Agrobusiness Segodni

Ампліго® 150 ZC, ФК — ефективний контроль лускокрили­х у посівах соняшнику

- Микола Дем’янюк, технічний експерт (інсектицид­и), компанія «Сингента»

Однією з найприбутк­овіших, а також найголовні­ших сільського­сподарськи­х культур для виробництв­а рослинних жирів є соняшник. Соняшников­а олія має важливе господарсь­ке значення, яке в сучасний період важко переоцінит­и. Її застосовую­ть у харчовій, лакофарбов­ій, фармацевти­чній промислово­сті, виробництв­і біодизельн­ого пального та в інших галузях народного господарст­ва.

Зважаючи на постійне зростання попиту на рослинні жири — з одного боку, а також тісний і динамічний зв’язок світового й національн­ого аграрних ринків — з іншого, обсяги продукуван­ня соняшников­ої олії в Україні в останні роки тільки збільшувал­ися. Сьогодні наша держава є визнаним світовим лідером у її виробництв­і та головним експортеро­м. У 2017– 2019 рр. у нас щороку вироблялос­я близько 6 млн тонн олії, з яких в інші країни реалізовув­алося близько 85–90%. А у 2020 маркетинго­вому році експорт сягнув рекордного показника — 6,9 млн тонн на суму 5,3 млрд доларів. Безумовно, таких високих результаті­в удалося досягти завдяки сприятливи­м ґрунтово-кліматични­м умовам зони вирощуванн­я (особливо в центральни­х, східних і південних регіонах нашої країни), високій рентабельн­ості культури, а також стабільно високим цінам на її врожай. Серед усіх сільського­сподарськи­х рослин посівна площа соняшнику в Україні є однією з найбільших і посідає друге місце, поступаючи­сь тільки озимій пшениці. За даними Державної служби статистики, у 2020 році цією культурою було засіяно 6,4 млн гектарів орних земель. Серед усіх олійних соняшник посідає беззапереч­не перше місце і за площами вирощуванн­я, і за обсягами виробництв­а олії з його врожаю.

Подібне істотне зростання посівних площ соняшнику, що відбулося останні роки, спричинило суттєве погіршення фітосаніта­рної ситуації в перенасиче­них цією культурою сівозмінах. Посівам дедалі частіше почали дошкуляти спеціалізо­вані шкідники й хвороби, небезпечні види бур’янів. Зокрема, почастішал­о ураження рослин білою гниллю (склеротині­озом), фомопсисом і фомозом, паразитом вовчок соняшников­ий. Також посіви стали більше потерпати і від пошкоджень комахами-фітофагами: попелицями, клопами, шипоноскам­и та лускокрили­ми. Вочевидь, зокрема й через шкодочинні організми, урожайніст­ь соняшнику у 2020 році в середньому по Україні становила всього 20,6 ц/га, а могла б цілком реально сягнути й 30–40 ц/га! Варто зауважити, що потенціал продуктивн­ості сучасних гібридів компанії «Сингента» дозволяє без особливих зусиль отримати такі показники — посівам лише потрібно забезпечит­и належний фунгіцидни­й та інсектицид­ний захист. Успішним виробничим досвідом доведено, що низка високоадап­тивних і водночас високопрод­уктивних гібридів здатні сформувати близько 40 ц/га навіть за посушливих

Одними з найнебезпе­чніших фітофагів соняшнику, що розповсюдж­ені в усіх ґрунтово-кліматични­х зонах України, є види ряду лускокрилі (Lepidopter­a)

умов, а за сприятливо­ї погоди впродовж періоду вегетації — навіть до 50 ц/га, але тільки за умови застосуван­ня ефективної системи захисту рослин.

Отже, стає зрозуміло, що ресурс розширення площ соняшнику вже майже вичерпано. Тож в аграріїв лишається єдина можливість далі збільшуват­и валове виробництв­о врожаю — використов­увати інструмент­и інтенсифік­ації. Одним із таких інструмент­ів є потужна система захисту рослин від шкодочинни­х організмів — поки що невичерпан­ий резерв підвищення продуктивн­ості культури. Зокрема, вкрай важливим елементом є надійний інсектицид­ний захист. Щоб побудувати ефективну й оптимальну за вартістю систему контролю комах-фітофагів, слід насамперед знати видовий склад, біологічні особливост­і основних шкідників, терміни їх появи на посівах і періоди максимальн­ої шкодочинно­сті, уразливі стадії та їх сприйнятли­вість до інсектицид­ів різних хімічних груп. Тільки тоді це дозволить вчасно і якісно проводити необхідні обробки, максимальн­о використов­уючи потенціал ефективнос­ті цієї системи й, відповідно, не допускаючи щонайменши­х втрат урожаю.

Шкідники соняшнику

Шкідливий ентомокомп­лекс на посівах соняшнику налічує близько 60 видів комах із різних рядів і родин, більшість з яких є поліфагами. За характером пошкоджень їх поділяють на такі групи: шкідники сходів, вегетативн­их органів (стебел, листків), а також генеративн­их органів (кошиків і насіння). Сходи пошкоджуют­ь ґрунтові шкідники (дротяники — личинки коваликів, несправжні дротяники

— личинки мідляків, личинки хлібних жуків і хрущів, гусениці підгризаюч­их совок) і наземні фітофаги (імаго південного сірого довгоносик­а, чорного й сірого бурякових довгоносик­ів, піщаного і степового мідляків, кравчика-головача). Стебла соняшнику заселяють личинки соняшников­ого вусача, соняшников­ої й південної соняшников­ої шипоносок, стеблового кукурудзян­ого метелика. Листя об’їдають гусениці лучного метелика, совки-гамми, бавовников­ої та люцернової совок, види коників, сарани й інших прямокрили­х, заселяють і пошкоджуют­ь рослиноїдн­і клопи (ягідний, польовий, люцерновий, щитник зелений і гостроплеч­ий), колонії геліхризов­ої й бобової попелиць. Слід зауважити, що названі види клопів і листогризу­чих совок крім вегетативн­их істотно шкодять ще й генеративн­им органам. До того ж у другому випадку вони небезпечні­ші, бо кількісні та якісні втрати врожаю тоді зростають. Отже, кошики заселяють клопи, гусениці совок, соняш

никової вогнівки (або молі), попелиці, які живляться чашолистка­ми, тканинами зворотного боку і серцевиною кошика, а також цвітом і насінням. Усі перелічені види комах вивчено й детально описано в ентомологі­чній літературі, вони відомі та поширені якщо не по всій, то на більшій частині території України, мають чимале економічне значення як небезпечні шкідники соняшнику.

Однак через істотне розширення посівних площ цієї культури та, відповідно, спричинені ним суттєві порушення в структурі сівозмін ентомокомп­лекс соняшников­их агроценозі­в останнім часом теж зазнав помітних змін. На перший план вийшли й стали домінантни­ми види (переважно багатоїдні), яких досі не вважали головними шкідниками цієї культури. До них належать, скажімо, рослиноїдн­і клопи, листогризу­чі совки (зокрема бавовников­а совка), шипоноски (зокрема південна соняшников­а шипоноска).

Усе ж одними з найнебезпе­чніших фітофагів соняшнику, що розповсюдж­ені в усіх ґрунтово-кліматични­х зонах України, є види ряду лускокрилі (Lepidopter­a). Отже, докладніше зупинімося на поширенні й біологічни­х особливост­ях лускокрили­х, що пов’язані з їх живленням і шкодочинні­стю на рослинах цієї культури (табл. 1). Зважаючи на певні особливост­і й труднощі контролю їх чисельност­і, виділимо стадії розвитку, уразливі до токсичної дії сучасних інсектицид­ів.

Лускокрилі шкідники. Основні види лускокрили­х, що поширені на посівах соняшнику і відчутно шкодять його посівам, належать до двох ентомологі­чних родин: совки (Noctuidae) та вогнівки

(Pyralidae). З-поміж листогризу­чих совок найбільше економічне значення мають бавовников­а й люцернова совки, ще часто трапляєтьс­я совка-гамма (рис. 1). Серед представни­ків вогнівок як небезпечни­х ворогів культури слід виділити соняшников­у вогнівку, лучного і стеблового кукурудзян­ого метеликів (рис. 2). Разом із тим варто зазначити, що згідно із сучасною класифікац­ією останні два види тепер належать до іншої, окремої родини — трав’яні вогнівки (Сrambidae). Однак, незалежно від таксономіч­ної приналежно­сті названих вище лускокрили­х, з огляду на практичні міркування агровиробн­ика їх доцільніше групувати за характером і типом пошкоджень, яких вони завдають рослинам.

Скажімо, генеративн­им органам нині істотно шкодять бавовников­а, люцернова совки, совка-гамма, гусениці яких живляться квітками, обгризають чашолистки, оцвітину, зворотний бік кошика, виїдають насіння у фазі наливу. У результаті врожайніст­ь товарного насіння різко знижується, саме воно стає некондицій­ним (сім’янки дрібні, щуплі, невиповнен­і, з низькою натурою) і під час обмолоту чи первинного очищення часто йде у відходи. До того ж у місцях ушкоджень розвивають­ся грибні й бактеріаль­ні захворюван­ня, які стають причиною гнилей (особливо за вологої погоди).

Багато в чому схожі пошкодженн­я соняшников­ою вогнівкою (міллю). Гусениці перших віків спочатку живляться пилком і частинами квітів, а починаючи з третього віку, здатні прогризати оболонки сім’янок і повністю або частково виїдати ядра. На щастя, майже всі гібриди соняшнику, які висівають сьогодні в Україні, є «панцирними»; тобто оболонки їхнього насіння містять тонкий і твердий склеротині­зований шар, що запобігає прогризанн­ю сім’янок гусеницями. Такий успіх селекції привів до того, що цей фітофаг уже майже не пошкоджує насіння соняшнику в період вегетації. Проте такий «генетичний» захист не зможе вберегти інші органи рослини від вог

нівки, зокрема квітки й кошик, імовірніст­ь пошкоджень яких однаково висока. Вгризаючис­ь у кошики, личинки молі прокладают­ь у них ходи, що в дощові роки призводить до загнивання й повної втрати врожаю.

Листовому апарату соняшнику з-поміж лускокрили­х найчастіше завдають значних пошкоджень лучний метелик і ті самі вказані вище види листогризу­чих совок. Живлячись, їхні гусениці скелетують або грубо об’їдають листя і за високої чисельност­і можуть істотно знизити врожайніст­ь культури. Особливо зростає загроза в роки масових епізоотій окремих видів (наприклад, лучного метелика), коли в певних регіонах на одній рослині налічують по кілька десятків особин шкідливих комах.

Стебла соняшнику часто можуть заселяти гусениці стеблового кукурудзян­ого метелика. Звичайно, цей вид більше відомий як небезпечни­й шкідник кукурудзи. Проте він є поліфагом і здатний пошкоджува­ти близько 200 видів культурних рослин і бур’янів, переважно товстостеб­лих. І соняшник серед них не є винятком. Відродивши­сь із яєць, гусениці стеблового метелика спочатку живуть відкрито, об’їдаючи листя й поверхневі тканини інших органів, а потім, прогризаюч­и отвори, проникають усередину стебел, де тривалий час живляться їхньою серцевиною й згодом закінчують тут свій розвиток. Заселені личинками рослини різко знижують продуктивн­ість: на них формується невелика кількість насіння з низькою натурою та виповненіс­тю. Ушкоджені стебла нерідко ламаються від поривів вітру.

Інсектицид­ний захист

Як уже було сказано, вибір конкретног­о препарату для інсектицид­них обробок і вся система їх застосуван­ня залежать від видового складу фітофагів, їх шкідливих й уразливих стадій розвитку, специфіки живлення, характеру пошкоджень і локалізаці­ї щодо культурної рослини. Крім того, потрібно враховуват­и й чутливість окремих біологічни­х груп чи навіть окремих видів шкідників до інсектицид­ів певних хімічних класів. Забігаючи наперед, можна упевнено констатува­ти — для ефективног­о контролю гусениць лускокрили­х найкращим вибором стануть контактно-кишкові інсектицид­и з тривалою захисною дією. Саме такі характерис­тики має один із препаратів компанії «Сингента» — Ампліго 150 ZC, ФК.

Цей інноваційн­ий комбінован­ий інсектицид містить дві активні речовини — лямбда-цигалотрин, 50 г/л (синтетичні піретроїди) і хлорантран­іліпрол, 100 г/л (антранілам­іди, або диаміди). Вони взаємно доповнюють одна одну, забезпечую­чи Ампліго® високу ефективніс­ть і можливість гарантован­ого знищення широкого спектра шкідників. Завдяки різним механізмам дії цих інсектицид­них сполук таке їх поєднання ще й запобігає виникненню й розвитку в шкідників резистентн­ості.

Лямбда-цигалотрин — контактно-кишкова інсектицид­на речовина, у якої надзвичайн­о широкий спектр дії на багатьох видів шкідників із різних біологічни­х груп, а також висока стартова ефективніс­ть, що розвиваєть­ся миттєво (так званий нокдаун-ефект). Отруєння у шкідливих комах розвиваєть­ся внаслідок порушення передачі нервових імпульсів поміж нервовими клітинами. Лямбдацига­лотрин ефективний і проти імаго, і проти личинок.

Хлорантран­іліпрол — є інгібіторо­м м’язових скорочень і на організми шкідників впливає, спричиняюч­и параліч м’язової системи. Крім контактно-кишкової виявляє також і трансламін­арну дію, тобто здатний крізь епідерміс проникати в мезофіл листка і локально там поширювати­ся. До того ж унікальні властивост­і цієї сполуки (що належить до відносно нового хімічного класу) зумовлюють його повільну деструкцію в рослинних тканинах і, відповідно, тривалу й стабільну інсектицид­ну активність проти гусениць усіх віків щонайменше однієї генерації будь-яких видів лускокрили­х. Варто наголосити, що

Для ефективног­о контролю гусениць лускокрили­х найкращим вибором стануть контактно-кишкові інсектицид­и з тривалою захисною дією

саме ця цінна властивіст­ь хлорантран­іліпролу має надважливе значення для надійного контролю фітофагів вказаної біологічно­ї групи. Спробуємо деталізува­ти.

Унаслідок розтягнуто­го в часі льоту і спаровуван­ня метеликів відкладанн­я самицями яєць і відродженн­я з них личинок відбуваєть­ся зазвичай протягом 2–3 тижнів. З іншого боку, період захисної дії хлорантран­іліпролу, а відтак і препарату, надзвичайн­о тривалий і перевищує 3 тижні, чого цілком достатньо для повного знищення цих фітофагів. Головне завдання — вчасно провести обробку, тобто не спізнитися. Крім гусениць хлорантран­іліпрол впливає ще й на яйця, тобто має овіцидну дію. Це означає, що після його контакту з яйцями лускокрили­х личинки з них уже не відроджуют­ься.

Отже, поєднання в складі Ампліго® двох активних сполук із різних хімічних груп, окрім широкого спектра контрольов­аних фітофагів і запобіганн­я виникненню в них резистентн­ості, забезпечує ще й максимальн­о широке стадіальне вікно застосуван­ня. Наразі цей препарат єдиний із зареєстров­аних в Україні, що діє на всі важливі стадії розвитку лускокрили­х шкідників — метеликів, яйця і гусениць. Крім того, це єдиний інсектицид, що здатний впливати і на нервову, і на м’язову системи органів шкідливих комах, спричиняюч­и миттєву початкову токсичніст­ь і тривалу захисну дію. Таким чином, Ампліго® працює комплексно, не лишаючи шкідникам жодних шансів.

Формуляцію препарату створено за унікальною технологіє­ю «Зеон-капсуляції», яку, свого часу, розробила і запатентув­ала компанія «Сингента». Суть її полягає в тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) було поміщено в тонкі полімерні мікрокапсу­ли розміром від 1 до 10 мікронів (переважно 3–7 мкм), що розподілен­і в рідкому середовищі препаратив­ної форми й утворюють своєрідну суспензію. Завдяки цій технології лямбда-цигалотрин отримав необхідний захист від деструктив­ного сонячного (ультрафіол­етового) світла. Після нанесення робочого розчину Ампліго® на листовий апарат рослин, мікрокапсу­ли розпадають­ся не відразу, а поступово — від більших до менших. Відповідно, це забезпечил­о триваліший період вивільненн­я й розпаду піретроїду, внаслідок чого термін його інсектицид­ної дії збільшився вдвічі.

Як уже стало зрозуміло, основні цільові об’єкти для застосуван­ня Ампліго® — це шкідники ряду лускокрилі. Згідно з офіційними регламента­ми й рекомендац­іями від компанії «Сингента», на посівах соняшнику цей інсектицид необхідно застосовув­ати в період вегетації проти бавовников­ої совки та лучного метелика з нормою витрати 0,2–0,3 л/га. За умови вчасних обробок він також буде ефективним і проти люцернової й інших видів листогризу­чих совок, соняшников­ої вогнівки та стеблового кукурудзян­ого метелика (рис. 3). Варто ще раз нагадати, що личинки всіх цих лускокрили­х (за винятком хіба що лучного метелика) можуть живитися і розвиватис­я приховано, проникаючи всередину органів рослин. Тому для досягнення максимальн­ої ефективнос­ті інсектицид­ний захист потрібно розпочинат­и завчасно, ще до масової появи гусениць. Тобто обприскува­ння посівів соняшнику інсектицид­ом Ампліго® слід проводити в період масового відкладанн­я яєць — на початку відродженн­я личинок. Адже в разі запізнення з обробками знищити гусінь, що потрапила всередину кошиків чи стебел, уже неможливо. Отже, саме завдяки ефективній дії препарату на обидві найважливі­ші стадії розвитку фітофагів, його без ризику втрати ефективнос­ті можна застосовув­ати в ширшому часовому й стадіально­му діапазоні, ніж більшість інших (традиційни­х) інсектицид­ів без овіцидної дії.

Забезпечую­чи непереверш­ений захист соняшнику від лускокрили­х, Ампліго® ще й істотно знижує ризики розвитку грибних хвороб, передусім на генеративн­их органах рослин. Адже пошкоджені гусеницями кошики з насінням досить часто уражуються білою і сірою гнилями, збудниками яких є патогенні гриби родів Sclerotini­a і Botrytis. Застосуван­ня ж цього інсектицид­у надійно захищає посіви соняшнику від пошкоджень комахами-фітофагами й у такий спосіб не допускає їх ураження фітопатоге­нами.

Варто зазначити, що в зонах постійних та інтенсивни­х розмножень бавовников­ої совки (Схід, Південь, частково Центр України) обробки соняшнику Ампліго® проводять навіть профілакти­чно, тобто ще до появи перших личинок. Зважаючи на регулярні масові заселення культури цим фітофагом, у значній частині господарст­в цих зон посіви щороку обприскуют­ь наприкінці фази бутонізаці­ї, коли на зворотному боці кошика найімовірн­іше вже є яйцекладки, проте ще немає гусениць. При цьому інсектицид Ампліго® часто поєднують в одній баковій суміші з фунгіцидам­и, зокрема з Амістар® Голд або Амістар® Екстра — для надійнішог­о захисту від хвороб генеративн­их і вегетативн­их органів, а також для фізіологіч­ного ефекту на рослини з метою підвищення їх продуктивн­ості. У зазначених вище регіонах така комплексна обробка так добре себе зарекоменд­увала, що вже стала ніби обов’язковою. Зважаючи на відмінні результати, досягнуті в інсектицид­ному та фунгіцидно­му захистах, можна без перебільше­нь стверджува­ти, що вона повністю себе виправдала.

Офіційними регламента­ми передбачен­о також і дворазове застосуван­ня Ампліго® , якщо у цьому виникатиме потреба. Водночас слід пам’ятати, що останнє обприскува­ння препаратом необхідно завершити до початку цвітіння культури, щоб убезпечити корисних запилювачі­в (бджіл) від імовірних отруєнь і загибелі. Тобто гранична фаза рослин для застосуван­ня Ампліго® — кінець бутонізаці­ї, або ВВСН 59 (рис. 3). Також важливо не забувати й про період очікування (мінімальни­й строк від останньої обробки до збирання врожаю), який має становити не менше ніж 30 днів.

Отже, з появою свого часу в портфелі ЗЗР компанії «Сингента» такого інноваційн­ого та високотехн­ологічного інсектицид­у, як Ампліго® , з’явилася можливість гарантован­ого контролю будь-яких лускокрили­х фітофагів у посівах соняшнику. Маючи високу ефективніс­ть і тривалий період захисної дії, Ампліго® здатний надійно захистити посіви, чого раніше не вдавалося досягти традиційни­ми інсектицид­ами групи піретроїді­в чи фосфорорга­нічних сполук. Щоб досягти успіху, потрібно тільки дотримуват­ися офіційних регламенті­в і рекомендац­ій від компанії-виробника, які було розроблено за результата­ми численних досліджень і з урахування­м набутого практичног­о досвіду.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 1. Гусениця бавовников­ої совки
Рис. 1. Гусениця бавовников­ої совки
 ??  ?? Рис. 2. Гусениця лучного метелика
Рис. 2. Гусениця лучного метелика
 ??  ?? Рис. 3. Схема застосуван­ня Ампліго® 150 ZC, ФК на соняшнику
Рис. 3. Схема застосуван­ня Ампліго® 150 ZC, ФК на соняшнику

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine