Но­ві пер­спе­кти­ви ан­ти­чних бо­бів

Agrobusiness Segodni - - Подія - Ігор Пе­трен­ко

У Ки­є­ві на­при­кін­ці ли­сто­па­да про­йшла III Мі­жна­ро­дна кон­фе­рен­ція «Бо­бо­ві куль­ту­ри. Но­ві рин­ки, но­ві мо­жли­во­сті». Ор­га­ні­за­тор за­хо­ду — гро­мад­ська Асо­ці­а­ція «Спів­то­ва­ри­ство ви­ро­бни­ків і спо­жи­ва­чів бо­бо­вих Укра­ї­ни» зі­бра­ла на за­хід по­над 300 уча­сни­ків із 26 кра­їн сві­ту: ви­ро­бни­ків бо­бо­вих куль­тур, трей­де­рів, фер­ме­рів, на­у­ков­ців, пред­став­ни­ків ди­пло­ма­ти­чно­го кор­пу­су, ана­лі­ти­ків.

Усім ві­до­ма при­каз­ка — «си­ді­ти на бо­бах», тоб­то обме­жу­ва­ти се­бе. На­сам­пе­ред у вжи­ван­ні м’яса й са­ла. Як по­ка­зує жи­т­тя і ме­ди­чні до­слі­дже­н­ня, це бу­ває на­віть ко­ри­сно: для здо­ров’я лю­дей бо­бо­ві куль­ту­ри зна­ча­ться у пе­ре­лі­ку най­ко­ри­сні­ших про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня. Се­ред них одна з най­по­пу­ляр­ні­ших — го­рох. Він був ві­до­мий древ­нім гре­кам і рим­ля­нам, йо­го зга­дує Плі­ній Стар­ший у «При­ро­дній істо­рії», на­пи­са­ній I сто­літ­ті на­шої ери. А бі­блій­ну со­че­ви­цю ви­ро­щу­ва­ли ще 10 тис. ро­ків. То­му га­сло кон­фе­рен­ції «Но­ві рин­ки, но­ві мо­жли­во­сті» на­тя­ка­ло, що іно­ді но­ве — це при­за­бу­те дав­нє.

Від­кри­ва­ю­чи кон­фе­рен­цію, пре­зи­дент Спів­то­ва­ри­ства ви­ро­бни­ків і спо­жи­ва­чів бо­бо­вих Ан­то­ні­на Скля­рен­ко за­зна­чи­ла: «У сві­ті ми спо­сте­рі­га­є­мо зро­сталь­ний по­пит на про­до­воль­ство. З огля­ду на те, що біль­шість на­се­ле­н­ня Зем­лі — усе ще бі­дна, лю­ди від­да­ва­ти­муть пе­ре­ва­гу най­про­сті­шим і най­більш до­сту­пним про­ду­ктам хар­чу­ва­н­ня. А бо­бо­ві са­ме та­ки­ми і є».

У кон­фе­рен­ції взяв участь, ви­сту­пив­ши по скай­пу, пре­зи­дент Сві­то­вої кон­фе­де­ра­ції бо­бо­вих Ар­слан Ху­сейн (ОАЕ). Він на­го­ло­сив на ва­жли­во­сті цих ві­до­мих з ан­ти­чних ча­сів ро­слин для ста­ло­го роз­ви­тку пла­не­ти Зем­ля. На­вів при­клад та­ко­го кон­ти­нен­ту, як Афри­ка, де ви­ро­бни­цтво про­до­воль­ства ни­ні від­стає від по­треб на­се- ле­н­ня. На­при­клад, 2017 го­ду у Пів­ден­но­му Су­да­ні го­ло­ду­ва­ло близь­ко 5 млн лю­дей. Афри­кан­ські фер­ме­ри дрі­бні і те­хні­чно не озбро­є­ні. В основ­но­му це жін­ки, які пі­клу­ю­ться про бла­го­по­луч­чя сво­їх сі­мей. Чо­му там по­пу­ляр­ні бо­бо­ві? Крім ін­шо­го, це — во­до­о­ща­дні куль­ту­ри. Рис, на­при­клад, ви­ма­гає ба­га­то во­ди, то­ді як бо­бо­ві менш ви­мо­гли­ві до во­ло­ги. «Ми на­ці­ле­ні на роз­ви­ток зв’яз­ків з укра­їн­ськи­ми ви­ро­бни­ка­ми бо­бо­вих, осо­бли­во з екс­пор­те­ра­ми», — ска­зав пан Ху­сейн.

Ню­ан­си в те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня ква­со­лі роз­гля­да­ли­ся у до­по­віді Хри­сти­ни Горс­тки, ди­ре­кто­ра з екс­пор­ту агро­фір­ми «Ге­лі­ос-1». Ква­со­ля рен­та­бель­на, однак не та­ка про­ста у ви­ро­щу­ван­ні. В Укра­ї­ні успі­шно впро­ва­джу­ю­ться ка­над­ські те­хно­ло­гії її куль­ти­ву­ва­н­ня.

«Моя ма­ти ко­лись ре­тель­но чи­сти­ла ква­со­лю, по­тім на­дов­го за­мо­чу­ва­ла її, — роз­по­вів сі­мей­ну істо­рію ке­рів­ник ком­па­нії «Глей­змен­трейд ЛТД» (Ізра­їль) Джо­зеф Глей­змен. — Але сьо­го­дні у нас не­має на це ча­су. Астро­навт, який ле­тить на ко­смі­чно­му ко­ра­блі на Марс, ко­ли за­хо­че по­їсти, у ньо­го ма­ють бу­ти ко­ри­сні і сма­чні про­ду­кти швид­ко­го при­го­ту­ва­н­ня». Опи­сав­ши цю кар­ти­ну, пан Глей­зман уза­галь­нив: го­то­ва їжа чи на­пів­фа­бри­кат ко­шту­ють на­ба­га­то до­рож­че, ніж си­ра ква­со­ля чи су­хий го­рох. От­же, фер­ме­ри ма­ють бра­ти участь не ли­ше у ви­ро­бни­цтві, а й у пе­ре­роб­ці. З бо­бо­вих куль­тур мо­жна ви­ро­бля­ти ду­же ве­ли­кий ді­а­па­зон про­ду­кції: ко­сме­ти­ка, фар­ма­ко­ло­гія теж по­тре­бу­ють бо­бо­вих як си­ро­ви­ну. Мо­жли­во, до­ціль­но ство­рю­ва­ти пе­ре­ро­бні по­ту­жно­сті у ко­о­пе­ра­ції з ін­ши­ми ви­ро­бни­ка­ми.

Ба­га­то дис­ку­сій на кон­фе­рен­ції «Бо­бо­ві куль­ту­ри. Но­ві рин­ки, но­ві мо­жли­во­сті» то­чи­ло­ся нав­ко­ло сої. Ни­ні во­на отри­ма­ла ши­ро­ке ви­зна­н­ня як з бо­ку екс­пор­те­рів, так і від пе­ре­ро­бни­ків. Соя за­без­пе­чує під­трим­ку в роз­ви­тку тва­рин­ни­цтва і пта­хів­ни­цтва. Цьо­го ро­ку ця куль­ту­ра про­гно­зо­ва­но ста­ла одним із хі­тів укра­їн­сько­го аграр­но­го екс­пор­ту. Ми ба­чи­ли зро­ста­н­ня вну­трі­шньої пе­ре­роб­ки і ско­ро­че­н­ня ім­пор­ту. Спо­сте­рі­гав­ся ви­со­кий по­пит на сою з бо­ку як Єв­ро­со­ю­зу, так і Бі­ло­ру­сі, де збу­ду­ва­ли дер­жав­ні за­во­ди з її пе­ре­роб­ки. Та­кож і Ки­тай, що ку­пу­вав ба­га­то сої

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.