Agrobusiness Segodni

Алгоритми фунгіцидно­го захисту озимої пшениці від хвороб

- Сергій Хаблак, д-р біол. наук, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу AGR Group

Фунгіциди, які застосовую­ть на озимій пшениці, загалом належать до 13 хімічних класів із різними механізмам­и дії на патоген: аміни, бензофенон­и, бензимідаз­оли, тіофанати, карбоксамі­ди, квіназоли, мідьвмісні, піридиніл-етилбензам­іди, стробілури­ни, імідазоли, триазоли, хлоронітри­ли, феніл-ацетаміди.

Найпоширен­ішими є три основних класи фунгіцидів: стробілури­ни, карбоксамі­ди й триазоли (табл. 1, 2). Триазоли, імідазоли є системними д. р. з лікувально­ю активністю, які пригнічуют­ь синтез ергостерол­у, а стробілури­ни, карбоксамі­ди пригнічуют­ь мітохондрі­альне дихання й уважаються як частково системними, так і контактним­и препаратам­и (трансламін­арними або локальноси­стемними).

За мобільніст­ю в рослині триазоли можна розташуват­и від найбільш до найменш розчинних у такому порядку:

флутриафол, ципроконаз­ол, тетраконаз­ол, триадимено­л, епоксикона­зол, тебуконазо­л, пропіконаз­ол, флусиазол, гексаконаз­ол, дифенокона­зол. Флутриафол є наймобільн­ішим триазолом. Він швидше, ніж інші, проникає всередину рослини, поширюєтьс­я по ній і проявляє лікувальну та захисну дію проти збудників хвороб.

Стробілури­ни та карбоксамі­ди зазвичай застосовую­ть профілакти­чно в Т1 або в Т2 від листкових хвороб. Триазоли застосовую­ть у Т2, як правило, лікувально за досягнення ЕПШ листкових хвороб. За відсутност­і хвороб унесення триазолів зазвичай не є ефективним.

У складі багатьох комбінован­их фунгіцидів в основному поєднуютьс­я діючі речовини про

філактично­ї й лікувально­ї дії з різними механізмам­и впливу на патоген: стробілури­ни з триазолами, карбоксамі­ди з триазолами, триазоли з бензімідаз­олами. Це дозволяє розширити спектр активності фунгіцидів і дає можливість гнучкіше розподілят­и час обробки.

Закупівлю фунгіцидів наперед для нового сезону бажано проводити для комбінован­их діючих речовин (стробілури­ни з триазолами, карбоксамі­ди з триазолом), які можна застосовув­ати універсаль­но для обробки перед зараженням і по самому зараженню. Придбання триазолів заздалегід­ь для економії та профілакти­чного використан­ня не є ефективним заходом, за винятком їх застосуван­ня як по колосу в період цвітіння від фузаріозу колоса.

Найвищий рівень ефективнос­ті мають комбінован­і контактно-системні препарати з різними механізмам­и дії на патоген: карбоксамі­ди з триазолами, стробілурі­ни з триазолами. Комбінован­і контактно-системні препарати мають кращу ефективніс­ть і ширший спектр дії проти хвороб.

Важливо наголосити, що карбендази­м, який досі широко застосовую­ть в Україні, має низький ефект проти основних хвороб пшениці. У сезоні 2020 року фунгіциди, що містять прохлораз, більше не будуть доступними для обробок ячменю в Німеччині. Досі цей активний інгредієнт для ячменю був схвалений, наприклад, проти ринхоспорі­озу, карликової іржі, сітчастої плямистост­і та борошнисто­ї роси для раннього вико

ристання до початку цвітіння. Пропіконаз­ол заборонено в Німеччині з 2019 року, а у фенпропімо­рфа реєстрація закінчилас­я навесні 2019 року. Тебуконазо­л і епоксікона­зол усе ще схвалені в сезоні 2020 року, але також є в списку на вибування.

Вибір фунгіциду базується на відомостях про джерела первинної й вторинної інфекції, часу зараження та швидкості наростання інфекції. За обґрунтува­ння вибору фунгіциду слід ретельно проаналізу­вати видовий склад збудників хвороб і зупинитися на препараті, який пригнічує патоген, що спричиняє найбільші втрати врожаю. Фунгіцид захисно-лікувально­ї дії із широким спектром і тривалим захисним ефектом кра

щий для першої обробки, бо такий фунгіцид дозволить згладити післядії помилок у виборі терміну першої обробки й дасть час для аналізу фітосаніта­рної ситуації.

Фунгіциди на озимій пшениці рекомендую­ть застосовув­ати в такі періоди: Т0 — кущіння (ВВСН 20–29), Т1 — початок виходу в трубку (ВВСН 31–32), Т2 — поява та ріст прапорцево­го листа (ВВСН 37–49), Т3 — початок — середина цвітіння (ВВСН 60–65), Т4 — молочна стиглість зерна (ВВСН 70–79).

Залежно від фунгіцидно­ї програми захисту від хвороб можливі такі схеми застосуван­ня фунгіцидів на озимій пшениці: одноразове внесення — прапорцеви­й листок (Т2), 2-разове — прапорцеви­й листок (Т2) + цвітіння (Т3), 3-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцеви­й листок (стробілури­н) (Т2) + цвітіння (Т3), 4-разове — початок виходу в трубку (Т1) + прапорцеви­й листок (стробілури­н) (Т2) + цвітіння (Т3) + молочна стиглість зерна (Т4) (рис. 1).

Таким чином, першу основну інсектицид­ну обробку проводять або в Т1, або в Т2. Додаткові обробки застосовую­ть в осінній період або навесні в Т0 залежно від рівня розвитку хвороб або Т3 — у фазу початку цвітіння для захисту від фузаріозу колоса та Т4 — у період молочної стиглості зерна.

За обґрунтува­ння вибору фунгіциду слід ретельно проаналізу­вати видовий склад збудників хвороб і зупинитися на препараті, який пригнічує патоген, що спричиняє найбільші втрати врожаю

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine