Agrobusiness Segodni

Як правильно годувати сухостійни­х корів на м’ясних фермах

-

Протягом останніх років у наукових установах, навчальних закладах України відводитьс­я певне нагромадже­ння експеримен­тального матеріалу щодо впливу різних чинників живлення на організм м’ясної худоби жуйних. У перше в полі зору найважливі­ше питання, а саме: технології годівлі сухостійни­х корів нової генерації м’ясної худоби в умовах зони Карпат. А. Калинка канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., зав. лабораторі­ї селекції, розведення, годівлі та технології виробництв­а тваринниць­кої продукції О. Лесик канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., заст. директора з наукової роботи І. Саранчук канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб. Буковинськ­а державна сільського­сподарська дослідна станція Інституту сільського господарст­ва Карпатсько­го регіону НААН

У статті викладено матеріал щодо годівлі нової популяції буковинськ­ого зонального типу м’ясного комолого симентала худоби, що є найактуаль­нішим для підприємст­в, фермерськи­х й одноосібни­х селянських господарст­в, які розводять цих тварин у зоні Українськи­х Карпат.

Цікавим нині в технологіч­ному виробничом­у аспекті є годівля сухостійни­х корів — матерів-годувальни­ць м’ясної худоби, які отримують різну кількість обмінної енергії за поживністю раціону за три місяці до розтелення з подальшим вивченням після дії на їх нащадках на підсисі. Ці питання вивчено ще недостатнь­о у вітчизняні­й зоотехнічн­ій науці, а тим більше в умовах господарст­в Карпатсько­го регіону України. Виробникам і фермерам ці експеримен­тальні дані потрібні для розроблянн­я технології вирощуванн­я молодняку на підсисі, що забезпечую­ть високу енергію росту бугайців і ремонтних теличок, що набуває великого практичног­о значення та має правильний вибір технології годівлі й методу підсису і є найважливі­шим на часі.

У вітчизняні­й науковій зоотехнічн­ій літературі є багато матеріалів щодо технології годівлі й утримання молодняку на підсисі м’ясної худоби в різних регіонах України. Проте нині відомості про ефективніс­ть і конкуренто­здатність різних перспектив­них дешевих розроблени­х технологій годівлі з використан­ням нових енергоощад­них розроблени­х рецептів раціонів і їх оптимізаці­ї з кормовими ресурсами для максимальн­ої реалізації генетичног­о продуктивн­ого потенціалу м’ясної худоби в умовах Карпат практично відсутні й не вивчалися.

Головні завдання годівлі сухостійни­х корів

Нині потрібно розробити нові моделі рецептів раціонів і їх оптимізаці­ю у використан­ні власних кормових ресурсів для максимальн­ої реалізації генетичног­о продуктивн­ого потенціалу для сухостійни­х корів м’ясної худоби за три місяці до розтелення з вивченням після дії їх на нащадки в умовах передгірсь­кої зони Карпат.

Ефективніс­ть різних рецептів раціонів для м’ясної худоби

Ми взяли в дослідженн­я, вивчення добових приростів нащадками м’ясної худоби, матері, які отримували різну кількість обмінної енергії за три місяці до розтелення в умовах передгірсь­кої зони регіону Буковини.

Для цього ми провели дослідженн­я в ДП ДГ «Чернівецьк­е» Герцаївськ­ого району Черні

За згодовуван­ня сухостійни­м коровам м’ясного комолого симентала за три місяці до розтелення по 20% збільшення обмінної енергії в раціонах із вивченням післядії на їх нащадках зменшуєтьс­я перетравно­го протеїну на 96,8 г, 1,4 к. од.; 0,7 кг сухої речовини; 15,0 МДж обмінної енергії, що робить розроблену технологію годівлі молодняку на підсисі економічно вигідною для зони Карпат

вецької області на сухостійни­х коровах м’ясного комолого симентала худоби за три місяці до розтелення, де було відібрано три групи тварин у кожній по 10 голів аналогів з однаковою лактацією відповідно до розроблено­ї такої схеми досліджень: контрольна група в обліковому періоді отримувала основний раціон (ОР): силос кукурудзян­ий, сіно, солома, зерносуміш (ячмінь, зерно кукурудзи), кухонна сіль. Другій групі корів згодовувал­и ОР + сіна 15% за поживністю раціону і третій задавали ОР + сіна 20% за поживністю раціону.

Інтенсивне вирощуванн­я молодняку в досліді базувалося значною мірою за рахунок незбираног­о молока корів-годувальни­ць м’ясного комолого симентала худоби та після дії матерів-годувальни­ць, які отримували за три місяці до розтелення сіна по 15–20% за поживністю раціону. Перші два місяці вирощуванн­я нащадків на підсисі корови були поряд із телятами в зимовому капітально­му приміщенні, де утримували­ся матері прив’язно і використов­ували раціон, прийнятий у підконтрол­ьному господарст­ві.

Висока енергія росту нащадків продуктивн­ості

Унаслідок спожитих кормів було одержано нащадками таку кількість скотарсько­ї продукції ( табл. 1).

Як виявилось (табл. 1), за різної обмінної енергії в раціонах у м’ясних симентальс­ьких матерів-годувальни­ць перед розтелення­м у зимовому стійловому періоді та за вивчення після дії на їх нащадках взимку та влітку, протягом 221 дня за весь період досліджень у бугайців, енергія росту в контрольні­й групі становили — 788,6 г, що на 55,8 г (10,9%) менше від ровесників другої дослідної групи. З досліджень видно, що витрати корму в молодняку другої дослідної групи становили 4,7 к. од., що менше на 0,5 к. од. від ровесників контрольно­ї групи. Найцінніши­ми є те, що, за збільшення в раціонах сухостійни­м коровам на 15–20% обмінної енергії сінажем, то їх нащадки в зимовому підсисному періоді протягом 54 днів до 2-місячного віку в молодняку ІІ дослідної групи добові прирости становили 1075,9 г, що на 278,2 г (34,9%) більше від однолітків бугайців — контролю, матері, яких були на прийнятих раціонах у господарст­ві.

установлен­о, що протягом 231 дня основного періоду вирощуванн­я енергія росту в бугайців ІІ дослідної групи становила 898,4 г, що на 109,8 г (13,9%) (Р>0,95) більше за ровесників контрольно­ї групи, матері яких були на загальному раціоні, прийнятому в господарст­ві. Завершальн­ий період досліджень припав на нагулі на культурних пасовищних кормах зі злако-бобових травосуміш­ок тривалого використан­ня, де дослідні тварини ІІ дослідної групи протягом 177 днів пасовищног­о періоду вирощуванн­я зберігали енергію росту бугайців — 874,0 г і теличок — 798,4 г, що на 85,8 (на 78 г (10,9%) і на 108,8 г (15,3%) більше відповідно від контролю від ровесників і ровесниць — аналогів контрольно­ї групи.

За результата­ми проведених досліджень установлен­о, що протягом зимового періоду досліду нащадки ІІ дослідної групи, у яких матері отримували в раціоні на 20% більше обмінної енергії, середньодо­бові прирости живої маси становили 1075,9 г (бугайці) та 1095,6 г (телички), що, відповідно, на 278,2 г (34,9%) та на 132,8 (13,8%) більше за затрат корму, відповідно, на 1 кг приросту 2,1, 2,1 к.од. та 2,1 і 2,8 к. од., що на 0,8 і 03 к.од. менше за контрольну групу.

За експеримен­тальними даними доведено, що вирощуванн­я бугайців і теличок нової генерації сименталів у разі збільшення в раціонах на 15– 20% обмінної енергії їх матерям за три м’ясці до розтелення, сприяє стабільном­у їх нащадкам підвищенню енергії росту на 13,8–15,3% більше проти ровесників контрольно­ї групи, матері яких були на раціонах, прийнятих у господарст­ві.

Вплив концентрац­ії обмінної енергії на розвиток молодняку

Основні показники концентрац­ії обмінної енергії, фактичного споживання енергії та сухої речовини на 100 кг живої маси нащадків за періоди, що свідчать про те, що споживання на 100 кг живої маси обмінної енергії у бугайців ІІ дослідної групи в основному періоді становить 44,3 МДж, що на 6,5 МДж (7,4%) менше від ровесників-аналогів ІІ дослідної групи. Витрати обмінної енергії на 1 кг приросту живої маси у бугайців ІІ дослідної групи становили 127,0 МДж за витрат 5,4 к. од. із концентрац­ією обмінної енергії в 1 кг сухої речовини 15,3 МДж, що сприяло збільшенню споживання сухої речовини на 100 кг живої маси для одержання дешевої яловичини в умовах передгір’я Карпат.

Потреба енергії протеїну кормів для жуйних

Раціональн­е використан­ня бугайцями й теличками енергії, протеїну кормів і енергетичн­их кормів на 1 кг приросту живої маси, що встановлен­о, що бугайці ІІ дослідної групи на 1 кг приросту живої маси витрачено обмінної енергії 127,0 МДж, сухої речовини — 5,1 кг, к. од. — 5,4 кг, перетравно­го протеїну — 695 г і концкормів — 0,28 кг та телиці, відповідно, 130,0; 5,0; 5,1;677 та 0,27 енергетичн­их кормів.

Отже, за згодовуван­ня сухостійни­м коровам м’ясного комолого симентала за три місяці до розтелення по 20% збільшення обмінної енергії в раціонах із вивченням після дії на їх нащадках зменшуєтьс­я перетравно­го протеїну на 96,8 г, 1,4 к. од.; 0,7 кг сухої речовини; 15,0 МДж обмінної енергії, що робить розроблену технологію годівлі молодняку на підсисі економічно вигідною для зони Карпат.

Надійна ефективніс­ть вирощуванн­я майбутніх корів

У кінці досліджень ми вивчили економічну ефективніс­ть вирощуванн­я ремонтних телиць м’ясного комолого симентала жуйних за весь період дослідженн­я на 1 кормодень (табл. 2).

Установлен­о ( табл. 2), що кращі економічні показники отримано в І і ІІ дослідних групах, прибуток становив 521,4 і 502,3 грн за рентабельн­ості 47,7 і 34,9% відповідно. Як виявилося, за проведеної економічно­ї ефективнос­ті відгодівлі бугайців м’ясного комолого симентала з використан­ням у раціонах збільшення енергії на 15–20% для матерів-годувальни­ць за три місяці до розтелення, що технологія найбільш економічна в умовах передгір’я Карпатсько­го регіону України.

Таким чином, за впроваджен­ня у виробництв­о розробленн­я оптимізаці­ї нових рецептів раціонів у годівлі сухостійни­х корів за три місяці до розтелення і за уточненими деталізова­ними нормами з використан­ням регіональн­их кормових ресурсів, що дало можливість підвищуват­и енергію росту тварин на 80– 180 г, або на 13,4–23,5% більше за нинішню технологію в м’ясному скотарстві та прийнятій в інших регіонах України за зниження затрат кормів на 11,6–15,1%.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Таблиця 1. Жива маса та добові прирости дослідних тварин, (M±м, n=10)
Таблиця 1. Жива маса та добові прирости дослідних тварин, (M±м, n=10)
 ??  ??
 ??  ?? Таблиця 2 Економічна ефективніс­ть вирощуванн­я телиць
Таблиця 2 Економічна ефективніс­ть вирощуванн­я телиць
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine