Олій­ний льон — най­цін­ні­ша куль­ту­ра

Agrobusiness Segodni - - Агрономія Сьогодні - ео­нід Фа­дє­єв канд. техн. на­ук, до­цент

но­ді важ­ко спро­гно­зу­ва­ти пер­спе­кти­ви обро­бі­тку тої чи ін­шої куль­ту­ри. ро­сті­ше ска­за­ти, люд­ство збіль­шу­є­ться, а зна­чить і ви­ро­бни­цтво сіль­госп­про­ду­кції зро­ста­ти­ме. ле на цьо­му тлі ви­ни­ка­ють, як ка­жуть, «ню­ан­си».

а остан­ні ро­ки тренд «здо­ро­ве хар­чу­ва­н­ня» як скла­до­ва здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя на­би­рає силу. Це об­умов­ле­но де­кіль­ко­ма при­чи­на­ми. Сут­тє­во зро­сла зна­чи­мість ро­зу­мо­вої пра­ці, і ця тен­ден­ція бу­де про­дов­жу­ва­ти­ся. Ро­зу­мо­ва пра­ця на від­мі­ну від фі­зи­чно­го не має ро­бо­чо­го дня «від» і «до».

ро­цес осми­сле­н­ня по­став­ле­но­го зав­да­н­ня пра­кти­чно не пе­ре­ри­ва­є­ться, хі­ба що сном, і то іно­ді вран­ці ра­птом при­хо­дить рі­ше­н­ня, якого вве­че­рі ще не бу­ло. ро­ри­ви в ін­те­ле­кту­аль­ній сфе­рі ро­бля­ться та­ки­ми ко­ман­да­ми, які в по­стій­ній твор­чій фор­мі. від­си ви­мо­га до фі­зи­чної фор­ми ко­жно­го її чле­на.

ба­лан­со­ва­не хар­чу­ва­н­ня обо­вяз­ко­ва

скла­до­ва здо­ро­во­го спосо­бу жи­т­тя. Успі­хи на­у­ки в га­лу­зі ді­є­то­ло­гії та ме­ди­ци­ни да­ють чі­ткі ре­це­пти зба­лан­со­ва­но­го хар­чу­ва­н­ня. рім то­го, ро­зу­мо­ва ді­яль­ність мен­шою мірою, ніж фі­зи­чна обме­же­на ві­ко­ви­ми змі­на­ми. У звяз­ку з цим зна­чи­мість деяких сіль­гос­пкуль­тур на­бу­ває но­во­го зна­че­н­ня. они стають більш за­тре­бу­ва­ни­ми.

о них по­ряд з ін­ши

ми (чіа, кві­ноа то­що) від­но­си­ться і льон.

атьків­щи­на ці­єї ро­сли­ни гір­ські ра­йо­ни ндії, итаю, Се­ред­зем­но­мо­ря. У X-XI ст. в иїв­ській Ру­сі се­ля­ни ви­ро­щу­ва­ли льон на во­ло­кно та олію.

То­вар­не льо­нар­ство на Ру­сі зя­ви­ло­ся у XIII ст.

Сьо­го­дні льон у СШ куль­ти­ву­є­ться на по­над 1,5 млн га, у ана­ді, ндії більш ніж по 1 млн га. Укра­ї­на тіль­ки-тіль­ки по­чи­нає ро­зу­мі­ти, яку роль во­на мо­гла б зайня­ти на рин­ку здо­ро­вих про­ду­ктів, ма­ю­чи

та­кий сіль­сько­го­спо­дар­ський по­тен­ці­ал і, зокре­ма, у ви­ро­бни­цтві льо­ну. Тим більше, що при­ро­дно-клі­ма­ти­чні умо­ви дозволяють йо­му бу­ти більш еко­ло­гі­чним та ма­ти кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги на сві­то­во­му рин­ку. авіть за від­но­сно ма­ло­го ва­ло­во­го збо­ру олій­но­го льо­ну Укра­ї­на екс­пор­тує йо­го в ель­гію, оль­щу, итву, імеч­чи­ну, та­лію[1]. остан­ні ро­ки у нас по­мі­тне зро­ста­н­ня по­сів­них площ під льо­ном (рис. 1). це не див­но, бо по­пит отри­мав но­вий ви­ток зав­дя­ки на­у­ці, що оці­ни­ла зна­чи­мість ці­єї куль­ту­ри для здо­ро­вя лю­ди­ни.

Якщо в ми­ну­лі де­ся­ти­лі­т­тя в Укра­ї­ні біль­шість по­сі­вів льо­ну від­во­ди­ло­ся під льон-дов­гу­нець, який ви­ро­щу­вав­ся пе­ред­усім для одер­жа­н­ня лля­но­го во­ло­кна, то в остан­ні ро­ки пе­ре­ва­га від­да­є­ться олій­но­му, по­за­як він при­бу­тко­вий, без­від­хо­дний (олій­ність 45-50%, мо­жли­ва вро­жай­ність 2, 0-2,7 т/га)

(рис. 2)[2].

Сві­то­ве ви­ро­бни­цтво льо­ну в 2016 ро­ці ста­но­ви­ло 2,65 млн т, а по­тре­би рин­ку близько 3 млн т. Украї

на з екс­пор­ту льо­ну за­ймає 7 мі­сце в світі.

асі­н­ня льо­ну мі­стить ве­ли­ку кіль­кість ві­та­мі­ну F 46%. Це ан­ти­хо­ле­сте­ри­но­вий жи­ро­роз­чин­ний ві­та­мін, що скла­да­є­ться із су­ку­пно­сті де­кіль­кох не­на­си­че­них жир­них ки­слот оме­га-3, оме­га-6 і оме­га-9. іта­мін F (до ре­чі, ду­же умов­на назва) ви­во­дить низь­ко­щіль­ний (по­га­ний) хо­ле­сте­рин із су­дин, зміцнює їх

стін­ки, по­кра­щує кро­во­обіг, нор­ма­лі­зує ар­те­рі­аль­ний тиск і пульс. То­му льон по­ка­зує свої ко­ри­сні вла­сти­во­сті під час ате­ро­скле­ро­зу, за­хво­рю­вань сер­це­во-су­дин­ної си­сте­ми, до­по­ма­гає зни­зи­ти, нор­ма­лі­зу­ва­ти ва­гу й обмін ре­чо­вин, над­зви­чай­но ко­ри­сний при гі­пер­то­нії, цукро­во­му ді­а­бе­ті, брон­хі­аль­ній астмі. ьон та­кож про­фі­ла­ктує іму­но­де­фі­ци­тні й он­ко­ло­гі­чні хво­ро­би, а че­рез нор­ма­лі­за­цію жив­ле­н­ня тка­нин по­пе­ре­джає осте­о­хон­дроз і рев­ма­то­ї­дні за­хво­рю­ва­н­ня.

іта­мін F та­кож об­умов­лює за­сто­су­ва­н­ня на­сі­н­ня льо­ну для лі­ку­ва­н­ня шкір­них про­блем ек­зе­ми, дер­ма­ти­ти, алер­гії, то­му що во­ло­діє у то­му чи­слі про­ти­за­паль­ною ді­єю.

нти­о­кси­дан­тна ді­яль­ність ре­чо­вин за­по­бі­гає ба­га­тьом хво­ро­бам: сер­це­во-су­дин­ній, ней­ро­ге­не­ра­тив­них, зло­які­сних но­во­утво­рень, рі­зних то­кси­ко­зів, при­ско­рен­ню ста­рі­н­ня усьо­го ор­га­ні­зму.

асі­н­ня льо­ну мі­стить ві­та­мі­ни , 1, 2, 5, 6, 9, С, , , РР, хо­лін, мі­кро­еле­мен­ти ка­лій, каль­цій, ма­гній, на­трій, за­лі­зо, фо­сфор, мар­га­нець, мідь, се­лен, цинк, а та­кож біл­ки, жи­ри, ву­гле­во­ди, хар­чо­ві во­ло­кна, ве­ли­ку кіль­кість сли­зу, фер­мен­ти, глі­ко­зид лі­на­ма­рин.

У хлі­бі «ори­сний» у по­рів­нян­ні з «Укра­їн­ським но­вим» за зни­же­н­ня на­яв­но­сті за­сво­ю­ва­них ву­гле­во­дів зна­чно під­ви­щив­ся вміст: жи­рів на 66,7%; біл­ків на 19,8%; хар­чо­вих во­ло­кон на 3,5%, ві­та­мі­ну 1 на 6,4%; 2 на 4,2%, мі­не­раль­них ре­чо­вин: Са на 59%;

Mg на 29,5%; Р на 34,4%;

Fe на 2,6%; до­да­ли­ся но­ві ві­та­мі­ни: 6, , .

Те­о­ре­ти­чно й екс­пе­ри­мен­таль­но до­ве­де­но до­ціль­ність ви­ко­ри­ста­н­ня льня­но­го бо­ро­шна для під­ви­ще­н­ня хар­чо­вої цін­но­сті хлі­ба з су­мі­ші пше­ни­чно­го і жи­тньо­го. Ре­ко­мен­ду­є­ться ви

ко­ри­сто­ву­ва­ти но­вий сорт хлі­ба лю­дям, які пра­гнуть ве­сти здо­ро­вий спо­сіб жи­т­тя[3].

ісля то­го, як я оці­нив, на­скіль­ки ва­жли­ве на­сі­н­ня льо­ну для здо­ро­вя лю­ди­ни, то на­тще­сер­це дві­чі на день по пов­ній чай­ній лож­ці йо­го зї­даю.

Як і всі ро­сли­ни льон олій­ний має осо­бли­во­сті в агро­те­хно­ло­гії йо­го ви­ро­щу­ва­н­ня[4].

иро­щу­ва­ти в рі­зних при­ро­дно-клі­ма­ти­чних умовах.

осу­хо­стій­кість. оре­не­ва

си­сте­ма ро­сте вглиб за весь

пе­рі­од ве­ге­та­ції.

Сі­во­змі­на. оро­ткий ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од, го­ту­ва­ти по­ле під ози­мі зер­но­ві.

исо­ка стій­кість до оси­па­н­ня та ви­ля­га­н­ня.

ро­сто­та те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня.

«еви­ба­гли­ві» до ґрун­тів.

Ре­ко­мен­да­ції що­до ки­сло­тно­сті грун­ту, за­ле­жно від йо­го ти­пуу, кіль­ко­сті і ча­су вне­сен

ня основ­них до­брив (N, P, K), мі­кро­еле­мен­тів (бор, мар­га­нець, мідь, мо­лі­бден, ко­бальт), ви­кла­де­ні в спе­ці­аль­ній лі­те­ра­ту­рі, зокре­ма, в стат­ті «обри­ва льо­ну олій­но­го» [4].

ґрун­ту олій­ний льон ви­но­сить на 1 т на­сі­н­ня 55-65 кг азо­ту, 40-45 кг ка­лію і 10-15 кг фо­сфо­ру. опе­ре­дни­ки ози­мі зер­но­ві, бо­бо­ві, ба­штан­ні, пі­сля них по­ле чи­сте від бу­ря­нів. е ре­ко­мен­ду­є­ться со­ня­шник, рі­пак, су­дан­ська тра­ва та льон. овер­не­н­ня че­рез 6-7 ро­ків.

ли­би­на за­гор­та­н­ня 3-4 см. Сі­я­ти одно­ча­сно з ран­ні­ми зер­но­ви­ми. ро­ро­стає за + 6 °С, найкраще за + 10-12 °С. итри­мує за­мо­роз­ки до -3-4 °С, за тем­пе­ра­ту­ри -7 °С ги­не.

ор­ма ви­сі­ву ста­но­вить 4-5 млн шт. (40-45 кг/га).

бо­вяз­ко­ве ко­тку­ва­н­ня (100% по­гли­на­н­ня во­ло­ги)[6]. Су­ма ефе­ктив­них тем­пе­ра­тур для льо­ну в се­ре­дньо­му ся­гає 14002200 °С. пти­маль­на тем­пе­ра­ту­ра для ро­сту і роз­ви­тку + 1617 °С. ри 30-35° С про­ро­ста­н­ня льо­ну зу­пи­ня­є­ться.

Тра­спі­ра­цій­ний ко­е­фі­ці­єнт мо­же змі­ню­ва­ти­ся від 690 за во­ло­го­сті грун­ту 80% до 340 во­ло­гі­стю 40%.

Сі­мян­ка під час про­ро­ста­н­ня по­гли­нає во­ло­гу в кіль­ко­сті, рів­ній її ма­сі.

ьон олій­ний куль­ту­ра ран­ньо­го ви­сі­ву, сі­ють йо­го від­ра­зу пі­сля ран­ніх зер­но­вих.

а ма­люн­ках 3 і 4 по­ка­за­на за­ле­жність уро­жай­но­сті від нор­ми ви­сі­ву, стро­ків сів­би (рис. 3) і до­зи вне­се­н­ня основ­них до­брив (рис. 4).

акін­че­н­ня у 9

Рис. 1. ина­мі­ка по­сів­них площ під льо­ном в Укра­ї­ні (2008-2016 рр.) [1]

Рис. 2. Умо­ви для ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну в Укра­ї­ні кра­щі, ніж в інших кра­ї­нах. Це під­твер­джу­є­ться уро­жай­ні­стю [2]

Рис. 3

Рис. 4

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.