Хто, чо­му і для чо­го чи­тає?

КОРОТКА РОЗМОВА ПРО ЧИ­ТА­Н­НЯ З ТРЬОМА ГЕРОЇНЯМИ НАШОГО ПРО­Е­КТУ, ЯКІ ЧУДОВО ЗНАЮТЬСЯ НА КНИ­ГАХ.

Zhinka - - Різні Думки -

НЕ ОБИРАТИ КНИЖКИ «НАОСЛІП»…

Те­тя­на Стус, ди­тя­ча пи­сьмен­ни­ця, ке­рів­ни­ця про­е­кту про­мо­ції ди­тя­чо­го чи­та­н­ня «BaraBooka. Про­стір укра­їн­ської ди­тя­чої кни­ги», екс­перт, член жу­рі пре­мій і рей­тин­гів у га­лу­зі ди­тя­чої лі­те­ра­ту­ри.

Ж.: На­скіль­ки по­пу­ляр­ним є ни­ні чи­та­н­ня?

Нав­ряд чи за кіль­кі­стю при­хиль­ни­ків чи­та­н­ня по­пу­ляр­ні­ше за те­ле­ві­зор чи со­цме­ре­жі. Це різні со­ці­аль­ні, ві­ко­ві та ін­те­ле­кту­аль­ні зрі­зи су­спіль­ства, різні за­пи­ти. Так са­мо все не­о­дно­рі­дно в чи­та­цьких ко­лах: хтось для «те­ра­пії» чи­тає де­те­кти­ви чи «жі­но­чі ро­ма­ни», хтось — книжки для есте­ти­чної чи ін­те­ле­кту­аль­ної на­со­ло­ди, для ба­тьків із ді­тьми спіль­не чи­та­н­ня — це хви­ли­ни близь­ко­сті й спіл­ку­ва­н­ня. Пі­сля три­ва­ло­го за­тиш­шя стає де­да­лі більш за­пи­ту­ва­ною на­у­ко­во-по­пу­ляр­на лі­те­ра­ту­ра. Ж.: Як зна­йти «свою» кни­гу? За­раз є ба­га­то мо­жли­во­стей не обирати книжки «наосліп» чи лиш то­му, що ці­ка­ва об­кла­дин­ка або ві­до­ме прі­зви­ще ав­то­ра. В Укра­ї­ні є лі­те­ра­тур­ні кон­кур­си та рей­тин­ги, те­ма­ти­чні сай­ти, бло­ги, бу­ктью­бе­ри.

Крім то­го, у ви­дав­ців на сьо­го­дні до­во­лі чі­тко ви­дно «фір­мо­ві на­прям­ки»: одні ви­да­ють пе­ре­кла­ди сві­то­вих бес­тсе­ле­рів, ін­ші ро­блять акцент на су­ча­сних укра­їн­ських ав­то­рах, хтось екс­пе­ри­мен­тує з лі­те­ра­тур­ним аван­гар­дом, з но­ви­ми те­ма­ми… Тож якщо ко­трийсь фор­мат гар­мо­ній­но уві­йшов до ко­ла чи­та­н­ня — вар­то, як на ме­не, не зу­пи­ня­ти­ся.

Ж.: Яким є укра­їн­ський чи­тач? Га­даю, за остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя «порт­рет» чи­та­ча сут­тє­во не змі­нив­ся.

Ни­ні­шні актив­ні чи­та­чі — це так са­мо лю­ди, які ці­ну­ють на­пов­не­ність вла­сно­го «віль­но­го» ча­су, зна­хо­дять си­ли не скро­ли­ти без­кі­не­чно стрі­чку со­цме­реж чи без­на­стан­но ди­ви­ти­ся се­рі­а­ли (в Ін­тер­не­ті чи по те­ле­ку).

Я не пев­на, що за кіль­кість до­ро­слих чи­таль­ни­ків аж ду­же вар­то бо­ро­ти­ся, а ось за ді­тей-чи­та­чів — обов’яз­ко­во!

Ж.: Які трен­ди укра­їн­сько­го су­ча­сно­го кни­го­ви­да­н­ня і яких ав­то­рів мо­жна ви­ді­ли­ти?

За­хо­плю­ю­ся тим, як роз­ви­ва­є­ться ни­ні укра­їн­ська лі­те­ра­ту­ра для ді­тей і під­лі­тків. Що­ро­ку з’яв­ля­є­ться кіль­ка но­вих ви­дав­ництв та но­вих імен у цій га­лу­зі, що свід­чить: за­пит ро­сте, а от­же, — де­да­лі біль­ше ро­дин чи­тає з ді­тьми!

Ра­джу не про­пу­ска­ти но­вих кни­жок Га­ли­ни Тка­чук, Во­ло­ди­ми­ра Арє­нє­ва, Окса­ни Лу­щев­ської, Ка­те­ри­ни Мі­ха­лі­ци­ної, Оль­ги Ку­прі­ян, На­ді Бі­лої, Са­ші Ко­чу­бей, Дми­тра Ку­зьмен­ка, Мії Мар­чен­ко, Со­ні Атлан­то­вої…

Не­ви­мов­но ім­по­нує но­ві­тнє по­ко­лі­н­ня «до­ро­слої лі­те­ра­ту­ри» й те, як во­но «впи­су­є­ться» в ме­ді­а­про­стір. Оле­ксандр Ми­хед, Іра Ці­лик, Ми­ро­слав Ла­юк, Оле­на Ге­ра­сим’юк… Ці мо­ло­ді лю­ди актив­ні не тіль­ки у вла­сній кра­ї­ні, а ма­ють лі­те­ра­тур­ні га­стро­лі сві­том, з’яв­ля­ю­ться на шпаль­тах глян­це­вих ви­дань.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.