Щоб бу­ря­ки бу­ли сма­чни­ми

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Іван Мар­ков

Ко­ре­не­пло­ди бу­ря­ків сто­ло­вих ча­сто за­гни­ва­ють ще в пе­рі­од ве­ге­та­ції ро­слин, але най­біль­ше їх ура­жу­є­ться у пе­рі­од збе­рі­га­н­ня, втра­ти ви­ро­ще­но­го вро­жаю мо­жуть ся­га­ти 10-30% і біль­ше.

До най­по­ши­ре­ні­ших в Укра­ї­ні гни­лей ко­ре­не­пло­дів слід від­не­сти гниль сер­де­чка (фо­моз), фу­за­рі­о­зну, ри­зо­кто­ні­о­зну бу­ру і чер­во­ну, хво­сто­ву (го­моз), не­кроз су­дин і ка­га­тну.

Гниль сер­де­чка (фо­моз)

На ко­ре­не­пло­дах хво­ро­ба про­яв­ля­є­ться у ви­гля­ді гни­лі сер­це­ви­ни (гни­лі сер­де­чка), яка бе­ре по­ча­ток із го­лов­ки і ко­ну­сом по­ши­рю­є­ться до йо­го осно­ви. На по­здов­жньо­му роз­рі­зі ура­же­но­го ко­ре­не­пло­ду тка­ни­на су­ха, чор­на і твер­дої кон­си­стен­ції. Па­то­ген ура­жує пе­ре­ва­жно мо­ло­ді осла­бле­ні ча­сти­ни ко­ре­ня, го­лов­ним чи­ном, бі­чні опу­кло­сті ший­ки, ви­кли­ка­ю­чи по­яву тем­но-сі­рих або бу­рих плям. Ура­же­на тка­ни­на за­гни­ває, стає су­хою, тру­хля­вою. На ура­же­них ді­лян­ках утво­рю­ю­ться чор­ні пі­кні­ди гри­ба.

По­тра­пля­ю­чи в ка­га­ти або схо­ви­ща, ко­ре­не­пло­ди з озна­ка­ми су­хої гни­лі швид­ко роз­кла­да­ю­ться. У схо­ви­щах гниль ко­ре­не­пло­дів про­гре­сує тим швид­ше, чим ви­ща у ньо­му тем­пе­ра­ту­ра.

Ко­ре­не­пло­ди, що ро­стуть за не­ста­чі бо­ру в ґрун­ті, ду­же сприйня­тли­ві до фо­мо­зу. Ура­же­ні фо­мо­зом у пе­рі­од зи­мо­во­го збе­рі­га­н­ня лег­ко ін­фі­ку­ю­ться збу­дни­ка­ми ка­га­тної гни­лі і ча­сто пов­ні­стю згни­ва­ють.

Шкі­дли­вість хво­ро­би по­ля­гає у зни­же­ні то­вар­но­го ви­гля- Бу­ра гниль ду ко­ре­не­пло­дів, їх не­при­да­тно­сті для три­ва­ло­го збе­рі­га­н­ня, зна­чні втра­ти вро­жаю в ре­зуль­та­ті за­гни­ва­н­ня ко­ре­не­пло­дів у схо­ви­щах.

Фу­за­рі­о­зна гниль

Хво­ро­ба про­яв­ля­є­ться під час ве­ге­та­ції у ви­гля­ді в’яне­н­ня лис­тків і по­чор­ні­н­ня їх че­ре­шків. Ко­ре­не­пло­ди від­ста­ють у ро­сті, на них фор­му­є­ться ба­га­то бі­чних ко­рін­ців, ура­же­н­ня охо­плює вну­трі­шню ча­сти­ну їх, в то­му чи­слі су­дин­ні пу­чки.

Три­ва­лі за­су­шли­ві пе­рі­о­ди в черв­ні-ли­пні-сер­пні при­гні­чу­ють ріст і роз­ви­ток ро­слин, спри­я­ють актив­но­му про­ни­кнен­ню па­то­ге­нів у ко­ре­не­пло­ди ще в по­лі, які ура­жу­ють не тіль­ки осла­бле­ні, а й від­но­сно мі­цні ко­ре­не­пло­ди. Гни­лі та за­гни­лі ді­лян­ки ура­же­них ко­ре­не­пло­дів ціл­ком втра­ча­ють цу­кор, сут­тє­во зни­жу­є­ться вміст со­лей ка­лію, каль­цію, за­лі­за, фо­сфо­ру ор­га­ні­чних ки­слот, зро­стає вміст шкі­дли­во­го азо­ту.

Ко­ре­не­пло­ди, ура­же­ні фу­за­рі­о­зною гни­л­лю, а та­кож ін­фі­ко­ва­ні па­то­ге­на­ми без ви­ди­мих ознак за­гни­ва­н­ня, у ра­зі збе­рі­га­н­ня в схо­ви­щах, ін­тен­сив­но за­гни­ва­ють, спри­чи­ня­ють роз­ви­ток ка­га­тної гни­лі. На­сін­ни­ки з ура­же­них фу­за­рі­о­зною гни­л­лю ко­ре­не­пло­дів або зов­сім не утво­рю­ють на­сі­н­ня, або во­ни фор­му­ють ду­же щу­пле низь­кої яко­сті.

В обме­жен­ні роз­ви­тку хво­ро­би зна­чну роль ві­ді­гра­ють агро­те­хні­чні за­хо­ди, спря­мо­ва­ні на під­ви­ще­н­ня стій­ко­сті рос- лин та зни­же­н­ня за­па­сів ґрун­то­вої ін­фе­кції.

Бу­ра (ри­зо­кто­ні­о­зна) гниль

Най­більш по­ши­ре­на хво­ро­ба в го­спо­дар­ствах Він­ни­цької, Ки­їв­ської, Чер­ка­ської, Во­лин­ської, Іва­но-Фран­ків­ської, Чер­ні­гів­ської обла­стей. Гниль про­яв­ля­є­ться на хво­сто­вій ча­сти­ні ко­ре­не­пло­ду, рід­ше на го­лов­ці та ший­ці ко­ре­ня. Ура­же­на тка­ни­на на­бу­ває тем­но-бу­ро­го, май­же чор­но­го ко­льо­ру. Хво­ро­бою ура­жу­ю­ться ко­ре­не­пло­ди пе­ре­ва­жно на за­пли­ва­ю­чих ґрун­тах із ви­со­ким рів­нем ґрун­то­вих вод, а та­кож у ни­зи­нах, де за­сто­ю­є­ться до­що­ва та по­лив­на во­да, то­му не­рід­ко за­хво­рю­ва­н­ня роз­ви­ва­є­ться осе­ред­ка­ми.

Ура­же­ні ро­сли­ни швид­ко в’януть і ги­нуть. Ха­ра­ктер­ною озна­кою бу­рої гни­лі є чі­тка лі­нія роз­ме­жу­ва­н­ня між здо­ро­вою і ура­же­ною тка­ни­на­ми.

Опти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра для роз­ви­тку па­то­ге­на — 25– 300С. Крім бу­ря­ку, гриб ура­жує го­рох, сою, кор­мо­ві бо­би, лю­цер­ну, кар­то­плю та ба­га­то ін­ших ви­дів. Зи­мує він у ґрун­ті на реш­тках у ви­гля­ді скле­ро­ці­їв, які за­ли­ша­ю­ться жит­тє­зда­тни­ми впро­довж кіль­кох ро­ків.

Для обме­же­н­ня роз­ви­тку бу­рої гни­лі та зни­же­н­ня за­па­су ґрун­то­вої ін­фе­кції слід до­три­му­ва­ти­ся на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­ної сі­во­змі­ни, вра­хо­ву­ю­чи, що па­то­ген ура­жує ба­га­то ви­дів куль­тур­них ро­слин. Гли­бо­ка оран­ка та ін­ші за­хо­ди з обро­бі­тку ґрун­ту сут­тє­во зни­жу­ють за­пас ін­фе­кції у ґрун­ті. Чер­во­на гниль

Чер­во­на (пов­стя­на) гниль

Зов­ні­шні озна­ки хво­ро­би про­яв­ля­ю­ться на ко­ре­не­пло­дах у ви­гля­ді спо­ча­тку сі­рих вдав­ле­них плям, на яких пі­зні­ше з’яв­ля­є­ться гу­стий чер­во­но-фі­о­ле­то­вий пов­стя­ний на­літ (гри­бни­ця па­то­ге­на), на яко­му фор­му­ю­ться тем­ні чер­во­но-фі­о­ле­то­ві скле­ро­ції. Ко­ре­не­пло­ди за­гни­ва­ють, лис­тки в’януть, пі­зні­ше ро­сли­на ги­не.

Ха­ра­ктер­ною осо­бли­ві­стю па­то­ге­на є те, що він роз­ви­ва­є­ться у при­ро­дних умо­вах ве­ге­та­тив­но і мо­же три­ва­лий час збе­рі­га­ти­ся у ґрун­ті. Опти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра для роз­ви­тку па­то­ген­на — 22–250С.

Крім бу­ря­ків, гриб ура­жує мор­кву, пе­тру­шку, ци­ко­рій, хміль, лю­цер­ну, тю­тюн, еспар­цет, ко­ню­ши­ну, чор­ну і чер­во­ну смо­ро­ди­ну, ви­но­град та ін­ші ви­ди ро­слин.

Най­ча­сті­ше хво­ро­ба про­яв­ля­є­ться на со­лон­ча­ко­вих, лу­жних та дер­но­во-кар­бо­на­тних ґрун­тах, осе­ред­ка­ми на по­лях, де за­сто­ю­є­ться во­да. Ура­же­ні ро­сли­ни не­до­ро­з­ви­не­ні та при­гні­че­ні.

Дже­ре­ло ін­фе­кції — ура­же­ні ро­слин­ні реш­тки і ко­ре­ні ура­же­них бур’янів, на яких збе­рі­га­ю­ться скле­ро­ції і гри­бни­ця па­то­ге­на.

За­хо­ди, які про­во­дя­ться про­ти бу­рої гни­лі, є ефе­ктив­ни­ми і про­ти чер­во­ної.

Хво­сто­ва гниль (го­моз) Озна­ки хво­ро­би про­яв­ля­ю­ться у ви­гля­ді за­гни­ва­н­ня і від­ми­ра­н­ня кін­чи­ків ко­ре­не­пло­ду та бі­чних ко­рін­ців. Ли-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.