За­хи­сні за­хо­ди під час ви­ро­щу­ва­н­ня

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Іван Мар­ков

За­хист со­ня­шни­ку від бі­лої гни­лі є ва­жли­вою скла­до­вою ін­тен­сив­ної те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри, яка від­по­від­ає со­ці­аль­ній та еко­ло­гі­чній без­пе­ці, ре­сур­со- та енер­го­збе­ре­жен­ню, а та­кож еко­но­мі­чній до­ціль­но­сті. Він спря­мо­ва­ний на обме­же­н­ня та за­по­бі­га­н­ня роз­ви­тку хво­роб і вклю­чає ком­плекс за­хо­дів про­фі­ла­кти­чно­го ха­ра­кте­ру та актив­ної дії.

Най­більш ра­ди­каль­ним, еко­ло­гі­чно без­пе­чним і еко­но­мі­чно ви­гі­дним за­хо­дом є ви­ро­щу­ва­н­ня у го­спо­дар­стві стій­ких сор­тів та гі­бри­дів со­ня­шни­ку. Ви­со­кою по­льо­вою стій­кі­стю до бі­лої гни­лі та біль­шо­сті ін­ших за­хво­рю­вань ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться гі­бри­ди со­ня­шни­ку: Алан, Аре­на ПР, Атлет, Бонд, Голд­сан, Да­рій, Джа­зі, Зелл­ко, ЗУ Кла­рі­са, Та­ма­ра КЛ, ЕС Бам­бі­на, ЕС Бе­са­на, ЕС Тун­дра, КВС Дра­гон, За­клик, Ізюм­ський, Ім­пакт, Ка­прал, Кур­сор, Ла­ріс­са, ЛГ 5550, МАС 83ІО, МАС 90СП, НК Ар­мо­ні, НК Дел­фі, НК Дол­бі, НК Ка­мен, Кар­лос 105, НК Кон­ді, НК Фер­ті, Опе­ра ПР, Па­трі­ція КЛ, Пер­ві­сток, Пла­не­та, ПР64Г34, ПР64Г46, Рем­бо, Укра­їн­ський F1, Су­пер­сол, Тру­біж, Тут­ті, Фе­дот, Фор­вард, Фран­че­ска, Фрі­гат КЛ, Фу­шія КЛ та ін. Су­ча­сні гі­бри­ди со­ня­шни­ку з ком­пле­ксною стій­кі­стю про­ти гни­лей зда­тні ре­а­лі­зу­ва­ти свою по­тен­цій­ну про­ду­ктив­ність не менш як на 70–80%.

З ме­тою за­по­бі­га­н­ня епі­фі­то­тій­но­го роз­ви­тку ко­ши­ко­вої фор­ми бі­лої гни­лі до­ціль­но ви­ро­щу­ва­ти не мен­ше двох-трьох гі­бри­дів со­ня­шни­ку з рі­зною три­ва­лі­стю ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду, з під­ви­ще­ною стій­кі­стю до вов­чка та ін­ших за­хво­рю­вань, що дасть змо­гу уни­кну­ти на­пру­ги під час зби­ра­н­ня уро­жаю та сут­тє­во зни­зи­ти шкі­дли­вість хво­роб. Пра­кти­ка по­ка­зує, що най­більш опти­маль­ним спів­від­но­ше­н­ням у пів­ден­них ра­йо­нах час­тка се­ре­дньо­ран­ніх гі­бри­дів по­вин­на ста­но­ви­ти 50–60%, се­ре­дньо­сти­глих — 10–15%, ре­шта — ран­ньо­сти­глі гі­бри­ди; у пів­ні­чних ра­йо­нах час­тка гі­бри­дів ран­ньої сти­гло­сті по­вин­на за­йма­ти 60–70% і се­ре­дньо­ран­ніх — 30–40%.

До­три­ма­н­ня на­у­ко­во об­грун­то­ва­ної сі­во­змі­ни. Основ­ною ви­мо­гою під час ви­бо­ру по­пе­ре­дни­ків під со­ня­шник є на­яв­ність у ґрун­ті во­ло­ги. Кра­щи­ми по­пе­ре­дни­ка­ми є ози­мі та ярі зер­но­ві куль­ту­ри; в зо­нах до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня — ку­ку­ру­дза на зер­но і си­лос, пі­сля яких ура­же­н­ня ро­слин бі­лою гни­л­лю та ін­ши­ми хво­ро­ба­ми є не­зна­чне по­рів­ня­но з ін­ши­ми по­пе­ре­дни­ка­ми. До кра­щих по­пе­ре­дни­ків слід від­не­сти та­кож ярі ко­ло­со­ві, які не ви­ко­ри­сто­ву­ють во­ло­гу гли­бо­ких ша­рів ґрун­ту і не ура­жу­ю­ться одни­ми і ти­ми ж са­ми­ми хво­ро­ба­ми, що і со­ня­шник. Не­до­ціль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти як по­пе­ре­дник со­ня­шни­ку цукро­ві бу­ря­ки, су­дан­ську тра­ву, а в Сте­пу — ячмінь і овес.

Опти­мі­за­ція стру­кту­ри по­сів­них площ куль­тур. Ра­ні­ше со- ня­шник за­ймав не біль­ше 10% площ, що да­ва­ло змо­гу йо­го по­вер­та­ти на по­пе­ре­днє мі­сце че­рез 8–10 ро­ків, це сут­тє­во змен­шу­ва­ло ура­же­н­ня ро­слин бі­лою гни­л­лю. Як ві­до­мо, в остан­нє де­ся­ти­річ­чя час­тка по­сі­вів со­ня­шни­ку у біль­шо­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств зро­сла до 20–25%, а в окре­мих го­спо­дар­ствах до 40–50% від за­галь­ної стру­кту­ри по­сів­них площ. По­ру­ше­н­ня си­сте­ми сі­во­змін і змен­ше­н­ня ро­та­ції куль­тур при­зве­ло до ін­тен­сив­но­го ура­же­н­ня ро­слин бі­лою гни­л­лю та ін­ши­ми хво­ро­ба­ми, сут­тє­во­го зро­ста­н­ня їх шкі­дли­во­сті. У ра­зі за­про­ва­дже­н­ня ко­ро­тко­ро­та­цій­них сі­во­змін до­ціль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти гі­бри­ди со­ня­шни­ку з ви­со­кою по­льо­вою стій­кі­стю, пе­ре­д­усім до бі­лої гни­лі. Пі­сля рі­па­ку, сої, го­ро­ху, гре­чки, льо­ну, ко­но­плі та ін­ших куль­тур, які ура­жу­ють збу­дни­ка­ми бі­лої і сі­рої гни­лей, со­ня­шник не­об­хі­дно ви­сі­ва­ти че­рез 3–4 ро­ки.

Своє­ча­сне і які­сне про­ве­де­н­ня основ­но­го обро­бі­тку ґрун­ту, до­три­му­ю­чись зо­наль­них си­стем зем­ле­роб­ства, чим за­без­пе­чу­є­ться ма­кси­маль­не на­ко­пи­че­н­ня во­ло­ги та по­жив­них ре­чо­вин у ґрун­ті, при­ско­рю­є­ться гу­ма­ні­за­ція ро­слин­них ре­шток, роз­пу­шу­є­ться ґрунт, зни­щу­ю­ться бур’яни, се­ред яких є ба­га­то ви­дів, які ура­жу­ю­ться бі­лою гни­л­лю та ін­ши­ми хво­ро­ба­ми і спри­я­ють по­ши­рен­ню цих за­хво­рю­вань. Слід за­ува­жи­ти, що актив­ність ґрун­то­вої мі­кро­фло­ри пе­ре­д­усім за­ле­жить від умов зво­ло­же­но­сті ор­но­го ша­ру, вне­се­них мі­не­раль­них до­брив, біо­ло­гі­чних пре­па­ра­тів та ае­ра­ції ґрун­ту. Чи­слен­ни­ми до­слі­дже­н­ня­ми вста­нов­ле­но, що біль­шість скле­ро­ці­їв збу­дни­ка бі­лої гни­лі ги­не пі­сля їх за­орю­ва­н­ня у ґрунт. За від­но­сної во­ло­го­сті ґрун­ту 50–100% і тем­пе­ра­ту­ри в ме­жах 18–200С близь­ко 70–80% скле­ро­ці­їв руй­ну­є­ться че­рез мі­сяць пі­сля їх по­тра­пля­н­ня у ґрунт. Зна­чну роль у їх руй­ну­ван­ні ві­ді­гра­ють ґрун­то­ві гри­би-ан­та­го­ні­сти ( Coniotirium minitans W. A. Campb.).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.