ЧАРІВНА КРА­Ї­НА

«Ой, пу­сти­мож­ся

Zhinka - - ЖІНКА -

Ди­во­ви­жі Ду­наю, які варто по­ба­чи­ти на вла­сні очі

Пер­ші до­ку­мен­таль­ні свід­че­н­ня про Дунай за­ли­шив у V ст. до н. е. дав­ньо­гре­цький істо­рик Ге­ро­дот, адже вва­жав рі­чку Істр (са­ме так на­зи­ва­ли її дав­ні гре­ки) най­ве­ли­чні­шою з усіх йо­му ві­до­мих. Уні­каль­ною і стра­те­гі­чно ва­жли­вою ця во­дна ар­те­рія бу­ла впро­довж ві­до­мої нам істо­рії і за­ли­ша­є­ться ни­ні — ма­ю­чи вра­жа­ю­чий за роз­мі­ра­ми та ма­льов­ни­чі­стю ба­сейн і став­ши між­на­ро­дним во­дним шля­хом із кра­ї­на­ми Єв­ро­пи.

РІ­ЧКА СКОРБОТИ

У дав­ній слов’ян­ській міфології Дунай слу­жив за­галь­ним сим­во­лом во­дної сти­хії, що від­кри­ва­ла шлях на той світ, або кор­до­ном між дво­ма сві­та­ми. То­му пи­ти із річки во­ду не ри­зи­ку­ва­ли, бо це озна­ча­ло: пі­ти ту­ди, звід­ки не­має во­ро­т­тя, за­бу­ти все, що лю­бив, або ж роз­кри­ти за­бо­ро­не­ні та­єм­ни­ці, ді­зна­ти­ся про подаль­шу, за­зви­чай не­ща­сли­ву, до­лю.

Ці­ка­во, що у фоль­кло­рі ко­жної на­ції Дунай по­стає в ін­шо­му обра­зі. В українських на­ро­дних пі­снях, при­мі­ром, на­зву річки зга­ду­ва­ли, ко­ли йшло­ся про ча­рів­ну кра­ї­ну або три­дев’яте царство. Дав­ні бол­га­ри уяв­ля­ли, що Дунай ви­ті­кає з-під ко­ре­ня сві­то­во­го де­ре­ва — ве­ли­че­зної зо­ло­тої яблу­ні. А у чи не най­по­пу­ляр­ні­шо­му пра­слов’ян­сько­му мі­фі іде­ться про Дунай-бо­га­ти­ря, ко­трий зу­стрів у чи­стім по­лі мо­ло­ду дів­чи­ну, по­ко­хав і взяв за дру­жи­ну. Однак на кня­жій го­сти­ні слав­но­го Ки­їв-гра­ду, де жи­ли мо­ло­дя­та, за­хме­лів Дунай, став ви­хва­ля­ти­ся своїм мо­ло­де­цтвом і не­на­ро­ком убив ко­ха­ну, а зго­дом устро­мив кин­джал у своє пал­ке сер­це. Від ті­єї кро­ві га­ря­чої, де впа­ла Ду­на­є­ва го­лі­вонь­ка, про­ті­кає рі­чка Дунай.

ВО­НА ПЕРЕТИНАЄ ДЕСЯТЬ ДЕРЖАВНИХ КОР­ДО­НІВ,

А ЗА ДОВЖИНОЮ ДРУ­ГА У ЄВ­РО­ПІ — ДУНАЙ. ІСТО­РІЯ РІЧКИ СЯГАЄ ЩЕ СИВОЇ ДАВНИНИ, А ЇЇ ЦАРСТВО ФЛОРИ І ФАУНИ ВЧЕНІ НА­ЗИ­ВА­ЮТЬ УНІ­КАЛЬ­НИМ ТВОРІННЯМ ПРИ­РО­ДИ.

НІ ХВОСТА, НІ ЛУСКИ!

За­тя­ті ри­бал­ки здав­на ша­ну­ють ще­дрі во­ди Ду­наю за на­го­ду по­пов­ни­ти спи­сок сво­їх ри­бо­лов­них тро­фе­їв. За до­слі­дже­н­ням на­у­ков­ців, у дель­то­вих угі­д­дях жи­ве по­над сто десять ви­дів риб, се­ред яких усі шість ви­дів осе­тро­вих Укра­ї­ни. До ре­чі, Дунай — єди­на рі­ка в Єв­ро­пі, де ще збе­ріг­ся при­ро­дний не­рест. Тож ви­ру­ша­ю­чи до Вил­ко­во­го, не за­будь­те при­хо­пи­ти ри­баль­ські сна­сті. Ми під­ка­же­мо вам п’ять ло­ка­цій, де ло­ви­ться риб­ка ве­ли­ка та ма­лень­ка, і го­лов­не — без­ко­штов­на!

НА ВУЛИЧКАХ МІ­СТА. Ко­ро­пи та ка­ра­сі най­швид­ше клю­нуть по­руч із Мор­ським вок­за­лом, на ву­ли­ці При­ду­най­ській чи з будь-яко­го мі­сько­го при­ча­лу. Зваж­те, те­чія тут швид­ка, дно вкри­те му­лом, а во­да ка­ла­му­тна.

СОСНОВИЙ ЛІС, ПІЩАНИЙ ПЛЯЖ. Те­чії не­має, во­да про­зора, а дно — су­ціль­ний пі­сок. За­лив Бу­зун­чук облю-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.