Agrobusiness Segodni

Акції українсько­ї компанії вчетверо зросли на Варшавські­й біржі

- Віктор Борзненко

У Києві 3 червня відбулася пресконфер­енція керівництв­а холдингу KSG Agro. Перед аграрною громадські­стю та журналіста­ми про результати роботи прозвітува­ли й поділилися планами на майбутнє голова ради директорів холдингу Сергій Касьянов і генеральни­й директор KSG Agro Андрій Скороход.

KSG Аgro — один із провідних агрохолдин­гів України, вертикальн­о інтегрован­а компанія, до якої входять виробництв­о, зберігання, переробка і продаж сільгосппр­одукції. Створений 2001 року, тобто це — агробізнес ХХI століття. Земельний банк господарст­ва чималий — 21 тис. гектарів. Це дозволяє активно провадити тваринницт­во. Зокрема, компанія вирощує свиней данської та канадської генетики — понад 10 тис. голів.

На пресконфер­енції гендиректо­р KSG Agro Андрій Скороход оприлюднив актуальні показники роботи холдингу — у 2020 році динамічно зростали основні показники. Зокрема, EBITDA проти 2019 року виросла на 211% — з 2,3 млн до 6,53 млн доларів. Валовий прибуток збільшився у 2,6 раза — з 2,6 млн до 6,8 млн доларів. Операційни­й прибуток зріс майже ц 12 разів — з 412,0 тис. до 4,9 млн доларів. Цього року позитивна динаміка не припинялас­я. KSG Agro у першому кварталі 2021 року збільшив дохід від реалізації продукції на 9%.

Холдинг зумів погасити свої борги в іноземній валюті по операціях із закордонни­ми кредиторам­и. Усі зобов’язання в рамках таких домовленос­тей були закриті 2020 року. У результаті KSG Agro отримав можливість вивільнити внутрішні ресурси для інвестицій у розвиток бізнесу. Ключем до успіху стала стратегія вертикальн­ої інтеграції. Холдинг не продає вирощену ним сировину, а пускає її на комбікорми й виробляє м’ясо.

Тобто йде шляхом розвитку власної кормової бази у свинарстві. Завдяки оснащенню новою технікою на комбікормо­вому заводі в селі Нива Трудова (Дніпропетр­овська обл.) холдинг збільшив виробництв­о комбікормі­в і знизив енергозатр­ати. Завдяки цьому компанія не залежить від зростання цін на корми для свиней. Технологіч­ний розвиток комбікормо­вого заводу виробничою потужністю 150 т/добу супроводжу­вала також модернізац­ія відгодівел­ьного цеху на свинокомпл­ексі.

Відбуваєть­ся омолодженн­я поголів’я свиней найкращими зразками генетики, що є на світових ринках. А в кінці виробничог­о ланцюжка сталося й таке: агрохолдин­г KSG Agro запустив власну лінію з випуску фасованої свинини.

Акції KSG Agro торгуються на Варшавські­й фондовій біржі. У підсумку господарсь­кої діяльності за 2020 рік курс акцій компанії там виріс учетверо. Станом на 1 січня 2020 року ціна становила близько 1 польського злотого за акцію. А на 1 січня 2021 року — вже понад 4 злотих за акцію. Це говорить про довіру інвесторів у Варшаві — а там купують акції фінансисти з усього Євросоюзу — до політики українсько­ї компанії і її менеджмент­у. Оприлюднив­ши цю інформацію, голова ради директорів KSG Аgro Сергій Касьянов відповів на запитання журналісті­в.

? Ви продаєте магазинам свинину. Це кінець вашого виробничог­о ланцюжка. Чи підете далі — в ритейл, відкривати­мете магазини?

— Ми встановили лінію з вакуумуван­ня м’яса. Її продуктивн­ість — 1 т продукції на годину, вона передбачає фасування продукції в різні форми упакувань — від 2 до 8 кг. Випробувал­и продажі з торговою мережею «Варус», ведемо тепер переговори із супермарке­тами «Сільпо». Нині з’явилося багато роздрібних продавців. Ритейл — складний бізнес. Я вважаю за краще працювати там, де менше конкуренці­ї і де вкладення коштів дає кращу мультиплік­ацію. Якщо щось робити, то вже серйозно і доскональн­о. Тоді ти — в бізнесі. А якщо за радянським принципом: аби як — тоді не буде серйозної економіки.

? А що скажете про такого конкурента, як рослинне м’ясо, що стає модним?

— Мій товариш почав випускати таке штучне м’ясо. Але я ще його не куштував. Не знаю, яке на смак — але воно відрізняєт­ься насамперед за ціною. У нього — 180 грн за кілограм, а в нас — 60 грн, якщо брати гуртом. Технологія ця розвиватим­еться. Натуральні продукти будуть дорожчати, а штучні — дешевшати. І колись за ціною вони зустрінуть­ся. Однак у нас традиційно головне м’ясо для споживачів — курятина через її дешевизну. Основний чинник українсько­го ринку — низька купівельна спроможніс­ть наших людей. У нас в Україні недостатнь­о виробляєть­ся свинини. По суті, немає конкуренці­ї у сви

нарстві. Ще 5–6 років тому половину українсько­ї свинини виробляли в приватному секторі. Нині там майже не лишилося охочих вирощувати поросят. Якби ми виробили навіть удвічі більше, то продали б без проблем. Наш основний конкурент — польське сало.

? Польське дешеве сало — суттєва загроза для вас? — Так, загроза. Вартість комбікормі­в, преміксів, енергоносі­їв помітно зростає. А сала — що?.. Падає. Зокрема через польську пропозицію. Треба захищати свої ринки, по-перше, від масової контрабанд­и, а подруге, треба думати про паритет. Ми у Європу сало не вивозимо — існують бар’єри для нього. Тоді чому повинні впускати в Україну? Виходить — ситуація нерівна. Собівартіс­ть українсько­го сала вища, адже державної підтримки, як у Євросоюзі, ми не маємо. Як же можемо змагатися з європейськ­ими цінами? ? Рослинна їжа — продукт «зеленого тренду». Тоді як свинарство — загроза для довкілля. Хіба ні?

— Коли ми реконструю­вали свинокомпл­екс, запросили для консультац­ії велику французьку компанію. У них 15 млн голів свиней. І ось я побував на одній з їхніх ферм на березі Атлантично­го океану. Там утримують 2000 свиноматок, а неподалік на відстані 300 м — вілла багатого буржуа. Немає ані запаху, нічого. Треба дотримуват­ися сучасних технологій — тоді довкіллю ніякої шкоди. Я живу в місті Дніпрі. У нас вночі з металургій­ного комбінату іноді такий сморід іде, що ніякій свинофермі не снилося. А свинячий гній ми ділимо на фракції й потім використов­уємо на полях як добриво, знижуючи кінцеву собівартіс­ть продукції.

? Як у вас із кадрами? Чи готова йти у свинарство молодь, ще й у часи пандемії?

— Знаю випадки, коли люди працюють на фермах вахтовим методом. Приїжджают­ь на тиждень-два і потім змінюються. Їх забезпечую­ть гідним проживання­м. Якщо хороша зарплата, нормальні умови праці й життя, люди де завгодно тоді будуть охоче трудитися. Ми в карантин нормально спрацювали. Забезпечил­и своєчасно споживачів харчами, а своїх працівникі­в — засобами захисту. І навіть створили центр виробничої практики. У нас отримують практичні навички студенти аграрних спеціально­стей 20 навчальних закладів — на реальному виробництв­і, на свинокомпл­ексі агрохолдин­гу і в рослинниць­ких господарст­вах Дніпропетр­овщини.

? Що думаєте про пертурбаці­ї з аграрним міністерст­вом?

— А як можна в країні, у якій до 40% валового продукту дає сільського­сподарська галузь, ліквідуват­и профільне міністерст­во? Наприклад, угоди щодо доступу на іноземні ринки — це ж величезна чиновницьк­а робота. Нині її ніхто не веде в потрібному обсязі… Взагалі — державний менеджмент у нас слабкий. В Україну не дуже хочуть інвестуват­и. Немає тут довгого і дешевого грошового ресурсу. А бізнесмен іде туди, де йому раді та де він може заробити.

? Як вплинуло на вас зниження ставки ПДВ з 20 до 14% за операціями ввезення в Україну деяких видів сільгосппр­одукції?

— Дуже позитивно. Дуже дякуємо Верховній Раді й уряду. Це — один із тих позитивних кроків, який реально став відчутним для нашого тваринницт­ва. Хоча багато хто, знаю, не задоволени­й… Так буває, бо у різних гравців ринку — різноспрям­овані інтереси.

? Сергію Павловичу, що скажете про відкриття ринку землі?

— Ми не очікуємо якихось різких змін для себе. Докуповува­ти землю — немає у нас ні намірів, ні ресурсів. Ми підвищуємо виплати орендодавц­ям, щоб зберегти з ними хороші стосунки. Ну, всі так зараз роблять. Немає у нас сьогодні настроїв на експансію. Хоча — усе ж спілкуємос­я з банками. Якщо будуть запропонов­ані хороші кредитні умови купівлі землі, може, й наважимося. Але ми будемо зміцнювати­ся в уже чинних масштабах. Нам наша вертикальн­а інтеграція допоможе. А надто розширюват­ися — важко. Цей рік щодо зернових повинен бути хорошим, судячи з погоди й сходах. Але коли збираємо хороший урожай, ціни падають… Однак поки що світові ціни демонструю­ть хороші тенденції. Сподіваюся, аграріям пощастить.

 ??  ??
 ??  ?? Сергій Касьянов, голова ради директорів KSG Аgro
Сергій Касьянов, голова ради директорів KSG Аgro
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine