АКТУАЛЬНО

ХО­ЧА ЗАРПЛАТИ ДАЛЕКІ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ, А НАЙПОМІТНІША ТЕНДЕНЦІЯ ОСТАННІХ РО­КІВ — МАСОВА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ…

Zhinka - - ЖІНКА -

«Мі­ні­мал­ка» ро­сте, а разом із нею — і за­бор­го­ва­ність по зар­пла­тах

Пі­сля стрім­ко­го ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті ва­кан­сій на рин­ку пра­ці у 2014–2016 ро­ках, зу­мов­ле­но­го еко­но­мі­чною кри­зою і спа­дом про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва, уже з 2017 ро­ку спо­сте­рі­га­є­ться збіль­ше­н­ня про­по­зи­цій від ро­бо­то­дав­ців. На цей же пе­рі­од при­па­дає сут­тє­ве під­ви­ще­н­ня мі­ні­маль­ної зарплати і зро­ста­н­ня опла­ти пра­ці в ці­ло­му по кра­ї­ні. Однак, не зва­жа­ю­чи на по­мі­тне по­жвав­ле­н­ня, за­бор­го­ва­ність з ви­пла­ти зар­плат у дер­жа­ві ся­гну­ла ре­кор­дних по­зна­чок, а основ­ною тен­ден­ці­єю по­стре­во­лю­цій­ної Укра­ї­ни за­ли­ша­є­ться від­тік ро­бо­чої си­ли за­кор­дон.

БО­РОТЬ­БА ІЗ «ЗАРПЛАТНИМИ» БОРЖНИКАМИ

Ста­ном на лю­тий по­то­чно­го ро­ку за­бор­го­ва­ність з ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти в Укра­ї­ні вста­но­ви­ла ре­корд, пе­ре­ви­щив­ши 2,53 млрд грн. Пра­кти­чно весь ми­ну­лий рік цей по­ка­зник зро­став і, що най­три­во­жні­ше, ро­сла за­бор­го­ва­ність еко­но­мі­чно актив­них під­при­ємств пе­ред сво­ї­ми пра­ців­ни­ка­ми.

На­ма­га­ю­чись по­до­ла­ти цю не­га­тив­ну тен­ден­цію, вла­да ого­ло­си­ла ці­лу кам­па­нію з при­му­со­во­го по­га­ше­н­ня зар­пла­тних бор­гів. З 2 кві­тня у ре­гіо­нах по­ча­ли пра­цю­ва­ти спе­ці­аль­ні шта­би та мо­біль­ні гру­пи Дер­жав­ної ви­ко­нав­чої слу­жби, які зму­шу­ють під­при­єм­ства-бор­жни­ків по­га­ша­ти за­бор­го­ва­ність із за­ро­бі­тної пла­ти (на кшталт тих, що пра­цю­ють з боржниками зі спла­ти алі­мен­тів).

А вже 23 кві­тня мі­ністр юсти­ції Пав­ло Пе­трен­ко відзві­ту­вав: стя­гне­но 38,7 млн грн на ко­ристь май­же 2,64 тис. пра­ців­ни­ків. У Хер­со­ні на­віть опи­са­ли май­но ПрАТ «Хер­сон­ський за­вод кар­дан­них ва­лів» че­рез бор­ги по зар­пла­ті.

ПІДВИЩЕНА «МІ­НІ­МАЛ­КА»

З сі­чня 2017 ро­ку в Укра­ї­ні одра­зу вдві­чі під­ви­щи­лась мі­ні­маль­на зар­пла­та — до 3200 грн (до ви­ра­ху­ва­н­ня по­да­тків). З одно­го бо­ку, це при­зве­ло до при­швид­ше­н­ня ін­фля­ції в кра­ї­ні, з ін­шо­го — по­зи­тив­но впли­ну­ло на ри­нок пра­ці, по­тя­гнув­ши за со­бою та­кож і зро­ста­н­ня се­ре­дньої зарплати чи не в усіх га­лу­зях. З 2018-го мі­ні­маль­ну зар­пла­ту вста­нов­ле­но на рів­ні вже 3723 грн. А ві­це-прем’єр Пав­ло Ро­зен­ко на­при­кін­ці кві­тня за­явив: у дер­жа­ви є ре­зер­ви і для подаль­шо­го під­ви­ще­н­ня «мі­ні­мал­ки» — до 4200 грн.

Однак у Мін­фі­ні не ба­чать еко­но­мі­чних під­став для цьо­го кро­ку, адже це при­зве­де до збіль­ше­н­ня ви­трат бю­дже­ту що­най­мен­ше на 13 млрд грн. Та й кре­ди­то­ри кри­ти­чно оці­ню­ють іні­ці­а­ти­ву. «Ми не ба­чи­мо фі­скаль­но­го про­сто­ру для збіль­ше­н­ня бю­дже­тних ви­да­тків у 2018 ро­ці», — за­явив пред­став­ник МВФ в Укра­ї­ні Йо­ста Люн­гман. Від­так, подаль­ше зро­ста­н­ня мі­ні­маль­ної зарплати в Укра­ї­ні під пи­та­н­ням, а якщо і від­бу­де­ться, то рад­ше ста­не по­лі­ти­чним рі­ше­н­ням вла­ди на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів.

ЗАРПЛАТИ РОСТУТЬ ПОВІЛЬНО

За да­ни­ми Держ­ста­ту, се­ре­дня зар­пла­та в Укра­ї­ні зро­сла з 3282 грн у 2013 ро­ці до 7104 грн — ми­ну­ло­річ. Хо­ча з ура­ху­ва­н­ням три­кра­тної де­валь­ва­ції і стрім­ко­го зро­ста­н­ня ко­му­наль­них та­ри­фів, ре­аль­ні до­хо­ди біль­шо­сті до­мо­го­спо­дарств та­ки ско­ро­ти­лись. У лю­то­му 2018-го се­ре­дня по кра­ї­ні за­ро­бі­тна пла­та ся­гну­ла 7828 грн ($301). Ста­ти­сти­ка свід­чить, що най­біль­ше пла­тять ки­я­нам — у се­ре­дньо­му по­над 12 тис. грн. Ви­ще 8 тис. грн за­фі­ксо­ва­на се­ре­дня зар­пла­та у Ки­їв­ській та До­не­цькій обла­стях. Най­ниж­чі за­ро­бі­тки у жи­те­лів Тер­но­піль­ської, Чер­ні­ве­цької та Чер­ні­гів­ської обла­стей — тро­хи біль­ше 6 тис. грн.

При цьо­му, за оцін­ка­ми опи­та­них ре­кру­те­рів, зар­пла­тні очі­ку­ва­н­ня пра­ців­ни­ків за­ли­ша­ю­ться зна­чно ви­щи­ми, ніж про­по­но­ва­ний ро­бо­то­дав­ця­ми рі­вень опла­ти пра­ці. Адже за­ро­бі­тки укра­їн­ців ча­сто не до­тя­гу­ють на­віть до рів­ня мі­ні­маль­ної зарплати у європейських кра­ї­нах. Так, за да­ни­ми Eurostat на по­ча­ток 2018 ро­ку, у кра­ї­нах схі­дної Єв­ро­пи мі­ні­маль­на зар­пла­та ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 400500 єв­ро, на пів­дні ЄС — 600-900 єв­ро у за­хід но-та пів­ніч н о європейських дер­жа­вах — пе­ре­ви­щує 1400 єв­ро.

ТРУДОВА МІГРАЦІЯ — І НА ЗА­ХІД, І НА СХІД

Усе це об­умо­ви­ло ма­со­вий від­тік ро­бо­чої си­ли, що ста­ло ха­ра­ктер­ною тен­ден­ці­єю для Укра­ї­ни. Ре­аль­ну кіль­кість українських тру­до­вих мі­гран­тів

Подаль­ше зро­ста­н­ня мі­ні­маль­ної зарплати по­ки що під пи­та­н­ням».

ні­хто на­зва­ти не мо­же. За рі­зни­ми оцін­ка­ми, во­на ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 4-6 міль­йо­нів осіб. За да­ни­ми На­ціо­наль­но­го бан­ку, об­сяг гро­шо­вих пе­ре­ка­зів в Укра­ї­ну остан­ні­ми ро­ка­ми ли­ше зро­став, і в 2017-му ся­гнув $9,3 млрд (ли­ше з Поль­щі на­ді­йшло по­над $3,12 млрд). По­то­чно­го ро­ку ре­гу­ля­тор очі­кує при­бли­зно та­кої ж су­ми пе­ре­ка­зів з-за кор­до­ну. Фа­кти­чно, гро­ші га­стар­бай­те­рів під­три­му­ють еко­но­мі­ку Укра­ї­ни.

Якщо ра­ні­ше основ­на час­тка тру­до­вих мі­гран­тів з Укра­ї­ни бу­ла орі­єн­то­ва­на на Ро­сію, то ни­ні во­ни все ча­сті­ше шу­ка­ють за­ро­бі­тку у Єв­ро­пі. При­чо­му те­пер ви­їздять не ли­ше низь­ко ква­лі­фі­ко­ва­ні ро­бі­тни­ки, а й ви­со­ко­кла­сні про­фе­сіо­на­ли. Зокре­ма, за­тре­бу­ва­ни­ми є наші спе­ці­а­лі­сти в га­лу­зі ІТ, фа­хів­ці те­хні­чних спе­ці­аль­но­стей, ін­же­не­ри, спе­ці­а­лі­сти з ви­ро­бни­цтва і ло­гі­сти­ки, лі­ка­рі.

За оцін­ка­ми го­ло­ви Ко­мі­те­ту ВР з пи­тань охо­ро­ни здоров’я Оль­ги Бо­го­мо­лець, при­бли­зно 70 тис. ме­ди­ків уже ви­їха­ли з Укра­ї­ни. І кра­ї­на ри­зи­кує втра­ти­ти ще 50 тис. осіб мед­пер­со­на­лу. Основ­ні на­прям­ки — Че­хія, Сло­вач­чи­на, Угор­щи­на та ін. Га­зе­та Rzeczpospolita пи­ше, що Поль­ща на­віть роз­гля­дає мо­жли­вість ска­су­ва­н­ня про­це­ду­ри під­твер­дже­н­ня ди­пло­му для українських лі­ка­рів, що зна­чно спро­стить їх пра­це­вла­шту­ва­н­ня. Схі­дна Єв­ро­па від­чу­ває брак цих ка­дрів, адже там­те­шні ме­ди­ки ви­їздять до більш за­мо­жних кра­їн, як-то Ні­меч­чи­на чи Бри­та­нія.

Ще з но­во­го — з Укра­ї­ни їдуть пред­став­ни­ки дрі­бно­го і середнього бі­зне­су. Ча­сто — з ро­ди­на­ми. Бу­ває — ці­лі ро­бо­чі ко­ле­кти­ви. А це вже зна­чить, що кра­ї­ну за­ли­ша­ють ко­шти, які мо­гли бу­ти сю­ди ін­ве­сто­ва­ні, і ро­бо­чі мі­сця. У ці­ло­му, до кін­ця 2018 ро­ку ще до одно­го міль­йо­на укра­їн­ців мо­жуть ви­їха­ти за­кор­дон у по­шу­ках за­ро­бі­тку.

РО­БІ­ТНИ­КИ У ДЕФІЦИТІ

На вну­трі­шньо­му рин­ку ще з ми­ну­ло­го ро­ку спо­сте­рі­га­є­ться по­жвав­ле­н­ня. Кіль­кість ва­кан­сій по­во­лі ро­сте. За да­ни­ми Держ­слу­жби зайня­то­сті, у 2017-му кіль­кість ва­кан­сій зро­сла на 10%, ся­гнув­ши 1 міль­йо­на. Збе­рі­га­є­ться де­фі­цит ро­бі­тни­ків: слю­са­рі, зва­рю­валь­ни­ки, мон­та­жни­ки, фре­зе­ру­валь­ни­ки, то­ка­рі, шва­чки у ці­ні. У той час як, на­при­клад, юри­стів і еко­но­мі­стів на рин­ку пра­ці за­ба­га­то. 45% тих, хто пе­ре­бу­ває на облі­ку у слу­жбі зайня­то­сті, ма­ють ви­щу осві­ту. У ве­ли­ких мі­стах цей по­ка­зник пе­ре­ви­щує 80%. Є по­пит на ви­кла­да­чів іно­зем­них мов, ме­ди­ків, агра­рі­їв, ди­зай­не­рів, ін­же­не­рів, IT-спе­ці­а­лі­стів, фар­ма­цев­тів, те­хно­ло­гів.

Чи­ма­ло ком­па­ній сти­ка­ю­ться із бра­ком пер­со­на­лу, HR-ме­не­дже­ри на­віть про­ро­ку­ють кра­ї­ні ка­дро­вий го­лод. Але біль­шість ви­зна­ють: основ­на про­бле­ма сьо­го­дні — над­то низь­кі зарплати, що не від­по­від­а­ють очі­ку­ва­н­ням укра­їн­ців. Бізнес і про­ми­сло­вість ли­ше по­ча­ли від­нов­лю­ва­тись пі­сля кри­зи. Але, схо­же, ком­па­ні­ям, які хо­чуть отри­ма­ти в штат ви­со­ко­кла­сно­го ква­лі­фі­ко­ва­но­го й про­ду­ктив­но­го пра­ців­ни­ка (не за­ле­жно від га­лу­зі), до­ве­де­ться роз­ще­дри­тись і на гі­дну зар­пла­ту, і на со­ці­аль­ний па­кет. Та­кі ка­дри ста­ють де­да­лі більш за­тре­бу­ва­ни­ми.

Окса­на Па­шке­вич

В Укра­ї­ні ого­ло­ше­но кам­па­нію з при­му­со­во­го по­га­ше­н­ня зар­пла­тних бор­гів».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.