АГАТА КРІ­СТІ: лю­бов та сі­рі клі­тин­ки

Zhinka - - Постаті -

Мі­сте­чко Тор­кі на пів­дні Ан­глії, де во­на на­ро­ди­ла­ся 15 ве­ре­сня 1890 ро­ку, те­пер зав­дя­ки їй про­сла­ви­ло­ся. А то­ді ця дів­чин­ка че­рез на­дмір­ну со­ром’язли­вість не мо­гла здійснити свою мрію ста­ти спів­а­чкою. Та під час Пер­шої сві­то­вої Агата Міл­лер му­жньо ди­ви­ла­ся в очі ку­ди сер­йо­зні­шим ви­кли­кам, за­пи­сав­шись мед­се­строю до го­спі­та­лю. То­ді ж, у 1914 ро­ці, во­на ста­ла дру­жи­ною пол­ков­ни­ка Ар­чи­баль­да Крі­сті. Че­рез п’ять ро­ків на­ро­ди­ла донь­ку Ро­за­лін­ду, а на­сту­пно­го ро­ку з’явив­ся її пер­ший ро­ман «За­гад­ко­ва при­го­да у Стайл­зі». Йо­го від­хи­ли­ли пів­де­ся­тка ви­дав­ництв, і на­ре­шті він при­ніс май­бу­тній ко­ро­ле­ві де­те­кти­ву 25 фун­тів…

1926 ро­ку Ага­ту спі­тка­ли важ­кі ча­си. По­мер­ла ма­ти, по­тім чо­ло­вік зі­знав­ся, що має ін­шу. І одно­го дня жін­ка про­сто зни­кла, за­ли­шив­ши не­зро­зумі­ло­го ли­ста. Її зна­йшли за пів­то­ра ти­жні — у спа-го­те­лі, під чу­жим іме­нем. Ту див­ну істо­рію во­на від­мов­ля­ла­ся по­ясню­ва­ти, але схо­жий сю­жет з’явив­ся зго­дом у ро­ма­ні.

Дру­гий її шлюб, із ар­хе­о­ло­гом Ма­ксом Ма­ло­у­е­ном, був ща­сли­вим. Чо­ло­вік був мо­лод­шим на 15 ро­ків: Агата жар­то­ма ка­за­ла, що для ар­хе­о­ло­га стар­ша жін­ка цін­ні­ша.

Пи­сьмен­ни­ця зі­зна­ва­ла­ся, що сю­же­ти при­хо­ди­ли до неї у будь-які ми­ті, осо­бли­во плі­дно — за пле­ті­н­ням. А сла­ве­тна міс Марпл ба­га­то в чо­му спи­са­на з її ба­бу­сі, яка «бу­ла не­зло­сти­вою лю­ди­ною, але зав­жди че­ка­ла най­гір­шо­го від усіх і вся, і з ля­кли­вою ре­гу­ляр­ні­стю її очі­ку­ва­н­ня ви­прав­до­ву­ва­ли­ся». Що­до Ер­кю­ля Пу­а­ро, то ге­рой її 33 ро­ма­нів і 54 роз­по­від­ей вто­мив її, але Агата не хо­ті­ла вби­ва­ти йо­го, за­сму­чу­ю­чи чи­та­чів. Під час Дру­гої сві­то­вої во­на на­пи­са­ла дві кни­ги, які зве­лі­ла ви­да­ти, ко­ли вже не змо­же пи­са­ти. Їх опу­блі­ку­ва­ли 1974 ро­ку, а за два ро­ки 85-рі­чна пи­сьмен­ни­ця пі­шла з жи­т­тя, про яке щи­ро пи­са­ла: «Спа­си­бі то­бі, Го­спо­ди… за всю ту лю­бов, що бу­ла ме­ні да­ро­ва­на».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.