«ПОЛУНИЦЯ», «КЛУБНІКА» ЧИ «СУНИЦЯ»?

Zhinka - - ДАЧА -

На­справ­ді усі — різні ви­ди ди­ких форм су­ни­ці, від­мін­ні за зов­ні­шні­ми озна­ка­ми і на­віть кіль­кі­стю хро­мо­сом. Сьо­го­дні ві­до­мо від 20 до 50 ви­дів су­ниць, об’єд­на­них у рід Fragaria (лат. ду­хмя­на, па­ху­ча, за­па­шна). Най­ві­до­мі­ші — це суниця лі­со­ва, суниця му­ску­сна (клубніка), суниця зе­ле­на (полуниця), са­до­ва ве­ли­ко­плі­дна, вір­гін­ська та чи­лій­ська су­ни­ці. «По­лу­ни­цею» на­зи­ва­ють та­кож і окре­мий плід ро­сли­ни.

Як куль­тур­ну ро­сли­ну су­ни­цю по­ча­ли ви­ро­щу­ва­ти у Фран­ції з XVI ст.

Біль­шість ві­до­мих сор­тів є гі­бри­дним по­том­ством ди­ко­ро­слих вір­гін­ської (F. Virginiana) та чи­лій­ської (F. Chiloensis) су­ниць, які ми зви­чно на­зи­ва­є­мо «по­лу­ни­цею», хо­ча в бо­та­ні­ці цей тер­мін вжи­ва­є­ться, в основ­но­му, на озна­че­н­ня су­ни­ці зе­ле­ної (F. Viridis). Існує і вла­сне «клубніка» — це суниця му­ску­сна (F. moschata Duch.) із силь­ним му­ску­сним аро­ма­том. Її вже дав­но пе­ре­ста­ли куль­ти­ву­ва­ти че­рез низь­ку вро­жай­ність, то­му по­ба­чи­ти клу­бні­ку мо­жна хі­ба що у се­ле­кціо­не­рів, у при­ва­тних ко­ле­кці­ях са­до­во­дів та, зви­чай­но ж, у ди­кій при­ро­ді.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.