ОЧЕВИДНЕНЕЙМОВІРНЕ

Не­хай вра­жа­ють

Zhinka - - Тема Номера -

На­у­ко­ві фа­кти і справ­жні ди­ва із цар­ства кві­тів

ВЕ­СНА ТІ­ШИТЬ СВІЖИМИ БАРВАМИ Й ДУХМЯНИМИ ТРУНКАМИ, ЩЕДРО НАГОРОДЖУЮЧИ НИ­МИ ЛІСОВІ ТА ПАРКОВІ ГАЛЯВИНИ. СПРОБУЙМО ПОМИЛУВАТИСЯ І ПОЗНАЙОМИТИСЯ БЛИЖ­ЧЕ!

По­ет і фі­ло­соф Ральф Вол­до Емер­сон вва­жав, що ни­ми Зем­ля смі­є­ться. Художник Марк Ша­гал — що ми­сте­цтво є спро­бою по­зма­га­ти­ся з їхньою кра­сою, але зав­жди мар­ною. А ми­сли­тель Ра­бін­дра­нат Та­гор ствер­джу­вав, що вони є сві­до­цтвом йо­го сво­бо­ди, бо ж до­по­ма­га­ють зберегти по­ва­гу до са­мо­го се­бе, під­твер­джу­ю­чи, що він не зв’яза­ний ціл­ком пов­сяк­ден­ни­ми кло­по­та­ми. А з біо­ло­гі­чної то­чки зо­ру — вони є ли­ше ор­га­на­ми роз­мно­же­н­ня ро­слин...

ФОРМУЛА БУТОНА

Так, якщо від­шу­ка­ти на­у­ко­ве ви­зна­че­н­ня кві­тки, то во­на яв­ляє собою «ви­до­змі­не­ний уко­ро­че­ний, не­ро­зга­лу­же­ний па­гін», чиє основ­не при­зна­че­н­ня — за­пи­ле­н­ня, ста­те­вий про­цес і утво­ре­н­ня на­сі­н­ня та пло­дів. Зі шко­ли нам ві­до­мо, що є кві­тко­ві ро­сли­ни (вони ж по­кри­то­на­сін­ні), а є го­ло­на­сін­ні. І одна з те­о­рій по­хо­дже­н­ня кві­тів, що зве­ться псев­дан­то­вою, ствер­джує, що вони по­хо­дять якраз від предків со­сон і яли­нок. Утім, є ще кіль­ка, з не менш ви­ра­зни­ми на­зва­ми

(стро­бі­ляр­на, те­лом­на…), що ма­ють ін­ші то­чки зо­ру.

Але якщо кві­тка ство­ре­на для роз­мно­же­н­ня, то яку стать во­на має? Це за­ле­жить від ро­сли­ни — у деяких кві­тки одно­ста­те­ві і ма­ють або ти­чин­ки, або ма­то­чки, тобто се­ред них є «чо­ло­ві­ки» й «жін­ки» (це, ска­жі­мо, ку­ку­ру­дза й огі­рок). У деяких — дво­ста­те­ві (це, на­при­клад, яблу­ня й гру­ша, сли­ва й су­ни­ця). Але існу­ють на­віть не­ста­те­ві кві­тки (та­кі, як во­ло­шка або со­ня­шник), які не ма­ють ні ти­чин­ки, ні ма­то­чки — вони ли­ше при­ва­блю­ють ко­мах до «справ­жніх» кві­ток, роз­та­шо­ва­них по­руч.

Не­зва­жа­ю­чи на по­ді­бність при­зна­че­н­ня, вони на­стіль­ки рі­зно­ма­ні­тні за бу­до­вою, що вче­ні за­пи­су­ють усю су­ку­пність їхніх ознак за до­по­мо­гою фор­мул. У них вра­хо­ву­ю­ться си­ме­три­чність, кіль­кість еле­мен­тів, вид зав’язі… Так, усім ві­до­мий тюль­пан «та­єм­ною мовою бо­та­ні­ків» за­ши­фро­ву­є­ться хи­трим спо­лу­че­н­ням *P3+3A3+3G(3)­.

ЦВІ­ТІ­Н­НЯ ІСТО­РІЇ

Кві­ти, як і лю­ди, ма­ють свої ба­тьків­щи­ни, але ман­дру­ють кра­ї­на­ми, за­зна­ють успі­ху та по­тра­пля­ють у рі­зно­ма­ні­тні при­го­ди. Де­які ста­ють справ­жні­ми зір­ка­ми…

Так ста­ло­ся із ша­фра­ном, чиї ти­чин­ки зро­би­ли­ся най­до­рож­чи­ми з пря­но­стей. У XVI сто­літ­ті, під час прав­лі­н­ня Ве­ли­ких Мо­го­лів, йо­го ци­бу­лин­ки бу­ли при­ве­зе­ні з Іра­ну до ін­дій­сько­го Ка­шмі­ру. Те­пер ша­фран за­ймає там май­же 4 ти­ся­чі ге­кта­рів — при то­му, що ду­же ви­ба­гли­вий до умов. А зби­ра­ють йо­го ли­ше вру­чну і тільки у су­ху по­го­ду о 10–11­ій го­ди­ні ран­ку. Для отри­ма­н­ня кі­ло­гра­му спе­ції по­трі­бно ви­ро­сти­ти й обро­би­ти аж 170 ти­сяч кві­ток!

Ще один ман­дрів­ник, який здо­був не­аби­якої сла­ви, — тюль­пан. Ни­ні він є сим­во­лом Ні­дер­лан­дів, що ста­ли сві­то­вим лі­де­ром з екс­пор­ту кві­тів. Але на­справ­ді він не мі­сце­вий, а емі­грант! Упер­ше згад­ки про кві­тку зу­стрі­ча­ю­ться в Пер­сії. Звідти тюль­пан ді­став­ся Ту­реч­чи­ни, під­ко­рив­ши її (за кіль­ка ци­бу­лин ро­сли­ни мо­жна бу­ло при­дба­ти бу­ди­нок!). А у XVI сто­літ­ті по­сла­

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.