ОЧЕВИДНЕ-НЕЙМОВІРНЕ

Уні­каль­ні мі­сця, що ді­ля­ться енер­гі­єю і си­лою

Zhinka - - Тема Номера - Юлія Ше­кет

Ти­ся­чі ро­ків ме­шкан­ців рі­зних мі­сце­во­стей осо­бли­во при­тя­га­ли пев­ні то­чки (за­зви­чай із го­ра­ми, ске­ля­ми, дже­ре­ла­ми). Са­ме тут бу­ду­ва­ли хра­ми (при­чо­му, рі­зних куль­тів і ре­лі­гій), са­ме тут се­ли­ли­ся всі­ля­кі ві­щу­ни й зна­ха­рі, са­ме тут ча­сто від­бу­ва­ли­ся ви­зна­чні по­дії. Ге­о­ло­ги ка­жуть про те­кто­ні­чні роз­ло­ми й осо­бли­во­сті ма­гні­тно­го по­ля у цих зо­нах. Ар­хе­о­ло­ги — про ску­пче­ність ста­ро­дав­ніх по­се­лень. Езо­те­ри­ки — про енер­гію Зем­лі, до якої тут мо­жна «під­клю­чи­ти­ся», ні­би до при­ро­дної «ро­зе­тки».

1 Кам’яна Мо­ги­ла

Ця мі­сце­вість по­бли­зу Ме­лі­то­по­ля у За­по­різь­кій обла­сті від 2008 ро­ку має ста­тус На­ціо­наль­но­го істо­ри­ко-ар­хе­о­ло­гі­чно­го за­по­від­ни­ка. За­о­кру­гле­ний 12-ме­тро­вий па­горб, укри­тий ве­ли­ки­ми кам’яни­ми бри­ла­ми, — вра­жа­ю­че ви­до­ви­ще. А хо­ває ще біль­ше. Тут від­кри­то 65 гро­тів і пе­чер, де бу­ли зна­йде­ні дав­ні зо­бра­же­н­ня. Де­я­кі зі зна­ків на ка­ме­ні — пе­тро­глі­фів — ма­ють вік по­над 9 ти­сяч ро­ків. Тут дві­чі по­бу­вав один із ти­бет­ських лам Ло­пен Це­чу Рин­по­че — і пі­сля три­ва­лих ме­ди­та­цій ви­знав, що це над­зви­чай­но силь­не мі­сце.

2 Озе­ро Не­са­мо­ви­те

Одне з най­ви­щих озер в Укра­їн­ських Кар­па­тах (у На­двір­нян­сько­му ра­йо­ні Іва­но-Фран­ків­ської обла­сті) здав­на вва­жа­є­ться та­ким, що да­рує лю­ди­ні си­лу. Але ку­па­ти­ся для цьо­го в ньо­му не вар­то, якщо ві­ри­ти на­ро­дним пе­ре­ка­зам. Бо са­ме тут ро­би­ться по­го­да, осо­бли­во не­го­да: якщо ки­ну­ти в озе­ро ка­мінь або за­ну­ри­ти­ся в ньо­го — не­о­дмін­но до­щи­ти­ме. Ви­ня­ток ро­би­ться хі­ба що для дів­чат, які, вмив­шись з озе­ра, отри­ма­ють під­трим­ку у сер­де­чних спра­вах. А якщо зу­стрі­ти тут сві­та­нок і за­хід, на­ші­пту­ю­чи до во­ди за­по­ві­тне ба­жа­н­ня, — то во­но не­о­дмін­но має ре­а­лі­зу­ва­ти­ся.

3 Скель­ний мо­на­стир у Ба­ко­ті

Са­ма на­зва «Ба­ко­та» озна­чає ба­жа­не, пре­кра­сне мі­сце. Се­ла з та­ким іме­нем у Кам’янець-По­діль­сько­му ра­йо­ні Хмель­ни­цької обла­сті уже не­має — ни­ні во­но за­то­пле­не. Але є язи­чни­цькі ка­пи­ща та кам’яні спо­ру­ди ще ІІ ти­ся­чо­лі­т­тя до н. е. А май­же ти­ся­чу ро­ків то­му тут бу­ло зве­де­но Ми­хай­лів­ський мо­на­стир, що збе­ріг­ся най­кра­ще се­ред усіх пе­чер­них мо­на­сти­рів По­дні­стров’я. Вра­жа­ю­чі кра­є­ви­ди дов­ко­ла на­пов­ню­ють ду­шу спо­гля­даль­ним спо­ко­єм і гар­мо­ні­єю. А ще бі­ля мо­на­сти­ря є три дже­ре­ла, во­да в яких на­віть влі­тку не бу­ває те­плі­шою за 8-12 гра­ду­сів. Мі­сце­ві жи­те­лі ка­жуть, що во­на не тіль­ки сма­чна, а й ці­лю­ща.

4 Се­ло Бу­ша

Істо­ри­ко-куль­тур­ний за­по­від­ник «Бу­ша» в Ям­піль­сько­му ра­йо­ні Він­ни­цької обла­сті та­кож ба­га­тий на істо­рію. Тут ви­яв­ле­ні слі­ди па­лео­лі­ти­чних по­се­лень, зна­ря­д­дя скі­фів і сар­ма­тів. А за Бо­г­да­на Хмель­ни­цько­го тут бу­ло одне з йо­го го­лов­них при­кор­дон­них укрі­плень. Збе­ре­гли­ся до­хри­сти­ян­ський і хри­сти­ян­ський скель­ні хра­ми, за­ли­шки під­зем­них хо­дів, мі­ська ра­ту­ша, ко­за­цький цвин­тар. За­во­ро­жує й при­ро­да: ди­во­ви­жний Гай­да­ма­цький яр із «ви­ся­чи­ми ске­ля­ми», рі­чка Му­ра­фа, що сто­чи­ла ка­ме­ні до пра­виль­ної ку­бі­чної фор­ми, Бу­шан­ка, яка про­ті­кає вздовж скель­них пе­чер… Де­хто ка­же, ні­би пі­сля від­ві­дин цьо­го мі­сця при­хо­дять осо­бли­ві сни, що до­по­ма­га­ють ро­зі­бра­ти­ся у ми­ну­ло­му та май­бу­тньо­му. І на сер­ці стає лег­ко.

5 Ан­то­ні­є­ві пе­че­ри

Пе­чер­ний ком­плекс ХІ-XIX сто­лі­т­тя у Бол­ди­них го­рах у Чер­ні­го­ві ще не до­слі­дже­ний пов­ні­стю. У дав­ни­ну тут бу­ли язи­чни­цькі ка­пи­ща, а в 1069 ро­ці, як опо­від­ає лі­то­пи­сець, свя­тий Ан­то­ній Пе­чер­ський «при­шед к Чер­ні­го­ву і взлю­би Бол­ди­ну го­ру і ско­пав пе­че­ру і ту все­ли­ся». До то­го він обі­йшов чи­ма­ло місць — та ні­де не зна­хо­див та­ко­го спо­кою, де ду­ша мо­гла б уса­мі­тни­ти­ся з Бо­гом. А це мі­сце на­га­ду­ва­ло йо­му Афон. За три ро­ки Ан­то­ній по­вер­нув­ся до Пе­чер­сько­го мо­на­сти­ря, але й за­сно­ва­на ним оби­тель жи­ла й роз­ви­ва­ла­ся. Ві­дві­ду­ва­чі, ба на­віть уче­ні-ар­хе­о­ло­ги роз­по­від­а­ють про див­ні ефе­кти в пе­че­рах. Але на­віть за на­яв­но­сті вла­сних при­ви­дів ту­те­шня атмо­сфе­ра, як свід­чать мі­сце­ві та при­їжджі, по­зи­тив­но впли­ває на ор­га­нізм лю­ди­ни та спри­яє мо­бі­лі­за­ції сил ор­га­ні­зму.

6 За­по­різь­кий дуб

Це ле­ген­дар­не де­ре­во, чий вік — по­над 700 ро­ків, ро­сте у пів­ні­чній ча­сти­ні Вер­хньої Хор­ти­ці, су­ча­сно­го пра­в­обе­ре­жно­го ра­йо­ну За­по­ріж­жя бі­ля при­то­ки рі­чки Вер­хньої Хор­ти­ці. Во­но пам’ятає Хмель­ни­цько­го, Шев­чен­ка, Ли­сен­ка. За ле­ген­дою, са­ме під ним ко­за­ки пи­са­ли сво­го слав­но­зві­сно­го ли­ста сул­та­но­ві. У на­ро­дних ві­ру­ва­н­нях дуб є сим­во­лом му­жно­сті, ви­три­ва­ло­сті, дов­го­лі­т­тя, здо­ров’я, ро­дю­чо­сті, шля­хе­тно­сті. А цей ви­зна­чний ек­зем­пляр, пе­ре­ка­зу­ють, да­рує все це осо­бли­во ще­дро. Ду­би­ще зав­ви­шки 36 ме­трів і ді­а­ме­тром 6,5 ме­трів ще у сім­де­ся­ті ро­ки актив­но пло­до­но­сив. За­раз жи­вою за­ли­ши­ла­ся єди­на гіл­ка, а жи­т­тя ста­ро­го гі­ган­та під­три­му­є­ться спе­ці­аль­ни­ми за­хо­да­ми. Але на Хор­ти­ці ро­стуть і зе­ле­ні­ють бі­ля двох ти­сяч на­щад­ків, що зро­сли із жо­лу­дів ду­ба­ста­ри­га­ня.

7 Го­ра То­то­ха

До ці­єї го­ри, що ви­со­чить у Ки­їв­ській обла­сті, за 30 кі­ло­ме­трів від мі­ста Бо­гу­сла­ва, ідуть про­ча­ни не тіль­ки з Укра­ї­ни. Її на­зи­ва­ють «від­кри­тим ка­на­лом», «одним із пу­пів Зем­лі» й по­рів­ню­ють із ви­зна­чни­ми мі­сця­ми в Ти­бе­ті та на Ал­таї. Пі­дняв­шись на вер­ши­ну із чи­сти­ми дум­ка­ми та на­мі­ра­ми, лю­ди­на має від­чу­ти, як про­ясню­є­ться її ро­зум, від­по­чи­ває ду­ша, з’яв­ля­ю­ться си­ли для но­вих звер­шень. Хво­рим на­віть ре­ко­мен­ду­є­ться ля­га­ти на осо­бли­ві то­чки, щоб зці­лю­ва­ти­ся від рі­зних за­хво­рю­вань. Зі­бра­ні тут тра­ви та­кож услав­ле­ні сво­ї­ми ви­ня­тко­ви­ми лі­ку­валь­ни­ми вла­сти­во­стя­ми.

8 Ді­вич-го­ра

У се­лі Три­піл­лі Обу­хів­сько­го ра­йо­ну Ки­їв­ської обла­сті є не­зви­чай­не мі­сце — Ді­вич-го­ра. На цій го­рі, що ви­со­чіє на 186 м над рів­нем мо­ря на дні­пров­ській кру­чі, ко­лись бу­ло пра­укра­їн­ське свя­ти­ли­ще, при­свя­че­не жі­но­чо­му бо­же­ству, — бо­ги­ні Ді­ві. По­кро­ви­тель­ка дів­чат і жі­нок, зви­чай­но ж, дба­ла про те, щоб її «пі­до­пі­чні» успі­шно ви­хо­ди­ли за­між та на­ро­джу­ва­ли, а та­кож пі­клу­ва­ла­ся про те, щоб діти ро­сли здо­ро­ви­ми. Чо­ло­ві­ків сюди ймо­вір­но не до­пу­ска­ли. І за­раз ця го­ра вва­жа­є­ться одним із най­більш по­ту­жних місць для то­го, щоб на­бра­ти­ся са­ме жі­но­чої си­ли.

9 Кам’яне Се­ло

Ге­о­ло­гі­чний за­ка­зник, роз­та­шо­ва­ний в Олев­сько­му ра­йо­ні Жи­то­мир­ської обла­сті, вра­жає на­гро­ма­дже­н­ням ве­ли­че­зних гра­ні­тних ва­лу­нів ви­га­дли­вої фор­ми. Де­я­кі з них схо­жі на ха­ти. Ле­ген­ди опо­від­а­ють про за­кам’яні­ле се­ло, що бу­ло за­ча­ро­ва­не за не­го­стин­ність, та про би­тву між Бо­гом і ди­я­во­лом са­ме на цьо­му мі­сці. Один із ка­ме­нів, що ні­би має по­дря­пи­ну — слід від то­го гер­цю, на­дає здо­ров’я та здійснює ба­жа­н­ня. Та й ін­ші, за свід­че­н­ня­ми, про­сто ви­про­мі­ню­ють енер­гію. За на­у­ко­ви­ми вер­сі­я­ми, ці ва­лу­ни бу­ли на­не­се­ні сюди льо­до­ви­ка­ми або ж во­ни є за­ли­шка­ми під­ніж­жя дав­ніх гір.

10 Во­ло­ди­мир­ська гір­ка

Парк у сер­ці Ки­є­ва, за­кла­де­ний у се­ре­ди­ні XIX сто­лі­т­тя, при­ва­блює чу­до­вим кра­є­ви­дом на мі­сто. Астро­ло­ги вва­жа­ють, що тут про­хо­дить енер­ге­ти­чний ту­нель, який дає змо­гу «піджи­ви­ти­ся» енер­гі­єю ко­смо­су. На­віть лі­ка­рі про­пи­су­ва­ли па­ці­єн­там із за­хво­рю­ва­н­ня­ми сер­це­во-су­дин­ної і ди­халь­ної си­стем гу­ля­ти тут, щоб на­би­ра­ти­ся сил. Та­рас Шев­чен­ко та Ми­хай­ло Бул­га­ков лю­би­ли на­ві­ду­ва­ти­ся сюди для роз­ду­мів і на­тхне­н­ня. Не див­но: ка­жуть, та­ла­но­ви­ті лю­ди тон­ко від­чу­ва­ють, що нав­ко­ло них «у по­ві­трі»!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.