ЧА­РІВ­НА КРА­Ї­НА

ди­во, ство­ре­не при­ро­дою

Zhinka - - Тема Номера - Оль­га Го­ло­ве­цька

Най­міл­кі­ше море на планеті за­про­шує на окса­ми­то­вий се­зон

ЛІТНІЙ ГОДИННИК РОЗПОЧАВ ЗВОРОТНІЙ ВІДЛІК, А ВИ ЩЕ НЕ ВСТИГЛИ ВІДПОЧИТИ?

ЦІЛЮЩИЙ ПІСОК, ГРЯЗІ Й ТЕПЛІ ПРИПЛИВИ НАЙМІЛКІШОГО, АЛЕ ВИНЯТКОВОГО ЗА СВОЇМ НАПОВНЕННЯМ І ХАРАКТЕРИСТИКАМИ МОРЯ НА ПЛАНЕТІ, ЩЕ Й У СЕРПНІ ЧЕКАЮТЬ НА ТУРИСТІВ.

Бахр-Ас­сак — Тем­но-си­нє море, Ме­о­ти­да — Го­ду­валь­ни­ця, Ба­лик-ден­гіз — Ри­бне море, Те­ме­рин­да — Ма­тір мо­рів, Азов — гир­ло, кі­нець, а ще Ме­о­тій­ське бо­ло­то, Кар­га­лук, Ні­тшлах — ко­ле­кція з кіль­кох де­ся­тків назв, яки­ми озна­чу­ва­ли Азовське море ме­о­ти, ін­ди, скі­фи, гре­ки, рим­ля­ни, ара­би, тур­ки, мон­го­ли, та­та­ри…

У ХІ сто­літ­ті про море за­го­во­ри­ли у Ки­їв­ській Ру­сі, іме­ну­ю­чи йо­го Озов­ським, Озів­ським, Су­розь­ким або Си­нім. Су­ча­сна на­зва, за одні­єю із вер­сій, по­хо­дить від араб­ської Бахр-ель-Азов і пе­ре­кла­да­є­ться як «тем­но-си­нє море», за ін­шою, ві­ро­гі­дні­шою, за­пев­ня­ють на­у­ков­ці, від на­зви мі­ста Азов (Ро­стов­ська обл. РФ). В укра­їн­ців її впер­ше зга­дує лі­то­пи­сець Пи­мін у 1389 ро­ці. Від ХVІІ ст. і до­ни­ні вона оста­то­чно за­крі­пи­ла­ся за во­до­ймою. Що­прав­да, спо­ча­тку так іме­ну­ва­ли ли­ше Та­ган­розь­ку за­то­ку, а пі­сля Азов­ських по­хо­дів Пе­тра І — усю її те­ри­то­рію.

Здавна во­до­йма при­ва­блю­ва­ла на­у­ков­ців. Історію її вивчення су­ча­сні до­слі­дни­ки по­ді­ли­ли на три ета­пи: Дав­ній або гео­гра­фі­чний (від ча­сів Ге­ро­до­та і до по­ча­тку XIX ст.); гео­ло­го-гео­гра­фі­чний (XIX ст. — 40-ві ро­ки XX ст.); ком­пле­ксний (се­ре­ди­на XX ст. — наш час).

Ва­жли­ву роль Азовське море ві­ді­гра­ва­ло й у ство­рен­ні гео­по­лі­ти­чної кар­ти сві­ту: слу­жи­ло за стра­те­гі­чну пе­ре­пра­ву за­по­розь­ких ко­за­ків, у кін­ці ХVІІ — на по­ча­тку ХVІІІ ст. ста­ло аре­ною вій­сько­вих кон­флі­ктів між Мо­ско­ві­єю та Ту­реч­чи­ною, а в су­ча­сній Укра­ї­ні — це ва­жли­ва транс­порт­на ма­гі­страль.

Азовське — одне із се­ред­зем­них мо­рів Атлан­ти­чно­го оке­а­ну, із Чор­ним йо­го з’єд­нує вузь­ка Кер­чен­ська про­то­ка. Оми­ває три обла­сті пів­ден­но-схі­дної Укра­ї­ни та те­ри­то­рію пів­дня Ро­сії.

ФЛОРА ЧАРУЄ КРАСОЮ, А ФАУНА ДИВУЄ ЦИФРАМИ

Світ під­во­дний — най­біль­ша гор­дість Азо­ва. Ба­га­тим рі­зно­ма­ні­т­тям ро­слин­них і тва­рин­них ор­га­ні­змів во­но не вра­жає, але за кіль­кі­стю се­ред існу­ю­чих ви­дів йо­му не­має рів­них у сві­ті.

Зав­дя­ки во­ді, на­си­че­ній мі­не­раль­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, які по­тра­пля­ють з рі­чок, що впа­да­ють у море, тут швид­ко роз­ви­ва­є­ться флора. Пік бу­я­н­ня чер­во­них і си­ньо-зе­ле­них во­до­ро­стей мо­жна спо­сте­рі­га­ти у бе­ре­зні – кві­тні та жов­тні – ли­сто­па­ді, а влі­тку по­ті­шить цві­ті­н­ня кві­тко­вих рослин у прі­сно­во­дних зо­нах.

Не­ймо­вір­на кра­са не ли­ше на по­верх­ні, а й на мор­сько­му дні, де за­зви­чай роз­ро­ста­ю­ться бар­ви­сті лу­ки із при­мор­сько­го рде­сни­ка та за­ні­ке­лії, всьо­го ли­ше два ви­ди, про­те те­ри­то­рія їх цві­ті­н­ня не­ося­жна.

Якщо флора Азов­сько­го моря чарує красою, то фауна дивує цифрами. Тіль­ки уявіть, за кіль­кі­стю ри­би на оди­ни­цю пло­щі Азовське у 6,5 ра­зів пе­ре­ви­щує Ка­спій­ське, у 40 — Чор­не та у 160 — Се­ред­зем­не моря.

Пе­лен­гас, кам­ба­ла-кал­кан, гло­са, тюль­ка, со­пач чор­но­мор­ський, ко­лю­чка три­гол­ко­ва, труб­ко­рот і всі ви­ди би­чків — це найпоширеніші та ста­лі ви­ди риб, що по­стій­но жи­вуть у во­до­ймі. Але у її во­ди та­кож за­хо­дять азов­ська й чор­но­мор­ська хам­са, осе­ле­дець, ба­ра­буль­ка, син­гіль, став­ри­да, го­стро­ніс, скум­брія то­що, які мі­гру­ють

із Чор­но­го моря на під­го­дів­лю та не­рест. Най­біль­ше ску­пче­н­ня ри­би спо­сте­рі­га­є­ться бі­ля бе­ре­гів Кер­чен­сько­го пів­остро­ва.

Мор­ський клі­мат, не­ве­ли­кі остро­ви, пів­остро­ви та ко­си — зо­ни ком­фор­ту для гні­зду­ва­н­ня ба­га­тьох пта­хів. Для їх охо­ро­ни ство­ре­ний Азо­во-Си­ва­ський на­ціо­наль­ний природний парк. У се­зо­ни ску­пчень тут ре­є­стру­ють по­над міль­йон пта­хів (мар­ти­ни, ка­чки, ку­ли­ки, сав­ки, зуй­ки мор­ські то­що), се­ред них і вра­зли­ві та зни­ка­ю­чі ви­ди, за­не­се­ні до Чер­во­ної кни­ги Укра­ї­ни.

ПЛАНКТОН: НАЙМЕНШИЙ І НАЙВАЖЛИВІШИЙ

Збе­рег­ти цей природний «ра­ри­тет» зна­чно важ­че, ніж ко­ри­сту­ва­ти­ся йо­го бла­га­ми. І це осо­бли­во від­чу­тно в остан­ні де­ся­ти­річ­чя, за час яких ма­са план­кто­ну — ба­гат­ством яко­го і ви­зна­ча­є­ться ви­ня­тко­ва кіль­кість фа­у­ни в Азов­сько­му морі — змен­ши­ла­ся майже на тре­ти­ну, а від­так зни­зи­ла­ся йо­го ри­бо­про­ду­ктив­ність.

Ге­о­ло­ги б’ють на спо­лох. Основ­на при­чи­на — згу­бна ді­яль­ність лю­ди­ни: збіль­ше­н­ня сто­ків не­очи­ще­них вод від про­ми­сло­вих і ко­му­наль­них під­при­ємств, ін­тен­сив­не ви­ко­ри­ста­н­ня сіль­ським го­спо­дар­ством мі­не­раль­них до­брив та отру­то­хі­мі­ка­тів у ба­сей­нах рі­чок, за­бру­дне­н­ня від ава­рії ко­ра­блів і ви­до­бу­тку на­фти.

УНІ­КАЛЬ­НИЙ КУРОРТ

Ку­паль­ний се­зон тут роз­по­чи­на­ють у кві­тні, а за­вер­шу­ють у ве­ре­сні – жов­тні, са­ме то­му чи не най­біль­ше Азовське море при­ва­блює як об’єкт ту­ри­сти­чний. Йо­го бе­ре­ги «всте­ле­ні» ку­рор­тни­ми

мі­ста­ми та се­ли­ща­ми, а без­хмар­ні со­ня­чні дні впродовж лі­та ва­блять сю­ди ти­ся­чі «мор­ських па­лом­ни­ків».

Ек­стре­маль­ні атра­кціо­ни, гу­чні ве­чір­ки, фе­сти­ва­лі на фо­ні флю­їд ку­рор­тних ро­ма­нів — спо­ку­са для мо­ло­ді, міл­кі узбе­реж­жя та те­пла вода — пе­ре­ва­га для сі­мей із ді­тьми, а до­ро­слим тут мо­жна не тіль­ки за­сма­га­ти, а й змі­цни­ти здоров’я.

Со­ло­ні озе­ра, ли­ма­ни та ла­гу­ни роз­ки­да­ні майже по всій бе­ре­го­вій зо­ні. Основ­ні — роз­та­шо­ва­ні по­бли­зу ку­рор­тних міст-цен­трів При­мор­ська та Бер­дян­ська. Грязі з цих місць за де­яки­ми по­ка­зни­ка­ми не по­сту­па­ю­ться Мер­тво­му мо­рю в Ізра­ї­лі, їх ви­ко­ри­сто­ву­ють для лі­ку­ва­н­ня пост­трав­ма­ти­чних за­хво­рю­вань, опор­но-ру­хо­вої, нер­во­вої та ста­те­вої си­стем. Якщо дба­є­те про свій зов­ні­шній ви­гляд — від­ві­дай­те Ми­ро­нів­ку. Ро­дзин­ка мі­сця — обгор­та­н­ня во­до­ро­стя­ми, які роз­гла­джу­ють шкі­ру і спри­я­ють її пру­жно­сті.

Ек­зо­ти­чно­сті Азов­сько­му мо­рю до­дає рі­зно­ма­ні­т­тя бе­ре­го­вих форм: ко­си, пі­ща­ні мі­ли­ни, ма­лень­кі остро­ви та плав­ні. Сце­на­рій для будь-яко­го від­по­чин­ку мо­жна пи­са­ти вла­сно­руч!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.