Оле­ксандр Іва­щен­ко: «Весь сенс екс­пор­ту — в на­бут­ті агро­про­ду­кці­єю до­да­тко­вої вар­то­сті»

Agrobusiness Segodni - - Актуальна розмова -

Ко­ли по­ля вкри­ті сні­гом, а у ві­кно сту­кає зи­мо­ва не­го­да — са­ме час під­би­ти під­сум­ки аграр­но­го ро­ку та спла­ну­ва­ти со­бі зав­да­н­ня на но­вий. Ми си­ди­мо в ро­бо­чо­му ка­бі­не­ті Оле­ксан­дра Іва­щен­ка, го­лов­но­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка Ін­сти­ту­ту біо­енер­ге­ти­чних куль­тур і цукро­вих бу­ря­ків НААН Укра­ї­ни, який май­же 50 ро­ків жи­т­тя від­дав слу­жін­ню укра­їн­ській зем­лі, й обго­во­рю­є­мо про­бле­ми роз­ви­тку ві­тчи­зня­но­го агро­ком­пле­ксу та на­ціо­наль­но­го агро­екс­пор­ту.

— Оле­ксан­дре Оле­ксі­йо­ви­чу, як ви оці­ню­є­те ни­ні­шній стан зем­ле­ко­ри­сту­ва­н­ня в Укра­ї­ні?

— Я по­чав би від­по­відь на це за­пи­та­н­ня із та­ко­го фа­кту. Про­тя­гом люд­ської істо­рії на Зем­лі вже зро­би­ли не­при­да­тни­ми для сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ко­ри­ста­н­ня по­над 2 млрд га грун­тів. Те­пер віль­ні зем­лі для ро­зо­рю­ва­н­ня за­ли­ши­ли­ся тіль­ки в Афри­ці та Пів­ден­ній Аме­ри­ці — це за­га­лом близь­ко 1, 2 млрд га. За про­гно­за­ми фа­хів­ців, до 2050 ро­ку в сві­ті за­ли­ши­ться тіль­ки менш ніж 8 со­ток сіль­го­сп­зе­мель на ко­жну лю­ди­ну.

Пе­рей­де­мо до укра­їн­ських ре­а­лій. У на­шій кра­ї­ні 32 млн га ор­них зе­мель, із них по­ло­ви­на — це чор­но­зе­ми. Це уні­каль­ний по­да­ру­нок при­ро­ди, який ми без­жаль­но гра­бу­є­мо. Ко­ри­сту­ва­чі укра­їн­ських зе­мель ма­со­во по­ру­шу­ють ба­ланс по­жив­них ре­чо­вин у грун­ті. І я ча­сто зга­дую ви­слов­лю­ва­н­ня пре­зи­ден­та США Те­о­до­ра Ру­звель­та про те, що на­род, який не дбає про свою зем­лю, зни­щує своє май­бу­тнє…

За остан­ні 20 ро­ків се­ре­дній вміст гу­му­су в укра­їн­ських грун­тах зни­зив­ся із 3,5 до 3%. Зга­дай­мо, що ви­мо­га від­нов­ле­н­ня ро­дю­чо­сті зем­лі вста­нов­ле­на Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни. Ра­зом із тим, 80% ор­них зе­мель у кра­ї­ні стра­жда­ють від актив­ної фор­ми еро­зії. Так мо­жна ді­йти вже й до са­мої ма­те­рин­ської по­ро­ди. Що ж бу­де зав­тра? А че­рез 10 ро­ків? Що ми то­ді бу­де­мо від­прав­ля­ти з на­ших по­лів на екс­порт? Оле­ксандр Іва­щен­ко

Між тим, зем­ле­роб­ська пра­кти­ка ви­ро­би­ла ефе­ктив­ні при­йо­ми зу­пи­не­н­ня еро­зії ґрун­тів — во­ни уві­йшли до агро­но­мі­чних під­ру­чни­ків, про­те в Укра­ї­ні їх ма­ло хто за­сто­со­вує.

Сьо­го­дні втра­ти­ли го­спо­да­ря лі­со­за­хи­сні сму­ги на по­лях, і вна­слі­док по­до­рож­ча­н­ня при­ро­дно­го га­зу во­ни ін­тен­сив­но ви­ру­бу­ю­ться на­се­ле­н­ням на дро­ва. Вна­слі­док цьо­го на­ші по­ля втра­ча­ють за­хист від ві­трів, а ґрун­ти — від еро­зії.

Де­да­лі біль­ше агра­рі­їв у го­ни­тві за при­бу­тка­ми за­бу­ва­ють про сі­во­змі­ни, сі­ють ли­ше ви­со­ко­мар­жи­наль­ні куль­ту­ри — со­ня­шник «із краю до краю», рі­пак і сою. При цьо­му ча­сто по­ру­шу­ю­ться всі агро­но­мі­чні за­ко­ни. На­при­клад, ось на пів­дні в нас ча­сто сі­ють пше­ни­цю пі­сля со­ня­шни­ку. Ви­ни­кає пи­та­н­ня: до чо­го так мо­жна до­го­спо­да­рю­ва­ти­ся на зем­лі? — У чо­му ж ви ба­чи­те при­чи­ну та­ко­го ста­но­ви­ща?

— На мою дум­ку, при­чи­на­ми цих явищ слід вва­жа­ти мен­таль­ну спад­щи­ну СРСР і без­іні­ці­а­тив­ність агра­рі­їв. Мов­ляв, ки­нув на­сі­н­ня у зем­лю — не­хай со­бі ро­сте, як хо­че! По­ки зем­лі в нас ба­га­то, мо­жна за­не­ха­я­ти її в одно­му мі­сці й пе­ре­йти на дру­ге.

– По­радь­те, як розв’яза­ти цю про­бле­му?

— Я вва­жаю, слід за­про­ва­ди­ти в Укра­ї­ні дер­жав­ний кон­троль за вла­сни­ком зем­лі, як це ро­би­ться у кра­ї­нах Єв­ро­со­ю­зу. На­при­клад, у Ні­меч­чи­ні дер­жав­ний ін­спе­ктор мо­же від­ві­да­ти будь-яку зе­мель­ну ді­лян­ку з пе­ре­вір­кою та, ви­явив­ши по­ру­ше­н­ня пра­вил її екс­плу­а­та­ції, ви­да­ти вла­сни­ку при­пис що­до їх усу­не­н­ня. Якщо ж зем­ле­вла­сник не ре­а­гує на при­пис, ін­спе­ктор мо­же по­да­ти до су­ду, і то­ді вже ця ін­стан­ція мо­же прийня­ти рі­ше­н­ня про за­бо­ро-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.