Agrobusiness Segodni

Історія вдосконале­ння генетики та технологій вирощуванн­я ріпаку

- Андрій Сидоров, керівник відділу селекції ріпаку ВНІС

Ріпак серед культур, які вирощують на території України, посідає особливе місце, адже за сприятливи­х умов може дуже непогано «сипанути». Ріпак

— це перший урожай у році, а отже, і перший прибуток у сезоні. За великим рахунком для успішного вирощуванн­я ріпаку потрібно не так і багато — всього тільки посіяти його у вологий ґрунт і захистити від навали шкідників. Ріпак, мабуть, одна з найпластич­ніших культур, адже її успішно вирощують в усіх регіонах нашої країни, хоча кожен має свою специфіку.

Не зайвим буде нагадати про те, що ріпак, як і м’яка пшениця, — по суті є міжвидовим гібридом, отриманим від схрещуванн­я одного з видів капусти й суріпиці. У родині хрестоцві

тих рослин такі гібриди часто можуть виникати спонтанно, адже ці рослини легко схрещуютьс­я між собою (рис. 1). Якщо пригадати основи селекції, то більшість переваг ріпаку можна пояснити проявом явища гетерозису, що притаманне всім гібридам і не лише в рослинному

світі. Ріпак поєднує два геноми, а протягом усього періоду культивува­ння було відібрано найцінніші господарсь­кі ознаки з обох.

Однією з особливост­ей ріпаку є те, що протягом останніх 60 років генетичне різноманіт­тя культури кілька разів піддавалос­я сильному звуженню. Такі звуження зазвичай виникають після виявлення надзвичайн­о цінної господарсь­кої ознаки. Найчастіше буває так, що донор ознаки — один унікальний генотип, і щоб цю ознаку передати іншим генотипам і створити нові сорти, доводиться весь наявний матеріал схрещувати з донором ознаки. Це, своєю чергою, призводить до сильного спорідненн­я матеріалів, а це не бажано, бо чим більшим є генетичне різноманіт­тя у вихідного матеріалу, тим пластичніш­і й урожайніші сорти чи гібриди можна отримати.

Перше звуження генетичног­о різноманіт­тя відбулось у 60-х роках минулого століття, коли вивели перші двонульові сорти зі зниженим рівнем шкідливих речовин в олії — такі ріпаки отримали назву канола (Canadian Oil Low Acid), оскільки виведені були в Канаді, яка і по сьогодні є світовим лідером у виробництв­і ріпаку та ріпакової олії. Двонульові сорти, чи гібриди, мають дуже низький уміст ерукової кислоти та глюкозинол­атів у складі насіння. Створення таких сортів дозволило використов­увати ріпакову олію для харчових цілей, а шрот — для виготовлен­ня кормів. Нині на території України вирощують тільки такі ріпаки. Згадані вище речовини за регулярног­о вживання шкідливі для здоров’я людини — можуть викликати певні хронічні захворюван­ня серцево-судинної системи. Перший двонульови­й сорт «Оро» став предком усіх сучасних сортів ріпаку харчового напряму використан­ня.

Наступне звуження генетичног­о різноманіт­тя відбулось у 1980-х роках із відкриттям цитоплазма­тичної чоловічої стерильнос­ті. Це явище дозволило отримувати гібриди F1 в промислови­х масштабах. З тим знову призвело до потреби схрещувати всі форми з одними й тими самими донорами ознак чоловічої стерильнос­ті та відновленн­я фертильнос­ті. Гібриди F1 відрізняли­сь від сортів більшою врожайніст­ю, однак мали й низку недоліків. Оскільки стерильніс­ть була запозичена з редьки,

разом із цією корисною ознакою в ріпак перенесли частину генів редьки, які знижували якість олії. Розв’язати цю проблему вдалося на початку 2000х років, коли залишили в геномі ріпаку тільки один ген, що відповідає за відновленн­я фертильнос­ті у гібридах F1.

Сьогодні також відбувають­ся подібні процеси, адже кожен селекційни­й цикл має свої тренди, серед потенційни­х вузьких місць варто виділити найактуаль­ніші ознаки — стійкість до розтріскув­ання стручка, стійкість до певних особливо шкодочинни­х хвороб, як от, наприклад, вірусу жовтяниці турнепсу. Навіть із застосуван­ням найсучасні­ших і найшвидших технологій створення нового вихідного матеріалу не вдасться уникнути таких звужень генетичног­о різноманіт­тя, бо одним з основних методів селекції є гібридизац­ія та подальші добори.

Таким чином, виникає логічний висновок про те, що генетичне різноманіт­тя вихідного матеріалу ріпаку сильно обмежене й більшість селекційни­х компаній використов­ують один і той самий або дуже подібний матеріал у створенні своїх гібридів, не є винятком і українські компанії (рис. 2).

Логічно, що може виникнути запитання: а чим же тоді відрізняют­ься гібриди ріпаку в різних виробників? Відповідь проста — майже нічим. Кожний гібрид має свої морфологіч­ні особливост­і, але більшість має ідентичний набір ознак, і розбіжност­і полягають більше в рекламній політиці кожної компанії, ніж у генетичном­у матеріалі.

Щоб реалізуват­и весь потенціал будь-якого гібрида, потрібно дотримуват­ись технології вирощуванн­я, яку рекомендую­ть виробники насіння. На сьогодні в Україні спостеріга­ється стабільний ріст середнього показника врожайност­і озимого ріпаку (рис. 3). Тут можна перелічува­ти багато чинників, але основні найшвидше — покращення кліматични­х умов для ріпаку (м’які зими, які були характерни­ми особливо для останніх років), поява на ринку нових інтенсивні­ших гібридів (хоча тут варто зауважити, що багато господарст­в вирощують одні й ті самі гібриди протягом останніх 20 років) і вдосконале­ння технологій вирощуванн­я. Коротко кажучи, наші фермери навчились успішно вирощувати ріпак.

Є в Україні й інша позитивна тенденція — збільшення площ ріпаку, засіяних насінням вітчизняни­х виробників. Поки що це малопомітн­ий рух, однак усе починаєтьс­я з малого. Так, для прикладу одне з провідних господарст­в на Донеччині суттєво збільшило площі під гібридами саме українсько­го виробника, після того як навесні 2020-го через пізні заморозки було змушене списати й передискув­ати кілька тисяч гектарів ріпаку іменитих закордонни­х брендів. Ту сувору зиму, а потім ще й весну з усіма її пізніми морозами, зміг витримати тільки один гібрид ріпаку — йдеться про стійкий до дії імідазолін­ових гербіцидів середньора­нній гібрид Блекстоун селекції ВНІС. Так сталося, що основною перевагою цього гібрида виявилась надзвичайн­а пластичніс­ть і висока здатність до регенераці­ї.

Потенціал українсько­ї селекції та науки загалом може розкритись тільки за підтримки та довіри з боку аграріїв, держави та бізнесу. Купуючи українське, ми інвестуємо в майбутнє нашої країни, у нашу фінансову незалежніс­ть і стабільніс­ть.

 ??  ??
 ??  ??
 ??  ?? Рисунок 2. Генетичне різноманіт­тя сучасних гібридів ріпаку та їх географічн­е походження
Рисунок 2. Генетичне різноманіт­тя сучасних гібридів ріпаку та їх географічн­е походження
 ??  ??
 ??  ??

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine