ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ

НАШІ ВНУТРІШНІ РЕСУРСИ І ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ: ДЕ ВО­НИ, ЯКІ ВО­НИ І ЯК ЇХ ВИКОРИСТОВУВАТИ?

Zhinka - - Тема Номера - Юлія Ше­кет

Енер­гія для жи­т­тя, або як за­ря­ди­ти вла­сні «ба­та­рей­ки»

«Увас не зна­йде­ться за­ряд­ки для смар­тфо­на?» — «Маю па­вер­бенк!»… Ми вже звикли по­стій­но опі­ку­ва­ти­ся го­тов­ні­стю до ро­бо­ти га­дже­тів, не­об­хі­дних нам у що­ден­но­му жит­ті. Але чи зав­жди ми до­ста­тньо дба­є­мо про вла­сні «ба­та­рей­ки», що на­да­ють нам не­об­хі­дну енер­гію на те, аби жи­ти, ру­ха­ти­ся, роз­ви­ва­ти­ся? По­чне­мо з то­го, що са­ме ми про них знаємо. Бо зна­н­ня з цьо­го при­во­ду у люд­ства на­ко­пи­чи­ли­ся рі­зно­ма­ні­тні. А про­бу­ва­ти рі­зні під­хо­ди, зре­штою, ні­хто не за­бо­ро­няє! Головне — щоб спра­цьо­ву­ва­ли.

ПЛИНЬ, ЕНЕРГІЄ ЖИ­Т­ТЯ!

Ми і за­раз отри­му­є­мо по­ту­жний по­тік ін­фор­ма­ції, що ба­зу­є­ться на ти­ся­чо­лі­тніх уяв­ле­н­нях про те, як фун­кціо­нує лю­ди­на. Во­ни сфор­му­ва­ли­ся у дав­ніх ци­ві­лі­за­ці­ях Ін­дії та Ки­таю і бу­ли при­не­се­ні на За­хід зав­дя­ки езо­те­ри­чним уче­н­ням та на- прям­кам — від тео­со­фії Бла­ват­ської до цен­трів схі­дних єди­но­борств. Ми ча­сто-гу­сто ви­ко­ри­сто­ву­є­мо тер­мі­ни йо­ги, тан­три, да­о­си­зму та фен-шуй упе­ре­мі­шку. Але ж во­ни справ­ді ма­ють пев­ні спіль­ні за­са­ди.

Схі­дні мі­сти­ки та фі­ло­со­фи по­го­джу­ю­ться з тим, що весь світ про­ни­за­ний енер­гі­єю жи­т­тя — і лю­ди­на є ча­сти­ною ці­єї «все­сві­тньої еле­ктро­стан­ції». Ця енер­гія («ци», або ж «пра­на») про­ті­кає по нас пев­ни­ми ка­на­ла­ми, ма­ю­чи в окре­мих мі­сцях центри чи ву­зли («ча­кри»). До то­го ж, люд­ське ті­ло, яке ми спри­йма­є­мо без­по­се­ре­дньо ор­га­на­ми чу­т­тя, є ли­ше ча­сти­ною су­ку­пної си­сте­ми — ау­ри. І від її ста­ну за­ле­жить те, як ми по­чу­ва­є­мо­ся тут і за­раз, — і те, що че­кає на нас да­лі.

Енер­ге­ти­чні центри й ка­на­ли мо­жуть бу­ти «за­смі­че­ни­ми», то­ді не­га­тив­на енер­гія на­ко­пи­чу­є­ться у них, і це не­за­до­віль­но впли­ває на здоров’я та ду­шев­ний стан. То­му ва­жли­во три­ма­ти се­бе й се­ре­до­ви­ще у «чи­сто­ті». Вла­што­ву­ва­ти по­бут так, щоб під­си­лю­ва­ти до­брі енергії й мі­ні­мі­зу­ва­ти по­га­ні. Використовувати пра­виль­ні ма­те­рі­а­ли, ото­чу­ва­ти се­бе пра­виль­ни­ми ро­сли­на­ми, роз­та­шо­ву­ва­ти ре­чі у пев­но­му по­ряд­ку. Спіл­ку­ва­ти­ся з при­ро­дою. Тре­ну­ва­ти ті­ло за осо­бли­ви­ми ме­то­ди­ка­ми. Ме­ди­ту­ва­ти. Уни­ка­ти «енер­ге­ти­чних вам­пі­рів», які сві­до­мо чи не­сві­до­мо «піджив­лю­ю­ться» на­шою енер­гі­єю…

Кіль­кість рі­зних шкіл, які ра­дять свої ва­рі­ан­ти ме­то­дів, на­віть не об­чи­сли­ти. І хоч би як ми до них ста­ви­ли­ся, ці уяв­ле­н­ня на­ра­зі ста­ли вель­ми мі­цним еле­мен­том ма­со­вої куль­ту­ри й ма­со­во­го вжи­тку. Від до­мо­го­спо­дар­ки, яка мі­няє джин­си на дов­гу спі­дни­цю, щоб «отри­му­ва­ти енер­гію від Зем­лі», до про­гра­мі­ста, який ста­вить бі­ля мо­ні­то­ра ка­ктус, що «чи­стить про­стір»…

ДУША І ТІ­ЛО

За­хі­дна на­у­ка тра­ди­цій­но роз­гля­да­ла те, що від­бу­ва­є­ться в лю­ди­ні, як результат перш за все ме­ха­ні­чних впли­вів зов­ні­шньо­го се­ре­до­ви­ща та дії мі­кро­ор­га­ні­змів усередині люд­сько­го ті­ла. Але ще у XIX сто­літ­ті зав­дя­ки лі­ка­ре­ві Гейн­ро­ту з’явив­ся тер­мін «пси­хо­со­ма­ти­чний», що опи­сує та­кі ста­ни, чи­ї­ми при­чи­на­ми рад­ше є пси­хі­чні про­це­си, ніж без­по­се­ре­дньо фі­зіо­ло­гі­чні. За п’ять ро­ків йо­го ко­ле­га Яко­бі до­пов­нив це по­ня­т­тя йо­го дзер­каль­ним двій­ни­ком — тер­мі­ном «со­ма­то­пси­хі­чний». По­сту­по­во на­у­ков­ця­ми все біль­ше ви­зна­вав­ся вплив пси­хо­ло­гі­чних фа­кто­рів на ви­ни­кне­н­ня і пе­ре­біг со­ма­ти­чних «по­дій». І нав­па­ки — під­твер­джу­є­ться, що фі­зи­чний стан без­по­се­ре­дньо впли­ває на пси­хі­чний. Так, Зи­гмунд Фройд кла­си­фі­ку­вав багато за­хво­рю­вань (брон­хі­аль­на астма, мі­гре­ні, алер­гії…) як та­кі, що ви­кли­ка­ні пси­хі­чни­ми чин­ни­ка­ми. Ста­ти­сти­ка по­ка­зує, що близь­ко 32–40% за­хво­рю­вань «ба­зу­є­ться» са­ме на стре­со­вих, кон­флі­ктних, про­блем­них си­ту­а­ці­ях, що не ви­рі­шу­ю­ться.

Лі­ка­рі ни­ні ви­зна­ли, що емо­ції, як по­зи­тив­ні, так і не­га­тив­ні, го­во­рять мо­вою ті­ла. І сьогодні від най­тра­ди­цій­ні­шо­го з ме­ди­ків по­чу­єш за­пи­та­н­ня: «Чи маєте ви стре­си на ро­бо­ті або про­бле­ми у жит­ті?», «Як ви ста­ви­те­ся до свого ста­ну?» то­що.

З ці­єї то­чки зо­ру лю­ди­ні, ко­тра пра­гне три­ма­ти свою «вну­трі­шню еле­ктро­стан­цію» у нор­маль­но­му пра­цю­ю­чо­му ста­ні, вар­то звер­та­ти увагу на оби­дві сто­ро­ни ме­да­лі. Дба­ти про фі­зи­чне ті­ло озна­чає під­три­му­ва­ти гар­мо­нію ду­шев­ну, а кон­стру­ктив­но під­хо­ди­ти до проблем — бе­рег­ти ор­га­нізм від зай­вих ре­а­кцій на при­хо­ва­ний страх, при­ду­ше­ний гнів та ін­ший «не­транс­фор­мо­ва­ний» не­га­тив. Адже най­ча­сті­ше «зго­ря­н­ня» вну­трі­шніх ре­сур­сів від­бу­ва­є­ться са­ме у тих, хто схиль­ний зав­жди стри­му­ва­ти, при­хо­ву­ва­ти свої ре­аль­ні емо­ції та по­чу­т­тя. То­му усві­дом­лю­ва­ти їх та пра­цю­ва­ти з ни­ми — це ва­жли­вий крок на шля­ху до на­ла­го­дже­н­ня ба­лан­су енергії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.