Куль­ти­ва­то­ри для обро­бі­тку між­рядь зно­ву на­бу­ва­ють по­пу­ляр­но­сті

Agrobusiness Segodni - - Ме­ха­ні­за­ція апк - Ва­силь Чер­кас

Тра­ди­цій­ні те­хно­ло­гії обро­бі­тку у нас сьо­го­дні вва­жа­ю­ться якщо не за­ста­рі­ли­ми, то при­найм­ні не мо­дни­ми. Са­ме сло­во «оран­ка» зда­тне ви­кли­ка­ти ці­лу гам­му не­га­тив­них емо­цій вклю­чно з осу­дом, хо­ча, щи­ро ка­жу­чи, чи­ма­ло агра­рі­їв оре со­бі та й оре, не зва­жа­ю­чи ні на ко­го, бо отри­мує ре­зуль­тат. Втім, ми не про оран­ку, оскіль­ки її до­ціль­ність — річ суб’єктив­на та ін­ди­ві­ду­аль­на і за­ле­жить від кон­кре­тних ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних умов, се­зо­ну та ба­га­тьох ін­ших фа­кто­рів. По­го­во­ри­мо лі­пше про про­са­пні куль­ти­ва­то­ри, які геть бу­ло пе­ре­тво­ри­ли­ся на до­істо­ри­чний ре­лікт, а те­пер зно­ву по­ти­хень­ку від­во­йо­ву­ють по­зи­ції.

При­бу­тко­ве ро­слин­ни­цтво — це ма­те­ма­ти­ка. По­ми­ли­ли­ся десь у рів­нян­ні — і ма­є­мо «мі­нус», який нам не вда­сться по­мно­жи­ти на ін­ший «мі­нус», аби отри­ма­ти «плюс». Ме­ха­ні­зо­ва­ний обро­бі­ток між­рядь най­ча­сті­ше не впи­су­є­ться в еко­но­мі­ку ве­ли­ких го­спо­дарств. 12-ме­тро­вий про­са­пний куль­ти­ва­тор за до­бу оси­лить за­ле­две 50 га по­ля. Якщо у вас 1000 га со­ня­шни­ку і стіль­ки ж са­мо ра­зом сої та ку­ку­ру­дзи, то­ді про що мо­ва — ви га­ня­ти­ме­те­ся за бур’яна­ми та­ким спосо­бом аж до са­мих жнив. Без осо­бли­во­го по­спі­ху, до ре­чі. Ба­жа­є­те швид­ше? По­трі­бен ще один, два, три тра­кто­ри, стіль­ки ж куль­ти­ва­то­рів і стіль­ки ж ме­ха­ні­за­то­рів. Ми вже не го­во­ри­мо про агро­хол­дин­ги, де не те, що 12-ме­тро­ви­ми куль­ти­ва­то­ра­ми, а 42-ме­тро­ви­ми штан­га­ми ни­щи­ти бур’яни гер­бі­ци­да­ми не всти­га­ють. Ні­хто там не бу­де гра­ти­ся із ме­ха­ні­зо­ва­ним обро­бі­тком між­рядь, хі­ба що в екс­пе­ри­мен­таль­но­му по­ряд­ку. Тим па­че, до­ве­де­ться спа­ли­ти при­найм­ні лі­трів шість со­ляр­ки на ге­кта­рі про­ти 1,5–2 л на об­при­ску­ван­ні…

З ін­шо­го бо­ку, які­сна, пра­виль­но та своє­ча­сно вне­се­на «хі­мія» — це свя­то ду­ші для агро­но­ма і ще й го­ра з пліч до то­го ж. Да­ли ґрун­то­вий гер- бі­цид ра­зок, «до­би­ли» стра­хо­вим — і ле­жать ло­бо­да, пи­рій, осо­ти, на­віть ам­бро­зія. Кра­са і си­ла, як-то ка­жуть! Це все чу­до­во, однак та­ку опти­мі­сти­чну кар­ти­ну, яка б на­ди­ха­ла на подаль­ші агро­но­мі­чні звер­ше­н­ня, мо­жна по­ба­чи­ти, на жаль, не скрізь.

Пе­ре­д­усім то­му, що не всі мо­жуть со­бі до­зво­ли­ти ви­ли­ти у між­ря­д­дя не про­сто отру­ту для бур’янів, а сер­ти­фі­ко­ва­ний та ефе­ктив­ний за­сіб, який все ви­рі­шить і бла­го­по­лу­чно зни­кне без слі­ду, а не при­го­лом­шить на цьо­му по­лі пше­ни­цю, ви­сі­я­ну на­сту­пно­го се­зо­ну. Не­де­ше­во це, і зно­ву ж та­ки по­трі­бно ра­ху­ва­ти: рен­та­бель­но-не­рен­та­бель­но…

Та­кож тре­ба ще й вмі­ти це вне­сти пре­па­ра­ти: пра­виль­но пі­ді­бра­ти во­ду, змі­ша­ти, ви­бра­ти час то­що. Десь щось не всти­гли чи по­ми­ли­ли­ся — і ко­ло­ся­ться бур’яни, і цві­туть, ще й пло­до­но­сять…

Вне­сли грун­то­вий гер­бі­цид, до­щі від­су­тні, во­ло­ги не­ма — і він не по­ді­яв. Без ко­мен­та­рів. Або ще ве­се­лі­ше: да­ли гер­бі­цид на со­ня­шник, а він так «скру­тив­ся», що й вовч- ка не тре­ба — стрес є стре­сом. Ну, і об’єктив­но-фу­ту­ри­сти­чний фа­ктор — так чи іна­кше, ці­ною ве­ли­ких жертв, однак бур’яни по­во­лень­ки при­сто­со­ву­ю­ться до хі­мі­чних ре­чо­вин, яки­ми їх при­гні­чу­ють. Не по­до­ба­ю­ться во­ни їм на смак, втра­ти є, однак що­се­зо­ну на­за­гал ниж­чі й ниж­чі.

Ко­ро­тше ка­жу­чи, про­бле­ма­ти­ка ві­до­ма, зна­йо­ма і близь­ка до сер­ця. Ще ро­ків 5 то­му до па­ді­н­ня кур­су грив­ні та­кі пи­та­н­ня мо­жна бу­ло за­кри­ти до­да­тко­вою удар­ною до­зою ефе­ктив­но­го гер­бі­ци­ду. За­раз лю­ди не те що на до­да­тко­ві оброб­ки роз­ра­хо­ву­ють, а ду­ма­ють, від яких основ­них мо­жна бу­ло б від­мо­ви­ти­ся, щоб по ті са­мій рен­та­бель­но­сті ви­хо­ди­ло. Хо­ча і це твер­дже­н­ня сум­нів­не, якщо по­ру­шу­є­ться ЇЇ ве­ли­чність те­хно­ло­гія. Сенс по­ля­гає у то­му, що кра­ще ра­зів зо два до­бре прой­ти­ся про­са­пним куль­ти­ва­то­ром, аніж по­га­но об­при­ску­ва­чем. Не­які­сний пре­па­рат, від­су­тність во­ло­ги, не­пра­виль­не вне­се­н­ня, по­га­ний об­при­ску­вач чи не­до­лу­гий опе­ра­тор — усе одно. Ми не про­сто дар­ма ви­тра­ча­є­мо гро­ші, а втра­ча­є­мо до­ро­го­цін­ний час, при цьо­му вга­ня­ю­чи ро­сли­ни в стрес.

Про­са­пний куль­ти­ва­тор не має ані жа­лю, ані сан­ти­ме­трів до бур’янів, і він ні­ко­ли не чув про та­ке по­ня­т­тя, як фаль­си­фі­кат. Під ньо­го не по­трі­бно під­би­ра­ти Ph во­ди, і йо­го не ці­ка­вить: є ві­тер чи не­ма, ви­па­ла ро­са вран­ці чи ні. Агре­гат ме­то­ди­чно і без­від­мов­но ви­ко­нує свою ро­бо­ту, оми­на­ю­чи, втім, най­хи­трі­ші бур’яни, роз­та­шо­ва­ні бі­ля сте­бел куль­тур­них ро­слин. Ви­хо­дить хоч і не ду­же де­ше­во, однак сер­ди­то і до­сить ефе­ктив­но. До­да­мо, що й еко­ло­гі­чно.

Зно­ву ж та­ки по­трі­бно ло­ви­ти по­трі­бний мо­мент для то­го, щоб за­пу­сти­ти в по­ле та­кий агре­гат. Біль­шість ви­дів бур’янів у ва­ших по­сі­вах по­вин­ні пе­ре­бу­ва­ти на та­ких ста­ді­ях роз­ви­тку, щоб куль­ти­ва­ція на­дов­го від­би­ла у них спро­мо­жність про­ро­ста­ти. Та, по­вто­ри­мо­ся, що спра­ва то­го вар­та — нам не по­трі­бно очі­ку­ва­ти «ен­ну» кіль­кість днів та мір­ку­ва­ти со­бі: по­ді­яв гер­бі­цид чи ні? Ста­ле­ві ла­пи не да­ють при­во­ду для та­ких сум­ні­вів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.