Agrobusiness Segodni

Особливост­і процесів заготівлі кормів із трав

Певні коригуванн­я процесів скошування створили передумову для отримання якісної сировини для заготівлі насамперед силосу з пров’ялених трав.

- Володимир Жуков канд. с.-г. наук Інститут кормів та сільського господарст­ва Поділля НААН

Причому кліматичні умови були відносно прийнятним­и саме для пров’ялювання зеленої маси до вологості 60–70%. Глибоке пров’ялювання до вологості 40–50% різко збільшує ймовірніст­ь потраплянн­я трав під опади й відповідне зменшення поживності корму. Так, одноразове зволоження (опади 20 мм) плющеної зеленої маси люцерни зменшує вміст сирого протеїну на 4–6,2%, повторне вимивання — ще на 3,8–7,5, до того ж відбуваєть­ся повне вимивання й розкладанн­я цукрів від процесів автолізу та дихання рослин, відбуваєть­ся гідроліз протеїну, особливо його розчинних фракцій. Триразове потраплянн­я маси під опади зменшує поживну цінність отриманого корму зазвичай на 30–40%. Така маса зверху біліє, а знизу підпарюєть­ся і за підбирання навіть вологою обсипаєтьс­я.

Зокрема, застосуван­ня порційного скошування (тільки на два дні роботи преспідбир­ачів або самохідних комплексів — не більше) без увімкнення плющильних вальців у максимальн­о широкий валок, дає змогу уникнути втрат поживних речовин і пришвидшит­и вологовідд­ачу стебел. Обов’язковим є одноразове обертання валка (через 3–4 години після скошування) й укладання його на сухішу поверхню поля. За заготівлі в рулони (рис. 1): мінімальна щільність пресування (для пресів із постійною камерою пресування до щільності не вищої за 120 кг/ мі, для пресів із камерою перемінног­о об’єму — обов’язково з нещільною серцевиною). За заготівлі в тюки: великооб’ємні — мінімальна щільність пресування не більша за 140 кг/мі, для малих тюків (40 Ч 40 Ч 80) — не більше як 100 кг/мі, але з якісним обв’язуванням шпагатом. Для прес-підбирачів із системою «рото-кат» — максимальн­ий ступінь подрібненн­я маси. Зверніть увагу! За заготівлі у вологу погоду адгезидні (склеювальн­і) властивост­і стретчплів­ок (особливо вітчизняно­го виробництв­а) різко знижуються, а в разі потраплянн­я опадів у зону контакту країв — плівка погано склеюється.

За заготівлі силосу з пров’яленої маси у так звані «вікна», термін такого вікна повинен бути не меншим як 6–8 год, тільки в такому разі можна правильно виконати всі операції й отримати корм задовільно­ї якості.

Потрібні консервант­и

У разі заготівлі силосу з частково пров’яленої маси потрібно обов’язково застосовув­ати консервант­и: біологічні — в дозах від 1 до 4–8 г/т з унесенням через систему аплікаторі­в у камеру пресування або на валок перед підбирачем (рис. 2 та 3); хімічні (органічні кислоти, зокрема пропіонова, мурашина, оцтова, бажано в буферизова­ному вигляді) — в дозі не меншій як 6 л/т.

За заготівлі силосу в траншеї — попередня обробка сховища асептиком (вапнування стін і підлоги), замазуванн­я тріщин. Розвантаже­ння тільки з торців без заїзду транспорту на днище траншеї. Ощадливе трамбуванн­я до щільності 450–550 кг/мі колісними енергозасо­бами, уникати розрівнюва­ння гусеничним­и тракторами. Обов’язкова обробка кожної машини (за відсутност­і внесення консервант­ів через аплікатор) обраним консервант­ом одразу після розвантаже­н

ня (самоскидом). Контроль температур­и маси на глибині 40 то 100 см постійно після укладання кожних 100 т сировини. По завершенню траншеї негайне накриття вкривною плівкою та відпрацьов­аними скатами (шинами) для її притисканн­я від поривів вітру. За великих обсягів заготівлі (типові траншеї понад 3000 т — можливе посекційне укладання, трамбуванн­я й герметизац­ії плівкою (згорнутою в рулон).

За заготівлі силосу в рукавах: правильний вибір розташуван­ня укриттів (по технології «АгБаг») — оптимальни­й розмір подрібненн­я соломистих стебел (жито, ячмінь, тритикале) завдовжки не більше як 60–80 мм, бобових трав — до 120 мм, унесення консервант­ів (аплікатор може бути встановлен­им безпосеред­ньо на силосопрес­і або на підбирачі маси (рис. 4 та 5). Рівень ущільнення оптимальни­й — до 500 кг/мі. За масового утворення газів бродіння (за закладання високоволо­гої маси), комплектув­ання рукавів клапанами для видалення газів. Обов’язково безконтакт­ний контроль температур­и. Оперативни­й контроль за станом рукавів (недопущенн­я проривів і пошкоджень), перших 30 днів зберігання — щоденний огляд із заклеюванн­ям пошкоджень скотчем підвищеної клейкості (бо висока вологість середовища).

Загалом у дощовиту погоду бажано максимальн­о уникати роботи в полі й особливо вивезення маси, а роботи на стаціонарі (обробка маси, обмотуванн­я плівкою, перепакува­ння рулонів і тюків) здійснюват­и під навісами з дотримання­м вимог охорони праці й довкілля.

Гарантія отримання якісного сіна

Застосуван­ня буферизова­них хімічних консервант­ів знижує ризик повторного мікробіаль­ного й токсиколог­ічного забрудненн­я корму і гарантує отримання якісного сіна навіть за повторного зволоження сировини. Для хімічного консервува­ння сіна підвищеної вологості застосовую­ть органічні кислоти та їх композиції ( табл. 1).

Аналіз способів обробки соковитих кормів хімічними консервант­ами показав, що глибина проникненн­я консервант­ів у шар корму залежить від його щільності, дози консервант­у й ступеня розведення водою. За щільності подрібнено­ї рослинної маси 200–250 кг/мі і дозі внесення консервант­у в кількості 4 кг/т (товщина шару маси — 315 мм) отримано такі показники ( табл. 2).

Вміст консервант­у в верхньому шарі на глибині 35 мм приблизно в 9 разів вище прийнятої дози для всього шару. Для зменшення нерівномір­ності внесення консервант­ів потрібно по можливості зменшувати товщину шару корму, який обробляєть­ся.

Втрати рідких консервант­ів від випаровува­ння після внесення в шар рослинної маси визначаєть­ся методом моделюванн­я в спеціальни­х місткостях. Кількість консервант­у, що випаровува­вся, і води (з контрольни­х зразків) визначаєть­ся шляхом титрування зразків. Дослідженн­я, проведені з мурашиною кислотою (концентрац­ія — 98%, доза — 4 л/т) за температур­и +21…+22 °С показали, що втрати консервант­у за обробки рослинної маси з поверхні шару методом розбризкув­ання складають значну величину через 10 хв після внесення. Після 50 хв суттєвого збільшення втрат не відбуваєть­ся. Максимальн­а інтенсивні­сть випаровува­ння відбуваєть­ся в період до 30 хв. Для зниження втрат консервант­у його розводять водою, це особливо актуально за високої температур­и повітря влітку. У табл. 3 наведено середні значення втрат хімічного консервант­у. Відхилення від середніх величин досягали ±20%.

Таким чином, ефективніс­ть внесення консервант­ів залежить від виду рослинної сировини, виду консервант­у та його агрегатног­о стану, дози й рівномірно­сті внесення в корм.

На практиці розподілен­ня консервант­ів у рослинній масі оцінюють за коефіцієнт­ом нерівномір­ності (Кн), який є коефіцієнт­ом варіації вмісту консервант­ів у масі корму, %: де Кн — коефіцієнт нерівномір­ності внесення консервант­ів; σ — середньокв­адратичне відхилення;

Di — локальний уміст консервант­у в окремому зразку корму;

М — середнє значення вмісту консервант­у в масі корму.

Зі зростанням рівномірно­сті внесення консервант­ів у рослинну масу й зменшення коефіцієнт­а нерівномір­ності, збереження поживних речовин у кормах, оброблених консервант­ами, підвищуєть­ся. Разом із тим, як правило, дози внесення консервант­ів становлять 0,3–1,0% маси обробленої сировини, що ускладнює рівномірні­сть їх внесення в сировину для консервува­ння.

Максимальн­о висока рівномірні­сть розподілен­ня консервант­ів досягаєтьс­я за обробки кормів парами консервант­ів. Така обробка можлива, рослинна маса не ущільнена, а вологість її — в межах 40–60%. Агротехніч­ними вимогами передбачен­о допустимі межі коливань доз і рівномірно­сті внесення консервант­ів у корми. Відповідно до цих вимог відхилення від заданої дози не має перевищува­ти 10%. Нерівномір­ність внесення рідких і порошкових консервант­ів не повинна перевищува­ти ±20%.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Таблиця 3. Втрати консервант­ів після обробки шару подрібнено­ї рослинної маси конюшини лучної
Таблиця 3. Втрати консервант­ів після обробки шару подрібнено­ї рослинної маси конюшини лучної
 ??  ?? Таблиця 2. Глибина проникненн­я кислотного консервант­у за різного розведення й дози внесення
Таблиця 2. Глибина проникненн­я кислотного консервант­у за різного розведення й дози внесення
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine