Пам’ятки най­дав­ні­шої на­у­ки

Zhinka - - Вічні Цінності -

Со­ляр­ні зна­ки, пе­чер­ні ма­люн­ки, див­ні кам’яні кон­стру­кції — ни­ні це уні­каль­ні ар­хе­о­ло­гі­чні зна­хід­ки, але сво­го ча­су зав­дя­ки їм лю­ди орі­єн­ту­ва­ли­ся у про­сто­рі та ча­сі й ство­ри­ли ці­лі­сну кар­ти­ну сві­ту. Етно­лог, кан­ди­дат істо­ри­чних на­ук, до­слі­дни­ця на­ро­дної астро­но­мії На­дія ФЕ­ДО­РО­ВИЧ роз­по­від­ає про три уні­каль­ні пам’ятки — фун­да­мент су­ча­сної на­у­ки й «улам­ки на­ро­дної астро­но­мії».

У 1871 р. по­бли­зу с. Гін­ці (Пол­тав­ська область) під час роз­ко­пок пі­зньо­па­лео­лі­ти­чно­го стій­би­ща XV тисячоліття до н. е. зна­йде­но мі­ся­чний ка­лен­дар, ви­рі­зьбле­ний на іклі ма­мон­та. Ар­хе­о­ло­ги вва­жа­ють, що це та­бли­ця для спо­сте­ре­же­н­ня фаз Мі­ся­ця, де ча­со­ва вісь і мі­ся­чні фа­зи по­зна­че­ні лі­ні­єю та штри­ха­ми. Ця зна­хід­ка, да­то­ва­на остан­нім льо­до­ви­ко­вим

пе­рі­о­дом, є свід­че­н­ням то­го, що вже 10–15 ти­ся­чо­літь то­му лю­ди ви­зна­ча­ли час за фа­за­ми Мі­ся­ця.

Три­піль­ський по­суд (IV–III тис. до н. е.), роз­ма­льо­ва­ний сим­во­ла­ми сон­ця, — ко­ла­ми; ко­ла з хре­ста­ми усе­ре­ди­ні, від яких від­хо­дять широкі сві­тлі спі­раль­ні сму­ги. Ці зо­бра­же­н­ня по­вто­рю­ю­ться чо­ти­ри ра­зи, за сло­ва­ми на­у­ков­ців, во­ни ство­рю­ють

вра­же­н­ня не­скін­чен­но­сті і без­пе­рерв­но­сті ру­ху світила не­бом.

Ві­кен­тій Хвой­ка у 1908 ро­ці по­бли­зу мі­сця, де ко­лись сто­я­ла Де­ся­тин­на цер­ква у Ки­є­ві, зна­йшов за­ли­шки дав­ньо­укра­їн­сько­го свя­ти­ли­ща VI–VII сто­літь. Овал фун­да­мен­ту мав чо­ти­ри ві­сім­де­ся­ти­сан­ти­ме­тро­ві ви­сту­пи, які чі­тко по­ка­зу­ва­ли на пів­ніч, пів­день, захід і схід.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.