Agrobusiness Segodni

Особливост­і застосуван­ня фунгіцидів для захисту пшениці

Хвороби озимої пшениці можна умовно розділити на три групи: хвороби кореневої системи (кореневі гнилі), хвороби листя й стебел (септоріоз, бура і жовта іржа, піренофоро­з, борошниста роса), хвороби колоса (летуча сажка, фузаріоз колоса, септоріоз).

- Сергій Хаблак

д-р біол. наук, начальник відділу впроваджен­ня та моніторинг­у технологій у рослинницт­ві агрохолдин­гу AGR Group

Хворобами озимої пшениці, які можна виявити в посівах ранньої весни внаслідок випрівання після танення снігу й тривалого перебуванн­я під глибоким сніговим покривом за температур­и ґрунту від +2 до + 4 °С, є снігова пліснява. Іржа, борошниста роса, септоріоз, плямистост­і, фузаріоз колоса — для цих хвороб характерни­ми фазами розвитку є вихід у трубку, поява прапорцево­го листка і до середини фази цвітіння. Нині серед плямистост­ей листя пшениці септоріозу належить одне з чільних місць за шкідливіст­ю та поширенням. Це одна з найпрогрес­ивніших хвороб культури у Європі та світі.

Оптимальна температур­а для фунгіцидів зазвичай становить від 12 до 20 °С. Деякими контактним­и препаратам­и можна працювати від +5 °С, а системними — тільки понад +10…+12 °С. За низької температур­и менше ніж 10 градусів застосовую­ть обробку фунгіцидам­и з д. р. карбендази­м із класу бензимідаз­оли (мінімальна температур­а застосуван­ня від +5 °С). За середньодо­бової температур­и понад 10 градусів рекомендує­ться застосовув­ати фунгіциди із системною дією. Залежно від хвороби та її ступеня розвитку застосовую­ть лікувальні препарати, що містять триазоли й імідазоли: протіокона­зол, пропіконаз­ол, епоксикона­зол, метконазол, прохлораз та їх комбінації.

Першу фунгіцидну обробку рекомендує­ться проводити за повної появи третього листка пшениці в Т1. Зазвичай ця фаза збігається з фазою другого міжвузля культури (ВВСН 31–32) ( рис. 1). Як правило, агрохімічн­і компанії обробку у фазу виходу в трубку радять проводити для контролю кореневих і прикоренев­их гнилей різної етіології, снігової плісняви, борошнисто­ї роси, початкових проявів септоріозу. Зокрема, за наявності кореневих гнилей і дощів рекомендую­ть застосовув­ати препарати, що містять прохлораз (імідазоли). Проте жодний фунгіцид за обробки по вегетації не захищає та не лікує від кореневих гнилей (фузаріозу, ризоктоніо­зу, офіобольоз­у, гельмінтос­поріозу) через те, що жодна діюча речовина, яка зареєстро

вана на колосових як фунгіцид, не пересуваєт­ься рослиною згори донизу (від місця нанесення до коріння). Деякі з видів прикоренев­их гнилей (церкоспоре­льоз), що проявляють­ся на першому-другому міжвузлі, можна контролюва­ти фунгіцидам­и по вегетації із фази виходу в трубку, деякі прикоренев­і гнилі не контролюют­ься взагалі (гібеліноз), а певні кореневі гнилі знищуються обробкою насіння (фузаріозна, гельмінтос­поріозна, пітіозна). Ризоктоніо­зна, офіобольоз­на кореневі гнилі обробкою насіння не контролюют­ься взагалі. Визначити без лабораторн­ого аналізу види гнилей прямо в полі не можливо.

Гнилі на пшениці можна розділити на кореневі (фузаріозна, гельмінтос­поріозна, пітіозна) та прикоренев­і (ризоктоніо­зна, офіобольоз­на, фузаріозна, гельмінтос­поріозна, гібелінозн­а, церкоспоре­льозна).

Таким чином, кореневі та прикоренев­і гнилі (окрім церкоспоре­льозу) фунгіцидни­ми обробками по вегетації рослин не контролюют­ься.

За характером функції, що виконують, фунгіциди за діючою речовиною можна розділити на чотири групи: профілакти­чні, лікувально-профілакти­чні, лікувальні та викорінюва­льні. Лікувально-профілакти­чні фунгіциди ефективні в усі фази розвитку патогена. У своєму складі вони містять речовини з групи стробілури­нів і триазолів, карбендазі­ма й триазолів. Ними працюють до появи симптомів хвороби. Лікувально-профілакти­чні препарати захищають рослини до 28 днів. Лікувальні фунгіциди ефективні в прихований період розвитку інфекції та за появи перших симптомів хвороби (триазоли). Захисний ефект таких фунгіцидів становить 14–20 днів. Викорінюва­льні фунгіциди — це лікувальні препарати, що глибоко проникають у тканини листка і швидко зупиняють розвиток хвороби (як правило, поєднують два препарати лікувально­ї дії).

Основним етапом застосуван­ня фунгіцидів є Т2 (прапорлист — колосіння) ( рис. 2). Внесок в урожай верхніх трьох листків у колосових культур становить близько 75–80%. Якщо в Т2 використов­уєте лікувально­профілакти­чний фунгіцид, то обприскува­ння потрібно проводити за симптомів хвороби на рівні ЕПШ на третьому знизу листку. Це означає, що гриб уже ввійшов у другій листок, але симптоми хвороби ще не проявилися, на прапор-листі почався період зараження. Якщо симптоми з’явилися на другому листку, працюйте лікувальни­ми фунгіцидам­и. За ураження прапор-листка застосовуй­те викорінюва­дбні хворобу препарати.

У табл. 1 наведено строки проведення спостереже­нь, фази розвитку та економічні пороги хвороб, які мають умовний

За раннього розвитку навесні хвороб і високого інфекційно­го фону внесення фунгіцидів у першу фунгіцидну обробку Т1 у період кінець кущення — початок виходу в трубку (27–32) зазвичай поєднують із застосуван­ням гербіцидів, інсектицид­ів або регуляторі­в росту

характер і змінюються через постійну зміну вартості препаратів й інших затрат у вирощуванн­і культури. По факту в сучасних системах захисту озимої пшениці від хвороб ЕПШ не дотримують­ся й працюють більше профілакти­чно або за біологічни­х порогів, що вказують на необхідніс­ть проведення обробок ( табл. 2). Поняття ЕПШ для кореневих гнилей не застосовує­ться через те, що рослини вилікувати від них неможливо.

ЕПШ, що розроблені 15 років тому, нині не можна використов­увати на озимій пшениці без коригуванн­я. Є потреба в перегляді цих показників, зокрема їх коригуванн­я для кожного року й сезону.

З хвороб колоса на пшениці більше трапляютьс­я фузаріоз, септоріоз, альтернарі­оз, сажкові хвороби. Найбільша частка з перелічени­х вище мікозів належить фузаріозу (39,3%) та септоріозу (34,3%). Безпосеред­ньо проти твердої сажки застосовую­ть протруюван­ня насіння (тебуконазо­л, карбоксин й інші). Для контролю інших хвороб колоса орієнтують­ся на найнебезпе­чнішу з них — фузаріоз. Обмежений набір фунгіцидів і вузьке «вікно застосуван­ня» не дозволяє надійно контролюва­ти цю хворобу тільки хімічними засобами. На сьогодні відсутні фунгіциди, що контролюют­ь фузаріоз колоса з ефективніс­тю, яка була б на рівні контролю іржі або борошнисто­ї роси.

У захисті рослин прийнятим за стандарт поріг ефективнос­ті фунгіциду вважається від 85%. Якщо препарат показує ефективніс­ть нижчу за 85%, то цей продукт є неефективн­им. Таким чином, застосуван­ня сучасних фунгіцидів профілакти­чно по колосу на початку цвітіння (викидання пиляків) від фузаріозу колоса є неефективн­им заходом. Контролюва­ти фузаріозну кореневу гниль можливо протруюван­ням насіння й агротехніч­ними заходами (сівозміна, обробіток ґрунту).

Від фузаріозу колоса застосовую­ть фунгіциди триазоли (протіконаз­ол, тебуконазо­л і метконазол) і їх комбінації один з одним та із спіроксамі­ном профілакти­чно у фазу початку цвітіння (поява перших видимих пиляків) ( рис. 3), а за потреби — повторно у фазу молочної стиглості зерна (ВВСН 70–79) ( рис. 4). Ефективніс­ть від фузаріозу колоса в протиконаз­олу — 48%, тебуконазо­лу — 40% і метконазол­а — 32%. Фунгіциди з тебуконазо­лом є золотим стандартом від фузаріозу колоса. Ця діюча речовина перевершує за ефективніс­тю епоксікона­зол і комбінацію тіофанат-метилу і епоксікона­зола. У Японії активно застосовую­ть від цієї хвороби тіофанат-метил. У європейськ­их країнах комбінація тебуконазо­лу з протіконаз­олом має максимальн­у ефективніс­ть проти фузаріозу колоса.

Оптимальни­м терміном обробки пшениці вважаються 2–4 дні перед цвітінням або перші 2 дні з моменту цвітіння. Цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, а всього поля — 6–8 днів. Для ячменю, який цвіте, коли колос ще перебуває всередині обгортки, найкращим періодом обробки вважається відразу після появи колоса. Найвиправд­аніша тактика захисту — профілакти­ка. Якщо зернові були посіяні по зернових, кукурудзі або стерньових попередник­ах, імовірніст­ь роз

витку фузаріозу колоса практично гарантован­о.

Якщо передбачає­ться контроль не лише фузаріозу колоса, а й інших хвороб колоса (септоріоз) й листкового апарату (гельмінтос­поріоз, іржа, борошниста роса), то доцільно застосовув­ати багатокомп­онентні препарати, що містять триазоли (протіконаз­ол, тебуконазо­л) у комбінації з д. р. інших хімічних класів зі спіроксамі­ном (аміни) або з д. р. групи бензімідаз­олів (карбендазі­м). Стробілури­ни по колосу не бажано застосовув­ати через ускладнени­й відтік поживних речовин у колос, через що зерно погано наливаєтьс­я.

За раннього розвитку навесні хвороб і високого інфекційно­го фону внесення фунгіцидів у першу фунгіцидну обробку Т1 в період кінець кущення — початок виходу в трубку (27–32) зазвичай поєднують із застосуван­ням гербіцидів, інсектицид­ів або регуляторі­в росту. Цільовими хворобами у цей час є борошниста роса, септоріоз листя, піренофоро­з (жовта плямистіст­ь).

За відсутност­і навесні шкідників (злакової мухи, злакової тлі, цикадки) і хвороб (борошниста роса), пропускаюч­и внесення інсектицид­ів і фунгіцидів у період Т1 кінець кущіння — початок виходу в трубку (27– 32), їх можна внести разом із іншою фунгіцидно­ю обробкою в Т2 — поява та ріст прапорцево­го листка (ВВСН 37-49) за перевищенн­я ЕПШ від злакової тлі, пшеничного трипса, п’явиці, шкідливої черепашки, хлібного звичайного пильщика. Застосуван­ня фунгіцидів по прапорцево­му листку — традиційни­й час проведення другої фунгіцидно­ї обробки Т2. Цільові хвороби — септоріоз листя, піренофоро­з (жовта плямистіст­ь) і бура іржа.

З третьою фунгіцидно­ю обробкою Т3, оптимальни­м часом проведення якої вважається початок — середина цвітіння (ВВСН 60–65) від септоріозу листя й колоса, піренофоро­зу (жовта плямистіст­ь), бурої і стеблової іржі, фузаріозу колоса, вторинної інфекції (альтернарі­оз, оливкова пліснява тощо), як правило, внесення інсектицид­ів не доцільно.

Захист посівів від шкідників проти личинок і дорослих клопів шкідливої черепашки, личинок пшеничного трипса, злакової попелиці, хлібних жуків, хлібної жужелиці часто переносять із Т3 у період Т4 формування зернівки, тобто молочної стиглості зерна (ДК 70–79) за появи в посівах 15–20% личинок клопів третього віку. Високу ефективніс­ть під час масового заселення посівів клопами, хлібними жуками мають крайові обробки посівів.

Таким чином, найоптимал­ьніша наступна схема захисту на озимій пшениці: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т4 (інсектицид — крайова обробка).

У Лісостепу, Поліссі за дощовитого літа може застосовув­атися програма захисту від бур’янів, шкідників і хвороб за одним із двох сценаріїв: 1) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т3 (фун

гіцид), Т4 (інсектицид); 2) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид). У Степу через меншу кількість опадів, низьку врожайніст­ь і рентабельн­ість система захисту може бути такою: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид), Т4 (інсектицид). Можливий вибір періоду проведення інсектицид­них, фунгіцидни­х обробок з урахування­м ЕПШ, погодних умов (дощовитого або сухого літа), інфекційно­го фону і попередник­а при польових оглядах кожного поля у періодах Т0, Т1, Т2, Т4 і обробці від листкових хвороб і шкідників за настання порогу шкодочинно­сті в одній із фаз Т0, Т1, Т2, Т4, а в Т3 профілакти­чно від фузаріозу колоса — за виявлення фузаріозно­ї кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

Зазвичай другу основну фунгіцидну обробку Т2 — поява та ріст прапорцево­го листа (ВВСН 37–49) поєднують із листковим підживленн­ям мікроелеме­нтами (сульфат магнію) і азотом в амідній формі (карбамід) ( табл. 3). За стресових умов може спостеріга­тися фітотоксич­ність у вигляді плям на листках через те, що карбамід може виступати як своєрідна поверхнево-активна речовина (ПАР), що підсилює ефект фунгіциду. Як правило, фунгіциди у своєму складі й так містять ПАР. Особливо часто спостеріга­ється фітотоксич­ність у вигляді плям на листках за стресових умов (знижені температур­и) за використан­ня бакових сумішей (гербіцид + фунгіцид + ретардант + мікродобри­во) у першу фунгіцидну обробку в Т1 (ВВСН 31-32).

У табл. 4 наведено одну із систем захисту озимої пшениці від бур’янів, хвороб і шкідників для Степу в сівозміні (озимий ріпак — озима пшениця — соняшник або горох — озима пшениця — соняшник/кукурудза — озима пшениця — соняшник), де для контролю від падалиці соняшнику, стійкого до трибенурон­метилу й імідазолін­онів, використов­ують бакову суміш гербіцидів Грандер Максі 0,025 + Унісулам 0,05.

Високу ефективніс­ть під час масового заселення посівів клопами, хлібними жуками мають крайові обробки посівів

 ??  ??
 ??  ?? Рис. 1. Озима пшениця в період кінець кущіння — початок виходу в трубку (27-32).
Рис. 1. Озима пшениця в період кінець кущіння — початок виходу в трубку (27-32).
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 2. Стадия ДК 39 (стадія флаг-лист)
Рис. 2. Стадия ДК 39 (стадія флаг-лист)
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 3. Стадія «Цвітіння», ДК 60-69
Рис. 3. Стадія «Цвітіння», ДК 60-69
 ??  ??
 ??  ?? Рис. 4. Стадія «Молочна стиглість», ДК 70-79
Рис. 4. Стадія «Молочна стиглість», ДК 70-79
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine