ІСТО­РІЇ З ЖИ­Т­ТЯ

ІНО­ДІ ЛЮ­ДИ Й ХО­ЧУТЬ ЗРО­БИ­ТИ ЩОСЬ КО­РИ­СНЕ, АЛЕ «НЕ БА­ЧАТЬ СЕНСУ»: МОВ­ЛЯВ, УСЕ ОДНО Я ТА­КИЙ — У МЕНШОСТІ, НАЩО СТАРАТИСЯ… «ДИВОВИЖНІ» ПРА­ГНУТЬ ДО­ВЕ­СТИ: РА­ЗОМ МО­ЖЛИ­ВЕ ВСЕ!

Zhinka - - Тема Номера -

Як пі­ді­грі­ти су­спіль­ний оке­ан кип’ятиль­ни­ком?

«Дивовижні» — не­по­лі­ти­чна спіль­но­та, ство­ре­на ко­ман­дою гро­ма­дян, які пра­гнуть жи­ти в кра­ї­ні до­бро­бу­ту. Во­ни об’єд­ну­ють лю­дей для по­зи­тив­них змін і по­ка­зу­ють мо­жли­во­сті, що їх на­дає ко­жно­му до­лу­че­н­ня до гро­мад­сько­го се­кто­ру. Цінності «Ди­во­ви­жних» — актив­ність, пер­со­наль­на від­по­від­аль­ність, від­кри­тість, ра­ціо­наль­ність, вза­є­мо­по­ва­га та сво­бо­да. Ці лю­ди готові взя­ти пен­злі до рук і змінити те, що не по­до­ба­є­ться, або при­бра­ти парк, за­міть то­го, щоб скар­жи­ти­ся на смі­т­тя у Фейс­бу­ці, а ще — дру­жи­ти з су­сі­да­ми, на­віть якщо іно­ді це бу­ває скла­дно.

до Ки­таю, ста­жу­ва­н­ня в ООН во­на по­мі­ча­ла, як усе нав­ко­ло мо­же ство­рю­ва­ти­ся й пра­цю­ва­ти справ­ді для лю­дей. І бо­лі­сно від­чу­ва­ла рі­зни­цю по­рів­ня­но з ба­тьків­щи­ною. «Чо­му? — пи­та­ла се­бе. — Як лю­ди мо­жуть зро­зу­мі­ти, що по­трі­бно змі­ню­ва­ти­ся?»

На­при­кін­ці 2013 ро­ку у Ма­рії оста­то­чно ви­зрі­ла ідея: в Укра­ї­ні є ба­га­то ди­во­ви­жних лю­дей, які готові й пра­гнуть по­лі­пшу­ва­ти світ. І їх тре­ба об’єд­ну­ва­ти! Адже ма­лень­кі кро­ки при­но­сять від­чу­тні­ший ре­зуль­тат, ко­ли ро­биш їх спіль­но. Так ви­ни­кла ідея про­е­кту «Дивовижні», який би об’єд­ну­вав лю­дей, ко­трі вла­сно­руч змі­ню­ва­ти­муть Укра­ї­ну на кра­ще.

Ідея так за­па­ли­ла Марію, що во­на ви­рі­ши­ла по­вер­ну­тись до Ки­є­ва. Спер­шу «Дивовижні» бу­ли не­ве­ли­кою ку­пкою зна­йо­мих. На за­пи­та­н­ня: «На­ві­що ви­тра­ча­ти час і ко­шти?» — пів­де­ся­тка одно­дум­ців від­по­від­а­ли: «Для то­го, аби ро­би­ти те, чо­го не мо­же­мо не ро­би­ти». От­же, упро­довж десь двох ро­ків зби­ра­ли­ся пі­сля основ­ної ро­бо­ти та на ви­хі­дних, на вла­сні гро­ші ку­пу­ва­ли ре­ма­нент, щоб при­бра­ти ліс або

яскра­во роз­фар­бу­ва­ти обі­дра­ні лав­ки. Одна із спів­за­снов­ниць «Ди­во­ви­жних», Яро­сла­ва Ко­ро­те­цька, з по­смі­шкою зга­дує: «На пер­ший наш за­хід во­се­ни 2013 ро­ку, крім на­ших дру­зів, при­йшла одна не­зна­йо­ма нам лю­ди­на — і ми бу­ли ра­ді та­кій ре­зуль­та­тив­но­сті!..»

НАДИХАТИ НА ЗМІ­НИ

«Дивовижні» пра­цю­ють уже че­твер­тий рік. За цей час во­ни про­йшли шлях до пов­но­цін­ної гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції, а в 2016 ро­ці отри­ма­ли пер­ше фі­нан­су­ва­н­ня, що до­зво­ли­ло по­ши­ри­ти ді­яль­ність по всій Укра­ї­ні. Хто ж те­пер ці «Дивовижні» — і чим за­йма­ю­ться? ПО­ПЕР­ШЕ, роз­по­від­а­ють про мо­жли­во­сті, які про­по­нує гро­мад­ський се­ктор. Та­кі сло­во­спо­лу­че­н­ня, як со­ці­аль­на від­по­від­аль­ність, мо­же, зву­чать важ­ку­ва­то… Та ли­ше для не­о­бі­зна­них із са­мою су­т­тю! — упев­не­ні «Дивовижні». Во­ни ма­ють на ме­ті по­ка­за­ти, що гро­ма­дян­ське су­спіль­ство — це про ко­жно­го з нас. І для то­го, щоб бра­ти участь у жит­ті сво­го мі­ста чи се­ла,

Ма­рія НАСЄДКІНА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.