо­вої ді­яль­но­сті, яке фор­му­є­ться на за­ко­но­дав­чій ба­зі та ра­ціо­наль­но­му дер­жав­но­му ре­гу­лю­ван­ні, кон­тро­лі в цій га­лу­зі еко­но­мі­ки. Однак ще за­ра­но го­во­ри­ти про ро­зви­ток стра­хо­во­го рин­ку та стра­хо­вої спра­ви в Укра­ї­ні.

От­же, здо­ро­ва ма­кро­еко­но­мі­чна і стру­ктур­на дер­жав­на по­лі­ти­ка є сут­тє­вою пе­ред­умо­вою ста­біль­но­сті си­сте­ми стра­ху­ва­н­ня та за­по­бі­га­н­ня сер­йо­зним ви­крив­ле­н­ням стра­хо­во­го рин­ку.

Спів­від­но­ше­н­ня між обов’яз­ко­вим та до­бро­віль­ним стра­ху­ва­н­ням

Ва­жли­вим зав­да­н­ням дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня є опти­мі­за­ція спів­від­но­ше­н­ня між обов’яз­ко­вим і до­бро­віль­ним стра­ху­ва­н­ням. На сьо­го­дні За­ко­ном Укра­ї­ни « Про стра­ху­ва­н­ня» за­крі­пле­но 43 ви­ди обов’яз­ко­во­го та 22 ви­ди до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня. То­му з впев­не­ні­стю ви­зна­чи­ти, яка са­ме кіль­кість обов’яз­ко­вих ви­дів стра­ху­ва­н­ня є опти­маль­ною для на­шої кра­ї­ни, до­ста­тньо скла­дно. У пра­кти­ків і на­у­ков­ців існу­ють рі­зні дум­ки сто­сов­но до­ціль­но­сті та кіль­ко­сті ви­ко­ри­ста­н­ня обов’яз­ко­вої фор­ми стра­ху­ва­н­ня. Одні вва­жа­ють за не­об­хі­дне ско­ро­ти­ти обов’яз­ко­ві ви­ди стра­ху­ва­н­ня до 13, а ін­ші, нав­па­ки, ра­дять збіль­ши­ти їх кіль­кість у зв’яз­ку з ва­го­мим су­спіль­ним зна­че­н­ням.

З огля­ду на за­зна­че­не, мо­жна зро­би­ти та­кий ви­сно­вок. Ни­ні до­ся­гне­н­ня опти­маль­но­го спів­від­но­ше­н­ня

Сти­му­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня по­ля­гає у за­без­пе­чен­ні пла­то­спро­мо­жно­сті по­тен­цій­них стра­ху­валь­ни­ків

між обов’яз­ко­вим і до­бро­віль­ним стра­ху­ва­н­ням мо­жли­ве ли­ше за умо­ви ре­а­лі­за­ції ви­ва­же­ної дер­жав­ної по­лі­ти­ки в цій сфе­рі шля­хом пе­ре­гля­ду на­яв­них ви­дів стра­ху­ва­н­ня, їх кри­ти­чної оцін­ки, а та­кож прийня­т­тя на осно­ві ці­єї оцін­ки рі­ше­н­ня про до­ціль­ність та­ких ви­дів, від­по­від­ність їхніх умов по­тре­бам сьо­го­де­н­ня та не­об­хі­дність удо­ско­на­ле­н­ня за­ко­но­дав­чо­го за­без­пе­че­н­ня. Обов’яз­ко­ве стра­ху­ва­н­ня є ви­прав­да­ним ли­ше в пев­них сфе­рах ді­яль­но­сті, а то­му вве­де­н­ня йо­го но­вих ви­дів має здій­сню­ва­ти­ся ли­ше у ра­зі ре­аль­ної по­тре­би. Дер­жав­на по­лі­ти­ка має бу­ти спря­мо­ва­на на вдо­ско­на­ле­н­ня на­яв­них ви­дів обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня у кон­текс­ті ви­рі­ше­н­ня най­ва­жли­ві­ших пи­тань со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня.

Згі­дно з між­на­ро­дни­ми нор­ма­ми, обов’яз­ко­во­му стра­ху­ван­ню під­ля­га­ють та­кі об’єкти як ци­віль­на від­по­від­аль­ність вла­сни­ків транс­порт­них за­со­бів, еко­ло­гі­чні ри­зи­ки, від­по­від­аль­ність опе­ра­то­рів по­тен­цій­но не­без­пе­чних про­ми­сло­вих під­при­ємств (на­при­клад, опе­ра­то­рів ядер­них енер­го­бло­ків), жи­т­тя та здо­ров’я. Всі ін­ші ви­ди стра­ху­ва­н­ня є до­бро­віль­ни­ми. В Укра­ї­ні за­ко­но­дав­ством пе­ред­ба­че­но по­над 40 ви­дів обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня, однак для де­яких з них до­сі не ство­ре­но не­об­хі­дної нор­ма­тив­но-пра­во­вої ба­зи. Та­кож не­по­оди­но­ки­ми є ви­пад­ки отри­ма­н­ня лі­цен­зії для здій­сне­н­ня пев­но­го ви­ду обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня стра­хо­ви­ком, який має без­по­се­ре­дні від­но­си­ни з від­по­від­ним мі­ні­стер­ством чи ві­дом­ством, або про­ве­де­н­ня тен­де­рів на не­спра­ве­дли­вих умо­вах, що не­га­тив­но впли­ває на стан кон­ку­рен­ції на рин­ку.

Про­це­си ін­те­гра­ції стра­хо­во­го рин­ку Укра­ї­ни до єв­ро­пей­сько­го та сві­то­во­го рин­ків стра­хо­вих по­слуг пе­ред­ба­ча­ють удо­ско­на­ле­н­ня форм та ме­то­дів дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го рин­ку. Зокре­ма, за­про­ва­дже­н­ня піль­го­во­го опо­да­тку­ва­н­ня до­хо­дів фі­зи­чних осіб, за умо­ви укла­де­н­ня ни­ми до­го­во­рів дов­го­тер­мі­но­во­го стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя, вве­де­н­ня обов’яз­ко­вої сер­ти­фі­ка­ції та ре­є­стра­ції стра­хо­вих аген­тів (осо­бли­во фі­зи­чних осіб), ство­ре­н­ня Фон­ду за­хи­сту стра­ху­валь­ни­ків на ви­па­док бан­крут­ства стра­хо­вих ком­па­ній, вве­де­н­ня ре­гу­лю­ва­н­ня та на­гля­ду за пе­ре­стра­хо­вою ді­яль­ні­стю (че­рез лі­цен­зу­ва­н­ня, ви­зна­че­н­ня ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вих форм пе­ре­стра­хо­вих ком­па­ній та їхніх об’єд­нань, пе­ре­вір­ки, сан­кції, вну­трі­шній кон­троль та ау­дит, за­про­ва­дже­н­ня пра­вил зві­тно­сті), ви­ко­ри­ста­н­ня у стра­хо­вій спра­ві еле­мен­тів уні­фі­ка­ції та стан­дар­ти­за­ції (пе­ред­усім, для роз­роб­ки ти­по­вих пра­вил стра­ху­ва­н­ня).

Та­ким чи­ном, не­зва­жа­ю­чи на по­стій­не та стрім­ке зро­ста­н­ня стра­хо­во­го се­кто­ру еко­но­мі­ки Укра­ї­ни як за роз­мі­ра­ми, так і за скла­дні­стю, від­по­від­но до між­на- ро­дних стан­дар­тів він ще слаб­ко роз­ви­не­ний. Це зу­мов­ле­но низ­кою чин­ни­ків (не­до­ста­тній рі­вень ква­лі­фі­ка­ції ка­дрів, не­до­ка­пі­та­лі­за­ція стра­хо­ви­ків, не­до­ско­на­лість нор­ма­тив­но-пра­во­вої ба­зи, га­лу­зе­вий мо­но­по­лізм, по­ру­ше­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства, на­дмір­на кіль­кість ви­дів обов’яз­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня то­що), біль­шість з яких пов’яза­на з чин­ною на сьо­го­дні в Укра­ї­ні си­сте­мою дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня, що до­зво­ляє зро­би­ти ви­сно­вок про її не­до­ста­тню ефе­ктив­ність та не­об­хі­дність удо­ско­на­ле­н­ня.

Осо­бли­вою фор­мою дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­вої ді­яль­но­сті є роз­роб­ка ти­по­вих Пра­вил стра­ху­ва­н­ня. Для всіх суб’єктів стра­хо­вих пра­во­від­но­син роз­роб­ка та ви­ко­ри­ста­н­ня ти­по­вих Пра­вил стра­ху­ва­н­ня на­дає зна­чні пе­ре­ва­ги, а то­му їх вве­де­н­ня як спосо­бу впли­ву ре­гу­ля­тив­но­го ор­га­ну на якість на­да­н­ня стра­хо­вих по­слуг в Укра­ї­ні бу­де ду­же акту­аль­ним.

По­рів­няль­но-пра­во­ва ха­ра­кте­ри­сти­ка дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня в іно­зем­них кра­ї­нах

У між­на­ро­дній пра­кти­ці фун­кції стра­хо­во­го на­гля­ду в рі­зних кра­ї­нах ви­ко­ну­ють рі­зні ор­га­ни дер­жав­ної ви­ко­нав­чої вла­ди, а са­ме са­мо­стій­ний спе­ці­а­лі­зо­ва­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди, мі­ні­стер­ства фі­нан­сів, вну­трі­шніх справ чи цен­траль­ний банк. На­при­клад, дер­жре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку в США здій­сню­ють де­пар­та­мен­ти та бю­ро з на­гля­ду за стра­хо­вою ді­яль­ні­стю, ство­ре­ні при уря­дах шта­тів. На фе­де­раль­но­му рів­ні ве­ли­че­зну роль у ко­ор­ди­на­ції про­це­су ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку ві­ді­грає На­ціо­наль­на асо­ці­а­ція пред­став­ни­ків з пи­тань стра­ху­ва­н­ня (NAIC), яка ко­ре­гує ви­мо­ги до стра­хо­ви­ків сто­сов­но ста­ну ре­зер­вів та управ­лі­н­ня акти­ва­ми.

Та­кож є рі­зною акцен­ту­а­ція фун­кціо­ну­ва­н­ня на­гля­до­вих мо­де­лей. На­при­клад, у бри­тан­ській мо­де­лі ре­гу­лю­ва­н­ня акцент ро­би­ться на фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти, а не на си­сте­му та­ри­фів. В Япо­нії збе­рі­га­є­ться най­більш жорс­ткий у сві­то­вій пра­кти­ці кон­троль за стра­хо­ви­ми та­ри­фа­ми зі стра­ху­ва­н­ня ін­шо­го, ніж стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя, діє най­скла­дні­ший по­ря­док отри­ма­н­ня лі­цен­зії, під­три­му­є­ться ре­жим жорс­тко­го про­те­кціо­ні­зму сто­сов­но ві­тчи­зня­них ком­па­ній. Япон­ські стра­хо­ві ком­па­нії сла­бо пред­став­ле­ні в між­на­ро­дних об’єд­на­н­нях уча­сни­ків стра­хо­во­го рин­ку.

Існу­ють кра­ї­ни зі своє­рі­дни­ми си­сте­ма­ми дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку. На­при­клад, скан­ди­нав­ська си­сте­ма, що на­дає прі­о­ри­тет дер­жав­но­му со­ці­аль­но­му стра­ху­ван­ню і сти­му­лює ро­зви­ток вза­єм­но­го стра­ху­ва­н­ня в ме­жах так зва­ної «швед­ської мо­де­лі» ма­кро­еко­но­мі­чно­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Си­сте­ма ре­гу­лю­ва­н­ня в Гол­лан­дії вва­жа­є­ться най­більш лі­бе­раль­ною в За­хі­дній Єв­ро­пі.

На єв­ро­пей­сько­му рів­ні між­дер­жав­на си­сте­ма ре­гу­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня по­єд­нує са­мо­ре­гу­лю­ва­н­ня та дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня. Дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня на рів­ні ЄС ба­зу­є­ться на прийнят­ті та ви­ко­нан­ні ди­ре­ктив, які ви­да­ю­ться окре­мо що­до стра­ху­ва­н­ня жи­т­тя та ін­ших ви­дів стра­ху­ва­н­ня. Про­те уні­фі­ка­ція ви­мог у ди­ре­кти­вах ЄС зов­сім не озна­чає від­мо­ву від на­ціо­наль­них си­стем ре­гу­лю­ва­н­ня стра­хо­во­го рин­ку. Нав­па­ки, за на­ціо­наль­ни­ми ор­га­на­ми стра­хо­во­го на­гля­ду за­ли­ша­є­ться ви­клю­чне пра­во на­гля­ду за ві­тчи­зня­ни­ми та іно­зем­ни­ми стра­хо­ви­ка­ми, що опе­ру­ють у кра­ї­ні, кон­тро­лю їхньо­го фі­нан­со­во­го ста­ну то­що. Крім то­го, ди­ре­кти­ви ЄС – це ін­стру­мент пря­мо­го ре­гу­лю­ва­н­ня, а не­пря­ме (еко­но­мі­чне) ре­гу­лю­ва­н­ня пов­ні­стю здій­сню­є­ться на рів­ні на­ціо­наль­них си­стем.

Уза­галь­ню­ю­чи ви­кла­де­не, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що в рі­зних кра­ї­нах сві­ту існу­ють рі­зні мо­де­лі дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Однак не­зва­жа­ю­чи на рі­зні під­хо­ди в між­на­ро­дній пра­кти­ці стра­хо­во­го на­гля­ду, ефе­ктив­ність ро­бо­ти ре­гу­ля­то­рів роз­ви­не­них кра­їн сві­ту є без­за­пе­ре­чною. Во­на до­ся­га­є­ться шля­хом ста­біль­но­сті стра­хо­во­го за­ко­но­дав­ства, су­во­рої за­ко­но­дав­чої ре­гла­мен­та­ції ді­яль­но­сті суб’єктів рин­ку, вста­нов­лен­ні опти­маль­но­го спів­від­но­ше­н­ня пру­ден­цій­но­го та ін­те­гро­ва­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня, роз­роб­ки та впро­ва­дже­н­ня си­стем ран­ньо­го по­пе­ре­дже­н­ня фі­нан­со­вих про­блем у стра­хо­ви­ків то­що.

Всі ці під­хо­ди, си­сте­ми та мо­де­лі ре­гу­лю­ва­н­ня є до­ста­тньо акту­аль­ни­ми для стра­хо­во­го рин­ку, си­сте­ми дер­жав­но­го на­гля­ду в Укра­ї­ні. Від то­го, на­скіль­ки успі­шно ми змо­же­мо пе­ре­йня­ти єв­ро­пей­ський до­свід у цій сфе­рі, за­ле­жа­ти­ме ро­зви­ток стра­ху­ва­н­ня в на­шій дер­жа­ві у най­ближ­чі ро­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.