КІНОКРАЇНА

ВІД ПЕР­ШИХ ВІДЗНЯТИХ КАДРІВ ДО СЬОГОДЕННЯ НА­ЦІО­НАЛЬ­НОЇ КІНОІНДУСТРІЇ — ІСТО­РІЮ Й СУЧАСНІСТЬ УКРА­ЇН­СЬКО­ГО КІ­НЕ­МА­ТО­ГРА­ФА НА­ВРЯД ЧИ МО­ЖЛИ­ВО УЯВИ­ТИ БЕЗ ЙО­ГО АЛЬМАМАТЕР — НА­ЦІО­НАЛЬ­НОЇ КІ­НО­СТУ­ДІЇ ІМЕ­НІ ОЛЕКСАНДРА ДОВ­ЖЕН­КА.

Zhinka - - Те­ма Но­ме­ра -

Хро­ні­ки най­біль­шої єв­ро­пей­ської кі­но­сту­дії

По­бу­ва­ти бі­ля най­біль­шо­го в Єв­ро­пі зні­маль­но­го па­віль­йо­ну, по­ба­чи­ти ав­тен­ти­чні ко­стю­ми Сви­ри­да Пе­тро­ви­ча і Про­ні Про­ко­пів­ни та ді­зна­тись, де Оле­ксандр Дов­жен­ко роз­ка­дро­ву­вав май­бу­тні філь­ми, — до Дня укра­їн­сько­го кі­но про­мо­та­є­мо плів­ку йо­го хро­ні­ки.

УКРА­ЇН­СЬКИЙ ГОЛЛІВУД

2 бе­ре­зня 1927 ро­ку на око­ли­ці Ки­є­ва — Жов­тнів­ці (ни­ні ра­йон ст. ме­тро «Шу­ляв­ська»), що по­ряд із Бе­ре­стей­ським шо­се (ни­ні про­спект Пе­ре­мо­ги), по­бли­зу Пу­шкін­сько­го пар­ку на 40 ге­кта­рах чи­сто­го по­ля за­кла­ли пер­ший ка­мінь Ки­їв­ської кі­но­фа­бри­ки. Ді­ю­чі на той час в Укра­ї­ні Оде­ська та Ял­тин­ська кі­но­сту­дії бу­ли мі­зер­ни­ми по­рів­ня­но із ті­єю, яку пла­ну­ва­ли у Ки­є­ві.

27 ли­сто­па­да то­го ж ро­ку на за­сі­дан­ні пре­зи­дії ки­їв­сько­го окр­ви­кон­ко­му ухва­ли­ли рі­ше­н­ня: «…Зва­жа­ю­чи на ве­ли­ке зна­чі­н­ня кі­но­фа­бри­ки, та на те, що зу­пин­ка бу­дів­ни­цтва й кон­сер­ва­ція фа­бри­ки бу­ли б про­я­вом ве­ли­че­зної без­го­спо­дар­но­сті, — під­три­ма­ти кло­по­та­н­ня

ВУФКУ (Все­укра­їн­сько­го фо­то­кі­но­управ­лі­н­ня) пе­ред від­по­від­ни­ми цен­траль­ни­ми ор­га­на­ми про пов­не за­без­пе­че­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва фа­бри­ки з тим, щоб фа­бри­ку бу­ло за­кін­че­но в най­ко­ро­тшій тер­мін, себ­то до осе­ні 1928 р., для чо­го є те­хні­чні мо­жли­во­сті».

Тем­пи бу­дів­ни­цтва, роз­мі­ри та фі­нан­су­ва­н­ня на­прав­ду вра­жа­ли: си­сте­ми опа­ле­н­ня та вен­ти­лю­ва­н­ня спе­ці­аль­но ви­го­тов­ля­ли у Ні­меч­чи­ні та Мо­скві, а еле­ктри­чне уста­тку­ва­н­ня — у Швей­ца­рії.

Удень бу­ді­вель­ни­ки вкла­да­ли це­гли­ну до це­гли­ни, а вно­чі — ре­жи­се­ри кадр за кадром мон­ту­ва­ли пер­шу відзня­ту стрі­чку. Ро­бо­ту кі­но­сту­дія ще не роз­по­ча­ла, офі­цій­ним стар­том вва­жа­ють гру­день 1928-го. Але ще до то­го — у ве­ре­сні — на екра­ни ви­йшов пер­ший відзня­тий на те­ри­то­рії Ки­їв­ської кі­но­фа­бри­ки фільм «Вань­ка і Ме­сник» ре­жи­се­ра Аксе­ля Лун­ді­на. Да­лі бу­ли ко­ро­тко­ме­тра­жні: «Ясла» Ми­хай­ла Ка­у­фма­на та «Оди­над­ця­тий» Дзи­ґи Вер­то­ва. До кін­ця 1929-го тут відзня­ли де­сять стрі­чок.

За­сту­пни­ця ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра з пи­тань ви­ро­бни­цтва На­ціо­наль­ної кі­но­сту­дії ху­до­жніх філь­мів іме­ні Олександра Дов­жен­ка Єлі­за­ве­та Пле­ско­нос роз­по­від­ає: «Про­ект кі­но­фа­бри­ки вті­лив у жи­т­тя ар­хі­те­ктор Ва­лер’ян Ри­ков. До ре­чі, ли­ше у Ки­є­ві до­ни­ні збе­ре­гло­ся пів­то­ра де­ся­тка йо­го ро­біт, рід­кі­сна се­ред яких — «ху­до­жній» кор­пус кі­но­фа­бри­ки. Бу­дів­лю зда­ли в екс­плу­а­та­цію пер­шою, ще ко­ли по усій те­ри­то­рії актив­но ве­ли­ся бу­ді­вель­ні ро­бо­ти. Зве­де­ний па­віль­йон у сти­лі кон­стру­кти­ві­зму, ши­ри­ною 111 ме­трів, ви­со­тою — 22 ме­три. Уже дев’яно­сто ро­ків це най­біль­ший зні­маль­ний май­дан­чик не тіль­ки в Укра­ї­ні, а й у Єв­ро­пі. Уя­віть со­бі: одно­ча­сно тут мо­же пра­цю­ва­ти де­сять зні­маль­них груп. Ці­ка­во, що під час зйо­мок філь­му Оле­ся Ян­чу­ка «Що­ден­ник Си­мо­на Пе­тлю­ри» (ця істо­ри­чна дра­ма ви­хо­дить на екра­ни у ве­ре­сні) у пер­шо­му па­віль­йо­ні по­бу­ду­ва­ли па­ризь­ку ву­ли­цю Ра­сін».

Ни­ні усі стрі­чки, на­ро­дже­ні на кі­но­сту­дії, ра­ху­ють не де­ся­тка­ми — со­тня­ми, а при­че­тних до укра­їн­сько­го кі­не­ма­то­гра­фа — ти­ся­ча­ми: ре­жи­се­ри, сце­на­ри­сти, ар­ти­сти, опе­ра­то­ри, ком­по­зи­то­ри, ху­до­жни­ки-по­ста­нов­ни­ки, де­ко­ра­то­ри то­що.

ЕКС­ПО­НА­ТИ КІ­НО­ІСТО­РІЇ

Епо­ха Олександра Дов­жен­ка — одна з най­яскра­ві­ших за весь пе­рі­од існу­ва­н­ня фа­бри­ки. Ре­жи­сер-но­ва­тор при­йшов пра­цю­ва­ти на сту­дію в кін­ці черв­ня 1929-го ро­ку. У йо­го до­роб­ку бу­ло уже кіль­ка філь­мів, зокре­ма «Зве­ни­го­ра» та «Ар­се­нал». Са­ме за «Укра­їн­філь­му» (так з 30-х пе­ре­йме­ну­ва­ли ВУФКУ, під­по­ряд­ку­вав­ши йо­го но­во­утво­ре­но­му цен­тру «Со­юз­кі­но») Дов­жен­ко зняв свої ше­дев­ри, які зго­дом на­зи-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.