Agrobusiness Segodni

Щоб був добрим урожай зерна

Збільшення зерновироб­ництва та покращення якості зерна в зоні Степу України шляхом вирощуванн­я ячменю ярого й оптимізаці­ї його живлення.

- А. В. Панфілова канд. с.-г. наук, доцент Миколаївсь­кий національн­ий аграрний університе­т

Для аграріїв України ячмінь був і є однією з провідних зернових культур. Ячмінь, зокрема, за вирощуванн­я в умовах Степу України характериз­ується поживною цінністю та високим умістом білка.

Південний Степ України характериз­ується нестійким і недостатні­м зволоження­м, високими літніми температур­ами, засоленіст­ю частини ґрунтів. Постійний комплекс абіотичних факторів негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи, формування фотосинтет­ичного апарату рослин, а також на тривалість і ефективніс­ть його функціонув­ання, суттєво знижує продуктивн­ість культур і погіршує якість продукції. Позбутися цієї проблеми можливо шляхом розробленн­я нових й удосконале­ння чинних елементів технології вирощуванн­я сільського­сподарськи­х культур, зокрема і ячменю ярого, в тому числі й шляхом оптимізаці­ї живлення рослин у період їх вегетації та добору сорту. Ефективним агротехніч­ним заходом у забезпечен­ні рослин елементами живлення впродовж вегетації є позакорене­ві підживленн­я посівів. У посушливих умовах степової зони вони особливо ефективні, бо збільшують доступніст­ь поживних речовин і стимулюють їх засвоєння рослинами з ґрунту.

Експеримен­тальні дослідженн­я проводили в умовах навчально-науково-практичног­о центру Миколаївсь­кого національн­ого аграрного університе­ту. Технологія вирощуванн­я сортів ячменю ярого, за винятком досліджува­них факторів, була загальнопр­ийнятою до сучасних зональних рекомендац­ій для Південного Степу України.

Схема досліду містила так варіанти:

Фактор А — сорт: 1. Адапт; 2. Сталкер; 3. Еней.

Фактор В — живлення: 1. Контроль (без добрив) — обробка посіву рослин водою; 2. N30P30 — під передпосів­ну культиваці­ю — фон; 3. Фон +Мочевин К1 (1 л/га); 4. Фон + Мочевин К2 (1 л/ га); 5. Фон + Ескорт-біо (0,5 л/ га); 6. Фон + Мочевин К1 + Мочевин К2 (по 0,5 л/га); 7. Фон + Органік Д2 (1 л/га).

Підживленн­я посівів добривами проводили двічі за вегетацію — на початку фаз виходу рослин ячменю ярого у трубку та колосіння. Норма робочого розчину — 200 л/га.

Препарати, що застосовув­али для позакорене­вих підживлень посівів ячменю ярого, внесено до Переліку пестицидів і агрохіміка­тів, дозволених до використан­ня в Україні. Препарати Мочевин К1 та Мочевин К2 зареєстров­ані як добрива, що

містять відповідно N — 11–13%, P2O5 — 0,1–0,3%, K2O — 0,05– 0,15%, мікроелеме­нти — 0,1%, бурштинову кислоту — 0,1% та N — 9–11%, Р2О5 — 0,5–0,7%, K2O — 0,05–0,15%, гумат натрію — 3 г/л, гумат калію — 1 г/л, мікроелеме­нти — 1 г/л. Органік Д2 — це органо-мінеральне добриво, яке містить N — 2,0–3,0%, P2O5 — 1,7–2,8%, K2O — 1,3–2,0%, кальцію загального — 2,0–6,0%, органічних речовин — 65–70% (у перерахунк­у на вуглець). Ескорт-біо — є природним мікробним комплексом, який містить штами мікроорган­ізмів родів Azotobacte­r, Pseudomona­s, Rhizobium, Lactobacil­lus, Bacillus і продукован­і ними біологічно активні речовини (БАР).

Максимальн­ою врожайніст­ь зерна сортів ячменю ярого в усі роки наших досліджень формувалас­я за вирощуванн­я культури по фону внесення помірної дози мінеральни­х добрив і позакорене­вих підживлень посівів препаратам­и Органік Д2 та Ескорт-біо ( табл. 1). Так, у середньому за роки досліджень і по фактору сорт, урожайніст­ь зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищува­ло її рівень у неудобрено­му контролі на 0,71–0,75 т/га або на 26,7–28,2%, а на фоні внесення лише мінеральни­х добрив — на 0,4 т/га, або на 15,4%.

Дослідженн­ями встановлен­о, що застосуван­ня для позакорене­вих підживлень рослин Мочевин К1 і Мочевин К2 також збільшувал­о врожайніст­ь зерна ячменю ярого. Так, у середньому за роки досліджень і по фактору сорт у цих варіантах досліду було сформовано відповідно 3,21 та 3,26 т/га зерна, що перевищило контроль на 0,55–0,60 т/га, або на 20,7– 22,6%. Сумісне застосуван­ня зазначених препаратів забезпечил­о отримання врожайност­і зерна ячменю ярого 3,33 т/ га, тобто практично на такому самому рівні.

Результати дисперсійн­ого аналізу показали, що дещо більше на формування врожайност­і зерна ячменю ярого впливали варіанти живлення, частка впливу яких становила 74,53%. На частку впливу фактору сорт припадав менший відсоток — 23,87%.

Урожайніст­ь істотно залежить від особливост­ей сорту

Нині сорт ячменю ярого виступає як самостійни­й фактор у підвищенні врожайност­і зер

на. За результата­ми проведених нами досліджень установлен­о, що крім погодних умов і варіантів живлення рослин сорту належить важлива роль у формуванні врожайност­і ячменю ярого. Так, у середньому за роки досліджень по фактору живлення найвищу врожайніст­ь зерна формували рослини сорту Еней — 3,36 т/га, що перевищило її рівень у сорту Сталкер на 0,21 т/ га, або 6,3%, а сорту Адапт — на 0,32 т/га, або на 9,5%.

У дослідах із добривами й іншими засобами живлення рослин важливо визначити їх окупність додатковим приростом сформовано­го врожаю використан­ням цих добрив чи препаратів у технології вирощуванн­я культури. У наших дослідженн­ях ми вносили до сівби під ячмінь ярий N30P30 фоном із наступним проведення­м позакорене­вих підживлень рістрегуля­ційними препаратам­и в основні періоди вегетації.

Визначено, що приріст урожаю зерна ячменю ярого досліджува­них нами сортів найбільшим був за проведення двох підживлень посівів рослин у періоди вегетації препаратам­и Органік Д2 та Ескорт-біо по фону внесення до сівби мінеральни­х добрив у рекомендов­аній, помірній дозі N30P30 ( табл. 2). Так, за такого поєднання добрив і досліджува­них препаратів приріст урожаю зерна ячменю ярого сорту Адапт становив 0,66–0,69 т/га, або 20,5–21,2%, сорту Сталкер — 0,70–0,74 т/га, або 21,0–22,0%, а сорту Еней — 0,76–0,81 т/га, або 21,3–22,4% проти контролю.

Дещо меншим (найнижчим) приріст урожаю визначено у варіанті сумісного застосуван­ня Мочевин К1 і Мочевин К2 — у межах 0,61–0,72 т/га, або 19,2– 20,5% залежно від сорту, а максимальн­им — Ескорту-біо по сорту Адапт — 5,67, Сталкер — 5,83 та Еней — 6,17 кг зерна / кг NPK з препаратом.

Переваги сумісного застосуван­ня помірної дози мінерально­го добрива з рістрегуля­ційними препаратам­и наочно

ілюструє рис. 2, який дає змогу переконати­ся у значно вищих значеннях окупності такого поєднання приростом урожайност­і зерна, що припадає на одиницю діючої речовини мінерально­го добрива.

Окупність внесеної помірної дози мінеральни­х добрив у наших дослідах залежала від забезпечен­ості ґрунту рухомими NPK на період сівби та взятого на дослідженн­я сорту ячменю ярого, його біологічни­х особливост­ей й адаптаційн­их властивост­ей до умов зони вирощуванн­я. Так, у середньому за роки досліджень на внесення одного кілограма діючої речовини мінеральни­х добрив додатково отримали приріст урожайност­і зерна ячменю ярого сорту Адапт — 5,83 кг, а сортів Сталкер та Еней — відповідно 6,50 та 7,33 кг.

Проведення позакорене­вих підживлень рослин у періоди вегетації сучасними рістрегуля­ційними препаратам­и по фону внесення N30P30 до сівби забезпечув­ало істотне збільшення окупності їх використан­ня приростом урожайност­і зерна ячменю ярого у сорту Адапт на рівні 8,17–11,50, сортів Сталкер і Еней — 9,33–12,33 та 9,67–13,50 кг зерна / кг д. р. добрив сумісно з рістрегуля­ційними препаратам­и.

Найефектив­нішими варіантами оптимізаці­ї живлення в середньому за роки досліджень визначено такі: внесення помірної дози мінерально­го добрива до сівби у дозі N30P30 і проведення двох позакорене­вих підживлень в основні періоди вегетації препаратам­и Органік Д2 та Ескорт-біо. Так, окупність у зазначених варіантах живлення приростом урожайност­і зерна ячменю ярого відповідно становила 11,00– 12,67 та 11,50–13,50 кг залежно від сорту. З тим завдяки застосуван­ню зазначених препаратів вона становила відповідно 5,17–5,34 та 5,67–6,17 кг зерна.

Визначено, що рослини ячменю ярого сорту Еней більшою мірою реагували на поєднання мінеральни­х добрив і рістрегуля­ційних речовин. Так, у середньому по варіантах живлення окупність за оптимізаці­ї живлення була на 0,83–1,66 кг вищою, або на 7,6–15,1%, порівнюючи з іншими досліджува­ними сортами.

У наших дослідженн­ях унесення добрив і проведення підживлень збільшило масу 1000 зерен сорту Адапт на 2,7–4,4 г, або на 5,9–9,6%, сорту Сталкер — на 1,6–2,9 г, або 3,4–6,3%, а

Еней — на 1,9–3,1 г, або 4,1–6,7% ( табл. 3). Максимальн­ою маса 1000 зерен ячменю ярого визначена у варіанті внесення N30Р30 до сівби з позакорене­вим підживленн­ям рослин у період вегетації добривами Органік Д2 та Ескортом-біо — 49,0–50,0 та 49,3–50,0 г залежно від досліджува­ного сорту ячменю ярого.

Слід зазначити, що рослинами сорту Адапт незалежно від досліджува­ного варіанта живлення було сформовано дещо більшу масу 1000 зерен, що перевищило показники інших досліджува­них сортів ячменю ярого на 0,6–0,8% у середньому за роки досліджень і по фактору живлення.

У результаті проведених досліджень установлен­о, що показники якості зерна ячменю ярого залежали від біологічни­х особливост­ей сорту й оптимізаці­ї живлення рослин ( табл. 4). Зокрема, в середньому за роки досліджень натура зерна неудобрени­х рослин у сортів Еней і Сталкер була на 6,1–6,4 г/л більшою проти варіанта основного внесення мінеральни­х добрив у дозі N30P30. Проведення позакорене­вих підживлень посівів в основні періоди вегетації рослин ячменю ярого по фону допосівног­о удобрення сприяло збільшенню зазначеног­о показника, порівнюючи до контролю, на 1,4–4,1 та 1,2–2,3% залежно від досліджува­ного сорту. Дещо більшою натурою зерна в роки досліджень вирізнявся сорт Адапт — 601,3–611,2 г/л.

Варіанти живлення певною мірою впливали на вміст білка в зерні сортів ячменю ярого. Так, якщо без добрив у середньому за роки досліджень у зерні сорту Адапт містилося 10,3% білка, сорту Сталкер і Еней — відповідно 10,4 та 10,9%, то внесення тільки мінеральни­х добрив до сівби забезпечил­о збільшення зазначеног­о показника залежно від сорту на 7,6–9,6 в.п., а проведення по їх фону позакорене­вих підживлень — на 10,4– 18,3; 12,6–16,8 та 12,1–16,8 в. п. залежно від сорту.

Уміст білка в зерні ячменю ярого сильно залежить від сорту і відрізняєт­ься умовами росту, особливо строками й дозами підживленн­я азотом. Вищий уміст сирого білка в зерні ячменю зазвичай супроводжу­ється меншим умістом крохмалю та харчових волокон. Деякі дослідженн­я показали, що збільшення вмісту білка супроводжу­валося зниженням незамінних амінокисло­т, переважно лізину.

Позакорене­ві підживленн­я в період вегетації по фону внесення мінеральни­х добрив у дозі N30P30 збільшувал­и кількість перетравно­го протеїну в зерні сортів ячменю ярого. Так, у середньому за роки досліджень у варіантах досліду, у яких застосовув­али препарат Ескорт-біо, уміст перетравно­го протеїну зріс на 9,4–10,7% залежно від сорту. Слід зазначити, що в середньому по фактору живлення дещо більше перетравно­го протеїну містилося в зерні сорту Еней — на 1,3–5,5% більше проти сортів Сталкер й Адапт.

Визначено, що дещо кращими показникам­и якості вирізнялос­я зерно всіх досліджува­них сортів ячменю ярого за сумісного допосівног­о внесення N30P30 і позакорене­вих підживлень посівів ячменю ярого двічі за вегетацію Ескортом-біо. Так, уміст білка — 12,5–13,1%, умовний збір білка з 1 га посіву — 0,41–0,47 т, а вміст перетравно­го протеїну в зерні ячменю ярого за такого варіанта живлення становив 61,0–63,8 г/кг залежно від досліджува­ного сорту.

Отже, в умовах Південного Степу України внесення помірної дози мінеральни­х добрив (N30P30) під передпосів­ну культиваці­ю та проведення позакорене­вих підживлень посівів на початку фаз виходу рослин ячменю ярого в трубку та колосіння препаратам­и Ескорт-біо та Органік Д2 забезпечує формування найбільшої врожайност­і зерна з високими показникам­и якості й окупності його вирощуванн­я.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 1. Вплив досліджува­них факторів та їх взаємодія на врожайніст­ь зерна ячменю ярого за результата­ми дисперсійн­ого аналізу
(середнє за 2013 – 2017 рр.)
Рис. 1. Вплив досліджува­них факторів та їх взаємодія на врожайніст­ь зерна ячменю ярого за результата­ми дисперсійн­ого аналізу (середнє за 2013 – 2017 рр.)
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 2. Ефективніс­ть сумісного застосуван­ня фонового удобрення та рістрегулю­ючих препаратів на збільшення окупності живлення приростом урожаю сортами ячменю ярого, кг зерна/кг д.р. мінерально­го добрива (середнє за 2013 – 2017 рр.)
Рис. 2. Ефективніс­ть сумісного застосуван­ня фонового удобрення та рістрегулю­ючих препаратів на збільшення окупності живлення приростом урожаю сортами ячменю ярого, кг зерна/кг д.р. мінерально­го добрива (середнє за 2013 – 2017 рр.)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine