ЗДОРОВ’Я

Zhinka - - Головна Сторінка - Окса­на Па­шке­вич

Обе­ре­жно: клі­щі! Як убез­пе­чи­ти се­бе, від­по­чи­ва­ю­чи на при­ро­ді

Кі­нець весни й по­ча­ток літа — най­кра­щий пе­рі­од для актив­них про­гу­ля­нок, сі­мей­но­го від­по­чин­ку на при­ро­ді та пікніків. Сон­це ще не над­то пе­че, не на­до­ку­ча­ють ко­ма­рі, око ми­лує сві­жа зе­лень і укві­тча­ні галявини. Однак са­ме на тра­вень­чер­вень при­па­дає й ма­кси­маль­на актив­ність та най­біль­ше зро­ста­н­ня по­пу­ля­ції та­ких па­ра­зи­тів як клі­щі. З’ясо­ву­є­мо, яку не­без­пе­ку для лю­ди­ни мо­жуть не­сти ці тва­ри­ни, як не стати їх жер­твою, чи мо­жна са­мо­туж­ки ви­да­ли­ти клі­ща зі сво­го ті­ла і чи вар­то ро­би­ти ще­пле­н­ня від клі­що­во­го ен­це­фа­лі­ту.

ДЕ ЧАТУЄ НЕ­БЕЗ­ПЕ­КА?

Клі­щі по­лю­бля­ють во­ло­гу, тож най­ча­сті­ше жи­вуть у ли­стя­них лі­сах (узліс­сях, узбіч­чях до­ріг), на лу­ках, у місцях ви­па­су ху­до­би, у за­ро­стях вер­бо­ло­зу. Однак вони дав­но осво­ї­ли для се­бе й мі­ські пар­ки та лі­со­пар­ко­ві зо­ни. Ме­шка­ють тва­ри­ни (так, клі­щі — не ко­ма­хи, а тва­ри­ни з кла­су па­ву­ко­по­ді­бних) у ви­со­кій тра­ві та в ча­гар­ни­ках, «лю­блять» місця від­по­чин­ку лю­дей і ви­гу­лу со­бак.

Ці па­ра­зи­ти є пе­ре­но­сни­ка­ми па­то­ген­них мі­кро­ор­га­ні­змів, ві­ру­сів

і гри­бів. Зокре­ма і та­ких смер­тель­но не­без­пе­чних хво­роб, як клі­що­вий ен­це­фа­літ, бо­ре­лі­оз (хво­ро­ба Ла­йма), гра­ну­ло­ци­тар­ний ана­пла­змоз, мо­но­ци­тар­ний ер­лі­хі­оз. Пер­ше мі­сце за рів­нем за­хво­рю­ва­но­сті на­ле­жить хво­ро­бі Ла­йма. Най­біль­ша смер­тність — від ен­це­фа­лі­ту.

Та не всі клі­щі аж та­кі не­без­пе­чні для лю­ди­ни. Окрім то­го, що са­ма тва­ри­на не обов’яз­ко­во за­ра­же­на, на­віть укус за­ра­же­но­го па­ра­зи­та не озна­чає, що лю­ди­на обов’яз­ко­во за­хво­ріє. За ста­ти­сти­кою, мен­ше ніж у 1% тих, на ко­го на­пав за­ра­же­ний кліщ, зго­дом з’являються клі­ні­чні про­я­ви хво­ро­би. Аби збу­дни­ки не­без­пе­чних за­хво­рю­вань по­тра­пи­ли в ор­га­нізм тим­ча­со­во­го го­спо­да­ря зі сли­ною па­ра­зи­та, той має смо­кта­ти кров до­бу і біль­ше. Тож вча­сно ви­яви­ти клі­ща — зна­чить за­по­біг­ти не­ду­зі.

ЗАХИЩАЄМОСЯ ПРА­ВИЛЬ­НО

ОДЯГ. Го­ту­ю­чись до про­гу­лян­ки лі­сом, кра­ще вбра­ти­ся в одяг з дов­ги­ми ру­ка­ва­ми. Від­да­ти пе­ре­ва­гу шта­нам пе­ред шор­та­ми чи спі­дни­цею. Обов’яз­ко­ва па­на­ма, а ще кра­ще — ка­пю­шон, який не до­зво­лить клі­щам по­тра­пи­ти за ко­мір. До­бре, якщо вбра­н­ня сві­тле й одно­тон­не — так «на­па­дни­ка» лег­ше по­мі­ти­ти. На від­мі­ну від ко­ма­рів, клі­щі не мо­жуть про­ку­си­ти одяг лю­ди­ни. Але вони зда­тні кіль­ка го­дин пов­за­ти по одя­гу, шу­ка­ю­чи від­кри­ті ді­лян­ки ті­ла. Тож ва­жли­во, аби одяг щіль­но при­ля­гав або мав ре­зин­ки на зап’яс­тках і щи­ко­ло­тках. ХІМІЧНІ ЗА­СО­БИ ЗА­ХИ­СТУ. В апте­ках мо­жна при­дба­ти ре­пе­лен­ти, ака­ри­ци­дні або ака­ри­ци­дно­ре­пе­лен­тні за­со­би за­хи­сту. Пер­ші — від­ля­ку­ють клі­щів. Ре­пе­лен­ти мо­жна на­ма­щу­ва­ти на одяг і ті­ло. Ака­ри­ци­ди ж ма­ють ін­шу дію. При кон­та­кті з ни­ми кліщ спо­ча­тку па­ра­лі­зу­є­ться, а по­тім ги­не. Ці за­со­би мо­жна на­но­си­ти ли­ше на одяг. Остан­ні, як уже зро­зумі­ло з на­зви,

мі­сять ака­ри­ци­ди, дію яких по­си­ле­но ре­пе­лен­та­ми. Ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи хімічні за­со­би за­хи­сту, тре­ба чі­тко до­три­му­ва­тись ін­стру­кції ви­ро­бни­ка.

НА ПРИ­РО­ДІ. У пар­ках гу­ля­ти але­я­ми, не за­чі­па­ю­чи тра­ви но­га­ми. У тур­по­хо­ді пе­ред при­ва­лом очи­сти­ти ді­лян­ку від су­хої тра­ви та гі­лок. Для но­чів­лі кра­ще обра­ти су­ху пі­ща­ну мі­сци­ну, мо­жна у хвой­но­му лі­сі. Ко­жні кіль­ка го­дин огля­да­ти один одно­го на на­яв­ність клі­щів.

ПІ­СЛЯ ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ ДО­ДО­МУ. Не за­но­си­ти одра­зу щой­но зір­ва­ні кві­ти або гі­ло­чки у при­мі­ще­н­ня. Верх­ній одяг ба­жа­но ви­тру­си­ти чи ви­пра­ти. Ті­ло ре­тель­но огля­ну­ти, вклю­ча­ю­чи во­ло­си­сту ча­сти­ну. Роз­че­са­ти во­лос­ся. Якщо про­гу­лян­ка бу­ла із до­ма­шнім улю­блен­цем, йо­го по­трі­бно огля­ну­ти, перш ніж впу­сти­ти до по­ме­шка­н­ня.

ТЕРМІНОВО НА АНАЛІЗ

Ви­да­ле­но­го із ті­ла клі­ща кра­ще зда­ти на аналіз до са­не­пі­дем­стан­ції чи акре­ди­то­ва­ної ла­бо­ра­то­рії. Оскіль­ки ін­ку­ба­цій­ний пе­рі­од та­ких важ­ких за­хво­рю­вань як бо­ре­лі­оз чи клі­що­вий ен­це­фа­літ до­сить три­ва­лий, ви­сно­вок спе­ці­а­лі­стів про імо­вір­не за­ра­же­н­ня до­зво­лить за­вча­сно по­ча­ти лі­ку­ва­н­ня.

Клі­ща у гер­ме­ти­чній єм­но­сті мо­жна зда­ти для до­слі­дже­н­ня пра­кти­чно у будь­яко­му мі­сті. Однак за одні­єї умо­ви — тва­ри­на має бу­ти не­у­шко­дже­ною та жи­вою. Для екс­тре­ної про­фі­ла­кти­ки клі­що­во­го ен­це­фа­лі­ту ме­ди­ки за­сто­со­ву­ють іму­но­гло­бу­лін. У фор­мі пла­но­вих про­фі­ла­кти­чних за­хо­дів в ін­ших кра­ї­нах про­во­дять ще­пле­н­ня про­ти клі­що­во­го ен­це­фа­лі­ту. Однак в Укра­ї­ні та­ка ва­кци­на­ція не про­во­ди­ться.

ЩО РО­БИ­ТИ, ЯКЩО НА ТІЛІ ВИЯВЛЕНО ЛІСОВОГО КЛІ­ЩА, ЯК ВІД НЬО­ГО ВБЕРЕГТИСЬ І ЗА­ПО­БІГ­ТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ХВОРОБАМ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.